Ухвала суду № 96316659, 15.04.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/3098/21

Пр.1-кс/310/435/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2021 року м. Бердянськ

Слідчий суддя Бердянського міськрайонного суду Запорізької області Вайнраух Лідія Анатоліївна, за участі секретарки судового засідання Соколової О.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердянськ Запорізької області клопотання слідчого СВ Бердянського РВП ГУНП України в Запорізькій області Осадчого С.С., погоджене з прокурором Бердянської окружної прокуратури Запорізької області Шпундрою В.В., за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021082130000487 від 12.04.2021, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Калинова Попаснянського району Луганської області, громадянина України, українця, який не працевлаштований, отримав середню світу, не одружений, на утриманні малолітніх дітей та інших осіб не має, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-17.10.2018 Малиновським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.15, ч.1 ст.185, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, відповідно до ст.75, 103-104 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строким на 1 рік;

-21.02.2020 Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст.15, ч.1 ст. 185, ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України до арешту строком на 3 місяці;

-26.03.2020 Київським районним судом м.Одеси за ч.2 ст. 15, ч.1 ст.185, ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ч.1,4 ст.70 КК України до арешту строком на 4 місяці;

за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.190 КК України, -

за участі сторін кримінального провадження: з боку обвинувачення: прокурора Бердянської окружної прокуратури Запорізької області Шпундри В.В., слідчого СВ Бердянського районного відділу поліції ГУНП України в Запорізькій області Осадчого С.С., з боку захисту: захисника підозрюваного адвоката Амельченка М.Д., підозрюваного ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий СВ Бердянського РВП ГУНП України в Запорізькій області Осадчій С.С., за погодженням з прокурором Бердянської окружної прокуратури Шпундрою В.В., 14.04.2021 звернувся до суду із вказаним клопотанням, просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до підозрюваного ОСОБА_1 .

За змістом клопотання, під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 в невстановлений час впродовж березня-квітня 2021 року, під час спілкування по мобільному телефону з ОСОБА_2 , якому він представився « ОСОБА_3 », зробив пропозицію на заволодіння чужим майном шляхом обману разом з ним та невстановленою особою чоловічої статі, з метою збагачення, на яку ОСОБА_2 погодився..

Далі, як зазначено в клопотанні, з цією метою, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 11.04.2021 в вечірній час доби, знаходячись на території автовокзалу в м. Одеса за адресою: вул. Старостіна б.1-Б, м.Одеса, Одеська область, сіли на автобус, що прямував за маршрутом «Одеса-Бердянськ» та направились до міста Бердянськ, Запорізької області. 12.04.2021 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 приїхали на автовокзал, що розташований за адресою: пр.Західний б.4, м. Бердянськ, Запорізька область, після чого направились до орендованої, для тимчасового проживання, квартири АДРЕСА_3 .

12.04.2021, приблизно о 15-00 годині до потерпілої ОСОБА_4 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_4 , на стаціонарний телефон зателефонував невідомий чоловік, який представився працівником прокуратури та повідомив, що з вини доньки ОСОБА_4 трапилось ДТП. В ході телефонної розмови невідома особа повідомила потерпілій ОСОБА_4 , що для непритягнення її доньки до кримінальної відповідальності потрібно заплатити грошові кошти в розмірі 300 000 гривень, на що потерпіла ОСОБА_4 погодилась.

Одразу після цього, ОСОБА_1 , як зазначає слідчий, отримав телефонний дзвінок від невстановленої в ході досудового розслідування особи, та в ході телефонної розмови отримав чіткий план вчинення шахрайства, на який останній погодився. Після розмови з невстановленою особою ОСОБА_1 з метою вчинення шахрайства у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб повідомив чіткий план вчинення шахрайства ОСОБА_2 , на що останній погодився.

В подальшому, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на шахрайське заволодіння грошовими коштами за попередньою змовою групою осіб, в великих розмірах, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за допомогою автомобіля служби таксі, приблизно о 15-30 годині, прибули за адресою: АДРЕСА_5 . ОСОБА_2 , продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на шахрайське заволодіння грошовими коштами за попередньою змовою групою осіб, в великих розмірах, увійшов до під`їзду вказаного будинку та, піднявшись до квартири АДРЕСА_6 , подзвонив у двері, які відчинила потерпіла ОСОБА_4 .

