Рішення № 96286824, 15.04.2021, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/13430/20

Категорія 68

2/295/319/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочно

15.04.2021 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участю секретаря Лайчук В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між сторонами, зареєстрований Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м.Києві, актовий запис №1494, змінити прізвище на дошлюбне, неповнолітніх дітей залишити на подальше проживання та виховання з матір`ю.

В обгрунтування заявлених вимог позивач пояснила, що сторони з березня 2020 року не проживають однією сім`єю, мають різні погляди на життя, між сторонами відсутне взаєморозуміння, сторони втратили почуття любові та поваги один до одного.

Оскільки сторони проживають окремо, неповнолітні діти проживають разом з позивачем, потребують опіки та піклування матері, остання просила залишити дітей на подальше проживання та виховання з позивачем.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про наявність поважних причин, які перешкоджають його подачі, суд не повідомлено, тому відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач в судове засідання не з`явилась, надала суду заяву, де позов підтримала в повному обсязі, просила розглядати справу у її відсутність, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Від представника третьої особи - надійшла заява про проведення розгляду справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст.280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст. 211, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 18.07.2017 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м.Києві, актовий запис №1494 (а.с.6 ).

Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 24 Сімейного Кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватись про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній.

За приписами ч. 3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

На підставі викладеного та враховуючи, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад, позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач заперечень щодо розірвання шлюбу не подав, суд дійшов висновку про задовольнння позову в цій частині.

Відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище, тому суд задовольняє вимогу позивача про зміну прізвища позивача на дошлюбне ОСОБА_1 .

Від шлюбу сторони мають неповнолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 7) та неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( а.с. 9) .

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своїми батьками.

Як зазначено у ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. ст. 11, 12 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначаються нею самою.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.12.2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 року в справі «М.С. проти України» йдеться про визначення «інтересів дитини», їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Відповідно до ч.1 ст. 161 СК України передбачає, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

В ході розгляду справи судом було встановлено, що неповнолітні ОСОБА_4 , 2018 року народження та ОСОБА_5 , 2019 року народження проживають разом з позивачем.

У висновку від 03.03.2021 року №228 Орган опіки та піклування вказав, що розглянувши питання про місце проживання ОСОБА_4 , 2018 року народження та ОСОБА_5 , 2019 року народження, виходячи з інтересів дітей, доцільне визначити місце їх проживання з матір`ю - ОСОБА_1 .

Вказаний висновок є самостійним доказом та підстав не брати його уваги судом не встановлено.

На підставі викладеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про визначення місця проживання дітей з матір`ю.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь держави судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1816,00 грн.

Керуючись 104-105, 110, 112-115, 160 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12,77, 81, 141, 259, 263-268, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Житомирської міської ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей - задовольнити.

Розірвати шлюб між громадянами України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 18.07.2017 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного територіального управління юстиції у м.Києві, актовий запис №1494.

Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_1 ОСОБА_1 .

Визначити місце проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , 2018 року народження та ОСОБА_5 , 2019 року народження з ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення буде виготовлено 15.04.2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2

Третя особа: Орган опіки та піклування Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, м-н С.П. Корольова, 4/2, код 04053625

Суддя Л.М.Чішман