Ухвала суду № 96322917, 16.04.2021, Дворічанський районний суд Харківської області

Справа № 618/333/21

Провадження № 2/618/90/21

УХВАЛА

про відмову в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та залишення позовної заяви без руху

16 квітня 2021 року суддя Дворічанського районного суду Харківської області Гніздилов Ю. М. при прийнятті позовної заяви (справа № 618/333/21, провадження № 2/618/90/21) ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, третя особа – Дворічанська державна нотаріальна контора Харківської області,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, третя особа – Дворічанська державна нотаріальна контора Харківської області.

Суддя вважає, що вказана заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, яка регламентує право на звернення до суду за захистом, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак, практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності позовних заяв.

У рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов`язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).

Позовна заява подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Спеціальним законом, який визначає підстави для звільнення від сплати судового збору та пільги щодо його сплати є Закон України «Про судовий збір».

Позивачка разом із позовною заявою подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, обґрунтовуючи його тим, що сплатити суму судового збору вона не має можливості, оскільки є переселенкою, особою з інвалідністю ІІІ групи, пенсіонеркою за віком. Окрім пенсії та допомоги переселенцям, іншого доходу вона не має, а значна частина із вказаних коштів витрачається нею на ліки, бо вона постійно хворіє та проходить періодично амбулаторний курс лікування.

На підтвердження вимог, викладених у клопотанні, позивачка надає довідку про доходи пенсіонерки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за період з 01 березня 2020 року до 31 березня 2021 року; довідку МСЕК № 0063284, довідку від 04 листопада 2016 року № 2949 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи; виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати.

Виходячи зі змісту п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Надана позивачкою довідка про розмір її доходу свідчить, що розмір судового збору, який належить сплатити при подачі вказаного позову, не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу, тому звільнити її від сплати судового збору за наявності умови, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», неможливо. Крім того, доводи позивача, викладені в клопотанні про звільнення від сплати судового збору, та долучені до нього документи свідчать про стан здоров`я, діагноз, факт взяття її на облік як внутрішньо переміщену особу, однак не свідчать в повній мірі про незадовільний майновий стан позивачки та не підтверджують її неспроможності сплатити судовий збір на момент подання позовної заяви у встановленому законом порядку і розмірі.

Як наслідок, вказане позбавляє суд можливості звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року, в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

За таких обставин, враховуючи те, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду, клопотання позивачки про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить з 01 січня 2021 року 908 грн 00 коп.

Позивачка просить суд визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини, тобто заявляє одну вимогу немайнового характеру.

Отже, для усунення недоліків вказаної позовної заяви позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 908 грн 00 коп.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

З положень вищезазначеної норми закону випливає, що в позовній заяві обов`язково має бути зазначено, зокрема повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс. Однак подана позовна заява не містить інформації про місце проживання чи перебування відповідача, поштовий індекс, що позбавляє суд можливості забезпечити відповідачу реалізувати права та обов`язки, передбачені ст. 43 ЦПК України, а також право на судовий захист, передбачений ст. 55 Конституції України.

Враховуючи зазначене, позивачці необхідно зазначити в позовній заяві інформацію про місце проживання чи перебування відповідача.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 2 ст. 95 ЦПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

На виконання вимог закону, позивачці слід надати оригінал постанови Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області № 139/02-31 від 19 лютого 2021 року.

Також матеріали справи містять довіреність від 16 лютого 2021 року, якою позивачка уповноважує ОСОБА_3 та ОСОБА_4 бути її представниками, зокрема у всіх судах, на що суддя зазначає наступне.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини не є трудовим спором, або у розумінні ч. 6 ст. 19 ЦПК України тією категорією справ, що відноситься до малозначних, тому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не можуть бути представниками позивачки у цій категорії справ, оскільки жодних доказів, що вказані особи є адвокатами, до суду не надано.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175, 177 ЦПК України, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.

За таких обставин, суддя вважає за необхідне надати позивачці зазначений строк для усунення вказаних недоліків, а саме: сплатити судовий збір на розрахунковий рахунок у встановленому законом розмірі та надати до суду відповідний документ, що підтверджує його сплату; зазначити в позовній заяві інформацію про місце проживання чи перебування відповідача; надати оригінал постанови Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області № 139/02-31 від 19 лютого 2021 року; надати докази щодо того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають статус адвокатів або визначити інших представників у вказаній справі, якими можуть бути лише адвокати.

Суддя вважає, що залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та надання строку для усунення недоліків є належним способом забезпечення права позивачки на звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 175, 176, 177, 185, 258, 260, 294, 318 ЦПК України, суддя

постановив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини, третя особа – Дворічанська державна нотаріальна контора Харківської області, – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити вказані недоліки позовної заяви - привести позовну заяву у відповідність вимогам ст. 175, 177 ЦПК України, а саме: сплатити судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп. за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/СТГ Дворічна/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA158999980313121206000020597, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу: судовий збір за позовом ОСОБА_1 до Дворічанського районного суду Харківської області, надати відповідну квитанцію до суду; зазначити інформацію про місце проживання чи перебування відповідача; надати оригінал постанови Дворічанської державної нотаріальної контори Харківської області № 139/02-31 від 19 лютого 2021 року; надати докази щодо того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають статус адвокатів або визначити інших представників у вказаній справі, якими можуть бути лише адвокати, встановивши строк для усунення вказаних недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Роз`яснити позивачу, що він має право користуватися правничою допомогою, зокрема безоплатною, у випадках, передбачених ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу».

Ухвала, як така, що постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. М. Гніздилов