Рішення № 96303659, 15.04.2021, Ананьївський районний суд Одеської області

Справа №491/230/21

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2021 року Ананьївський районний суд Одеської області

у складі: головуючого у справі судді - Желяскова О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гула О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, заінтересована особа: Ананьївська міська рада,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді в Ананьївському районному суді Одеської області знаходиться цивільна справа за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, заінтересована особа: Ананьївська міська рада.

Заява заявника обґрунтована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її двоюрідна баба ОСОБА_2 , яка постійно проживала в с.Селиванівка, Ананьївського району Одеської області, та була рідною сестрою її баби ОСОБА_3 . Після її смерті відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 4,84 га, розташовану на території Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області, посвідчену державним актом на право приватної власності серії І-ОД №027294, виданим Ананьївською райдержадміністрацією Одеської області 12 травня 2003 року. Заповіту щодо розпорядження майном на випадок смерті ОСОБА_2 не залишила, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру №5279278 від 31 липня 2018 року.

Як зазначає заявниця в заяві, у шлюбі ОСОБА_2 не перебувала, дітей в неї не було, її сестра ОСОБА_3 померла під час проживання на території Російської Федерації.

При цьому, заявниця зазначає, що її з ОСОБА_2 проживання однією сім`єю розпочалось навесні 1997 року. До цього вони проживали в одному населеному пункті, підтримували родинні відносини, тим більше, що ОСОБА_2 жила самотньо. В 1995 році ОСОБА_2 перенесла інсульт, була паралізована, внаслідок чого виникли проблеми з пересуванням та мовою. Спочатку доглядати її взялася племінниця, тобто мати заявниці ОСОБА_4 , але виявилось, що для неї це важко з урахуванням стану здоров`я, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до заяви, заявниця на той час ОСОБА_5 (це прізвище придбала внаслідок укладення 02 жовтня 1993 року шлюбу, який розірвано 27 квітня 2011 року) проживала у батьків, власного житла не мала, з чоловіком тоді відносини вже не підтримувала.

Як зазначає заявниця, що нею було прийнято рішення перейти на проживання до ОСОБА_2 , при цьому, вона взяла на себе обов`язки по веденню домашнього господарства, оскільки ОСОБА_2 за станом здоров`я не могла виконувати будь-яку роботу. Їхній бюджет складався з пенсії ОСОБА_2 , доходу від продажу залишків молочної продукції та сільськогосподарської продукції, вирощеної нею на городі. Під час їхнього проживання з ОСОБА_2 заявницею за їхні спільні кошти було влаштовано вимощення цементне біля будинку та заштукатурено будинок зовні, проведено поточний ремонт всередині будинку.

Згідно заяви заявниця на той час не працювала з урахуванням здійснення догляду за спадкодавцем, тому періодично отримувала матеріальну допомогу від батьків, яка також використовувалась в інтересах їхньої сім`ї.

На думку заявниці факт її проживання зі спадкодавцем однією сім`єю в період часу з весни 1997 року по 08 вересня 2003 року підтверджується актом від 23 липня 2019 року складеним депутатом Ананьївської Першої сільської ради Земляк Л.В. та відповідною довідкою Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області від 23 липня 2019 року №965.

Крім того, заявниця в заяві звертає увагу на те, що саме вона була заявником під час реєстрації смерті ОСОБА_2 та отримала довідки про надання допомоги на поховання, що на її думку підтверджується Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 31 липня 2018 року, поховала спадкодавця та влаштувала поминальні обіди.

Заявниця вважає, що усі ознаки сім`ї мали місце під час її з ОСОБА_2 проживання.

Тому, з урахуванням наведеного в заяві заявниця звернулася до суду з даною позовною заявою та просить в прохальній частині:

1. Встановити факт того, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 29 вересня 2017 року, органом 5123, в період часу з весни 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , яка постійно проживала в с.Селиванівка, Ананьївського району, Одеської області, та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2. Допитати в якості свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , явку яких до суду забезпечить самостійно.

