Ухвала суду № 96303180, 12.03.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5234/21

Провадження № 1-кс/761/3867/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2021 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді - Фролової І.В.,

секретаря судового засідання - Мехеди А.В.,

за участю:

слідчого - Поперєв Л.Д.,

підозрюваного - ОСОБА_1 ,

захисників - Балити Р.І., Кайла І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Рекала Сергія Анатолійовича, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2013 за № 12013110100013505, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий слідчого управління ГУ Національної поліції в Київській області старший лейтенант поліції Рекало Сергій Анатолійович, за погодженням із прокурором відділу Київської обласної прокуратури Польовим О., у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2013 за № 12013110100013505, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, звернувся до суду з клопотанням про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування підозрюваним ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їх захисникам, з матеріалами кримінального провадження № 12013110100013505 від 27.08.2013 до 22.02.2021.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальним) провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013110100013505, відомості про яке внесені до Єдиною реєстру досудових розслідувань 27.08.2013, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно нової редакції Статуту Фермерського (селянського) господарства «Мрія», ідентифікаційний код 20591954, юридична адреса: 08105. Київська область. Києво-Святошинський район, с. Горенка, вул. Кільцева, 17-А, затвердженої загальними зборами членів господарства (протокол № 2 від 08 листопада 2006 року), засновником Господарства є громадянка України ОСОБА_2 , яка є одночасно його Головою і власником.

Членами вказаного господарства, окрім інших, є її чоловік ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , виданого 25 листопада 2011 року відділом реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, 25 листопада 2011 року зареєстровано шлюб ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , унаслідок чого прізвище чоловіка та дружини після державної реєстрації стало ОСОБА_4 .

В першій половині 2009 року ОСОБА_3 в м. Києві познайомив свою дружину ОСОБА_2 та дочку ОСОБА_7 зі своїм знайомим - директором ТОВ «Л.І.Т. груп» ОСОБА_8 , з яким раніше підтримував товариські стосунки. Зі слів ОСОБА_3 він та його родина були власниками селянського (фермерського) господарства «Мрія», яке розташовано в с. Г`оренка Києво-Святошинського району Київської області. ОСОБА_3 також повідомив, що у вказаного фермерського господарства в користуванні на той час було близько 50 гектарів землі, а очолювала не господарство його дружина ОСОБА_2 . Вони також разом поспілкувались з ОСОБА_8 на побутові теми, а також запрошували відвідати їх домівку.

Після знайомства з ОСОБА_8 та отримавши відомості про те. що він володіє певними фінансовими можливостями, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , вирішили використати товариські стосунки ОСОБА_8 з ОСОБА_3 щоб шляхом обману та зловживання довірою ОСОБА_8 заволодіти його грошовими коштами в особливо великих розмірах.

З цією метою, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 домовились, що створять у ОСОБА_8 враження про себе, як про порядних, чесних та надійних партнерів. Після того, переконають ОСОБА_8 у вигідності передачі їм його власних грошових коштів на облаштування їх бізнесе. Коли значна частина коштів буде отримана, вони створять умови, за яких ОСОБА_8 , щоб отримати назад свої гроші, доведеться їм ще неодноразово додатково надавати власні кошти. Після того як ОСОБА_8 зрозуміє, що його ошукали, перестане їх фінансувати та заявить вимогу про повернення грошей, всі отримані від нього грошові кошти вони домовились привласнити та використати на власні потреби, а надані ОСОБА_8 кошти під надуманими приводами повертати відмовляться.

Надалі ОСОБА_7 та ОСОБА_2 стали періодично зустрічатися з ОСОБА_8 і спілкуватися на різні побутові теми, намагаючись перевести їх стосунки у приятельські та довірительці.

