Ухвала суду № 96283678, 12.04.2021, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/761/21

Провадження № 1-в/210/118/21

"12" квітня 2021 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ступак С.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Домуховської М.В.,

прокурора Петрова В.І.,

засудженого ОСОБА_1 ,

захисника Воловик Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду в м. Кривому Розі клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженого: 01.08.2016 року вироком Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.152, ч.4 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 8 років 6 місяців,

щодо заміни не відбутої частини покарання більш м`яким, згідно ст.82 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

До Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу надійшло клопотання засудженого ОСОБА_1 про заміни не відбутої частини покарання більш м`яким, згідно ст.82 КК України.

Засуджений ОСОБА_1 та його захисник Воловик Я.О. (кожен окремо) клопотання підтримали та просили суд його задовольнити.

Крім того, засуджений ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначив, що на момент розгляду справи накладені на нього стягнення погашені, в січні 2021 року у нього померла мати та без догляду залишилася малолітня сестра, у зв`язку з чим, просив заявлене клопотання задовольнити.

Прокурор, заперечував щодо задоволення клопотання засудженого про заміну не відбутої частини покарання більш м`яким, пославшись на те, що ОСОБА_1 засуджений за вчинення тяжкого злочину, не довів своє виправлення та звернувся до суду з вказаним клопотанням передчасно.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши надані матеріали особової справи дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до вимог ч.1 ст.82 КК України, особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, не відбута частина покарання може бути замінена судом більш м`яким покаранням. Заміна невідбутої частини покарання більш м`якою згідно до ч.3 ст.82 КК України, дійсно може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення, після фактичного відбуття засудженим не менше половини строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин, а також у разі, коли особа раніше відбувала покарання у виді позбавлення волі за умисний злочин і до погашення або зняття судимості знову вчинила умисний злочин, за який вона була засуджена до позбавлення волі. Заміна невідбутої частини покарання більш м`яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.

Вимогами ч.2 ст.67, ч.2 ст.103 КВК України встановлено, що засуджені, які стали на шлях виправлення або сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення, можуть бути у встановленому законом порядку представлені до заміни невідбутої частини покарання більш м`яким або до умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002 року умовно-дострокове звільнення від відбування покарання або заміни невідбутої частини покарання більш м`яким можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого.

Згідно положень п.17 вказаної постанови Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 року, судам слід ретельно з`ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.

Як слідує зі змісту кримінального закону та постанови Пленуму ВСУ №2 від 26.04.2002 року, положення про те, що засуджений став на шлях виправлення, означає, що його сумлінна поведінка і ставлення до праці свідчать про успішність процесу виправлення і можливості ефективного продовження його при умові заміни невідбутої частини покарання більш м`яким.

Таким чином, однією з умов застосування до засудженого положень ст. 82 КК України є те, що він став на шлях виправлення. Про вказане може свідчити його поведінка і ставлення до праці.

За змістом зазначеного кримінального закону становлення особи на шлях виправлення – це прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці, добросовісне ставлення до праці, які свідчать про сумлінне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватись і в умовах відбування більш м`якого покарання.

Суд звертає увагу, що дотримання порядку та умов відбування покарання, а також добросовісна поведінка засудженого під час відбування покарання є обов`язком засудженого відповідно до ст. 9 КВК України.

В ході судового засідання відомості щодо того, що засуджений ОСОБА_1 став на шлях виправлення матеріалами та документами особової справи не підтверджено, в матеріалах особової справи наявні відомості про те, що засуджений протягом строку відбування покарання мав шість стягнення та два заохочення, характеризується посередньо. Крім того, як вбачається з матеріалів особової справи, ОСОБА_1 до праці на виробництві установи не залучається, виконував обов`язки нічного днювального. До виконання передбачених законом вимог персоналу установи ставиться не завжди сумлінно.

Дані факти не можуть свідчити, що засуджений став на шлях виправлення. Інших даних на підтвердження виправлення засудженого не наведено, та не надано при розгляді клопотання.

Згідно до ст. 6 КВК України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.

Проте, оцінюючи у сукупності всі дані, які можуть служити чинником для визнання поведінки засудженого такою, що свідчить про його виправлення, суд вважає, що процес виправлення ОСОБА_1 не досяг тієї стадії, на якій відбування засудженим призначеного покарання у вигляді позбавлення волі, перестає бути доцільним і подальше його виправлення можливе в інших умовах.

Крім того, суд звертає увагу, що кримінальне законодавство вимагає від засудженого доводити своє виправлення в період усього часу відбування покарання.

Враховуючи вищевикладене, аналізуючи дані про поведінку засудженого та ставлення його праці за весь період відбування покарання, який не виявив бажання бути працевлаштованим, мав шість стягнення, з призначеного покарання у вигляді 8 років 6 місяців позбавлення волі, фактично відбув половину строку, невідбута частина покарання становить більше двох років одного місяця, вважає заміну невідбутої частини покарання більш м`яким передчасною.

Згідно ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

На думку суду, заміна невідбутої частини покарання більш м`яким, більш ніж на один рік шість місяців, з огляду на наявні відомості про порушення засудженим за період відбування покарання вимог режиму, суд приходить до висновку, що надані матеріали не свідчать про те, що засуджений на даний час став на шлях виправлення та щодо нього може бути прийнято рішення про заміну невідбутої частини покарання більш м`яким в порядку, визначеному ст.82 КК України, а тому у задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вирішення питання щодо заміни не відбутої частини покарання більш м`яким, згідно ст.82 КК України– залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали суду складено 13 квітня 2021 року.

Суддя: С. В. Ступак