Рішення № 96283808, 13.04.2021, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/596/21

Провадження № 2/209/628/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Байбари Г.А.,

за участі: секретаря Кулік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янське Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржина (Гамзатова) Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5704 від 18 вересня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржиною (Гамзатовою) Аліною Анатоліївною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 03126, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 6, заборгованості за кредитним договором № 152002 від 19 березня 2013 року в розмірі 21182,72 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 18 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржиною (Гамзатовою) А.А. було вчинено вказаний виконавчий напис, на підставі якого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. 16 жовтня 2019 року було відкрите виконавче провадження № 60319149 про стягнення з нього, як з боржника, на користь відповідача, як стягувача, заборгованості за кредитним договором в розмірі 21182,72 грн. Про відкриття виконавчого провадження він дізнався, коли на адресу Дочірнього підприємства «Дніпродзержинський сталеливарний завод», де він працює, надійшла постанова приватного виконавця від 16 листопада 2019 року про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. На направлені його представником письмові запити до приватного нотаріуса та до приватного виконавця, він отримав відповідь лише від приватного виконавця, яка направила йому копії документів виконавчого провадження: виконавчий напис № 5704 від 18 вересня 2019 року, заяву стягувача про примусове виконання, кредитний договір з ПАТ «Терра Банк» № 152002 від 19 березня 2013 року, постанову про відкриття виконавчого провадження. Приватний нотаріус не надала відповідь на звернення його представника. Із наданих приватним виконавцем документів йому стало відомо, що за вказаним виконавчим написом з нього на користь відповідача, яке є правонаступником ПАТ «Терра Банк», стягнута заборгованість за кредитним договором № 152002 від 19 березня 2013 року та 500 грн. за вчинення виконавчого напису, а всього 21182,72 грн. Вважає, що виконавчий напис № 5704 від 18 вересня 2019 року вчинений приватним нотаріусом з порушенням порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами та всупереч вимогам Закону України «Про нотаріат», а тому не підлягає виконанню, бо приватним нотаріусом вчинено виконавчий напис без наявності документів, які підтверджують перехід права вимоги від ПАТ «Терра Банк» до відповідача за вказаним кредитним договором, та без перевірки безспірності вимог ТОВ «Росвен Інвет Україна». Крім того, відповідач не повідомив його, позивача, про перехід прав вимоги та не надав нотаріусу підтверджуючих про це документів. Він не згоден з нарахованою заборгованістю за кредитним договором та з тим, що відповідач взагалі має право на стягнення з нього заборгованості.

09 березня 2021 року, за заявою позивача, судом постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою зупинено примусове стягнення (в тому числі із заробітної плати боржника) на підставі виконавчого напису № 5704 від 18 вересня 2019 року, що вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржиною (Гамзатовою) Аліною Анатоліївною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 03126, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 6, заборгованості за кредитним договором № 152002 від 19 березня 2013 року в розмірі 21182,72 грн., що перебуває на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівни згідно виконавчого провадження № 60319149 від 16 жовтня 2019 року (а.с. 33).

Ухвалою судді від 09 березня 2021 року відкрито провадження у справі та постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та витребувано від приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржиної (Газматової) Аліни Анатоліївни, (07401, Київська область, м. Бровари, вул. Шевченка, буд. 13, офіс 7) належним чином засвідчену копію виконавчого напису напис № 5704 від 18 вересня 2019 року, та належним чином засвідчені копії всіх документів, які були надані нотаріусу ТОВ «Росвен Інвест Україна» для вчинення виконавчого напису № 5704 від 18 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором № 152002 від 19 березня 2013 року в розмірі 21182,72 грн. (а.с. 34-35).

Проте, вказані документи приватним нотаріусом суду не направлені, не зважаючи на те, що приватний нотаріус була попереджена про наслідки невиконання ухвали суду.

Позивач та його представник - адвокат Терехов А.В. в судове засідання не з`явилися. Представник позивача - адвокат Терехов А.В. через канцелярію суду надав письмову заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки рекомендованим поштовим відправленням, яка отримана уповноваженою особою відповідача 22 березня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки представник відповідача суд не повідомив, не заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності та не подав відзив на позовну заяву.

Треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржина (Гамзатова) Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Виходячи з наведеного, відповідно до ч. 5 ст. 130, ч. 3. ст. 211, п.1 ч.3 ст. 223, ч.1, ст. 280, ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив розглянути справу в судовому засіданні за відсутності позивача, його представника, представника відповідача та третіх осіб на підставі наявних у справі доказів та ухвалити заочне рішення.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши письмові докази у справі та встановивши фактичні обставини і зміст спірних правовідносин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 18 вересня 2019 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржиною (Гамзатовою) А.А. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 5704, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», як правонаступника всіх прав та обов`язків ПАТ "Терра Банк", заборгованості в розмірі 21182,72 грн. за кредитним договором № 152002 від 19 березня 2013 року, укладеним позивачем з ПАТ «Терра Банк», правонаступником (а.с.24).

У виконавчому написі було вказано, що строк платежу за кредитним договором № 152002 від 19 березня 2013 року настав, боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 21 лютого 2018 року по 12 вересня 2019 року; сума заборгованості складає 20682,72 грн., у тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 11000,00 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 4,50 грн.; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн.; строкова заборгованість за комісією становить 0,00 грн.; строкова заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом становить 0,00 грн., строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 9678,22 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом стягнуто із стягувача плату в розмірі 500,00 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача.

На підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павелків (Вольф) Т.Л. 16 жовтня 2019 року відкрите виконавче провадження № 60319149 (а.с. 27), винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника (а.с. 6), яка направлена для примусового виконання за місцем роботи позивача в ДП « Дніпродзержинський сталеливарний завод» (а.с. 7-8).

Як вбачається із виконавчого напису, приватний нотаріус Газматова А.А. 18 вересня 2019 року вчинила виконавчий напис № 5704 на підставі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29 червня 1999 року, та звернула стягнення з ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 152002 від 19 березня 2013 року, укладеним з ПАТ «Терра Банк», на користь правонаступника -ТОВ «Росвен Інвест Україна».

Згідно наданої позивачем копії кредитного договору № 152002 від 19 березня 2013 року (а.с. 22-23), цей договір не є нотаріально посвідченим, а укладений ОСОБА_1 та ПАТ «Терра Банк» у простій письмовій формі.

Пунктами 2.3, 2.3.1, 2.3.2. цього кредитного договору було передбачено, що строк (період) кредитування з 19 березня 2013 року по 19 березня 2014 року (включно). Датою остаточного повернення всіх отриманих кредитних коштів в межах ліміту овердрафту є 19 березня 2014 року (Дата остаточного повернення кредитних коштів). Період кредитування, зазначений у цьому пункті кредитного договору продовжується на наступні 12 календарних місяців на умовах, визначених Публічною пропозицією та цим кредитним договором у разі, якщо банк не направить позичальнику повідомлення про відмову від продовження строку (періоду) кредитування за 5 робочих днів до дати остаточного повернення кредитних коштів (п. 2.3.1). Сторони з укладенням цього кредитного договору , відповідно до ст. 212 ЦК України дійшли згоди, що у разі настання обставин, зазначених в п. 2.3.1 цього кредитного договору, Датою остаточного повернення кредитних коштів є 19 березня 2015 року (п.2.3.2).

Умовами кредитного договору не передбачено збільшення за домовленістю сторін позовної давності, встановленої законом.

Отже, за цим кредитним договором право вимоги до відповідача за невиконання умов договору могло б виникнути не раніше 19 березня 2012 року та не пізніше 19 березня 2015 року. Відповідно до ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису.

В п.п. 3.2, 3.5 п. 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно з п. 1 Переліку документів для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст. 254 КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Таким чином, пункт 1 Переліку №1172 стосується лише нотаріально посвідчених договорів.

Зважаючи на те, що кредитний договір № 152002 від 19 березня 2013 року, укладений ОСОБА_1 з ПАТ «Терра Банк» нотаріально не посвідчений, а у виконавчому написі вказано, що він вчинений на підставі пункту 1 Переліку №1172, суд приходить до висновку, що в момент вчинення виконавчого напису 18 вересня 2019 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

У разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 18 вересня 2019 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05 червня 2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

Згідно виконавчого напису відповідач набув право вимоги до позивача за кредитним договором № 152002 від 19 березня 2013 року, як правонаступник ПАТ «Терра Банк», з яким позивачем було укладено цей кредитний договір, але у виконавчому написі не зазначені правові підставі набуття відповідачем права вимоги до позивача, тобто не зазначено на підставі якого договору (відступлення права вимоги, факторингу) ТОВ « Росвен Інвест Україна» набуло право грошової вимоги.

Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача з приводу невизнання ним наявності та розміру заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, в наявності у відповідача права грошової вимоги до відповідача на стягнення заборгованості за кредитним договором, а також вчинив 18 вересня 2019 року виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, тобто більше ніж через три роки з моменту виникнення права вимоги (19 березня 2015 року), чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20 червня 2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454,00 грн. та за подання позовної заяви в сумі 908,00 грн., а всього 1362,00 грн.

Керуючись статтями 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи: Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржина (Гамзатова) Аліна Анатоліївна, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 5704 від 18 вересня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Маржиною (Гамзатовою) Аліною Анатоліївною, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 03126, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 6, заборгованості за кредитним договором № 152002 від 19 березня 2013 року в розмірі 21182,72 грн..

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код ЄДРПОУ 37616221, місце знаходження: 03126, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 6, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 908,00 грн. та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454,00 грн., а всього стягнути 1362,00 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві грн.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного заочного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення або позивачем та іншими учасниками справи апеляційної скарги, якщо заяву та апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.А. Байбара.