Рішення № 96319684, 21.01.2021, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/932/20 Провадження № 2/450/436/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" січня 2021 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Мельничук І. І.

за участю секретаря Покидько Л. Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.11.2010 року в розмірі 138001,22 грн., судові витрати у розмірі 2102,00 грн., що складаються з судового збору.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 04.11.2010 р. згідно якої отримав кредит у розмірі 8000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням та станом на 31.12.2019 року загальна заборгованість складає: 229578,27 грн., з яких: 2895,77 грн. - заборгованість за кредитом; 220982,50 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 5700,00 грн. – заборгованість за пенею. Оскільки відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та має заборгованість, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду та просить стягнути з відповідача заборгованість в частині суми, а саме: 138001,22 грн., яка складається з наступного: 2895,77 грн. – заборгованості за кредитом та 135105,45 грн. – заборгованості по відсотках за період з 04.11.2010 року по 30.12.2018 року та сплачений судовий збір. Представник позивача при подачі позовної заяви, подав клопотання в якому просить розгляд справи проводити у його відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує, просить такі задоволити.

23.04.2020 року провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження.

19.05.2020 року відповідач подав заяву про залишення позову без розгляду на підставі п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

26.06.220 року представником позивача подано клопотання про долучення письмових доказів до матеріалів справи.

02.07.2020 року представником позивача подано відзив на заяву про залишення позову без розгляду.

Суд вважає безпідставною заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та відмовляє у задоволенні такої.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву в якій просить провести судовий розгляд без його участі, позовні вимоги підтримує з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоч належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, подав заяву в якій просить провести судовий розгляд без його участі, позовні вимоги заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 04.11.2010 року відповідачем ОСОБА_1 була підписана Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

04.11.2010 року між ПАТ КБ «Приватбанк» (найменування якого змінено на АТ КБ «Приватбанк») та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір, відповідно до якого він отримав в банку кредит у розмірі 8000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 04.11.2010 р. укладеного між «Приватбанк» та ОСОБА_1 загальна заборгованість відповідача за невиконання умов договору станом на 31.12.2019 року складає: 229578,27 грн., з яких: 2895,77 грн. - заборгованість за кредитом; 220982,50 грн. – заборгованість по відсотках за користування кредитом; 5700,00 грн. – заборгованість за пенею.

У заяві анкеті відповідач виявив бажання оформити на себе карту кредитку а «Універсальна» та у графі бажана послуга «Ощадкнижка (Депозит). Також відповідачем ОСОБА_1 04.11.2010 року було підписано Довідку про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду» по договору SAMDN50000041377097, НОМЕР_1 , ОСОБА_1 » в якій також зазначено, що з фінансовими умовами видання кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду» і прикладами розрахунку суми оплати за використання кредитних коштів був ознайомлений.

В обґрунтування позову представник позивача посилається на Умови та Правила надання банківських послуг, які встановлюють правила випуску, обслуговування і використання кредитних карт Банку. До матеріалів справи долучено Умови та правила надання банківських послуг. В преамбулі даних Умов та правил зазначено: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», Ліцензія Національного банку України № 22 від 05.10.2011 р. публічно пропонує необмеженому колу юридичних та фізичних осіб надання послуг на підставі Умов та правил надання банківських послуг.

У п. 1 розділу «Загальні положення» Статуту АТ КБ «Приватбанк» вказано, що Наказом Мінфіну від 21.05.2018р. № 519 (рішення єдиного акціонера Банку) було змінено тип Банку на приватне та його найменування на акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк».

Позивач покликається на те, що відповідача було ознайомлено з долученими до матеріалів справи Умовами та правилами надання банківських послуг. Однак, судом встановлено, що Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку підписана відповідачем ОСОБА_1 04.11.2010 року. та завірена печаткою ПАТ КБ «Приватбанк».

З огляду на зазначене вище, відповідач станом на 04.11.2010 року не міг бути ознайомлений з Умовами та Правилами надання банківських послуг, які долучені позивачем до матеріалів справи, оскільки тип банку було змінено 21.05.2018 р.

Таким чином, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг, які не містять підпису позичальника, не можна вважати складовою кредитного договору.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі.Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У Довідці про умови кредитування з використання кредитки «Універсальна» 30 днів пільгового періоду» визначено розмір процентів, що нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році у розмірі 3,0 % в місяць. Розмір щомісячних платежів, що включають плату за використання кредитних коштів у звітному періоді визначено у розмірі 7% від заборгованості, але не менше 50 грн. і не більше залишку заборгованості. Також у Довідці передбачено розрахунок банком відсотків на залишок власних коштів (від 100 грн і більше) у розмірі 10 % річних при умові активації нарахування відсотків на залишок по кредитці в Приват24.

Відтак позивачем не доведено договірного розміру відсотків, погодженого сторонами у розмірі більшому ніж 3,0 % базової відсоткової ставки та 4,5% процентної ставки (на місяць) на суму несанкціонованого перевищення ліміту кредитування, таким чином не можна вважати погодженою сторонами відсоткову ставку, зазначену у різні періоди в поданому суду розрахунку заборгованості.

На підставі наведеного суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками слід відмовити за безпідставністю.

Суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 04.11.2010 у вигляді заяви-анкети та Довідки про умови кредитування, підписаних сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Таким чином, суд погоджується з тим, що позивачем обґрунтовано зазначено про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за тілом кредиту в розмірі 2895,77 грн.

Наведене повністю узгоджується з позицією Великої Палати Верховного суду у постанові від 03 липня 2019 року, яка прийнята у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір відповідно до Закону України «Про судовий збір"». Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку з тим, що позовні вимоги майнового характеру задоволено частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 44,11 грн.

Керуючись ст. ст. 526, 608, 1216, 1218, 1268, 1270, 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 4, 11, 12, 13, 19, 77, 81, 141, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (зареєстроване місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, МФО 305299, НОМЕР_2 ) заборгованість за кредитним договором № б/н від 04.11.2010 року у розмірі 2895,77 (дві тисячі вісімсот дев`яносто п`ять гривень 77 копійок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (зареєстроване місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, ідентифікаційний код юридичної особи: 14360570, МФО 305299, UA083052990000029092829003111) понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 44,11 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 21.01.2021 року.

СуддяІ. І. Мельничук