Реалізуючи свій злочинний намір, приблизно в жовтні-листопаді 2009 року до ОСОБА_8 в офіс ТОВ «Л.І. Т. груп», що розташований в офісному центрі за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97. приїхали ОСОБА_2 і а її дочка ОСОБА_1 . В ході розмови ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою із ОСОБА_1 , повідомила, що у очолюваного нею фермерського господарства виникли проблеми з приватизацією земельної ділянки, яку використовувало їх господарство, та запропонувала для подолання вказаних проблем позичити їй кошти в розмірі 287 500 доларів США. За це вона пообіцяла ОСОБА_8 , зловживаючи його довірою, окрім повернення йому отриманих від нього коштів, включити його до складу співзасновників С(Ф)Г «Мрія» та переоформити на нього в рахунок боргу певні земельні ділянки.

ОСОБА_8 , не маючи сумнівів у порядності родини ОСОБА_9 га довіряючи їм, на пропозицію ОСОБА_2 іа ОСОБА_1 погодився. У зв`язку з тим, що необхідної ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суми вільних коштів у нього на той час не було, вони домовились, що він буде передавати ці кошти частинами, а відповідальною особою за спілкування із ним та отримання від нього коштів буде дочка ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .

Надалі, в один із днів в першій декаді листопада 2009 року ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 зловживаючи довірою ОСОБА_8 , у його робочому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (НОМЕР_2), отримала від нього готівкою його власні грошові кошти в сумі 155 000 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 1 238 450 грн. При цьому ОСОБА_1 , обманюючи ОСОБА_8 повідомила, що ці кошти вона отримала для подолання юридичних перешкод у приватизації земель С(Ф)Г «Мрія».

І Іро отримання грошових коштів ОСОБА_1 . ОСОБА_8 написав розписку на вирваному з блокнота аркуші паперу в клітинку, яку підписала ОСОБА_7 , написавши своє прізвище та поставивши у ній свій підпис.

25 листопада 2009 року, діючи з тією ж метою, в офіс до ОСОБА_8 прибула ОСОБА_2 та повідомила про наявність відповідного розпорядження Києво-Святошинської РДА на виготовлення технічної документації щодо приватизації їх земельної ділянки.

Згодом ОСОБА_2 , діючи з тим же злочинним наміром, попросила ОСОБА_8 позичити ще додатково грошові кошти в розмірі 45 000 доларів США для остаточного подолання юридичних труднощів у приватизації земельних ділянок для членів її родини.

Будучи введеним ОСОБА_2 в оману щодо її дійсних намірів. ОСОБА_8 погодився позичити необхідну ОСОБА_2 суму коштів.

Тоді ж, 25 листопада 2009 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 , зловживаючи довірою ОСОБА_8 , в його робочому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (НОМЕР_2), ОСОБА_2 отримала від нього готівкою його власні грошові кошти в сумі 45 000 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 359 550 гри.

При цьому ОСОБА_2 , обманюючи ОСОБА_8 повідомила, що ці кошти вона отримала для подолання юридичних перешкод у приватизації земель С(Ф)Г «Мрія».

Про отримання вказаних коштів ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_8 на аркуші паперу власноручно написала відповідну розписку, в якій зобов`язалася повернути отримані кошти на першу вимогу.

В першій половині березня 2010 року, діючи з тією ж метою, в офісі ОСОБА_8 прибула ОСОБА_1 та повідомила, що процес приватизації земельних ділянок перебуває в стадії завершення і для його повного оформлення необхідно ще 62 500 доларів США.

Будучи введеним ОСОБА_1 в оману щодо її дійсних намірів ОСОБА_8 , будучи впевненим у її та ОСОБА_2 добропорядності, погодився позичити вказану ОСОБА_1 суму коштів.

Тоді ж, в один із днів березня 2010 року, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , зловживаючи довірою ОСОБА_8 , в його робочому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (НОМЕР_2), ОСОБА_1 отримала від нього готівкою його власні грошові кошти в сумі 62 500 доларів США, що за курсом 11БУ становило на той час 499 375 гривень.

Тоді ж ОСОБА_2 , діючи з тим же злочинним наміром, попросила ОСОБА_8 передати їй ще додатково грошові кошти в розмірі 25 000 доларів США для переоформлення приватизованих земельних ділянок, в тому числі і на ОСОБА_8 . При цьому ОСОБА_2 вкотре переконувала ОСОБА_8 в своїй порядності та надійності, а також запевняла, що частину приватизованих земельних ділянок найближчим часом буде переоформлено на нього, та що після продажу іншої частини приватизованої землі за рахунок триманих коштів із ним буде проведено повний розрахунок по залишку боргу, будучи введеним ОСОБА_2 в оману щодо її дійсних намірів, ОСОБА_8 погодився позичити необхідну ОСОБА_2 суму коштів.

