Постанова № 9629079, 13.11.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13.11.2007 р. № 7/150

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді Арсірія Р.о.,

секретаря судового засідання Ісіковой О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солом"янка-Констракшн"

доДержавна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва

про визнання нечинним податкове повідомлення-рішення

Представники сторін: Від позивача:Бенько О.О., за довіреністю Від відповідача:Захаров І.Ф., за довіреністю Товариство з обмеженою відповідальністю „Соломянка-Констракшн” (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва (далі - Відповідач) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0025661530/0 від 08.08.2007.

Ухвалою від 10.10.2007 було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 13.11.2007 о 09:45.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

13.11.2007 у судовому засіданні Відповідач надав суду заперечення на позов, в яких зазначила про безпідставність позовних вимог та просив суд відмовити Позивачу у задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Судом у порядку, передбаченому ст.130 Кодексу адміністративного судочинства України, розяснено сторонам по справі їхні права та обовязки, визначені у ст.ст. 49 та 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 45, 46 Кодексу адміністративного судочинства України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем було проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку своєчасності подання Позивачем податкового розрахунку по збору за право використання місцевої символіки за період з 01.04.2006 по 24.05.2007.

За результатами проведеної за період з 01.07.06 по 06.08.07 перевірки Відповідачем було складено Акт № 152/15-30/34491082 від 06.08.07, в якому встановлено порушення строків подання Позивачем податкових розрахунків по збору за право використання місцевої символіки, передбачених пп..6.2 р.6 Рішення Київської міської ради від 09.03.2006 № 149/3240 „Про внесення змін і доповнень до рішення Київської міської ради народних депутатів від 15.02.94 № 7 „Про введення збору за право на використання символіки м. Києва” (із змінами і доповненнями).

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 08.08.2007 № 0025661530/0 визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) Позивача за платежем 50 16011100; збір за право використання місцевої символіки, в розмірі 510,00 грн.

Згідно з Рішенням Київської міської ради від 9 березня 2006 року № 149/3240 „Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради народних депутатів від 15.02.94 № 7 "Про введення збору за право на використання символіки м. Києва" введено збір за право використання символіки міста Києва (далі - Рішення).

Відповідно до п.1.2 Рішення до місцевої символіки відносяться назви і зображення об'єктів та історичних пам'яток міста згідно з затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.01.96 № 39 Переліком назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку (далі - Перелік). Це: герб м. Києва; прапор м. Києва; назви (похідні від назв) історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються в найменуваннях підприємств або окремих видах продукції; зображення об'єктів історичних пам'яток міста згідно з Переліком, які використовуються при виготовленні друкованої (за виключенням бланків ділових паперів), сувенірної, рекламної продукції тощо.

Згідно з Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів від 21 березня 1995 року № 72 „Про схвалення Переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки” назву Соломянка віднесено до зазначеного переліку (п.158).

Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України до складу місцевих зборів включено збір за право використання місцевої символіки.

Під місцевою символікою розуміється герб міста, селища, села, назва чи зображення архітектурних, історичних пам'яток, визначених такими відповідно до законодавства (п.1 Указу Президента України „Про місцеві податки і збори” від 25.09.1999 № 565/99).

Позивач вважає, що у визначенні поняття „місцева символіка” наведено вичерпний перелік обєктів, які можуть бути визначені як „місцева символіка”, а тому назва „Соломянка” не може вважатися такою, оскільки не підпадає під визначені обєкти у п.1 Указу Президента України „Про місцеві податки і збори” від 25.09.1999 № 565/99.

Разом з тим, суд звертає увагу на наступне. Згідно з визначенням поняття „місцева символіка”, на яке посилається Позивач, і яке закріплене у п.1 Указу Президента України, до місцевої символіки віднесено, зокрема, назви історичних памяток. Під історичними памятками або під пам'ятки історії та культури згідно з Законом УРСР "Про охорону і використання пам'яток історії та культури" від 13.07.1978 № 3600-IX розуміються, зокрема, пам'ятні місця, зв'язані з історичними подіями в житті народу, розвитком суспільства і держави, які становлять історичну, наукову, художню чи іншу культурну цінність.

