Постанова № 9628988, 11.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 травня 2010 року 15:20 № 2а-12589/09/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовомПредставництва «Ел Ал Ізраел Ерлайнз Лімітед»

до відповідачів1.Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

2.Головного управління Державного казначейства України у м. Києві

провизнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ

За участю представників сторін:

Від позивача: Фрідмо І.М.І.- представник за довіреністю

Від відповідача 1: Бевза В.І.- представники за довіреностями

Від відповідача 2 : не зявились

За участю представника прокуратури: Балюк Т.М.

на підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 11.05.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Представництво «Ел Ал Ерлайнз Лімітед»звернулось до суду з позовом про зобовязання відповідача -1 сформувати висновок про зміну напряму відшкодування ПДВ з напряму «в рахунок майбутніх платежів ПДВ»на «перерахування на розрахунковий рахунок»та подати такий висновок до відповідача -2, якого зобовязати перерахувати суму 493664,00 грн. на поточний рахунок позивача №26009100067005 у АКБ «Сітібанк Україна».

В ході судового розгляду позивач уточняв позовні вимоги (заяви від 02.03.10р. ; від 29.04.10р., від 06.05.10р. та від 11.05.10р.)

З урахуванням поданої в судовому засіданні заяви від 11.05.10р. предметом позову є визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо несформування висновку про зміну напряму відшкодування ПДВ з напряму «в рахунок майбутніх платежів ПДВ»на «перерахування на розрахунковий рахунок»та неподання такого висновку до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві та стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві бюджетної заборгованості з ПДВ у розмірі 483637,61 грн. на поточний рахунок Представництва «Ел Ал Ізраел Ерлайнз Лімітед»№26009100067005 у АКБ «Сітібанк Україна».

Представник позивача у судових засіданнях позов підтримав, мотивуючи, що при подачі податкових декларацій з ПДВ за період з червня 2002 року по грудень 2004 року, з урахуванням положень п.п.7.7.3. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивач своєчасно в межах встановленого пунктом 15.3 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»строку заявив про право на бюджетне відшкодування в рахунок майбутніх платежів з цього податку; наявність права на отримання бюджетного відшкодування у розмірі 483637,61 грн. підтверджена податковим органом при проведенні перевірки, що відображено як у акті перевірки ДПІ від 31.05.05р. № 28/1/2316, так і в обліковій картці особового рахунку позивача.

За відсутності податкових зобовязань наступних податкових періодів позивачем не використані суми, що підлягали бюджетному відшкодуванню, у звязку з чим позивач скористався своїм правом на зміну напряму відшкодування ПДВ - на рахунок платника, однак, незважаючи на заяви підприємства, висновок про відшкодування вказаної суми податковим органом не надано, відшкодування не проведено.

З покликанням на наявність бюджетної заборгованості у сумі 483637,61 грн., а також на те, що законом не передбачений граничний строк для зміни напрямку бюджетного відшкодування, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача 1 позов заперечив з посиланням на те, що позивачем як при зверненні до податкового органу з заявою про зміну напряму відшкодування ПДВ від 26.08.08р. за № 45, так і за позовними вимогами до суду було пропущено строк давності, який визначено у п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»- 1095 днів з моменту отримання права на відшкодування.

За спливом такого строку, позивач, на думку відповідача, втратив право бюджетного відшкодування ПДВ на його рахунок у банку, відтак, податковий орган зазначає, що право позивача не порушено, оскільки невідшкодована з бюджету на рахунок позивача сума ПДВ у розмірі 483637,61 грн., обліковується у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів та буде використана в майбутніх періодах при нарахуванні підприємством позитивного значення ПДВ.

Окрім того, представники відповідача-1 наполягають на застосуванні наслідків пропущення позивачем строків звернення до суду, визначених у ст. 99 КАС України.

Представник відповідача 2 у судових засіданнях проти позову заперечував та зазначив, що відповідно до Порядку відшкодування ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України, Державного казначейства України від 21.05.01р. №200/86, відшкодування ПДВ з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Контролюючими органами у випадку відшкодування ПДВ є податкові органи, якими у спірному випадку не було надано відповідних висновків щодо відшкодування позивачу стягуваних ним сум ПДВ за спірний період.

Отже, представник відповідача-2 вважає, що вимоги щодо Головного управління Державного казначейства у м. Києві безпідставні, а позов необґрунтований.

Заявами від 09.12.09р. №05-04/5655-14629 та від 29.03.10р. №05-04/398-3443 відповідач-2 просив проводити розгляд справи без участі представника Головного управління ДКУ у м. Києві.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи і заперечення сторін, Окружний адміністративний суд міста Києва

В С Т А Н О В И В :

як свідчать обставини справи та не заперечується податковим органом, позивач у податкових періодах червня 2002 року - грудня 2004 року декларував відємні значення з ПДВ, що виникли внаслідок формування сум податкового кредиту з ПДВ звітного періоду у зв'язку придбанням підприємством товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду та відсутності суми податкових зобов'язань з ПДВ такого періоду.