Продовжуючи свою злочинну діяльність, як видно з клопотання, згідно з заздалегідь розробленою шахрайською схемою, ОСОБА_2 представився помічником прокурора, після чого ОСОБА_4 повідомила, що на даний час вона має грошові кошти у розмірі 100 000 гривень та кошти в сумі 200 000 гривень віддасть ввечері. ОСОБА_2 на вказану пропозицію погодився. Далі потерпіла ОСОБА_4 передала ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 100 000 гривень, після чого ОСОБА_2 вийшов із приміщення вказаної квартири та пішов до автомобіля таксі, в якому його чекав ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 виконали усі дії, які вважали необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, а саме, шахрайське заволодіння грошовими коштами за попередньою змовою групою осіб, в розмірі 300 000 гривень, однак, кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки потерпіла вчасно звернулась до правоохоронних органів та не вистигла передати грошові кошти в розмірі 200 000 гривень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 КК України, а саме, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.

За змістом клопотання 12.04.2021 о 19-34 годині ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України, 13.04.2021 повідомлено про підозру у вчиненні вказаного кримінального правопорушення (злочину).

На підтвердження обґрунтованості підозри слідчим додано до клопотання: протокол огляду місця події від 12.04.2021 – квартири АДРЕСА_7 , яким зафіксовано обстановку вчиненого кримінального правопорушення; протокол допиту потерпілої ОСОБА_4 від 12.04.2021, протокол допиту свідка ОСОБА_5 від 12.04.2021, протокол допиту в якості свідка ОСОБА_6 від 14.04.2021 (водія таксі); протокол проведення впізнання за участі свідка ОСОБА_6 від 14.04.2021, протокол проведення впізнання за участі потерпілої ОСОБА_4 від 14.04.2021, протокол затримання ОСОБА_2 від 12.04.2021, в ході якого у останнього, серед усього, вилучено заяву, написану потерпілою ОСОБА_4 та грошові кошти в сумі 100 000 гривень, протокол проведення обшуку в приміщенні у період часу з 19-40 години 13.07.2020 до 03-25 години 14.07.2020 за адресою: АДРЕСА_8 , в ході якого було виявлено та вилучено 2 мобільні телефони та 2 СІМ-картки.

Крім того, за змістом клопотання, під час проведення досудового розслідування слідчим встановлено наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які свідчать про можливість невиконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього чинним кримінальним процесуальним законодавством, слідчим, прокурором або судом.

Так, сторона обвинувачення в обґрунтування зазначає, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), який згідно ст. 12 КК України віднесений до тяжких злочинів, усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинене, перебуваючи та вільно пересуваючись на свободі, ОСОБА_1 зможе змінити місце проживання з метою уникнення покарання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, що унеможливить проведення слідчих дій за його участю та прийняття процесуальних рішень у розумні строки. Крім того, підозрюваний має зареєстроване та фактичне місце проживання на території Одеської області, не має стійких соціальних зв`язків, постійного місця роботи та проживання на території м. Бердянськ, Запорізької області. ОСОБА_1 не має сталого джерела доходу, що вказує на те, що перебуваючи на волі, він може вчинити інші кримінальні правопорушення.

Як зауважує слідчий, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, тому, враховуючи мету застосування запобіжних заходів та різновид покарання, який може бути призначений в разі визнання винуватою особи, для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий, за погодженням із прокурором, із підстав, передбачених ст. 131-132, 176-178, 183-184, 194 КПК України, просить задовольнити клопотання.

Слідчий Осадчій С.С. в судовому засіданні клопотання підтримав на зазначених в ньому підставах, надав докази на підтвердження даних про наявність судимостей підозрюваного, які отримані вже після звернення до суду. Пояснив, що підстав для заміни, зміни або доповнення клопотання немає.

