Постанова № 9628985, 12.05.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2010 року 09:40 № 2а-345/10/2670

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шелест С.Б., при секретарі судового засідання Шолковій Т.Ю., розглянувши матеріали справи

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Енерговентиляція»

доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень За участю представників сторін:

Від позивача:. Висовень М.А. - директор, Пономарева К.М.представник за довіреністю

Від відповідача: Марінець А.Ю. представник за довіреністю

у судовому засіданні 12.05.2010р. відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

ТОВ «Енерговентиляція»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва від 07.07.09р. №0000462322/0.

Заявою від 30.04.10р. (надійшла до суду 06.05.10р.) позивач доповнив позовні вимоги та, окрім раніше заявленої вимоги, просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення рішення від 10.09.09р. №0000462322/1, від 04.11.09р. №0000462322/2, від 26.01.10р. №0000462322/3.

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали, та не погоджуючись з висновком податкового органу про завищення податкового кредиту та заниження у звязку з цим податку на додану вартість за березень квітень 2008 року на загальну суму 197 650 грн. за господарською операцією з поставки сталі в рулонах, вказують на те, що податковий кредит сформований відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з придбанням товару, на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих контрагентом позивача ТОВ «Азов ПФП»- платником ПДВ; товари отримані згідно з довіреностями та оплачені позивачем повністю грошовими коштами у безготівковій формі на розрахунковий рахунок ТОВ «Азов ПФП», який, у свою чергу, сплатив ПДВ за вказаними операціями до бюджету.

Щодо посилань податкового органу на те, що в перевріяємому періоді контрагент позивача не був платником ПДВ, представники позивача зазначили, що відповідно до акту про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Азов ПФП»№217/29-114-17 датою анулювання реєстрації останнього є 12.02.10р., отже, під час укладання та виконання господарських договорів з придбання товарів контрагент позивача був платником ПДВ, а виписані ним податкові накладні дають позивачу право на формування податкового кредиту відповідного періоду.

Враховуючи викладене, позивач просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що позивачем, всупереч п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, згідно з податковими накладними, виписаними контрагентом позивача ТОВ «Азов ПФП», оскільки згідно з інформаційними ресурсами ДПА України та наданою інформацією Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 23.04.09р. №23557/7/15-113-1 встановлено, що в періоді з 06.07.07р. по 15.05.08р. ТОВ «Азов ПФП»не було платником ПДВ та не мало право виписувати податкові накладні; свідоцтво платника ПДВ від 16.06.05р. №08499385 припинено 06.07.07р. за заявою платника у звязку з втратою, свідоцтво платника ПДВ №100116028 видано лише 15.05.08р.

Отже, відповідач вважає, що виписані ТОВ «Азов ПФП»податкові накладні у березні квітні 2008 року є недійсними та не дають права позивачу на формування податкового кредиту.

Враховуючи викладене, відповідач вважає оспорювані податкові повідомлення рішення правомірними та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В :

23.06.09р. Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі міста Києва проведено невиїзну документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ ТОВ «Енерговентиляція»при взаємовідносинах з ТОВ «Азов ПФП»за березень квітень 2008 року, за результатами якої складено акт перевірки №2000/23-200-19136446 від 23.06.09р.

Як вбачається із акту перевірки, податковим органом встановлено порушення позивачем п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого зроблено висновок про заниження ПДВ на загальну суму 197650 грн., в тому числі: за березень 2008 року 59827 грн., за квітень 2008 року 137823 грн.

На підставі вказаного акту перевірки та внаслідок встановлених порушень, ДПІ у Дніпровському районі міста Києва винесено податкове повідомлення рішення від 07.07.09р. №0000462322/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість на суму 296475 грн., з якої: 197560 грн. основного платежу, 98825 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Вказане податкове повідомлення рішення оскаржене позивачем в процедурі адміністративного оскарження до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, ДПА у м. Києві, ДПА України, за результатами якої податкове повідомлення рішення залишено без змін та ДПІ у Дніпровському районі м. Києва винесені податкові повідомлення рішення від 10.09.09р. №0000462322/1, від 04.11.09р. №0000462322/2, від 26.01.10р. №0000462322/3.

Правомірність вищезазначених податкових повідомлень рішень з дробом 0,1,2,3 є предметом даного спору.