Так, за даними планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.02р. по 31.12.04р., що відображені у акті перевірки від 31.05.05р. № 28/1/2316, ДПІ у Печерському районі м. Києва встановлено (стор. 7-8 акту), що за даними перевірки загальна сума відємного значення з ПДВ становить 483637,61 грн. (різниця стовпчик 8 «чиста сума зобовязань»493662,83 грн. і стовпчик 9 «відхилення»- 10025,25 грн.).

Як вбачається з податкових декларацій з ПДВ за період червень 2002 року - грудень 2004 року, вищевказана сума була задекларована у рядку 25.1.1. як залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню в рахунок платежів з ПДВ.

З витребуваного судом та долученого до матеріалів справи витягу зворотного боку облікової картки позивача станом на: 31.12.2002р., 31.12.2003 року, 31.12.2004року; 31.12.2005 року; 31.12.2006 року вбачається, що заявлена до стягнення сума бюджетного відшкодування з ПДВ , обліковується у позивача як переплата з ПДВ.

З покликанням на відсутність податкових зобовязань наступних податкових періодів позивач вказує на те, що ним не використані суми, що підлягали бюджетному відшкодуванню, у звязку з чим позивач скористався своїм правом на зміну напряму відшкодування ПДВ - «на рахунок платника», про що подав до ДПІ у Печерському районі м. Києва заяву № 45 від 26.08.08р. про зміну напряму відшкодування ПДВ шляхом повернення суми 493664 грн. на поточний рахунок. Оригінал заяви, який містить штам із вхідною датою реєстрації листа в ДПІ в Печерському районі м. Києва - 28.08.08р. оглянутий в судовому засіданні. Отримання такої заяви не заперечується відповідачем-1.

Податковим органом не відображено зміну напрямку бюджетного відшкодування з покликанням на пропуск граничного строку, визначеного п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.00р. № 2181-III (надалі Закону).

Суд вважає неправомірними такі дії податкового органу, а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону № 2181-III, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування

Відповідно до 7.7.2. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною у періоді декларування ПДВ та до 31.03.2005, тобто до внесення змін згідно з ЗакономУкраїни від 25.03.2005 р. N 2505-IV), у строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

Згідно з підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Отже, за декларацією за червень 2002 року, поданою у липні 2002р. право на бюджетне відшкодування в рахунок платежів з ПДВ виникає у серпні 2002 року; за липень 2002р. у вересні 2002р. , і т.д.

За наведених правових норм, право платника податку на повернення сплаченого ПДВ шляхом зарахування його суми в рахунок платежів з ПДВ слід вважати реалізованим з моменту подання декларації, яка і є заявою про повернення сум ПДВ і за змістом наведеної норми п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 Закону № 2181-III може бути подана не пізніше 1095 дня, наступного за днем отримання права на таке відшкодування, яке, у свою чергу, виникає, у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення (п.п 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»). Право на бюджетне відшкодування з ПДВ реалізується за рішенням платника або ж шляхом зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів, або ж шляхом повернення задекларованих сум на рахунок платника податку.

В спірному випадку, відображення позивачем в податковій декларації за звітний період суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню зарахуванням в рахунок майбутніх платежів з ПДВ слід вважати його заявою на повернення зазначеної суми ПДВ саме таким способом. Оскільки податкові декларації, у яких заявлено про відшкодування ПДВ за період з червня 2002 по грудень 2004 року шляхом зарахування його у рахунок майбутніх платежів, було подано у встановлені законом строки, тобто в межах 1095 днів, то покликання відповідача-1 на пропуск позивачем зазначеного строку є безпідставним.

Відповідно до п. 8.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997 р. N 209/72 (у редакції наказу ДПА України, Державного казначейства України від 21.05.2001 р. N 200/86), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06. 2001 р. за N 489/5680 (надалі Порядку), якщо в платника протягом трьох звітних періодів після дати відшкодування суми ПДВ у рахунок платежів з цього податку відшкодовані суми повністю або частково не були використані платником в погашення податкових зобов'язань за їх відсутністю, то він має право звернутися до податкового органу із заявою про повернення таких сум на поточний рахунок чи зарахування їх у рахунок інших платежів, які надходять до Державного бюджету України.

Ні Закон України «Про податок на додану у вартість», ні Порядок відшкодування податку на додану вартість не обмежує платника податків строками давності для зміни напряму відшкодування ПДВ. Між тим, як зазналось вище, п.п. 15.3.1 п. 15.3 ст. 15 цього Закону № 2181-III, на який покликається ДПІ, обмежує граничними строками давності саме подання заяви про відшкодування податку, що за Законом України «Про податок на додану вартість»відбувається виключно у спосіб декларування бюджетного відшкодування.