Ухвалою від 17 березня 2021 року відкрито провадження у справі в порядку окремого позовного провадження (а.с.47).

Крім того, в ухвалі про відкриття провадження запропоновано заінтересованій особі подати пояснення щодо заяви з наданням доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтується пояснення, а також документами, що підтверджують надіслання (надання) пояснення і додані до нього докази іншим учасникам справи.

З матеріалів справи вбачається, що в зазначені строки в ухвалі про відкриття провадження у справі заінтересована особа своїм процесуальним правом на надання пояснення щодо заяви не скористалася.

У судове засідання з розгляду справи 15 квітня 2021 року сторони по справі не з`явилися.

Проте, 15 квітня 2021 року заявниця ОСОБА_1 подала через канцелярію суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутність, на задоволенні вимог заяви наполягає. Крім того, в цій же заяві зазначила, що просить суд залишити без розгляду клопотання про допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.59).

Представник заінтересованої особи Ананьївської міської ради Панасюк О.А., який діє на підставі довіреності від 06 квітня 2021 року у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення якого був повідомлений. Однак, 14 квітня 2021 року представник заінтересованої особи подав через канцелярію суду письмове клопотання в якому просить розглянути справу без його участі (а.с.55-58).

При цьому, у відповідності до положень частини 3 статті 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Частиною 1 статті 223 ЦПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Частиною 2 статті 223 ЦПК України визначено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

При цьому, враховуючи наявність відомостей про належне сповіщення всіх учасників справи, їх листів та клопотань, в яких вони висловлюють свої позиції по суті справи, відсутність, передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України, підстав для відкладення розгляду справи, з урахуванням положень ч.ч.1, 3 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності заявника та представник заінтересованої особи.

У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Крім того, судом було розглянуто клопотання заявниці ОСОБА_1 від 15 квітня 2021 в якому вона просить клопотання про допит свідків залишити без розгляду, про що судом без видалення в нарадчу кімнату постановлено відповідну ухвалу.

Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, при розгляді справи встановлено:

Заявником у справі є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Байтали, Ананьївського району, Одеської області, та зареєстрована за адресою: Одеська область, Ананьївський район, с.Селиванівка, що підтверджується копією паспорту громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_2 , виданого 29 вересня 2017 року органом №5123 (Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області) (а.с.7).

Заявниця звернулася до суду із заявою в якій просить встановити факт того, що вона ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий 29 вересня 2017 року, органом 5123, в період часу з весни 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 , яка постійно проживала в с.Селиванівка, Ананьївського району, Одеської області, та померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до частини 1 статті 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частини 3 статті 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 2 статті 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З заяви вбачається, що після смерті ОСОБА_2 заявниця звернулася із заявою про фактичне прийняття спадщини, як спадкоємця за законом 4 черги, 31 липня 2018 року в Ананьївській районній державній нотаріальній конторі заведено спадкову справі на майно ОСОБА_8 . Внаслідок вивчення наданих документів листом від 01 серпня 2018 року нотаріус рекомендувала звернутись до суду з метою встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем.

Зазначене вище підтверджується копією листа державного нотаріуса Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Мороз Н.О. №1160/02-14 від 01 серпня 2018 року (а.с.21).

При цьому, в листі державний нотаріус Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Мороз Н.О. зазначила, що 31 липня 2018 року заведена спадкова справа №29/2018 на майно ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . При житті ОСОБА_2 заповіти не складала, про що свідчить інформаційна довідка із Спадкового реєстру №52792781 від 31 липня 2018 року, видана Ананьївською районною державною нотаріальною конторою Одеської області (а.с.15). Спадкоємцем, яка прийняла спадщину ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 .

Проте, в листі державний нотаріус Ананьївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Мороз Н.О. зазначила, що відсутні документи, які можуть підтвердити факт проживання однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , як це вимагає статті 1264 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла спадкодавець - ОСОБА_2 , що підтверджується, копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 виданого 09 вересня 2003 року Ананьївською Першою сільською радою Ананьївського району Одеської області (а.с.10).

