Рішення № 96313280, 09.04.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/3504/20

Провадження № 2/209/71/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

"09" квітня 2021 р. м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Решетник Т.О.,

за участю секретаря Шаповал А.В.,

розглянувши в залі Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно - східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро), про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень відповідача.

В листопаді 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про зняття арешту з майна.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 15 жовтня 2005 року між нею та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб. На підставі договору купівлі продажу від 9 січня 1997 року ОСОБА_3 став власником квартири яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , житловою площею 16.9 кв.м. 29.06.2005 року ОСОБА_3 склав заповіт в якому заповідав їй квартиру, власником якої був за адресою: АДРЕСА_1 . житловою площею 16.9 кв.м., після його смерті. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Спадкове майно після померлого ОСОБА_3 складається з квартири під номером сто дев`ять (109), розташованої за адресою: АДРЕСА_2 . 06 листопада 2020 року вона звернулась до Другої Кам`янської державної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом після чоловіка - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину, шляхом здійснення перевірки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта виявлено арешт всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_3 . Арешт накладено на підставі Постанови б/н, 08.09.2005р., ДВС Дніпродзержинського міського УЮ. В зв`язку з наявністю обтяження постановою від 06.11.2020 року державним нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після чоловіка - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до листа Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Дніпро) Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське від 26.10.2020 № 30240 на примусовому виконанні у відділі у період з 04.10.2004 по 10.01.2013 перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа №13-109 виданого 22.10.2002 р. Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_5 , 1987 р.н. В ході примусового виконання вказаного рішення суду, державним виконавцем 08.09.2005 винесено постанову про накладення арешту на все майно, яке належить ОСОБА_3 . Копію вказаної постанови направлено для виконання до органів та установ, що здійснюють реєстрацію та перереєстрацію майна. Дані про обтяження внесено до державних реєстрів. Зазначене виконавче провадження було завершене державним виконавцем 10.01.2013 на підставі п.6 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції 1999 р. зі змінами та доповненнями) у зв`язку із закінченням передбаченого законом строку для даного стягнення. Повторно, зазначений виконавчий документ до відділу не пред`являвся. Перевірити дані щодо наявності або відсутності заборгованості боржника за даним виконавчим провадження не є можливим через знищення матеріалів проваджень періоду 2013 року, відповідно до вимог чинного законодавства України. В зв`язку з тим, що вона не має можливості отримати свідоцтво про спадщину, оскільки мається обтяження на спадковому майні вона вимушена звернутися до суду. Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд: скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_3 , який зареєстрований в Єдиному раєстрі заборон відчуження нерухомого майна за № 31; виключити з Єдиного раєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про арешт квартири АДРЕСА_3 .

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 20.01.2021 року цивільний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09.04.2021 року постановлено провести заочний розгляд справи.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася без поважних причин, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, відповідно до вимог ст.ст.128-130 ЦПК України, про поважність причин неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутністю не надала, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не зверталася, а також не скористалася правом надання відзиву на позовну заяву та доказів, що підтверджують заперечення проти позову.

Представник третьої особи - Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15 жовтня 2005 року між ОСОБА_3 та позивачем ОСОБА_1 було зареєстровано шлюб (а.с.12).

Згідно копії договору купівлі продажу квартири від 9 січня 1997 року ОСОБА_3 став власником квартири, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 житловою площею 16.9 кв.м. (а.с.9).

Згідно копії заповіту та Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 29.06.2005 року ОСОБА_3 заповідав ОСОБА_1 квартиру, за адресою: АДРЕСА_1 житловою площею 16.9 кв.м., після його смерті (а.с.10, 11).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.13).

06 листопада 2020 року позивач звернулась до Другої Кам`янської державної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом після чоловіка - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 06.11.2020 року в зв`язку з наявністю обтяження постановою від 06.11.2020 року державним нотаріусом їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після чоловіка - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).

Згідно копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 08.09.2005 року накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_3 , 1959 р.н., а саме на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 (а.с.14).

Відповідно до листа Південно-Східного межрегіонального управління Міністерства юстиції(м.Дніпро) Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Кам`янське від 26.10.2020 № 30240 на примусовому виконанні у відділі у період з 04.10.2004 по 10.01.2013 перебувало виконавче провадження з виконання виконавчого листа №13-109 виданого 22.10.2002р. Дніпровським районним судом м. Дніпродзержинська про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_5 , 1987 р.н. В ході примусового виконання вказаного рішення суду, державним виконавцем 08.09.2005 винесено постанову про накладення арешту на все майно, яке належить ОСОБА_3 . Копію вказаної постанови направлено для виконання до органів та установ, що здійснюють реєстрацію та перереєстрацію майна. Дані про обтяження внесено до державних реєстрів. Зазначене виконавче провадження було завершене державним виконавцем 10.01.2013 на підставі п.6 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції 1999 р. зі змінами та доповненнями) у зв`язку із закінченням передбаченого законом строку для даного стягнення. Повторно, зазначений виконавчий документ до відділу не пред`являвся. Перевірити дані щодо наявності або відсутності заборгованості боржника за даним виконавчим провадження не є можливим через знищення матеріалів проваджень періоду 2013 року відповідно до вимог чинного законодавства України (а.с.5).

Оцінка судом доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як роз`яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 2 постанови № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до ч.1, 2 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-ХІV, який діяв на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_3 , який був боржником у виконавчому провадженні, стягувачем у якому є ОСОБА_2 , арешт майна боржника застосовується для забезпечення збереження майна боржника.

Згідно ч.2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606 -ХІV, у разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом.

Частиною 3, 4 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606 -ХІV, передбачено, що постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606 -ХІV, виконавче провадження підлягає закінченню у разі смерті або оголошення померлим стягувача чи боржника.

Відповідно до ч.1, 2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606 -ХІV, у разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Судом встановлено, що на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, накладено арешт на квартиру ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Виконавче провадження було завершено та передано до архіву виконавчих проваджень, знищено у зв`язку з закінченням строку зберігання.

Враховуючи наявність накладеного арешту на рухоме майно закінчено, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту, захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог в частині звільнення майна з-під арешту.

Щодо решти позовних вимог в частині виключення із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт нерухомого майна, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні цих позовних вимог, оскільки суд відповідно до ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.42 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» до системи органів та суб`єктів, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав та їх обтяжень, не входить, а виключення відомостей з Єдиного реєстру заборон відчужень об`єктів рухомого та нерухомого майна не відноситься до повноважень суду.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити, що рішення суду про звільнення майна з-під арешту є підставою внесення/виключення відомостей до/з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів рухомого та нерухомого майна у порядку встановленому Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно ч.1 ст. 88, 141 ЦПК України судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору при розгляду справи віднести за рахунок позивача.

Керуючись ст. ст. 4, 13, 76-89, 223, 258-265, 273, 280-283 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП не встановлено), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Кам`янське Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Дніпро) (Дніпропетровська обл., м. Кам`янське, пр. Премоги, буд. 63), про зняття арешту з майна – задовольнити частково.

Скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_3 , що накладений постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції від 08.09.2005 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження при примусовому виконанні виконавчого листа № 13-109, виданого 22.10.2002 Дніпровським районним судом м.Дніпродзержинська.

В задоволенні іншої частини позову щодо виключення із Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запису про арешт нерухомого майна – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду або через Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги у тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити учасникам справи, що згідно із Законом № 540-IX від 30.03.2020 р. в редакції Закону № 731-ІХ від 18.06.2020 р. суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Дата складення повного судового рішення – 09.04.2021 року.

Суддя Т.О. Решетник