Суд вважає оспорювані податкові повідомлення рішення неправомірними та такими, що підлягають скасуванню, а позов - задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із акту, перевіркою встановлено, що податкові накладні, виписані ТОВ «Азов ПФП»використані ТОВ «Енерговентиляція»при формуванні податкового кредиту за березень квітень 2008 року, що відображено у розшифровках (додаток №5) до декларацій з ПДВ за цей період; згідно з інформаційними ресурсами ДПА України та наданою інформацією Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 23.04.09р. №23557/7/15-113-1 встановлено, що в періоді з 06.07.07р. по 15.05.08р. ТОВ «Азов ПФП»не було платником ПДВ та не мало право виписувати податкові накладні; свідоцтво платника ПДВ від 16.06.05р. №08499385 припинено 06.07.07р. за заявою платника у звязку з втратою, свідоцтво платника ПДВ №100116028 видано лише 15.05.08р. Отже, податковий орган прийшов до висновку про те, що податкові накладні, виписані ТОВ «Азов ПФП»у березні квітні 2008 року є недійсними та не дають права позивачу на формування податкового кредиту.

Однак вказані обставини не підтверджуються матеріалами справи та не доведені податковим органом.

Так, як вбачається з матеріалів справи, Жовтневою МДПІ м. Маріуполя 16.06.05р. було видано ТОВ «Азов ПФП»свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ.

На підтвердження вказаних у акті перевірки обставин, 30.03.10р. судом було направлено судовий запит до Жовтневої МДПІ м. Маріуполя з вимогою надати відомості та їх документальне підтвердження щодо підстав анулювання ТОВ «Азов ПФП»як платника ПДВ та виключення його з Реєстру платників ПДВ (акт анулювання, підстави його винесення, витяг з реєстру платників ПДВ); інформацію та її документальне підтвердження щодо ступеня виконання податкових зобовязань зі сплати ПДВ до бюджету ТОВ «Азов ПФП»за взаємовідносинами з ТОВ «Енерговентиляція»(код 19136446), що виникли в звязку з оплатою останнім товарів (робіт, послуг) за податковими накладними №17 від 21.03.08р., №22 від 03.04.08р., №27 від 17.04.08р., №28 від 21.04.08р., виписаними ТОВ «Азов ПФП»(належним чином завірений витяг зворотного боку картки особового рахунку ТОВ «Азов ПФП»за період з січня 2008 року по травень 2008 року).

На вказаний запит Жовтневою МДПІ м. Маріуполя було надіслано на адресу суду копію зворотного боку облікової картки з ПДВ за період з січня по травень 2008 року та копію акту про анулювання реєстрації платника ПДВ від 12.02.10р. №217/29-114-14, відповідно до якого датою анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Азов ПФП»є 12.02.10р.; крім того, повідомлено, що надати витяг з реєстру платників ПДВ ТОВ «Азов ПФП»не виявляється можливим, а відповідно до акту анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Азов ПФП»виключено з Реєстру 12.02.10р.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи зворотного боку картки особового рахунку платника, картки рахунку, оригіналів платіжних доручень у перевіряємому періоді ТОВ «Азов ПФП» сплачувало ПДВ до бюджету, що є неможливими при анулюванні свідоцтва платника ПДВ.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі розгляду справи судом було витребувано у відповідача докази, на які податковий орган посилається в акті перевірки як на доказ анулювання реєстрації платника ПДВ контрагента позивача у періоді березень квітень 2008р., а саме: лист Жовтневої МДПІ м. Маріуполя від 23.04.09р. №23557/7/15-113-1, акт анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «Азов ПФП» від 06.07.07р., свідоцтво платника ПДВ, яке було видано ТОВ «Азов ПФП»15.05.08р., заяву ТОВ «Азов ПФП»про припинення дії свідоцтва платника ПДВ в звязку з його втратою.

Вказані докази відповідач суду не надав.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів (п. 6 ст. 71 КАС України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону ( п.п.7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Отже, враховуючи, що матеріали справи містять свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ТОВ «Азов ПФП»від 16.06.05р., акт анулювання платника ПДВ від 12.02.10р., та докази сплати ТОВ «Азов ПФП»податкових зобовязань з ПДВ за період з січня 2007 року по травень 2008 року, у суду відсутні підстави вважати, що в перевіряємому періоді березень квітень 2008 року контрагент позивача був виключений з реєстру платників ПДВ та не мав права виписувати податкові накладні.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон), датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фондів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

Фактичні обставини справи та документальні докази підтверджують факт виконання договору сторонами, свідчать про реальне настання правових наслідків, що обумовлені цим договором; такі обставини встановлені перевіркою та відображені в акті перевірки; товарність та реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Азов ПФП»не заперечується податковим органом.