26 березня 2010 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 зловживаючи довірою ОСОБА_8 , в його робочому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (НОМЕР_2), ОСОБА_2 отримала від нього готівкою його власні грошові кошти в сумі 25 000 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 198 250 грн.

Про отримання вказаних коштів ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_8 на аркуші паперу власноручно на додаток до написаної нею розписки від 25 листопада 2009 року, відповідно до якої вона раніше отримала у нього 45 000 доларів США, написала розписку про те, що 29 березня 2010 року додатково отримала 25 000 доларів США на тих же умовах.

Надалі, в період з березня 2010 року до березня 201 1 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 діючи з тим же умислом, періодично спілкувалися з ОСОБА_8 по телефону та особисто. В ході спілкування вони запевняли ОСОБА_8 , що частину приватизованих ними земельних ділянок буде переоформлено на нього, частину з них буде продано, унаслідок чого зі ним буде проведено повний розрахунок (повернено отримані ними його кошти).

Продовжуючи діяти з тією ж злочинною метою, спрямованою на заволодіння коштами ОСОБА_8 , з квітня 2010 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 під час спілкування постійно переконували ОСОБА_8 в тому, що у випадку швидкого продажу землі її вартість буде мінімальною. Для тою. щоб дорого продати землю ОСОБА_8 мав понести додаткові витрати на облаштування зони відпочинку, розташованій на приватизованих С(Ф)Г «Мрія» земельних ділянках в с. Горенка Киево-Святошинського району Київської області, що суттєво підвищить вартість земельних ділянок.

При цьому, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 переконали ОСОБА_8 в тому, що процес облаштування зони відпочинку та продажу землі триватиме довго і ОСОБА_8 періодично змушений буде додатково передавати ОСОБА_1 для цього власні грошові кошти.

Будучи введеним ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в оману щодо їх дійсних намірів, ОСОБА_8 на їх пропозицію вимушений був погодитися.

З метою обліку своїх майбутніх витрат ОСОБА_8 вирішив кожного разуу фіксувати передачу коштів ОСОБА_1 шляхом виготовлення видаткових касових ордерів (ВКО) за допомогою встановленої на його особистому комп`ютері комп`ютерної програми «Бухгалтерія 1С», яка б в автоматичному режимі створювана ці видаткові касові ордери, надавала б їм індивідуальні номери та підсумовувала б суму виданих коштів. З таким порядком отримання коштів ОСОБА_1 попередньо погодилась.

Вказані видаткові касові ордери, які були оформлені на особистому комп`ютері ОСОБА_8 , були формою боргової розписки, які підтверджують факт отримання ОСОБА_7 у нього грошових коштів. Цю боргову розписку ОСОБА_8 міг складати на свій розсуд, використовуючи комп`ютер або пишучи її від руки, заповнюючи певні поля або лишаючи їх вільними, вносячи реквізити, паспортні данні особи, що отримувала копни, іа особи, що позичила ці кошти. Від цього суть даного боргового документ) не змінюється, підтверджуючи факт отримання від нього грошей.

Надалі, в період з квітня до червня 2010 року, діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , зловживаючи довірою ОСОБА_8 в його робочому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні за адресою: м Київ, вул. Жилянська, 97 (НОМЕР_2), ОСОБА_1 отримала від нього готівкою його власні грошові кошти, а саме: 20 квітня 2010 року - 1000 доларів СПІД, що за курсом НБУ становило на той час 7 920 гри., 27 квітня 2010 року - 1 500 доларів CШA, що за курсом НБУ становило на той час 1 1 880 грн., 27 квітня 2010 року - 18 000 доларів CLLIА, що за курсом НБУ становило на той час 143 560 грн.. 18 травня 2010 року - 11 400 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 90 288 грн., та 16 червня 2010 року - 3 000 доларів США, що за курсом НБУ становило на той час 23 730 грн.

