Постанова № 9628692, 22.02.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 лютого 2010 року 16:10 № 2а-13805/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Ковзеля П.О. при секретарі судового засідання Павелків С.Р. вирішив адміністративну справу,

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОМЕТ-УКРАЇНА"

до Київської регіональної митниці

проВизнання недійсними рішень №53, 54 від 02.09.2009

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсними податкові повідомлення №53, 54 від 02.09.2009.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти позову заперечив з підстав зазначених у письмових запереченнях.

Відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.02.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 01.03.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Дослідивши надані сторонами докази та висновки, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство «Зомет-Укрїна»зареєстровано Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією відповідно до свідоцтва серії А00 №031534 від 07.12.1995.

Протягом періоду з 14.05.2009 по 22.05.2009 Київською регіональною митницею було проведено камеральну перевірку дотримання ТОВ «Зомет -Україна»вимог законодавства України з питань митної справи.

Так, позивачем ввезені на митну територію України товари, які задекларовані як „Душові кабіни без піддону, що складаються з алюмінієвого каркасу та панелей з загартованого листового скла фірми „SANPLAST", Польща, за кодом - 7615 20 00 00 (ставка мита 0%), однак відповідачем код змінено на 7020008000 (ставка мита 10%).

Позивачем у вантажно - митних деклараціях, оформлених у перевіряє мий період вказаний вантаж задекларовано за кодом УКТЗЕД 76152000, як душові кабіни без піддону, що складаються з алюмінієвого каркасу та панелей з загартованого листового скла. На підтвердження заявленого коду товару позивач надав митному органу наступні документи: висновок інституту екогігієни і токсикології імені Л.І.Медведя № 3/12-А-91 від 23.01.2008, копії експортних декларацій відповідно до якої вказаний товар експортувався з Польщі саме за кодом 76152000.

Суд зауважує, що при проведенні митного оформлення зазначених вантажів працівники митниці погодились з визначеним позивачем кодом товарів, не витребовували додаткових документів та здійснили процедуру щодо випуску товарів у вільний обіг.

Камеральною перевіркою встановлено, що митна вартість товару „душові кабіни без піддону, що складаються з алюмінієвого каркасу та панелей з загартованого листового скла, виробник фірма SANPLAST, Польща"(далі-товар) відповідає рівню митної вартості цінової бази даних Держмитслужби України. Під час камеральної перевірки було виявлено факт невірного декларування коду товарів згідно УКТ ЗЕД.

За результатами цієї перевірки було складено акт камеральної перевірки № к7/9/100000000/23744758 від 23.06.2009 № к/7/9/100000000/23744758.

02.09.2009 на підставі акта митницею було прийнято податкові повідомлення-рішення № 53, 54 відповідно до яких визначено суму податкового зобов'язання позивача за митом на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 92834, 30 грн. та податком на додану вартість в розмірі 18566, 85 грн.

Вказані повідомлення рішення направлені позивачу листом № 35/2-15/9143 від 02.09.2009, в якою також вказано про загальну суму податкового зобовязання, яка складає 111401, 15 грн., у тому числі штрафні санкції 5304, 81 грн.

Позивач оскаржив в адміністративному порядку прийняте рішення, так листом №06/08.09 від 06.08.2009 були надані заперечення на акт камеральної перевірки та направлена скарга на податкові повідомлення №53, 54 від 02.09.2009 до Київської регіональної митниці, крім того до Державної митної служби України, рішенням якої скаргу позивача залишено без задоволення..

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 314 Митного кодексу України передбачено, що з метою встановлення достовірних відомостей про товари та їх відповідності опису класифікаційних групувань УКТЗЕД митні органи можуть вимагати від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та громадян зразки товарів та техніко-технологічну документацію на такі товари для проведення експертизи, згідно до ст. 313 Митного кодексу України митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.

Законом України «Про митний тариф»визначено, що митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»(далі Закон) визначені правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Даним Законом передбачена процедура проведення нагляду, так, відповідно до ч.1, 2 ст. 7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

Частиною 5 ст. 7 Закону визначено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Акт камеральної перевірки був оформлений на виконання наказу Державної митної служби України № 254 від 30.03.2006 „Про затвердження Порядку оформлення результатів проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України" (далі Порядок).

Положення даного Порядку не поширюється на відносини стосовно здійснення та оформлення результатів камеральних перевірок після пропуску товарів і транспортних засобів, визначення коду товару, отже суд зауважує, що вказана вище камеральна перевірка проведена після випуску товарів у вільний обіг.

