Рішення № 96324776, 12.04.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5758/20

Провадження № 2/643/709/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Довготько Т.М.,

за участю секретаря судового засідання – Хотян К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Московський районний відділ ГУДМС України в Харківській області, Харківська міська рада, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вище вказаним позовом до відповідача в якому після уточнення позовних вимог просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначила, що вона є наймачем двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 та сплачує всі необхідні комунальні платежі. У вищевказаній квартирі зареєстрований, поміж іншим, її син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який більше 6 років там не проживає. Речей відповідача у квартирі немає.

Ухвалою суду від 17.04.2020 року позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 28.05.2020 року було прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі.

Ухвалою від 27.07.2020 року було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилась. В матеріалах справи мається заява, в якій остання просила проводити розгляд за її відсутності, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи мається заява, в якій останній просив проводити розгляд справи за його відсутності за наявними в справі доказами, позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядок.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи мається заява, в якій останній позовні вимоги визнав в повному обсязі та не заперечує проти задоволення. Розгляд справи просив проводити за його відсутності.

Представник третьої особи Харківської міської ради в судове засідання не з`явився, надав до суду пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні позову, на підставі того, що відсутні докази які підтверджують фактичні обставини справи, а саме відсутні докази факту не проживання відповідача у квартирі АДРЕСА_2 .

Представник третьої особи Московський районний відділ ГУДМС України в Харківській області в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядок.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Харківської міської ради № 581 від 24.09.2014 року, визнано ОСОБА_1 , наймачем двокімнатної ізольованої квартири АДРЕСА_3 , зі складом сім`ї 2 особи: ОСОБА_1 – наймач, ОСОБА_2 – син /а.с. 6/.

Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщені осіб від 21.01.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані наступні особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.7/.

Відповідно до ст. 6 Житлового кодексу Української РСР, жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків.

За положеннями ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом (ст. 9 ЖК Української РСР).

Статтями 71, 72 ЖК передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.4 ст. 60 ЦПК України).

Жодних доказів на підтвердження не проживання без поважних причин ОСОБА_2 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 позивачем не надано і матеріали справи не містять.

Крім того, із заяви відповідача ОСОБА_2 про визнання позову вбачається, що останній зазначає своїм місцем проживання - адресу спірної квартири: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Приймаючи до уваги, що визнання відповідачем позову про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, суперечить закону, суд приходить до висновку про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав для визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням та відповідно про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 200, 263, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 / АДРЕСА_1 / до ОСОБА_2 / АДРЕСА_1 , треті особи: Московський районний відділ ГУДМС України в Харківській області /м. Харків, вул. Гвардійців Широнінців, 25А/, Харківська міська рада /м. Харків, пл. Конституції, 7/, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 16.04.2021року.

Суддя - Т.М.Довготько