Про отримання грошових коштів ОСОБА_1 у видаткових касових ордерах кожного разу власноручно написала суму отриманих коштів поставила свій підпис.

31 березня 2011 року через те, що в подальшому фактично ніяких дій, спрямованих на проведення розрахунків зі ОСОБА_8 , повернення йому отриманих у нього коштів, з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не відбувалось. ОСОБА_8 під час зустрічі запропонував ОСОБА_1 вжити заходів для негайного повернення йому отриманих у нього коштів в повному обсязі.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру ОСОБА_1 повідомила, що земельні ділянки, які вони приватизували за рахунок отриманих у ОСОБА_8 коштів, можуть реально бути проданими за 450 000 доларів США. З цих коштів ОСОБА_1 запропонувала ОСОБА_8 частин) повернути йому готівкою, а частину вкласти в спільний бізнес, який буде в подальшому приносити прибуток - продовжити будувати базу відпочинку ж. земельних ділянках поблизу озера в селі Горенка. При цьому ОСОБА_1 вкотре запевнила ОСОБА_8 у своїй порядності та бажанні виконати всі зобов`язання по погашенню фінансових зобов`язань перед ним, переконувала, що збудована ними спільно база відпочинку буде приносити прибутки, що після відповідного облаштування вартість земельних ділянок, які планувалося продати, значно виросте, що мало бути вигідно для всіх, а також умовляла не забирати всі позичені її сім`ї кошти, залишивши їх частину у спільному бізнесі.

ОСОБА_8 , будучи введеним ОСОБА_1 в оману, за умови, що обіцяне ОСОБА_1 буде ними зафіксовано письмово у вигляді підписання відповідної угоди, на її пропозицію погодився.

Тоді ж ОСОБА_8 на аркуші паперу в клітинку, вирваному з блокноту у присутності та за згодою ОСОБА_1 власноручно написав угоду від 31 березня 2011 року, відповідно до якої вони домовились, то ОСОБА_1 зобов`язується до 01 вересня 2011 року продати землю в с. Горенка на загальну суму 450 000 доларів США, з яких 125 000 доларів США повернути ОСОБА_8 ,, а решту коштів спільно використати на розвиток зони відпочинку на озері в с. Горенка. Вказану угоду підписав ОСОБА_8 , а також її власноручно підписала ОСОБА_7 та написала у ній своє прізвище.

В подальшому, діючи повторно, з тим же умислом на заволодіння коштами ОСОБА_8 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 продовжила, обманюючи та зловживаючи довірою ОСОБА_8 отримувати у нього його власні грошові кошти.

З цією метою вона періодично приїжджала до ОСОБА_8 де отримувала від нього вказані нею суми коштів, які, як вона переконувала ОСОБА_8 , нею мали витрачатися на облаштування зони відпочинку в е. Горенка. Перед цим вона кожного разу попередньо телефонувала ОСОБА_8 , на мобільний телефон, повідомляла, на які роботи (послуги) їй потрібні кошти та суму коштів, після чого вони домовлялись про зустріч. Відповідно ОСОБА_8 готував необхідну ОСОБА_1 суму коштів та видатковий касовий ордер.

Надалі, в період з квітня 2011 року до травня 2012 року, діючи та попередньою змовою з ОСОБА_2 , зловживаючи довірою ОСОБА_8 в його робочому кабінеті, розташованому в офісному приміщенні та адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (НОМЕР_2), ОСОБА_1 отримала від нього готівкою його власні грошові кошти на підставі наступних боргових документів (видаткових касових ордерів та боргової розписки): № ро-0003283 від 26.04.2011 р. - 3 000 грн.: № ро-003549 від 30.06.2011р. - 100 000 грн., боргової розписки від 13.07.2011 р. - 68 000 грн.; № ро- 0003677 від 22.07.2011р. - 70 000 грн.. № ро- 0003709 від 28.07.2011р. - 50 000 грн. , № ро-0003775 від 11.08.2011р. - 100 000 грн., № ро-0003821 від 26.08.2011 р. - 50 000 грн.; № ро-0003824 від 26.08.2011 р. - 20 000 грн.; №ро-0003824 від 09.09.2011 р. - 150 000 грн.; № ро-0004818 від 20.04.2012 р. - 100 000 грн.; № ро-0004845 від 25.04.2012 р. - 180 220 грн.; № ро-0004925 від 15.05.2012 р. - 331 894 грн.; №ро- 0004887 від 04.05.2012 р. - 300 000 грн.; № ро-0004946 від 16.05.2012 р. - 89 080 грн., а всього на загальну суму 1 612 194 грн.

