Рішення № 96317128, 17.03.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

Справа № 331/656/21

Провадження № 2/331/896/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Світлицької В.М.,

за участю секретаря – Рухлової М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з вказаним позовом, в якому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.04.2016 р. по 31.12.2020 р. в розмірі 36 078,30 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що предметом діяльності підприємства є виробництво теплової енергії, розподілення теплової енергії для обігріву житла, а також побутових потреб населення та підприємств, установ, організацій та її збут та інше. За період з 01.04.2016 р. по 31.12.2020 року позивач надав відповідачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання на суму 36 078,30 грн. Божники не належним чином виконували свої зобов`язання по оплаті наданих послуг, в зв`язку з чим Концерн «МТМ» змушений звернутися до суду.

Ухвалою суду від 11.02.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом з повідомленням сторін.

02.03.2021 року відповідачем ОСОБА_2 подано відзив на позов, в якому зазначає, що не погоджується з розміром заявленої до стягнення суми, оскільки відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У даному випадку позивач був обізнаний, що відповідач протягом тривалого часу, а саме з 01.04.2016 р. не здійснював оплату за надані послуги, проте до суду позивач звернувся 28.01.2021 р., тобто зі спливом строку позовної давності. В межах позовних вимог не підлягають стягненню суми з відповідачів за період з 01.04.2016 р. по 31.12.2017 р. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд застосувати строк позовної давності.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилися, відзив на позов не надали, в зв`язку з чим, на підставі ч.3 ст. 223 ЦПК України справу розглянуто у їх відсутність, на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що позивач Концерн «Міські теплові мережі» зареєстрований у Єдиному державному реєстрі підприємств, установ, організацій і є виробником теплової енергії, яка, в тому числі, надається населенню для побутових потреб.

03.11.2011 року між ОСОБА_3 та Концерном «МТМ» був укладений договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого опалення і централізованого постачання гарячої води, що постачається Концерном «Міські теплові мережі» за вищевказаною адресою.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини з приводу постачання теплової енергії, які регулюються Законами України «Про теплопостачання» і «Про житлово-комунальні послуги», а також Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21 липня 2005 року.

Згідно з розрахунком суми заборгованості за надані послуги з централізованого опалення, по особовому рахунку № НОМЕР_1 , заведеного на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за період з 01.04.2016 року по 31.12.2020 року, нарахована плата за спожиту теплову енергію на суму 36078,30 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

За правилами ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно п.18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. № 630 (далі - Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Згідно п. 20 Правил плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.

Водночас, суд враховує заяву відповідача ОСОБА_2 про застосування позовної давності, з таких підстав.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 ЦК України).

Початок позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно з ч. 2 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Якщо відповідачів у справі два чи кілька, суд вправі відмовити в задоволенні позову за наявності згаданої заяви лише одного з них, оскільки позовну давність законом визначено саме для позивача у справі як строк, у межах якого він може звернутися до суду.

Відповідно до частини першої статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку, а в силу частини третьої цієї статті після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Правила переривання перебігу позовної давності суд застосовує незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останніх є докази, що підтверджують факт такого переривання.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов`язку, може з урахуванням конкретних обставин справи належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу.

При цьому якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів і боржник вчинив дії, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні дослідити призначення платежів, квитанції на сплату житлово-комунальних послуг та історію таких оплат і в разі вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, що не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу. Вказані положення відображені у правовій позиції, висловленій Верховним Судом України від 22.03.2017р. у справі № 6-43цс17.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачі не здійснювали оплату за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з квітня 2016 року, при цьому з позовом Концерн «МТМ» звернувся до суду 08.02.2021 року, шляхом направлення його засобами поштового зв`язку. Лише з січня 2017 року відповідачами почали здійснюватися оплати, які в загальному розмірі в межах заявлених вимог, становлять 14 894,65 грн. (січень 2017 р. -7094,28 грн.; листопад 2017 р. – 100,00 грн.; лютий 2018 р. -198,12 грн.; березень 2018 р. – 300,00 грн.; травень 2018 р. – 301,43 грн.; липень 2018 р. – 1400,04 грн.; серпень 2018 р. – 1450,00 грн.; листопад 2018 р. – 200,50 грн.; червень 2019 р. – 250,00 грн.; серпень 2019 р. – 178,64 грн.; вересень 2019 р. – 1785,24 грн.; жовтень 2019 р. – 290,20 грн.; жовтень 2020 р. – 564,20 грн.; грудень 2020 р. – 782,00 грн.).

За таких обставин, суд не вбачає законних підстав для стягнення заборгованості за послуги, надані за період часу з 01.04.2016 року до 31.12.2016 року.

При цьому, слід зазначити, що жодна зі сторін не надала відомостей щодо призначення платежів, які почали здійснюватися з січня 2017 року. Позивач лише підтвердив наявність такої оплати, проте не надав відомостей щодо періоду за який сплачується ця сума, а тому у суду немає підстав вважати, що у січні 2017 року оплата на суму 7094,28 грн. вчинена в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди. Таким чином, суд приходить до висновку, що хоча і строк позовної давності за цією оплатою перервався, однак погашення заборгованості має бути зараховано в період, який почався з 01.01.2017 р.

Згідно з розрахунків позивача за період 01.01.2017 року по 31.12.2020 року нарахована сума за надані послуги 42 115,07 грн. (централізоване опалення – 25 166,89 грн., централізоване гаряче водопостачання – 16 948,18 грн.), відповідачами сплачено за цей період – 14894,65 грн., а тому сума боргу за вказаний період складає 27 220,42 грн.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши сукупність наданих сторонами доказів в їх взаємозв`язку і достатності, їх належність та допустимість, суд вважає, що відповідачі як споживачі житлово-комунальних послуг в порушення вищевказаних норм діючого законодавства неналежним чином виконували свої зобов`язання щодо оплати послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання, у зв`язку з чим, з урахуванням застосованого строку позовної давності та внесених оплат, утворилась заборгованість за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року у розмірі 27 220,42 грн., яка підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

На підставі ст.141,142 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору, пропорційно частці задоволених позовних вимог, а саме з ОСОБА_1 в сумі 570,89 грн., з ОСОБА_2 в сумі 570,89 грн. та з ОСОБА_3 в сумі 570,89 грн.

Керуючись ст. 509, 526, 610, 611 ЦК України, ст. 67, 68 ЖК України, ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за комунальні послуги – задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р зі спеціальним режимом використання № НОМЕР_5 Установа банку: Філія - Запорізьке обласне управління АТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, ЄДРПОУ 32121458 Свідоцтво платника ПДВ: № 11030127 ІПН: 321214508249) суму заборгованості за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.01.2017 року по 31.12.2020 року в розмірі 27 220 (двадцять сім тисяч двісті двадцять) гривень 42 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_4 ) на користь Концерну «Міські теплові мережі» (п/р № НОМЕР_6 Установа банку: ПАТ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 23697280 ІПН: 236972826658) судові витрати зі сплати судового збору по 570 гривень 89 копійок з кожного.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: В.М. Світлицька