Постанова № 9628698, 22.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2010 року 15:45 № 2а-294/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. при секретарі судового засідання Хливнюк А.М. вирішив адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятості

доОСОБА_2

простягнення к коштів у розмірі 4406,27 грн.

за участю: представників позивача Ярмолицька О.А., довіреність №11-6402 від 01.07.2009р., Андрющенко Л.В., довіреність №11-11414 від 12.11.2009р.

відповідача:ОСОБА_2 На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.02.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 26.02.2010 р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Позивач Київський міський центр зайнятості з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 4406,27 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі.

Представник Позивача позов підтримує та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Позовні вимоги, мотивовані тим, що у ОСОБА_2 зобовязана повернути Київському міському центру зайнятості суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг внаслідок умисного невиконання своїх обовязків та зловживання ними у розмірі 4406,27 грн.

Відповідач проти позову в судовому засіданні не заперечив.

Розглянувши подані стороною документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_2 подала до Дніпровського районного центру зайнятості м. Києва заяву від 30.12.2008р. про надання статусу безробітного з виплатою допомоги відповідно до чинного законодавства, в якій зазначила інформацію, що вона не працює, як субєкт підприємницької діяльності не зареєстрована та інші передбачені законодавством доходи не отримує.

Наказом №14378 від 30.12.2008р. Дніпровського районного центру зайнятості м. Києва ОСОБА_2 відповідно до Закону України «Про зайнятість населення»надано статус безробітного громадянина та відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі, одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності призначено допомогу по безробіттю.

Наказом Дніпровського районного центру зайнятості м. Києва №5652 від 22.04.2009р. ОСОБА_2 направлено на курси до Учбового комбінату «Славутич»за спеціальністю «Обліковець (реєстрація бухгалтерських даних)»на підставі заяви Відповідача від 21.04.2009р. У звязку з цим між Дніпровським районним центром зайнятості м. Києва та ОСОБА_2 підписано договір №102 від 21.04.2009р. щодо професійного навчання.

Головним спеціалістом-бухгалтером відділу доходів та бухгалтерського обліку Голосіївського районного центру зайнятості Шияненко О.С. проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на підставі запиту Дніпровського районного центру зайнятості від 09.06.2009р. №2422-06/26. Згідно Акту розслідування №117 від 25.08.2009р. ОСОБА_2 перебувала в трудових відносинах з ЖБК «Академічний-13»в четвертому кварталі 2008р., внаслідок чого не мала права на отримання статусу безробітного.

ОСОБА_2 зобовязана повернути Київському міському центру зайнятості суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг внаслідок умисного невиконання своїх обовязків та зловживання ними у розмірі 4406,27 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення сторін, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення»до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:

- працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб;

- громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство";

- обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

- які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;

- які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

Згідно ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Стаття 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлює наступні види забезпечення та соціальних послуг: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога по частковому безробіттю; матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні. Видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є: професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація; пошук підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, у тому числі шляхом надання роботодавцю дотації на створення додаткових робочих місць для працевлаштування безробітних та фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних; інформаційні та консультаційні послуги, пов'язані з працевлаштуванням.

Статтею 31 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»центри зайнятості проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення.

Згідно Порядку обміну інформацією між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом №259/407 від 12.07.2006р. Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України, здійснюється обмін інформацією між зазначеними органами про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницької діяльності, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі, за сумісництвом та під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами, ведення особистого селянського господарства, отримання пенсії з метою перевірки достовірності даних, що є підставою для надання особі статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення.

В процесі звірки отриманих даних ДПІ у Дніпровському районі м. Києва за четвертий квартал 2008р. виявлено, що під час перебування на обліку в Дніпровському районному центрі зайнятості м. Києва ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) отримувала заробітну плату в ЖБК «Академічний-13»(код ЄДРПОУ 22895339, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ульянових, 26-А).

25.08.2009р. Голосіївським районним центром зайнятості проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення стосовно застрахованої особи ОСОБА_2 та складено Акт №117, згідно якого Відповідач дійсно перебувала в трудових відносинах з ЖБК «Академічний-13»з четвертого кварталу 2008р.

ОСОБА_2 в судовому засіданні не заперечувала зазначені в Акті № 117 обставини.

Таким чином, ОСОБА_2 відноситься до зайнятої категорії населення і не мала права на отримання статусу безробітного.

Наказом Учбового комбінату «Славутич»№33-к від 28.08.2009р. ОСОБА_2 відраховано з навчання слухача групи «Обліковець (реєстрація бухгалтерських даних)».

Наказом №13014 від 01.09.2009р. Дніпровського районного центру зайнятості м. Києва ОСОБА_2 знято з обліку на підставі абзацу 14 пп. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 у звязку з виявленням факту подання недостовірних даних, що мав місце під час одержання допомоги по безробіттю.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обовязків та зловживання ними стягується з цієї особи з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За період з 30.12.2008р. по 21.04.2009р. ОСОБА_2 виплачена допомога по безробіттю в розмірі 2341,32 грн., з 22.04.2009р. по 31.07.2009р. в період проходження професійного навчання в розмірі 1763,54 грн. згідно довідки-розрахунку №4111-06/26/1 від 04.09.2009р.

Вартість навчання Відповідача в Учбовому комбінаті «Славутич»становить 801,41 грн. згідно листа Київського міського центру зайнятості від 02.09.2009р.

Отже, ОСОБА_2 має повернути Київському міському центру зайнятості кошти в розмірі 4906,27 грн., про що її було повідомлено листом Дніпровського районного центру зайнятості від 04.09.2009р. №4111-07/26.

Станом на 11.12.2009р. ОСОБА_2 сплатила кошти в сумі 500 грн. (згідно виписки з рахунку КМЦЗ від 18.09.2009р.), отже, заборгованість Відповідача перед центром зайнятості складає 4406,27 грн.

Відносини, що склалися між Позивачем та Відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст. 3 та п. 2 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши наявні у справі докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та правомірність заявленої до стягнення суми коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Позивач, як субєкт владних повноважень, довів правомірність заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене суд, прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 69, 71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_2 кошти в розмірі 4406,27 грн. (чотири тисячі чотириста шість гривень 27 коп.) на користь Київського міського центру зайнятості.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Л.О. Маруліна