Як зазначає у своєму клопотанні слідчий, Отримані кошти ОСОБА_10 та ОСОБА_1 використали не за цільовим призначенням, а привласнили та розпорядилася ними на власний розсуд, використавши на особисті потреби.

За переконання слідства, всього ОСОБА_10 в період з листопада 2009 року до 16 травня 2012 року, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 в офісному приміщенні за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 97 (НОМЕР_2). шляхом обману та зловживання довірою заволоділи чужим майном - грошовими коштами ОСОБА_8 . В розмірі 322 400 доларів США, що за курсом НБУ становить 2 571 943 грн. та 1 612 194 грн., на загальну суму 4 184 137 грн., яка в двісті разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в особливо великих розмірах.

04 квітня 2016 року повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачених ч. 4 ст. 190 КК України вручено підозрюваній ОСОБА_1 .

27 травня 2016 року повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбачених ч. 4 ст. 190 КК України вручено підозрюваній ОСОБА_2 .

22 листопада 2019 року прокурором у кримінальному провадженні - прокурором відділу прокуратури Київської області Сергієм Кіліміченко на виконання ухвали Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/37697/19 провадження №1 -кс/761/25963/2019 від 03.10.2019 відповідно до ст. 290 КПК України надано доручення слідчому СУ ГУНП в Київській області Сергію Рекало повідомити підозрюваних та їх захисників про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12013110100013505 від 27.08.2013.

В подальшому 22.11.2019 слідчим СУ ГУНП в Київській області Рекало С.А. підозрюваним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 поштовим зв`язком повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 120131 10100013505 від 27.08.2013, та зібрані під час розслідування докази є достатніми для складання обвинувального акту. У вказаному повідомленні зазначено, що останні мають право отримати доступ до матеріалів досудового розслідування та ознайомлюватись з ними у приміщенні СУ ГУНП в Київській області за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 15-А починаючи із 25.11.2019. у робочі дні з 09 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. Також в телефонній розмові з підозрюваною ОСОБА_1 останню було додатково проінформовано про завершення досудового розслідування та про необхідність прибути до приміщення СУ ГУНП в Київській області для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, на що остання повідомила, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва у справі №761/37697 19 провадження №1-кс/761 /25963/2019 від 03.10.2019 вона вважає незаконним та виконувати законні вимоги органу досудового розслідування відмовляється.

Слідчий вказує на те, що в своїй сукупності дані свідчать про явне зволікання зі сторони підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також їх захисників при ознайомленні з матеріалами провадження, до яких надано повний доступ, чим порушуються вимоги ст. 28 КПК України щодо виконання процесуальних дій у розумні строки.

У зв`язку з чим слідчий просить задовольнити вказане клопотання та встановити строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

Слідчий у судовому засідання клопотання підтримав, просив задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Підозрюваний зі своїми захисниками щодо задоволення вказаного клопотання заперечували, просили слідчого суддю відмовити у зв`язку з тим, що останнім не було надано обвинувальний акт. Крім того, зазначають про відсутність підписів підозрюваних про отримання копії обвинувального акта і реєстру матеріалів досудового розслідування, що є порушенням п. 3 ч. 4 ст. 291 КПК України.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення клопотання, здійснюючи судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, вислухавши пояснення присутніх в судовому засіданні захисників, слідчий суддя приходить до наступного.

Частиною десятою ст. 290 КПК України передбачено, зокрема, що клопотання про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування розглядається слідчим суддею місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

Відповідно до ч. 10 ст. 290 КПК України, сторонам кримінального провадження, потерпілому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надається достатній час для ознайомлення з матеріалами, до яких їм надано доступ.

