Ухвала суду № 96304365, 15.04.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 641/10378/20

Провадження № 1-кп/0203/565/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Смольнякова О.О.,

при секретарі - Сердягіній О.Ю.

за участю прокурора - Дахно О.Ю.

представника потерпілого – Калюжного Д.Ю.

потерпілих – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

захисників - Ляпіна В.Ю., Клімова О.М.,

Калініченка М.В., Кашигіна М.С. , Іванової Н.О.

обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10

розглянувши у підготовчому судовому засіданні м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020040660000239 від 11.02.2020 відносно:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь АР Крим, громадянина України, не працюючого, не одруженого, має на утриманні малолітніх дітей, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст. 258, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 258 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Єреван (Вірменія), громадянина України, не працюючого, одруженого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 258 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки закінчення терміну дії попередньої ухвали припадає на святкові дні. Вказане клопотання обгрунтовано тим, що на теперішній час ризики, зазначені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 та ризики передбачені п.п.3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України які існували на час обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_9 , на даний час продовжують існувати, обвинувачені обґрунтовано підозрюються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_10 під час досудового розслідування ухилялися від органу досудового розслідування, у зв`язку із чим були оголошені у розшук та затримані на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу до суду, зможуть і в подальшому переховуватися від суду, ризик незаконного впливу на недопитаних потерпілих, свідків та інших підозрюваних, експертів, у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що після оголошення підозри, обвинувачені ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 обізнані про надання свідчень проти них потерпілим ОСОБА_11 , а також наявних в матеріалах кримінального провадження експертних висновків, якими обґрунтовується підозра у скоєнні інкримінованого злочину, матеріалами кримінального провадження встановлено обставини погроз фізичною розправою потерпілому ОСОБА_11 , в разі його звернення до правоохоронних органів та невиконання умов щодо виплати грошових коштів. Окрім того, наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_8 раніше неодноразово судимий за скоєння тяжких злочинів, останній раз 16.10.2018 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за вчинення умисного злочину, обвинувачений ОСОБА_9 раніше судимий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 16.10.2018 року за скоєння умисного злочину, обвинуваченого ОСОБА_10 притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння навмисного злочину у кримінальному провадженні за ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України, розгляд справи наразі відбувається у Кіровському районному суді м. Дніпропетровська. З урахуванням наявного суспільного інтересу, так як кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, просив продовжити запобіжний захід обвинуваченим, та відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України просив не визначати альтернативний запобіжний захід у виді застави. Інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

Представник потерпілих Калюжний Д.Ю. та потерпілі в підготовчому засіданні підтримали клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених.

Захисник Іванова Н.О. заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що воно є необґрунтованим, та продубльованим, нових вагомих ризиків прокурором не надано. Надала суду висновок Київського НДІСЕ, який протирічить висновку, на який посилається прокурор та повністю спростовує підозру пред`явлену ОСОБА_9 . Зазначила, що на утриманні ОСОБА_9 знаходиться малолітня дитина, просила долучити свідоцтво про народження, просила також врахувати стан здоров`я підзахисного, який раніше у 2018 році перебував на обліку у лікаря онколога, перебуваючи під вартою стан його здоров`я погіршується, належної медичної допомоги в умовах СІЗО не отримує, потребує втручання лікарів.

Захисник Ляпін В.Ю. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, його підзахисний ОСОБА_9 телефонний дзвінок ОСОБА_12 не здійснював, органом досудового розслідуванням не встановлено власника номеру мобільного телефону та місце звідки було здійснено телефонний дзвінок, а тому підозра є необґрунтованою,також просив врахувати, що маються 2 висновки експерта, які суперечать один одному. Підстави для продовження запобіжного заходу відсутні, оскільки його підзахисний має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, і є мешканцем іншої територіальної одиниці, а саме проживає в Запорізькій області, а тому ніякий вплив здійснювати на потерпілих, свідків, експертів не зможе, до того ж судом можуть бути встановлені певні обмеження з цього приводу. Просив врахувати, що після проголошення ОСОБА_9 вироку, останній жодного разу не вчиняв ані кримінальні, ані адміністративні правопорушення, що вказує на відсутність ризику вчинення інших кримінальних правопорушень. У зв`язку із необґрунтованою підозрою, відсутністю документів, що підтверджують існування ризиків, вважає неможливим продовження виняткового запобіжного заходу, а тому просив змінити ОСОБА_9 запобіжний захід або встановити розмір застави для забезпечення належної процесуальної поведінки його підзахисного.

Захисник Клімов О.М. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, підтримав позицію колег, та висловив думку, що наданий висновок експерта спростовує причетність ОСОБА_9 до інкримінованого злочину. З самого початку права були порушені, з цього приводу були звернення до ДБР, просив також врахувати, що його підзахисний 10.02.2020 року виїхав за межі України, що спростовує його причетність до першого епізоду підпалу. Обставини справи сфальсифіковані. Його підзахисний має постійне місце проживання у м. Запоріжжя, де зареєстрований та мешкає разом із своєю сім`єю. Доводи прокурора щодо ризиків є припущенням. Позиція захисту аргументована і достатня для зміни запобіжного заходу ОСОБА_9 ..