Так, при перевірці встановлено та відображено в акті перевірки, ТОВ «Азов ПФП»було виписано видаткові накладні та наступні податкові накладні: №17 від 21.03.08р. на суму 358959, 96 грн., у т.ч. ПДВ - 59826, 66 грн.; №22 від 03.04.08р. на суму 329339, 72 грн., у т.ч. ПДВ - 54889, 95 грн.; №27 від 17.04.08р. на суму 475032 грн., у т.ч. ПДВ - 79172 грн.; № 28 від 21.04.08р. на суму 22568 грн., у т.ч. ПДВ 3761,33 грн. Всього на суму 1185899, 68 грн. (у т.ч. 197649, 94 грн.).

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту в березні квітні 2008 року у розмірі 59826, 66 грн. та 137823, 29 грн. відповідно та відображено у реєстрі отриманих податкових накладних та податковій декларації з ПДВ за березень квітень 2008 року; розрахунки між субєктами господарювання за товар проводились у безготівковій формі; відповідно до наданих до перевірки виписок з банку на розрахунковий рахунок ТОВ «Азов ПФП»від ТОВ «Енерговентиляція»надійшли кошти в розмірі 1185899, 68 грн., у тому числі ПДВ 197649, 95 грн. На кінець періоду, що перевірявся дебіторська / кредиторська заборгованість за розрахунками з ТОВ «Азов ПФП»відсутня.

Як вбачається із пояснень представника позивача та доповнень до адміністративного позову, наданих позивачем до суду 06.05.10р., для розвантаження сталі на території виробничої бази позивача є два автонавантажувачі, а також штат робітників, крім того, на балансі позивача є також 16 одиниць транспортних засобів, які заподіяні у виробничому процесі. Крім того позивач зазначив, що за попередньою домовленістю з постачальником ТОВ «Азов ПФП»вартість доставки включена в ціну товару, а відвантаження товару позивач виконує власними силами. На доказ викладеного, позивачем долучено до матеріалів справи штатний розклад постійних працівників ТОВ «Енерговентиляція», договір №10/01/08-9 від 10.01.08р. на транспортно експедиційне обслуговування при перевезенні автомобільним транспортом, укладений між ПП. «Максима»(грузоперевізник) та ТОВ «Азов ПФП», відповідно до якого ПП. «Максима»здійснює міжнародне перевезення вантажу автомобільним транспортом рахунки фактури на послуги транспортування, акти прийняття здачі робіт (надання послуг), довіреності від 31.03.08р. та 03.04.08р. на отримання від ТОВ «Азов ПФП»сталі в рулонах.

В судовому засіданні представник позивача пояснив суду, що в подальшому, отримана у березні квітні 2008 року сталь в рулонах, була перероблена у профіль та повітряводи, які були змонтовані на обєктах «Аматор»та Корпорації «Альтіс Холдинг»у травні 2008 року; для переробки сталі на товаристві є у наявності станки та обладнання. На підтвердження викладеного позивачем долучено до матеріалів справи акти переробки матеріалів (зокрема, сталі оцинкованої в рулоні) при виготовленні виробів від від02.04.08р., 30.04.08р., від 31.05.08р., від 05.05.08р.; також матеріали справи містять довідку про вартість виконаних підрядних робіт за травень 2008 року, акт прийому виконаних комплексів робіт на виконання систем вентиляції та кондиціювання повітря, акт прийому виконаних комплексів робіт щодо виконання систем вентиляції та кондиціювання повітря за травень 2008 року.

Отже, приймаючи до уваги те, що матеріалами справи підтверджується: реальне здійснення господарської операції за договором поставки б/н від 26.02.08р., сплата позивачем ПДВ в ціні придбаних товарів, а також те, що видані позивачу податкові накладні належно оформлені продавцем, який знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником податку на додану вартість та сплатив за вказаною операцією ПДВ до бюджету, суд вважає недоведеними доводи відповідача про непідтвердження позивачем права на податковий кредит.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про неправомірність податкового повідомлення рішення від 07.07.09р. №0000462322/0, а відтак і податкових повідомлень рішень, прийнятих за наслідками процедури адміністративного оскарження - від 10.09.09р. №0000462322/1, від 04.11.09р. №0000462322/2, від 26.01.10р. №0000462322/3.

На розподілі судових витрат на користь позивача останній не наполягав.

Керуючись ст.124 Конституції України, Законами України «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.ст. 71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва

П О С Т А Н О В И В:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення ДПІ у Дніпровському районі м. Києва від 07.07.09р. №0000462322/0, від 10.09.09р. №0000462322/1, від 04.11.09р. №0000462322/2, від 26.01.10р. №0000462322/3.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Шелест С.Б.

Постанова складена в повному обсязі: 14.05.10р.