Право на ознайомлення з усіма матеріалами досудового розслідування гарантує реалізацію конституційного права підозрюваного на отримання інформації, зокрема, щодо суті пред`явленого обвинувачення та стану розгляду справи, а також забезпечує підозрюваному чи його захиснику можливість підготувати захист від пред`явленого обвинувачення.

Таким чином, право на ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та право на отримання інформації про закінчення розслідування у кримінальному провадженні є складовими конституційного права на захист.

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України стороною кримінального провадження з боку захисту є, зокрема, підозрювані та їхні захисники.

Згідно зі ст. 290 КПК України, у разі зволікання при ознайомленні з матеріалами, до яких надано доступ, слідчий суддя за клопотанням сторони кримінального провадження з урахуванням обсягу, складності матеріалів та умов доступу до них зобов`язаний встановити строк для ознайомлення з матеріалами, після спливу якого сторона кримінального провадження або потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, вважаються такими, що реалізували своє право на доступ до матеріалів.

Конституційний Суд України вважав, що положення КПК України щодо визначення сторонам строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження узгоджуються з практикою Європейського Суду з прав людини та з підпунктом „b" пункту 3 статті 6 Конвенції, відповідно до якого кожен обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має право мати час і можливості для підготовки свого захисту.

При цьому, Європейський Суд неодноразово зазначав, що право на захист не є абсолютним, а за змістом статті 6 Конвенції прийнятними є лише вкрай необхідні заходи, які обмежують право на захист (рішення від 23 квітня 1997 року у справі «Ван Мехелен та інші проти Нідерландів», від 25 вересня 2008 року у справі «Полуфакін і Чернишов проти Росії»).

Як зауважив Європейський Суд, підпункт „b" пункту 3 статті 6 Конвенції гарантує обвинуваченому мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту", а це означає, що така підготовка охоплює все, що є «необхідним» для підготовки розгляду справи судом.

Крім того, можливості, доступні кожному, хто обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, мають включати ознайомлення для цілей підготовки свого захисту з результатами розслідувань, які проводилися протягом усього провадження у справі. Однак питання адекватності часу і можливостей, наданих обвинуваченому, слід вирішувати в контексті обставин кожної конкретної справи (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Корнєв і Карпенко проти України»).

В свою чергу, Кримінальний процесуальний кодекс України не містить поняття «затягування процесу ознайомлення з матеріалами кримінального провадження», зазначений інститут кримінального судочинства є оціночною категорією і в кожному разі, з огляду на вищезазначену практику Європейського Суду з прав людини, вирішується судом в залежності від конкретних обставин справи.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки.

Критерієм для визначення розумності строків кримінального провадження є: складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; поведінка учасників кримінального провадження; спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

При цьому, вимогами ст. 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Приписами ст. 26 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 18.01.2012 №1-рп/2012, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Корнєв і Карпенко проти України», при визначенні адекватності часу та можливостей, які необхідні обвинуваченому для підготовки захисту, суд враховує конкретні обставини справи, її складність, обсяг матеріалів справи, який було пред`явлено для ознайомлення, обсяг матеріалів, з якими необхідно ознайомитись, тощо.

В даному випадку слід зазначити, що на час розгляду вказаного клопотання, його матеріали не містять будь-яких відомостей про відмову сторони захисту від ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а також доказів, якими б підтверджувався факт зволікання з ознайомленням з матеріалами кримінального провадження.

Також, слід зазначити, що до клопотання не долучено доказів, які б свідчили про належне повідомлення всієї сторони захисту про завершення досудового розслідування вказаного кримінального провадження та надання доступу до матеріалів кримінального провадження у відповідності до вимог КПК України.

З врахуванням вищевказаного, на час розгляду вказаного клопотання відсутні правові підстави для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ч. 10 ст. 290, ст.ст. 111, 135, 136, 309, 372, 376, 392 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого слідчого управління ГУ Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції Рекала Сергія Анатолійовича, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.08.2013 за № 12013110100013505, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, про встановлення строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: