Ухвала суду № 96287147, 14.04.2021, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/1538/21

н/п 4-с/336/22/2021

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєв Є.С., за участю секретаря судового засідання Мойсєєвої Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу божника – ОСОБА_1 на дії державного виконавця, особа, дії якої оскаржуються, – державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), стягувач – ( ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2021 до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що на виконанні Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі перебуває виконавче провадження по стягненню аліментів з ОСОБА_1 на користь ( ОСОБА_3 ) ОСОБА_4 на утримання доньки ОСОБА_5 , виконавчий лист №2-1381/06 виданий 09.12.2020 року. На розгляді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя перебувала заява ОСОБА_4 про видачу дубліката виконавчого листа у справі №2-1381/06 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 20.11.2020 ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя заяву ОСОБА_4 задоволено та видано дублікат виконавчого листа №2-1381/06 про стягнення з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_4 , щомісячно, аліменти у розмірі ј частини усіх видів заробітку на утримання доньки ОСОБА_5 , починаючи з 15.03.2006 року до досягнення дитиною повноліття.

Оскільки скаржник не погодився з ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2020, він подав апеляційну скаргу. На момент звернення зі скаргою на дії державного виконавця, апеляційна скарга не розглянута.

У лютому 2021 року скаржник звернувся до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження №63931021 від 15.12.2020 року до постановлення Запорізьким апеляційним судом рішення та до набрання ухвалою законної сили. Станом на дату складання карги державний виконавець не здійснив дії щодо зупинення ВП №63931021 від 15.12.2020 та не повідомив про результати розгляду скарги ОСОБА_1 . Державним виконавцем винесено постанову про накладення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника у розмірі 50% від отриманого доходу ОСОБА_1 .

Скаржник вказує, що виконання рішення суду наразі передчасне, оскільки ухвала суду про видачу дублікату виконавчого листа по справі №2-1381/06 не набула законної сили. Крім того, державний виконавець здійснює нарахування аліментів з січня 2015 року, а ухвала якою видано дублікат виконавчого листа №2-1381/06 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 , щомісячно, аліменти у розмір ј частини усіх видів заробітку на утримання доньки ОСОБА_5 , починаючи з 15.03.2006 року до досягнення дитиною повноліття, датована 20.11.2020.

ОСОБА_1 вважає дії державного виконавця неправомірними, оскільки правомірним нарахуванням аліментів вважає датою набуття ухвалою про видачу дубліката законної сили.

Ухвалою від 02.03.2021 відкрито провадження та призначено до розгляду.

14.04.2021 скаржник та його представник до суду не з`явились, 12.04.2021 на електронну адресу суду надійшла заява представника скаржника про розгляд скарги за відсутності їх відсутності, скаргу підтримує та просить задовольнити.

14.04.2021 в судове засідання заінтересована особа та державний виконавець не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного нотаріуса, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що скарга про визнання неправомірними дій державного виконавця задоволенню не підлягає.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя у цивільній справі № 2-1381/06 від 18.05.2006 року присуджено стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку, починаючи з 15.03.2006 до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2020 задоволено заяву ОСОБА_4 про видачу дубліката виконавчого листа по справі № 2-1381/06.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

09.02.2021 ОСОБА_1 подав до Шевченківського ВДВС у м. Запоріжжі заяву в рамках ВП № 63931021 від 15.12.2020, в якій просив зупинити виконавче провадження до постановлення Запорізьким апеляційним судом рішення.

17.03.2021 постановою Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.11.2020 залишено без змін.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст. 18 Закону виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за десять років, що передували пред`явленню виконавчого листа до виконання.

Згідно із ст. 180 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 183 СК України частина заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватись як аліменти на дитину, визначається судом.

Суд звертає увагу скаржника, що рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2006 року у справі № 2-1381/06 набрало законної сили 30.05.2006, а отже у боржника було зобов`язання по сплати аліментів саме із цього моменту.

Втрата виконавчого листа та отримання його дублікату не вказує на втрату чинності судовим рішенням у вищевказаній справі чи скасування обов`язку батька щодо сплати аліментів на утримання дитини.

А тому дії державного виконавця щодо нарахування аліментів з 2015 року та не здійснення зупинення виконавчого провадження не можуть бути визнані судом неправомірними.

Окрім того, вимоги скарги ОСОБА_1 в частині зобов`язання державного виконавця закрити виконавче провадження суперечить роз`ясненням, наданим судам у п. 18 постанови Пленуму ВССУ № 6 від 07.02.2014 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», згідно з якими суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом про виконавче провадження можуть здійснюватись лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, наприклад, постановити ухвалу про зупинення виконавчого провадження.

З наведених вище підстав, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 260-261, 353, 447-451 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Суддя Є.С. Боєв