Ухвала суду № 96285505, 15.04.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/380/21

Провадження № 1-кп/0182/535/2021

У Х В А Л А

15.04.2021 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого –судді Клименко І.В.,

секретар судового засідання Степанова О.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку в залі суду в м. Нікополі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2020 за № 12020040340001228 по обвинуваченню

ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – м. Нікополь, Дніпропетровської області, зареєстрований та фактично проживає у АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 185 КК України

за участю сторін судового провадження

прокурора Шкуро Є.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1

(в режимі відеоконференцзв`язку з ДУВП №4),

захисника Івріної І.Л.,

в с т а н о в и в:

Прокурор Нікопольської місцевої прокуратури Шкуро Є.В. 19.01.2021 надіслав до Нікопольського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 02.05.2020 за № 12020040340001228 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.3 ст. 185 КК України.

Щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії до 18.04.2021.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше 60 діб, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; впливу на потерпілих, продовження злочинної діяльності, а також репутація обвинуваченого, який раніше судимий за вчинення корисливого злочину, він не має постійного місця роботи та законних джерел доходів. Застосування більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_1 заперечував проти продовження строків тримання під вартою. При цьому зазначив, що він ніколи не ухилявся від суду, а навпаки сприяв слідству і повністю визнав свою вину у зазначених злочинах. Наразі наміру ухилятись від суду він також не має. Крім того, він, перебуваючи під вартою, захворів на коронавірусну хворобу, а також хворіє на туберкульоз і живе з однією легенею. У зв`язку з цим він потребує кваліфікованої медичної допомоги та посиленного харчування, але належного лікування та харчування в умовах ДУВП він не отримує. Зобов`язується не переховуватись від суду, не вчиняти нових злочинів та буде з`являтись до суду за кожною вимогою. Просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , де він зареєстрований та фактично проживає, щоб мати змогу лікуватись.

Захисник обвинуваченого, посилаючись на практику ЄСПЛ, підтримала клопотання свого підзахисного та також просила змінити ОСОБА_1 запобіжний захід на домашній арешт за зазначеною ним адресою.

Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.

Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів. При цьому суд враховує позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілі якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ „Феррарі-Браво проти Італії”.

Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ „Нечипорук і Йонкало проти України” від 21.07.2011, „Осаковський проти України” від 17.07.2014 та ін).

Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, що підтверджується тим, що ОСОБА_1 , якому було відомо, що у провадженні Нікопольського міськрайонного суду перебуває кримінальне провадження стосовно нього, перестав з`являтись до суду і з 19.10.2017 був оголошений в розшук; продовжувати злочинну діяльність - вчиняти кримінальні правопорушення аналогічні тим, в яких він обвинувачується; впливати на потерпілих. Також суд враховує репутацію обвинуваченого, який раніше був судимий за вчинення корисливого злочинів до реальної міри покарання, не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, що може стати причиною вчинення ОСОБА_1 нових злочинів, так як це є єдиним його джерелом заробітку. Все це, на думку суду та з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.

Що стосується посилання обвинуваченого про погіршення стану здоров`я, то жодних медичних доказів на підтвердження цього суду не надано.

Оскільки строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 закінчується 18.04.2021, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд, слідчий суддя зобов`язаний визначити обвинуваченому розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК.

Враховуючи всі обставини справи, особу обвинуваченого, суд вважає доцільним обрати йому заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 грн.

Керуючись ст. 314-315 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою задовольнити, в задоволенні клопотання обвинуваченого та захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Продовжити щодо ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , місяць – липень, число – 23 дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше, ніж на 60 діб, тобто до 13 червня 2021 р.

Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 грн. для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави і зобов`язаний виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду;

- не відлучатися із м. Нікополя, Дніпропетровської обл., в якому він проживає, без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

Термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі нез`явлення за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення ним про причини своєї неявки або порушення ним обов`язків, покладених цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.

Суддя: І. В. Клименко