Прокурор Шпундра В.В. в судовому засіданні клопотання підтримала в повному обсязі, просила задовольнити, обґрунтовуючи наявністю ризиків, передбачених п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, неможливістю застосування жодного більш м`якого запобіжного заходу, враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення та сукупність даних, що характеризують підозрюваного. Вважає достатнім одночасно із обранням запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обрати запобіжний захід у вигляді застави, яку необхідно визначити у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Сторона захисту проти задоволення клопотання заперечувала. Захисник підозрюваного адвокат Амельченко М.Д. пояснив, що, із врахуванням даних, що характеризують підозрюваного та його процесуальну поведінку під час досудового розслідування цього кримінального провадження, до ОСОБА_1 слід застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою орендованого житла у м.Одеса. Стороною захисту під час засідання висловлені заперечення стосовно обґрунтованості підозри, про яку повідомлено особі, оскільки всі надані докази свідчать про причетність ОСОБА_2 , а не ОСОБА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_1 під час судового розгляду проти застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою заперечував, думку захисника підтримав. Пояснив, що, із підозрою у вчиненні кримінального правопорушення не погоджується, зобов`язується з`являтись для проведення слідчих дій у розумні строки, із врахуванням часу для шляху з м.Одеси.

Слідчий суддя, вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання, із доданими копіями матеріалів кримінального провадження, вважає його таким, що підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ч.1,2 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Ч.1 ст.5 Конвенції встановлює, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність і нікого не може бути позбавлено свободи, крім певних випадків (наприклад, законний арешт особи, яка підозрюється у вчиненні правопорушення) і відповідно до процедури, встановленої законом. Згідно зі ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом. При розгляді клопотання слідчий суддя враховує, що, як неодноразово підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 176 цього Кодексу. Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Згідно з п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкцією ч.3 ст.190 КК України визначено покарання за вчинення зазначеного кримінального правопорушення у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Відповідно до примітки до ст. 185 КК України у ст.185-191, 194 цього Кодексу у великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п`ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим суддею встановлено, що 12.04.2021 відповідно до витягу з кримінального провадження внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021082130000487 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 КК України, на підставі заяви потерпілої ОСОБА_5 . Досудове розслідування здійснюється Бердянським РВП ГУНП в Запорізькій області.

13.04.2021 під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.15 ч.3 ст.190 КК України, що підтверджено копією повідомлення.

Слідчим суддею встановлено, що клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає за змістом ч.1 ст.184 КПК України, копія клопотання та підтверджуючих необхідність застосування запобіжного заходу матеріалів своєчасно вручена підозрюваному на виконання ч.2 ст.184 КПК України, що визнається вказаною особою.

З наданих письмових доказів, зокрема, протоколів слідчих дій (про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, допиту підозрюваного, потерпілої та свідків, пред`явлення особи для впізнання, огляду місця події, обшуку), вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 даного кримінального правопорушення.

При цьому, слідчий суддя виходить з того, що вагомість доказів, які є достатньою підставою для обґрунтованої підозри особи у вчиненні злочину та обрання їй запобіжного заходу, навіть і найбільш суворого, не може бути та не повинна бути такою ж переконливою, як для здійснення судом висновку про винуватість особи у скоєнні злочину.

ЄСПЛ неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному проваджені з урахуванням конкретних обставин. Даний захід може бути виправданий за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про застосування тримання під вартою судовий орган має брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер і тяжкість злочину; підвищена суспільна небезпечність; обґрунтованість доказів; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення; характер особи підозрюваного; минуле особи та його зв`язки з суспільством (Рішення Європейського суду з прав людини «Харченко проти України», «Лебіта проти Італії»).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Високий суд зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

З урахуванням наданих стороною обвинувачення доказів, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі розслідування, яке триває з 12.04.2021, підозра цілком обґрунтована, достовірність отриманих відомостей буде перевірятись під час досудового розслідування шляхом здійснення слідчих (розшукових) дій, а в подальшому - під час судового розгляду, що надає підстави для застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу.

