Постанова № 9628558, 10.11.2009, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 листопада 2009 року 11:37 № 2а-4361/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва

в складі: головуючого судді Качур І.А.

при секретарі Черненко О.В.

за участю представника позивача Достової Т.В., представника відповідача Грета Я.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7»про стягнення коштів,

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.11.2009 року в 11 год. 37 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду про стягнення з Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно налагоджувальне управління №7»адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2008 рік у розмірі 64866,66 грн. та пені у розмірі 389,25 грн., що разом складає 65255,91 грн.. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що згідно звіту про зайнятість інвалідів за 2008 рік, поданий відповідачем до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2008 році становила 123 осіб, а тому відповідач повинен був працевлаштувати 5 інваліда, фактично працевлаштували 3 інваліда. Сума відрахувань за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році становить 64866,66 грн., пеня за порушення строків сплати даної суми 389,25 грн., а тому сума заборгованості складає 65255,91 грн..

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та дала аналогічні пояснення. Просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7»виконує роботи з підвищеною небезпекою. Працівнику не може пропонуватись робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоровя. За рішенням органу влади при необхідності можуть створюватися спеціальні робочі місця, однак у 2008 році такі рішення не приймались. Крім того органами державної служби зайнятості м.Києва інваліди до відповідача не направлялись. Вважає, що стягнення адміністративно-господарськхи санкцій є неправомірним. А тому просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7»зареєстроване Святошинською районною у місті Києві державною адміністрацією 18.03.2005 року, ідентифікаційний код 33306062, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №069466.

Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21.03.1991 року з наступними змінами і доповненнями передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобовязані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст.18).

Таким чином обовязок по працевлаштуванню інвалідів покладено на відділення Фонду соціального захисту інвалідів та Державну службу зайнятості за умови інформування їх про вільні робочі місця та вакантні посади на підприємстві.

Відповідно до ст. 19 згаданого вище Закону, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб,у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів та про що зазначив представник відповідача, підприємство виконує роботи з підвищеною небезпекою, зокрема, повязані з електричною напругою.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.

Листом Святошинської районної у місті Києві Ради №13/531 від 05.10.2009 року повідомлено, що рішення про створення спеціальних робочих місць для

А тому посилання позивача на невиконання у 2008 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів як підставу для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій, зазначених вищевказаним Законом, не приймається до уваги судом, є безпідставним та спростовується наявними матеріалами справи.

Таким чином вимоги позивача про стягнення з Орендного підприємства «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7»адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»є безпідставними.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що підстав для стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

А тому, адміністративний позов Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів є безпідставним та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАС України Постанова, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 16.11.2009 року.

Суддя Качур І.А.