Рішення № 96307249, 15.04.2021, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа № 717/335/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2021 року смт. Кельменці

Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого – судді: Телешмана О.В.

за участю:

секретаря судового засідання Глібіщук М.Л.,

представник позивача Писанчин О.В. в судове засідання з`явилася,

відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився,

представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання з`явився.

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить:

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки та інших обов`язкових платежів НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (ідентифікаційний код 03336166, поточний рахунок № НОМЕР_2 в установі Ощадбанку м. Чернівці МФО 356334), заборгованість за надання послуг з розподілу природного газу за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року в сумі 3268,73 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов`язкових платежів НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (ідентифікаційний код 03336166, поточний рахунок № НОМЕР_4 в АБ «Кліринговий дім», МФО 30ф647) судовий збір в сумі 2270,00 грн.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Кельменці цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (далі – АТ "Чернівцігаз») Писанчин О.В. позовні вимоги підтримала повністю та пояснила, що у розумінні пункту 17 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» АТ «Чернівцігаз» - є оператором газорозподільної системи.

Відповідно до ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 29.06.2017 року № 856 із змінами внесеними Постановою НКРЕКП від 18.06.2019 року №1093 Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (далі - АТ «Чернівцігаз») надає послугу з розподілу природного газу в межах території Чернівецької області де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні користуванні чи експлуатації АТ «Чернівцігаз».

Таким чином єдиним підприємством, що здійснює розподіл та транспортування природного газу на території Чернівецької області, в тому числі стосовно відповідача є АТ «Чернівцігаз».

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні заради функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС).

Відповідно до пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРС, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2498, у порядку, визначеному цим розділом (далі - типовий договір розподілу природного газу).

Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС Договір розподілу природного газу між Огератором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподіл; природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Вимогами пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС встановлено, що Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебувають у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Споживачі, у тому числі побутові споживачі для здійснення ними санкціонованого відбору природного газу з ГРМ та можливості забезпечення постачання їм природного газу їх постачальниками зобов`язані укласти договір розподілу природного газу з Оператором ГРМ, до газорозподільної системи якого в установленому законодавством порядку підключений їх об`єкт.

Умови договору передбачені «Типовим договором розподілу природного газу» затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2498, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за № 1384/27829. Укладення такого договору ґрунтується на Кодексі газорозподільчих систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1379/ 27824 та Законі України «Про ринок природного газу».

Відповідно до пункту 1.3 Типового договору розподілу природного газу цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначний строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Отже, актом згоди споживача про приєднання до умов цього Договору та його укладення можуть бути як заява-приєднання до умов договору, так і сплата рахунка Оператора ГРМ, так і будь - які інші докази на підтвердження споживання природного газу споживачем.

Фактом приєднання Побутового споживача ОСОБА_1 до умов даного Договору є щомісячне споживання певних об`ємів природного гаду за адресою споживача по особовому рахунку зазначеному в позовній заяві.

Отже, відповідачу ОСОБА_1 надавалась послуга з розподілу природного газу до об`єкту постачання.

Згідно пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються, виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим суб`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Тобто, на розрахунковий (2020 рік) календарний рік Оператор ГРМ визначає річну замовлену потужність об`єкта споживача виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за період з 01 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року.

Відповідно до умов пункту 6 1 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для Сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення (п. 6.2 розділу VI даного Договору).

Постановою НКРЕКП від 24.12.2019 року №3049 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Чернівцігаз» встановлено тариф на послуги розподілу природного газу для АТ «Чернівцігаз» на період з 01 січня 2020 року до 30 червня 2020 року включно у розмірі 1,05 грн за 1м3 на місяць (без урахування ПДВ), з 01 липня 2020 року у розмірі 1,20 грн за 1м3 на місяць (без урахування ПДВ).

Згідно умов абз. 2 пункту 6.3 розділу VI Типового договору розподілу природного газу, які кореспондуються з положеннями абз. 2 п 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРС, місячна вартість послуги з розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності об`єкта ( об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Розрахунковим періодом за цим Договором, згідно умов пункту 6.4, є календарний місяць.

На підставі викладеного, Оператором ГРМ боржнику визначено місячну вартість послуги з розподілу природного газу в розмірі 254,23 грн за кожен місяць на період з січня 2020 року по червень 2020 року включно. З врахуванням збільшення розміру тарифу з 01.07.2020 року щомісячна плата за послугу розподілу природного газу для даного споживача становить 290,55 грн

Відповідно до умов абз. 2-4 пункту 6.6 розділу VI Типового договору розподілу природного газу оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.

Однак, споживач не виконав взяті на себе зобов`язання по своєчасному розрахунку за послуги з розподіл природного газу, встановлені абз. 2 пункту 6.6 Договору, та за період з 01.01.2020 року до 31.12.2020 року допустив заборгованість перед АТ «Чернівцігаз» за надану послугу в загальній сумі 3268,73 грн.

Відповідно до умов Договору розподілу природного газу, Споживач зобов`язався здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором та не допускати несанкціонованого відбору природного газу (підпункти 1 та 5 пункту 7.4 розділу VII Договору).

Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» також встановлені права та обов`язки споживачів, зокрема обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Представник відповідача ОСОБА_2 позов не визнав повністю та пояснив, що позивач невідомий відповідачу. Відповідач жодних договорів з позивачем на розподіл природного газу не укладав, зокрема нічого не підписував, а також відповідач не отримував жодних рахунків від позивача. Відповідач користується газом, так як відповідно до Конституції України надра належать народу України. Йому невідомо, чому саме позивач звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості за розподіл газу, так як позивач не надає йому послуги з переміщення природного газу до його домоволодіння. Всі газові комунікації перебувають в територіальній громаді, тому невідомо яким чином ці комунікації використовує позивач.

Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Інші заяви та клопотання не надходили.

Судом також встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем природного газу, за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки цю обставину визнав в судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 , який пояснив в судовому засіданні, що відповідач користується газом, так як відповідно до Конституції України надра належать народу України.

Відповідно до ч.1, 5,6,7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч.1, 2, 3, 8 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

В порушення ч.1 ст.81 ЦПК України позивач та його представник не надали суду належних та допустимих доказів, що між сторонами – позивачем та відповідачем існували цивільні правовідносини щодо надання послуг розподілу (переміщення) природного газу газорозподільною системою відповідно до «Типового договору розподілу природного газу», затверджено постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2498, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за № 1384/27829, Кодексу газорозподільчих систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1379/ 27824 та Закону України «Про ринок природного газу».

Дійсно, відповідно до 1.3 Типового договору розподілу природного газу цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначний строк.

Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Відповідно до ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). У разі необгрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними. Відповідно до ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов`язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася. Сторона, яка приєдналася, має довести, що вона, виходячи зі своїх інтересів, не прийняла б цих умов за наявності у неї можливості брати участь у визначенні умов договору. Якщо вимога про зміну або розірвання договору пред`явлена стороною, яка приєдналася до нього у зв`язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, сторона, що надала договір для приєднання, може відмовити у задоволенні цих вимог, якщо доведе, що сторона, яка приєдналася, знала або могла знати, на яких умовах вона приєдналася до договору.

Відповідно до ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Представник відповідача ОСОБА_2 визнав ту обставину, що відповідач ОСОБА_1 споживав природний газ, проте позивач та його представник в порушення вимог ч.1 ст.81 ЦПК України не надали суду, належні та допустимі докази, що відповідачу ОСОБА_1 природний газ постачався саме позивачем.

Так, в матеріалах справи відсутні, а представником позивача не надано суду заяви-приєднання до умов договору розподілу природного газу, яка була б надіслана чи надана відповідачу та підписана відповідачем.

Згідно абз. 2 пункту 6.6 розділу VI Типового договору розподілу природного газу оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.

Проте, в матеріалах справи відсутній, а представником позивача не надано суду доказів, які б підтверджували, що відповідачу було надано хоча б один рахунок позивача, як Оператора ГРМ на оплату вартості послуги з розподілу природного газу і відповідач оплатив або не оплатив вартість послуги з розподілу природного газу хоча б за одним рахунком.

Також представник позивача не надав суду жодного доказу, який би підтверджував той факт, що відповідач спожив саме той природний газ, який розподілив (перемістив) відповідачу позивач і що позивач є єдиним діючим постачальником природного газу для відповідача.

Суд відхиляє доводи представника позивача та докази у вигляді ліцензії на розподіл природного газу, виданої на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 29.06.2017 року № 856 із змінами внесеними Постановою НКРЕКП від 18.06.2019 року №1093, так як з вказаної вище постанови вбачається, що Акціонерне товариство Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» (далі - АТ «Чернівцігаз») надає послугу з розподілу природного газу в межах території Чернівецької області де знаходиться газорозподільна система, що перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Чернівцігаз», проте представник позивача не надав суду жодного доказу, що у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації АТ «Чернівцігаз» в межах села Вартиківці Дністровського ( колишнього Кельменецького) району Чернівецької області перебуває газорозподільна система, володіючи якою позивач надавав послуги з постачання природного газу відповідачу ОСОБА_1 а також, що відповідач підключений до даної (належної позивачу на законних підставах) газорозподільної системи.

Крім того, вимогами пункту 1 глави 3 розділу VI Кодексу ГРС встановлено, що Договір розподілу природного газу має бути укладений Оператором ГРМ з усіма споживачами, у тому числі побутовими споживачами, об`єкти яких в установленому порядку підключені до/через ГРМ, що на законних підставах перебувають у власності чи користуванні Оператора ГРМ.

Проте, представник позивача не надав суду жодного доказу, що у АТ «Чернівцігаз» в межах села Вартиківці Дністровського ( колишнього Кельменецького) району Чернівецької області на законних підставах перебуває газорозподільна система, володіючи якою позивач надавав послуги з постачання природного газу відповідачу ОСОБА_1 а також, що відповідач підключений до даної газорозподільної системи ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ, тобто позивача – АТ «Чернівцігаз».

Твердження представника позивача, шо єдиним підприємством, що здійснює розподіл та транспортування природного газу на території Чернівецької області, в тому числі стосовно відповідача є АТ «Чернівцігаз» є припущенням і не підтверджкено жодними доказами.

Суд відхиляє доводи представника позивача та як докази Витяг з персоніфікованих даних про фактичний об`єм природного газу, розподіленого АТ «Чернівцігаз» ( як Оператором ГРМ) побутовому споживачу, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи Оператора ГРМ та Довідки про розрахунок боргу відповідача, надані представником позивача та досліджені судом, надані представником позивача, як документальне підтвердження факту розподілу (переміщення) природного газу відповідачу, оскільки даний витяг та Розрахунок боргу сформовані самим позивачем і в ньому відсутні дані про те, що відповідач ОСОБА_1 підключений до газорозподільної системи, яка перебуває у власності, господарському віданні користуванні чи експлуатації АТ «Чернівцігаз», а також в даних документах відсутні відомості про джерела інформації, які б засвідчували документально підтверджене споживання природного газу та об`єми споживання природного газу відповідачем ОСОБА_1 , і що даний природний газ поставлений останньому саме позивачем за допомогою ГРМ, що на законних підставах перебуває у власності чи користуванні Оператора ГРМ, тобто позивача – АТ «Чернівцігаз».

Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює зобов`язальні правовідносини, правовідносини які регулюють розподіл природного газу, суд вважає, що позов акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованості не підлягає задоволенню повністю і в позові акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року слід відмовити повністю за безпідставністю.

Враховуючи викладене вище, на підставі ст.ст. 525,526, 530, 612,629,633, 634, 714 ЦК України, «Типового договору розподілу природного газу», затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 30.09.2015 року №2498, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 листопада 2015 року за № 1384/27829, Кодексу газорозподільчих систем, затвердженого постановою НКРЕКП №2494 від 30.09.2015 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України за №1379/ 27824 та Закону України «Про ринок природного газу» , керуючись ст. ст.2-13,76-81, 133,141,258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В позові акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надання послуг з розподілу природного газу за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Повне судове рішення складено 15.04.2021 року.

Суддя Телешман О.В.