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо спадщина відкрилась після 1 липня 2003 року та не була прийнята ніким зі спадкоємців, що мають право спадкування на підставі ЦК УРСР, право спадкування виникає також у спадкоємців за законом третьої, четвертої та п`ятої черг ("нових черг") відповідно до статей 1263 - 1265 ЦК.

Приписами статті 1264 ЦК України передбачено, що четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Змістом частини 2 статті 3 СК України визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

У пункті 21 вище вказаної Постанови зазначено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини, і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також: інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення із спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Відповідно до копії довідки Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області від 23 липня 2018 року №496 гр-ка ОСОБА_2 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: село Селиванівка, Ананьївського району, Одеської області, по день смерті, тобто 08 вересня 2003 року (а.с.11).

В копії довідки Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області від 23 липня 2018 року №495 зазначено, що ОСОБА_1 дійсно проживала з 1997 року однією сім`єю та вела спільне господарство разом з померлою ОСОБА_2 по день смерті останньої, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: с.Селиванівка, Ананьївського району, Одеської області (а.с.12).

Судом встановлено, що факт проживання заявниці зі спадкодавцем однією сім`єю підтверджується наступними документами:

- актом складеним 13 липня 2019 року депутатом Ананьївської Першої сільської ради Ананьївського району Одеської області Земляк Л.В. в присутності свідків: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , з якого вбачається, що в період часу з весни 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 проживала однією сім`єю з ОСОБА_2 двоюрідною бабою, в належному останній житловому будинку в АДРЕСА_1 . Протягом 8 років ОСОБА_2 хворіла, останні 6 років не могла пересуватися, потребувала сторонньої допомоги. Ніяких родичів у ОСОБА_2 не було. ОСОБА_1 поховала ОСОБА_2 , після смерті останньої отримала допомогу на поховання, влаштувала поминальні обіди (а.с.24);

- довідкою виданою Ананьївською Першою сільською радою Ананьївського району Одеської області 23 липня 2019 року №866, з якої вбачається, що ОСОБА_1 проживала спільно однією сім`єю та вела спільне господарство з померлою ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , з 1997 року по день смерті померлої, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.25).

При цьому, в листі Ананьївського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18 липня 2020 року №848/70-18 зазначено, що в архіві відділу відсутні актові записи про шлюб та народження, в яких матір`ю вказано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.27).

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Змістом частини 4 статті 3 СК України визначено, що сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.

Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що заявником надано належні і допустимі докази на підтвердження факту проживання із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлення в судовому порядку факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю заявника з померлим необхідно для вирішення питання щодо прийняття спадщини після його смерті.

Враховуючи наведе, суд приходить до висновку, що факт, який просить встановити заявник, є юридичним, оскільки, від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника, діючим законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, воно не пов`язано з наступним вирішенням спору про право і встановити його іншим шляхом неможливо, у зв`язку із чим, заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 19, 76, 81, 133, 141, 263, 264, 265, 268, 293, 294, 315, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем, заінтересована особа: Ананьївська міська рада, - задовольнити в повному обсязі.

Вважати встановленим той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Байтали, Ананьївського району, Одеської області, та зареєстрована за адресою: Одеська область, Ананьївський район, с.Селиванівка, паспорт громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_2 , виданий 29 вересня 2017 року органом №5123 (Ананьївським РС ГУДМС України в Одеській області), реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , дійсно проживала однією сім`єю з весни 1997 року по 08 вересня 2003 рік із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто більше п`яти років до дня відкриття спадщини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто в даному випадку через Ананьївський районний суд Одеської області.

Роз`яснити, що у відповідності до положень пункту 3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Відомості про сторін у справі на виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

Заявник:ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: Одеська область, Ананьївський район, с.Селиванівка, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ;Заінтересована особа:Ананьївська міська рада, яка розташована за адресою: 66400, Одеська область, м.Ананьїв, вул.Незалежності, 51, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 04056807.

Суддя: О.О. Желясков

Рішення суду набуло законної сили „____" _______ 20__ року.