Постанова № 96325997, 16.04.2021, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/774/21 р.

2-а/703/14/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2021 року суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області Прилуцький В.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м.Сміла справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 02 березня 2021 року серії ЕАН №3855071,-

встановив:

11 березня 2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою від 02 березня 2021 року серії ЕАН №3855071, винесеною інспектором роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Лук`яненком Андрієм Віталійовичем, на нього накладено адміністративне стягнення у виді попередження за ст.125 КУпАП за те, що він 02 березня 2021 року о 09 год. 29 хв. керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом (Н16 40км), чим порушив п.9.8 ПДР України.

Стверджуючи, що він правопорушення не вчиняв, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування цієї постанови.

Враховуючи, що до суду не надійшло клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням (викликом), суд розглядає справу відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

31 березня 2021 р. до суду надійшов відзив представника відповідача Департаменту патрульної поліції на позовну заяву, обґрунтований тим, що оскаржувана постава винесена поліцейським з дотриманням вимог чинного законодавства: причиною зупинення автомобіля під керуванням позивача стало виявлення вчинення останнім правопорушення, передбаченого п. 9.8 ПДР України, а саме: керування транспортним засобом без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом. Вказує, що оскаржувана постанова в повній мірі винесена з дотриманням та в повній відповідності нормам матеріального і процесуального права і такою яка не має підстав для скасування. Зазначає, що позивача було правомірно притягнуто до адмінвідповідальності та просить у задоволенні позову відмовити. До відзиву також надав відеозапис з місця зупинки позивача та знімки екрану з відеозапису.

Позивачем подано відповідь на відзив, де він вказує, що посилання відповідача у відзиві на доданий оптичний носії з відеозаписом не можуть братися судом до уваги, оскільки відповідно до оскаржуваної постанови відомості про застосування чи використання під час розгляду справи будь-якого технічного засобу, яким здійснювалась фото або відеозапис, його марка, модель, серійний та інвентарний номер чи інші відомості, за яких можливо ідентифікувати такий засіб – відсутні. З огляду на викладене, надані відповідачем аргументи не є допустимими та належними доказами у справі.

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, позов підтримав, просив задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Судом встановлено, що 02 березня 2021 року інспектором роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Лук`яненком А.В. відносно позивача була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення серії серії ЕАН №3855071, відповідно до змісту якої: ОСОБА_1 02 березня 2021 року о 09 год. 29 хв. керував автомобілем «ВАЗ 2101» д.н НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом (Н16 40км), чим порушив п.9.8 ПДР України, та чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст.125 КУпАП.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, іншими документами.

Згідно до частини 3 статті 283 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення, а також технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий здійснювався).

У пункті 9.8 Правил дорожнього руху України передбачено, що з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб`єкта владних повноважень.

В контексті наведеного слід відмітити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об`єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб`єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об`єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1, ч.2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем надано відзив на позов, до якого додано диск із відеозаписом з місця зупинки позивача.

Із вказано відеозапису видно, що автомобіль під керуванням позивача рухався із ввімкненим світлом фар та був зупинений працівником поліції. Також на відео зафіксовано спілкування із позивачем та процедуру складання спірної постанови.

Однак, з відеозапису неможливо визначити, яке саме світло фар ввімкнене на автомобілі яким керував ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно до ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі Barbera, Messeque and Jabardo v. Spain (скарга № 10590/83 від 6 грудня 1988 року) Європейський суд з прав людини, зазначив, що докази, покладені в основі висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98).

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі Аллене де Рібермон проти Франції підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі Надточій проти України (скарга № 7460/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційного Суду України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

Тож під час судового розгляду встановлено, що будь-яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст.125 КУпАП, відповідачем не надано, а сама постанова у справі про адміністративне правопорушення не може розглядатися як доказ вини особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Таких же висновків дійшов Верховний Суд у постановах № 524/5536/17 від 15.11.2018, №338/855/17 від 26.04.2018, № 338/1/17 від 26.04.2018.

За таких обставин суд приходить до висновку, що постанова у справі про адміністративне правопорушення від 02 березня 2021 року серії ЕАН №3855071 складена з порушенням норм статті 283 КУпАП, а тому не може вважатися такою, що відповідає чинному законодавству у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та підлягає скасуванню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 139 КАС України, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь позивача підлягає судовий збір в розмірі 454 гривні.

Керуючись ст. 241-243, 246, 286 КАС України,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Черкаській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 02 березня 2021 року серії ЕАН №3855071 - задоволити.

Скасувати постанову винесену інспектором роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Черкаській області Департаменту патрульної поліції Лук`яненком Андрієм Віталійовичем від 02 березня 2021 року серії ЕАН №3855071 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді попередження.

Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.125 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, ЄДРПОУ – 40108646) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), судові витрати у виді судового збору в розмірі 454 грн. за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В. О. Прилуцький