Слідчий суддя також зауважує, що стороною обвинувачення в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення. Їх наявність об`єктивно підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Також, слідчий суддя відповідно до вимог ст.178 КПК України, крім обставин, зазначених у ст.177 цього Кодексу, серед іншого, враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Так, злочин, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 згідно зі ст.12 КК України, віднесений до категорії тяжких злочинів.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний раніше неодноразово судимий за вчинення злочинів у сфері проти власності, судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку (звільнений після відбуття покарання у виді арешту 20.07.2020).

ОСОБА_1 на декілька днів відвідав м.Бердянськ, відповідно, знайомих та рідних на території Запорізької області не має, протягом останнього часу мешкав у житловому приміщенні в м.Одеса на правах орендаря, відповідного договору на підтвердження не надав. Адреса реєстрації є адресою гуртожитку (зі слів підозрюваного), який він має право займати до 23 років, будучі особою, позбавленою батьківського піклування. Інші стійкі соціальні зв`язки, утриманці відсутні. Постійного джерела доходів у підозрюваного не має, він не працевлаштований офіційно та сталого заробітку не отримує, що не заперечував під час розгляду справи.

Вказані обставини свідчать на користь суттєвості та вагомості ризиків, про які вказали слідчий та прокурор. Тому встановлено достатність підстав вважати, що, знаходячись на волі, усвідомлюючи суворість можливого покарання, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування (суду), та вчинити інші кримінальні правопорушення, що являється ризиками, передбаченими п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які визнаються підтвердженими під час розгляду клопотання.

Під час розгляду справи встановлено, що обрання запобіжних заходів у вигляді особистого зобов`язання, застави, домашнього арешту неможливе, враховуючи встановлені судом характеристики особи. Осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним його процесуальних обов`язків не виявлено, що унеможливлює застосування запобіжного заходу й у вигляді особистої поруки.

При цьому, слідчий суддя виходить з того, що необхідно надати оцінку саме сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а не факту їх конкретного вчинення. Так, згідно з практикою ЄСПЛ, зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» ЄСПЛ визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Враховуючи мету застосування запобіжних заходів, доведеність всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, розцінюючи зазначені ризики як реальні та такі, що виправдовують обмеження свободи фізичної особи, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Слідчим суддею враховується, що матеріали клопотання не містять будь-яких даних про те, що поточний стан здоров`я підозрюваного перешкоджає перебуванню в умовах слідчого ізолятора.

Строк дії запобіжного заходу необхідно обраховувати відповідно до ч.2 ст.197 КПК України з моменту затримання особи (о 19-34 годині 12.04.2021).

Крім того, за змістом ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених ч.4 цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених ст.194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину встановлюється розмір застави від двадцяти до восьмидесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог ст.178, 182 КПК України. Слідчий суддя, співставивши існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що підозрюваний не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов`язки, та з урахуванням ст.7 Закону України „Про державний бюджет України на 2021 рік” щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який з 01.01.2021 складає 2 270,00 гривень, вважає за необхідне визначити заставу у вигляді сорока (40) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слід визначити, що на підозрюваного у разі внесення застави покладаються наступні обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, та до суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Бердянська Запорізької області, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, слід визначити два місяці з моменту внесення застави.

Відповідно до ст.205 КПК України ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Керуючись ст. 177, 178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 205-206, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі "Вільнянська установа виконання покарань (№11)" строком на 60 (шістдесят) днів, а саме, з 12.04.2021 з 19-34 години до 10.06.2021 до 19-34 години.

Строк дії ухвали визначити до 19-34 години 10 червня 2021 року.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 90 800,00 гривень (дев`яносто тисяч вісімсот гривень 00 копійок), у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний рахунок ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в цій ухвалі протягом строку її дії.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки: прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуває дане кримінальне провадження, та до суду за першою вимогою; не відлучатися із м. Бердянська Запорізької області, в якому він перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 цього Кодексу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали суду складений та оголошений 16.04.2021 о 15-00 годині.

Слідчий суддяЛ. А. Вайнраух