Враховуючи те, що право позивача на бюджетне відшкодування в рахунок майбутніх платежів, виходячи з положень підпункту 7.7.1 (у редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) виникло на підставі даних декларацій за червень 2002 року - грудень 2004 року, відповідно у наступному після подання декларацій місяці (відповідно серпень 2002 року лютий 2005 року), а також те, що таке право не реалізоване платником протягом трьох звітних періодів (наприклад, за декларацією за червень 2002 року у серпні, вересні, жовтні 2002р), тобто суми бюджетного відшкодування не використані платником в погашення податкових зобов'язань за їх відсутністю, позивач у відповідності до вимог п.8.2. Порядку звернувся з заявою про зміну напрямку бюджетного відшкодування, що узгоджується з вимогами законодавства.

За вимогами п.8.2. Порядку, податковим органом на підставі заяви платника висновок формується в режимі "зміна напряму відшкодування за сумами ПДВ, не використаними платником на погашення податкових зобов'язань" із зазначенням реквізитів декларації, за якою проведено відшкодування і в загальному порядку подається до органів державного казначейства. Зазначений режим формування висновку передбачає блокування в особовому рахунку платника нарахування відсотків за бюджетною заборгованістю.

Враховуючи те, що такий висновок відповідачем-1 не сформований та не поданий до органу державного казначейства, вимоги позивача щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Порядок подання податковим органом висновку до держказначейства регламентований п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(у редакції станом на день звернення позивача із заявою) та п. 4 вищевказаного Порядку. Так, відповідно до пунктів 4.1, 4.2. Порядку, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду. Висновки подаються не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством.

Термін, протягом якого належна платнику сума податку на додану вартість підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, установлюється в залежності від виду операцій, які здійснюються платником у звітному періоді (п.3.1 Порядку). Згідно з п.3.4. цього ж Порядку, з операцій, що оподатковуються за повною ставкою, сума належного платнику відшкодування (після погашення податкової заборгованості минулих звітних періодів) зараховується до зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Залишок непогашеної суми підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.

Відповідно до п. 7.7.6. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п. 4.3 Порядку, на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу про відшкодування податку на додану вартість орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, відповідачами у зазначеній категорії справ виступають органи державної податкової служби за місцем обліку платника податку та органи державного казначейства, які безпосередньо перераховують суми відшкодування з бюджетного рахунку; вказані органи діють як органи державної влади, тобто як представник одного відповідача держави, через які держава набуває і здійснює свої права та обовязки, в звязку з чим помилковими є доводи відповідача-2 про те, що позивач зобовязаний зазначати зміст позовних вимог окремо щодо кожного з відповідачів.

Доводи податкового органу про пропущення позивачем строку звернення до суду суд також вважає помилковими.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За системного аналізу законодавства, що регулює спірні правовідносини, у суду відсутні підстави вважати пропущеним такий строк, з огляду на те, що як зазначалось вище, ні Закон України «Про податок на додану у вартість», ні Порядок відшкодування податку на додану вартість не обмежує платника податків строками давності для зміни напряму відшкодування ПДВ. Вищенаведеним п.8.2. Порядку не визначено строк, у який податковий орган на підставі заяви платника формує висновок в режимі "зміна напряму відшкодування за сумами ПДВ, не використаними платником на погашення податкових зобов'язань" , відтак передбачено, що такий висновок подається до органів державного казначейства в загальному порядку, не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу про відшкодування податку на додану вартість орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу (п. 7.7.6. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Отже, враховуючи, що заява про зміну напряму бюджетного відшкодування була подана позивачем 28.08.08р., висновок про зміну напряму бюджетного відшкодування відповідачем-1 не сформований, у суду відсутні підстави вважати пропущеним строк звернення з позовом до суду, що мало місце 09.10.09р.

З огляду на викладене та приймаючи до уваги те, що відповідач-1 не заперечує правомірності задекларованих сум бюджетного відшкодування, а також не заперечує надання усіх необхідних документів, які згідно із Законом України «Про податок на додану у вартість» підтверджують право позивача на таке бюджетне відшкодування (зокрема: декларації з ПДВ, розрахунок суми бюджетного відшкодування, заяви на повернення суми бюджетного відшкодування, податкові накладні, платіжні доручення та інші документи податкового і бухгалтерського обліку), як і не заперечує суму бюджетної заборгованості З ПДВ у розмірі 483637,61 грн., що обліковується у ДПІ у зменшення податкових зобовязань з ПДВ, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

задовольнити адміністративний позов.

Визнати неправомірною бездіяльність ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо несформування висновку про зміну напряму відшкодування ПДВ з напряму «в рахунок майбутніх платежів ПДВ»на «перерахування на розрахунковий рахунок»за заявою Представництва «Ел Ал Ерлайнз Лімітед»та неподання такого висновку до Головного управління Державного казначейства України у м. Києві.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві бюджетну заборгованість з ПДВ у розмірі 483637,61 грн. на поточний рахунок Представництва «Ел Ал Ізраел Ерлайнз Лімітед»№26009100067005 у АКБ «Сітібанк Україна», МФО 300584.

Стягнути з Державного бюджету України на корить Представництва «Ел Ал Ізраел Ерлайнз Лімітед»(код ЄДРПОУ 26080657) 1700, 00 грн. судового збору.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Повний текст постанови складено: 13.05.2010 року