Таким чином, назву „Соломянка” цілком правомірно віднесено до обєктів, які є місцевою символікою.

Крім того, рішення Київської міської ради, якими назву „Соломянка” включено до Переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки, використання яких юридичними особами і громадянами у комерційних цілях підлягає сплаті збору у встановленому порядку, Позивачем оскаржено не було. На момент звернення Позивачем до суду з адміністративним позовом зазначене рішення було чинним, а назву „Соломянка” з переліку назв об'єктів та історичних пам'яток, що відносяться до місцевої символіки виключено не було.

Як встановлено судом на підставі статутних документів Позивача, останнім використано назву „Соломянка” у своєму найменуванні.

Згідно з п.1.3 Рішення використання символіки м. Києва (в назвах підприємств, товарних знаках, при виготовленні продукції, наданні послуг, здійсненні робіт) з комерційною метою дозволяється тільки при наявності дозволу, наданого Головним управлінням культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації).

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів щодо отримання у встановленому порядку дозволу на використання місцевої символіки.

Пунктом 1.4 Рішення передбачено, що юридичні особи та громадяни, які не отримали дозвіл у встановленому порядку, але використовують символіку м. Києва з комерційною метою, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з розділом III Рішення платниками збору є юридичні особи, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, філії та інші відокремлені підрозділи підприємств і організацій, які здійснюють діяльність на території м. Києва, а також окремі громадяни, які у встановленому порядку займаються підприємницькою діяльністю і використовують символіку м. Києва з комерційною метою, крім підприємств, установ та організацій, а також інших суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують в найменуваннях слово Київ та похідні від нього для визначення свого місцезнаходження.

Збір з юридичних осіб стягується у розмірі 0,1 відсотка вартості виробленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг) з використанням символіки м. Києва (за вирахуванням податку на додану вартість) п. 4.1 Рішення.

Відповідно до п. 6.2 Рішення підприємства (юридичні особи) розрахунок сплати збору за право на використання символіки м. Києва подають Державній податковій інспекції за місцем реєстрації платника не пізніше сорока календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу, за формою згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2003 N 622 "Про затвердження форми податкового розрахунку збору за право на використання місцевої символіки".

Згідно з п. 6.3 Рішення збір за право на використання символіки м. Києва сплачується підприємствами та організаціями щоквартально не пізніше десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання розрахунку сплати збору.

Згідно з п.8.1 Рішення відповідальність за повноту, правильність обчислення та своєчасність сплати збору покладається на платників збору відповідно до чинного законодавства.

Контроль за повнотою, правильністю обчислення та своєчасністю сплати збору за право на використання символіки м. Києва здійснюється державними податковими органами у м. Києві (п.8.4 Рішення).

Таким чином, Відповідачем обґрунтовано проведено перевірку нарахування та сплати Позивачем збору за використання місцевої символіки та застосовано штрафні санкції.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Зважаючи на те, що використання місцевої символіки здійснюється на дозвільних та платних началах, що передбачено відповідними нормативно-правовими актами, які встановлюють види місцевих податків та зборів, Позивач зобовязаний був здійснювати використання місцевої символіки, а саме назви „Соломянка” лише після отримання відповідного дозволу та вносити плату у визначеному розмірі за таке використання.

Як встановлено вище, Позивач дозволу не отримав, плату за використання місцевої символіки не здійснював, у звязку з чим Відповідачем правомірно самостійно була нарахована сума податкового зобовязання Позивача, яка в подальшому останнім не була сплачена.

Враховуючи вищезазначене, суд, всебічно та обєктивно, за правилами, визначеними у ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що заявлений адміністративний позов є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не виконано покладеного на нього в силу ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України обовязку щодо доказування.

Відповідно до ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судові витрати покладаються на Позивача.

Керуючись ст.ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Прикінцевими та перехідними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Соломянка-Констракшн” до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 0025661530/0 від 08.08.2007 року відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 23 листопада 2007 року.

Головуючий - суддя Арсірій Р.О.