Захисник Кашигін М.С. підтримав думку колег, та зазначив, що на розгляд до Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу передано обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , де останнім в межах вказаного кримінального провадження обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 10.06.2021 року, без права внесення застави, а тому з урахуванням практики адмін. суду, будь-яких ризиків не існує, а тому просив відмовити у розгляді клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу ОСОБА_8 та ОСОБА_10 . Щодо запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 підтримав думку захисту щодо зміни запобіжного заходу.

Захисник Калініченко М.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що 12.04.2021 Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно його підзахисного ОСОБА_10 , а тому в наданому клопотанні прокурора ризики не знаходять свого підтвердження та спростовуються вказаною ухвалою. Зазначив, що погрози ОСОБА_12 з боку ОСОБА_13 це є припущенням сторони обвинувачення, просив відмовити у розгляді даного клопотання. Також просив змінити запобіжний захід ОСОБА_9 .

Обвинувачені підтримали доводи своїх захисників.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , заслухавши учасників підготовчого провадження, суд приходить до наступного.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 11 березня 2021 року обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 продовжено обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується 09 травня 2021 року.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом із тим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинувачених. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 1-р/2017 від 23 листопада 2017 року зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

При розгляді клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим суд враховую наступні обставини та особу кожного з обвинувачених:

- обвинувачений ОСОБА_8 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, та особливо тяжких кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст. 258, ч.2 ст. 258 КК України, за яке передбачене покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі,з конфіскацією майна, судове дослідження доказів по справі не проведене, а отже перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, оскільки на теперішній час не встановлено інших осіб, які діяли за попередньою змовою із обвинуваченим та на яких зможе впливати обвинувачений ОСОБА_8 , існує ризик незаконно впливу на недопитаних потерпілих, свідків, експертів, окрім того, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який не працевлаштований, немає офіційного джерела доходу, раніше неодноразово судимий за ряд тяжких злочинів, останній раз 16.10.2018 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, в ході досудового слідства перебував у розшуку та затриманий на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу до суду, враховуючи зазначене та суспільну небезпечність інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існує ймовірність до ухилення обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та вчинення інших кримінальних правопорушень.

- обвинувачений ОСОБА_9 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України, за яке передбачене покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна, суд враховує, що судове дослідження доказів по кримінальному провадженню не проведене, а отже перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, оскільки на теперішній час не встановлено інших осіб, які діяли за попередньою змовою із обвинуваченим та на яких зможе впливати обвинувачений ОСОБА_9 . Окрім того, суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, наявність ризику впливу обвинуваченого на потерпілих, свідків та експертів з метою зміни їх показань, суд вважає реальним. Окрім того, суд враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого умисного злочину та засуджений вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2018 року, що свідчить на схильність обвинуваченого до вчинення злочинів.

- обвинувачений ОСОБА_10 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України, за яке передбачене покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі,з конфіскацією майна, суд враховує, що судове дослідження доказів по кримінальному провадженню не проведене, а отже перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, оскільки на теперішній час не встановлено інших осіб, які діяли за попередньою змовою із обвинуваченим та на яких зможе впливати обвинувачений. Окрім того, суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, наявність ризику впливу обвинуваченого на потерпілих, свідків та експертів з метою зміни їх показань. Окрім того, суд враховує, що на в провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України, що свідчить на схильність обвинуваченого до вчинення злочинів. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_10 в ході досудового слідства перебував у розшуку та затриманий на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу до суду, а тому існує ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи наявність ризиків вчинення кожним із вказаних обвинувачених дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини визначені ст.178 КПК України, з урахуванням позиції потерпілих щодо продовження обвинуваченим запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 . При цьому, суд вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не є достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Доводи сторони захисту відносно того, що стосовно обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_10 є рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, за яким останнім вже обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд не може прийняти, оскільки підстави для обрання запобіжного заходу оцінюються по кожному кримінальному провадженню.

Щодо надання стороною захисту висновку експерта Київського НДІСЕ, суд вважає, що даний висновок разом з висновком експерта, який мається в матеріалах кримінального провадження, є предметом дослідження в якості доказу безпосередньо під час судового розгляду справи по суті.

Крім того, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.

З огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 строком на 60 днів.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Приймаючи до уваги обставини злочину, викладені у обвинувальному акті, які свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку, суд вважає за недоцільне призначення обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 315 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 червня 2021 року, без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 червня 2021 року, без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_10 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 13 червня 2021 року, без визначення розміру застави.

На ухвалу протягом 5 днів з дня її винесення може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду

Суддя Кіровського районного суду

м. Дніпропетровська О.О.Смольняков