Постанова № 9628686, 25.10.2007, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25.10.2007 р. № 4/27

За позовомКиївського міського відділення фонду соціального захисту інвалідів

До Київського університету права Національної академії наук України

Простягнення заборгованості в розмірі 19006,92 грн. Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Камінська Т.О.

Представники:

Від позивача Поліщук С.А., Даховий О.С.

Від відповідачаШеремет С.В.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.10.07 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено та підписано 30.10.07.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшли позовні матеріали Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з Відповідача адміністративно-господарської санкції у розмірі 19006,92 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.09.07 відкрито провадження у адміністративній справі № 4/27.

25.10.07 у судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав та просить суд позов задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідачам не сплачені штрафні санкції у розмірі та порядку передбаченому статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»за невиконання у 2006 році нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 цього закону.

Представник Відповідача проти позову заперечує та просить суд у задоволені позову відмовити виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту»Відповідач акредитований як науково-освітній заклад четвертого рівня акредитації.

Прийом на роботу професорсько-викладацького складу Відповідача проводиться з урахуванням вимог Законів України «Про освіту»та «Про вищу освіту».

Штатним розписом Відповідача на 2006 рік посад науково-педагогічних працівників, визначено в розмірі 102 одиниці з загальної чисельності 159 одиниць, що складає 65 відсотків від наявної кількості працюючих.

Таким чином, на думку Відповідача, виключивши з 159 одиниць загальної чисельності працівників 102 посади, за якими встановлюються особливі кваліфікаційні вимоги щодо рівня освіти, педагогічних навичок та відповідного фізичного стану, залишається 57 посад.

Враховуючи, що в 2006 році Відповідачем працевлаштовано 5 інвалідів, а наявна кількість посад на яку можливо їх працевлаштування, на думку Відповідача, склала 57 посад , то відсоток працевлаштованих інвалідів складає 9 замість 4, передбачених в законі. Отже Відповідач вважає, що ним виконано норматив створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, передбаченого ст. 19 «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності-інвалідів" (далі - Закон) передбачено, що держава створює правові, економічні, політичні, соціально-побутові та соціально-психологічні умови для задоволення потреб інвалідів у відновленні здоров'я, матеріальному забезпеченню, посильній трудовій та громадській діяльності.

Згідно частини 6 статті 20 Закону фінансування заходів щодо соціальної, трудової, фізкультурно-спортивної та професійної реабілітації інвалідів, надання позик на створення робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, забезпечення інвалідів технічними реабілітаційними засобами, оплата навчання та перекваліфікація здійснюється Фондом України соціального захисту інвалідів.

Відповідно до статті 19 Закону (в редакції Закону № 204/94-ВР від 14.10.1994) місцеві Ради спільно з підприємствами (об'єднаннями), установами, організаціями, громадськими організаціями інвалідів, за участю відділень Фонду України соціального захисту населення України щорічно визначають нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів.

Частиною 2 статті 19 Закону передбачено, що нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, визначаються для всіх підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання) у розмірі не менше 4 % від загальної кількості працюючих; якщо працює від 15 до 25 чоловік встановлюється норматив у кількості 1 робочого місця.

Статтею 20 Закону (в редакції Закону № 204/94-ВР від 14.10.1994) встановлено обов'язок підприємств (об'єднань), установ і організацій (незалежно від форм власності і господарювання), де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною 1 статті 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, незайняте інвалідом.

Порядок і терміни сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Порядку сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використання цих коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 № 1767 (із змінами та доповненнями, далі Порядок) суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки органів Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком N 3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком N 2510. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з звіту про зайнятість інвалідів за 2006 рік, наданого Відповідачем 22.02.07 до Київського міського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 159 осіб. Працюючих інвалідів 5; Кількість інвалідів, які повинні працювати 6. Таким чином Відповідач самостійно підтвердив невиконання нормативу по створенню робочих місць по працевлаштуванню 1 інваліда.

Відповідно ж до п. 5 Положення про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 № 314 (діяла у 2006 році, але на даний час втратила чинність), підприємства повинні були розробляти заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включати їх до колективного договору, інформувати центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до довідки Шевченківського районного центру зайнятості № 13100 від 19.06.07, Відповідач у 2006 році звітів по формі № 3-ПН «Звіт про наявність вакансій»з вакансіями для інвалідів не надавав.

Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" чітко та в імперативній формі встановлений законодавцем норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, який не потребує додаткового його підтвердження та встановлення будь-якими іншими органами шляхом прийняття рішень чи інших актів органів державної влади з цього питання.

Таким чином незалежно від форми власності та господарювання на всі підприємства розповсюджується однаковий норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Якщо підприємство не спроможне створити робочі місця для інвалідів та ввести їх в дію шляхом працевлаштуванням інвалідів, вони сплачують штрафну санкцію до Державного бюджету України. Штрафна санкція за недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів носить альтернативний характер, а тому підприємство (об'єднання), установа, організація або дотримується нормативу, або сплачує певну суму до Державного бюджету України.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2006 рік, поданого Відповідачем до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, розмір середньої річної заробітної плати штатного працівника Відповідача становить 19006,92 грн.

Відтак, наданий позивачем розрахунок розміру штрафних санкцій за невиконання нормативу робочих місць із розрахунку середньої заробітної плати за рік обґрунтовано складає 19006,92 грн.

Відповідно до п. 11 Порядку контроль за своєчасним і повним надходженням штрафних санкцій від підприємств, які не забезпечують нормативу робочих місць, здійснюють відділення Фонду відповідно до законодавства. У разі несплати штрафних санкцій в установлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

Враховуючи всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 160, 172 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Київського університету права Національної академії наук України 03142, м. Київ вул. Доброхотова, 7-А, код ЄДРПОУ 23745145, р/р 26005000785001, в АКБ «Київ», МФО 322498 до доходної частини Державного бюджету України на р/р 31219230700001 ГУ ДКУ у м. Києві МФО 820019, код ЄДРПОУ 24262621, код призначення платежу 50070000;01 адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів за 2006 рік у сумі 19006,92 грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий - суддя Вовк П.В.