Судом встановлено, що відповідачем всупереч вимогами нормативно - правових актів, що регулюють роботу митних органів при проведенні митного контролю та митного оформлення вантажів не визначено код товару та не прийнято відповідного рішення.

Так, п.5 розділу III «Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів (далі ВНКТ) регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України», який затверджений наказом Державної митної служби України № 667 від 07.08.2007, передбачено, що посадові особи ВНКТ здійснюють класифікацію товарів за запитами підрозділів митного оформлення при вирішенні складних і спірних питань класифікації товарів.

Крім того, згідно технологічної схеми роботи відділу номенклатури та класифікації товарів при взаємодії з підрозділами митного оформлення Київської регіональної митниці, яка затверджена наказом Київської регіональної митниці № 273 від 26.03.2007, пунктом 1.3. передбачено, що звернення уповноважених осіб підрозділів митного оформлення до відділу номенклатури та класифікації товарів оформлюється у вигляді запиту, форма якого затверджена наказом Держмитслужби України.

Всупереч даним положенням відповідачем не приймалось рішення про визначення коду товару, до відділу номенклатури та класифікації товарів під час проведення митного оформлення працівники, які здійснювали випуск у вільний обіг, не звертались. Також з метою визначення коду товару відповідач не направляв запит до Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи до компетенції якого також належить визначення коду товару.

Таким чином, враховуючи вище наведене, митний контроль після пропуску товару на територію України відповідно до вимог ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності" взагалі проведений бути не міг, а проведення камеральної перевірки, видання за її результатами акту та нарахування на його підставі податкового зобов'язання позивачу не відповідають діючому законодавству України.

Отже, у даному випадку, перевірка митницею мала проводитися із врахуванням та відповідно до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Однак він застосований не був, що призвело до неправомірного проведення перевірки, а в подальшому і прийняття податкових повідомлень - рішень про нарахування податкового зобов'язання.

Визначення коду товару декларантом та митними органами здійснюється відповідно до п.3 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД Закону України «Про Митний тариф України»: «У разі коли згідно з правилом 2 (Ь) або з будь-яких інших причин товар на перший погляд (prima facie) можна віднести до двох чи більше товарних позицій, його класифікація здійснюється таким чином: (а) перевага надається тій товарній позиції, в якій товар описується конкретніше порівняно з товарними позиціями, де дається більш загальний його опис», керуючись цим правилом позивачем класифіковано товар з врахуванням його функціонального призначення як санітарно-технічного обладнання.

Законом України "Про митний тариф України» № 2371-III від 05.04.2001 у 76 групі «алюміній та вироби з нього»зазначений код згідно УКТЗЕД 7615200000, яким визначено товар, як обладнання санітарно-технічне та його частини, як і було заявлено позивачем у вантажно - митних деклараціях за перевіряємий період.

Крім того, позивач надав суду рішення відповідача № КТ-100-1453-07 від 01.06.2007 про визначення коду товару «душові кабіни без піддону, що складаються з алюмінієвого каркасу та панелей з загартованого листового скла», за яким проводилось митне оформлення вантажів, що надходили в адресу позивача та розмитнювались за кодом УТЗЕД 761520 0000.

Враховуючи наведені вище норми чинного законодавства України суд прийшов до висновку про те, що відповідачем проведено камеральну перевірку всупереч вимогам чинного законодавства України, зокрема не виданий наказ про проведення перевірки, про її проведення не повідомлено позивача, крім того при визначенні коду товару відповідач не вірно трактував основні правила інтерпретації, відтак прийняті на підставі камеральної перевірки податкові повідомлення рішення, прийняті з порушенням норм закону.

Відповідач не надав суду переконливих доказів правомірності прийнятого рішення.

Приймаючи до уваги наведене вище, суд вважає, що по податкові повідомлення №53, 54 від 02.09.2009 прийняті неправомірно, отже позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОМЕТ-УКРАЇНА" задовольнити повністю.

2.Визнати недійсним податкове повідомлення Київської регіональної митниці №53 від 02.09.2009 року за платежем Мито на товари, що ввозяться на теріторію України суб"єктами підприємницької діяльності на суму 92834,30 грн.

3.Визнати недійсним податкове повідомлення Київської регіональної митниці №54 від 02.09.2009 року за платежем податок на додану вартість на суму 18566,85 грн.

3.Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗОМЕТ-УКРАЇНА" за рахунок Державного бюджету України

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.О. Ковзель