Постанова № 9628353, 11.05.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1382/10/2370 11.05.2010 р. м. Черкаси

17год. 20хв. Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Новікової Т.В.,

при секретарі Найдьон А.В.,

за участю представників сторін:

позивача Мітченко Т.В., Семеняки В.В. (за дов. ЗАТ «Агріматко-Україна»),

відповідача Щедріної О.М.(за дов. Черкаської митниці),

за участю прокурора Рідзель О.В.(за дов.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом закритого акціонерного товариства «Агріматко-Україна»до Черкаської митниці про скасування податкового повідомлення форми «Р»№ 7 від 17.03.2010р. та податкового повідомлення форми «Р»№ 8 від 17.03.2010р.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом від 01.04.2010р. № 244 та доповненні від 21.04.2010р. № 289 до Черкаської митниці, в якому просить скасувати податкові повідомлення форми «Р»№ 7 від 17.03.2010р. та форми «Р»№ 8 від 17.03.2010р. щодо перерахунку суми зобовязання та нарахування штрафних санкцій. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач з посиланням на Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, вважає безпідставно нараховану до сплати заборгованість у сумі 411520грн.53коп., в тому числі, мита на товари на суму 326603грн.59коп., штраф на суму 16330грн.18коп., ПДВ на суму 65320грн.72коп. та штраф на суму 3266грн.04коп. Зокрема, на думку позивача, усі вантажно-митні декларації, які перевірялися відповідачем оформлені з 26.03.2007р. по 04.03.2009р., тобто до виходу розяснень Державної митної служби України, а тому винесені рішення не відповідають вимогам ст. 9 Митного кодексу України.

Під час судового засідання представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд їх задовольнити.

Представники відповідача та прокуратури не погодилися з позовом та просили відмовити у його задоволенні. У запереченні від 13.04.2010 р. № 16-39/1355 та доповненні до заперечення від 23.04.2010р. № 16-39/1509 відповідач вказує на допущенну позивачем неправильну номенклатуру та класифікацію товарів - «самохідних оприскувачів», що не узгоджується з вимогами листа Державної митної служби України від 02.04.2009 р. № 11/4-10.29/2985 «Про класифікацію моторних транспортних засобів згідно з УКТ ЗЕД». На думку відповідача, відповідно до технічних характеристик товарів за документами поданими для митного оформлення та інформації веб-сайтів фірми-виробника і позивача, встановлено, що самохідні обприскувачі «Uniport 2500 Star»та «Uniport 3000/24 4х4 VORTEX» мають істотні ознаки моторних транспортних засобів із відповідними механічними вузлами: двигуном, коробкою передач і пристроєм керування із переключенням швидкостей, рульовими та гальмовими пристроями, які класифікуються у товарній позиції 8705 за кодом 8705909090 згідно з УКТ ЗЕД. Зокрема, відповідач посилається на допущені позивачем методологічної помилки щодо неправильного декларування коду товару згідно з УКТ ЗЕД, застосування ставок ввізного мита та визначення бази оподаткування, що призвело до заниження податкового зобовязання за ввізним митом та податком на додану вартість відповідно до вантажно-митних декларацій, згідно Закону України «Про Митний тариф України»від 05.04.2001р. № 2371-ІІІ, п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши поданий адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та думку представника прокурора, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини на яких грунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Закрите акціонерне товариство «Агріматко-Україна»(місцезнаходження: 08132, Києво-Святошинський район, місто Вишневе, Чорновола, 45), зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області як юридична особа 14.02.2000р. відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію серії А00 № 087267, ідентифікаційний код 30725226.

Черкаською митницею Державної митної служби України проведена камеральна перевірка вантажних митних декларацій від 26.03.2007р. № 902000001/7/003401, від 24.01.2008р. №902000001/8/000529, від 11.04.2008р. № 902000001/8/002646, від 21.04.2008р. № 902000001/8/002870, від 05.11.2008р. № 902030000/8/301758, від 04.03.2009р. № 902030000/9/300105 платника податків закритого акціонерного товариства «Агріматко-Україна»(код ЄДРПОУ 30725226) щодо ввізного мита та податку на додану вартість при імпорті оприскувачів самохідних UNIPORT, на підставі наказу № 38 від 09.02.2010р. та відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, підпункту «в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000р., з урахуванням службової записки відділу номенклатури та класифікації товарів від 02.11.2009р. №1093(а.с.69-70).

За результатами здійснення камеральної перевірки вантажних митних декларацій платника податків ЗАТ «Агріматко-Україна», Черкаською митницею складено акт №к/0002/9/902000000/000030725226 від 01.03.2010р., яким встановлено помилкове нарахування підприємством митних платежів, виходячи із задекларованого коду товару за УКТ ЗЕД як 8424819900 для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин для сільського господарства або садівництва, а саме:

відповідно вантажної митної декларації від 26.03.2007р. №902000001/7/003401 ЗАТ «Агріматко-Україна»задекларовано товар «обприскувач самохідний UNIPORT 3000/24 4х4 VORTEX»(код 8424819900 згідно з УКТЗЕД, ставка мита 0%), який має істотні ознаки моторного транспортного засобу із наступними механічними вузлами: дизельний двигун внутрішнього згорання, гідростатична трансмісія (4 х 4), багатофункціональний важіль керування швидкістю оприскувача з його іншими системами, рульове керування, гальмівна система, має спеціальне електричне керування за допомогою якого можна встановити відстань для ширини коліс при русі, зрошувальне обладнання зєднано з шасі за допомогою болтів, гвинтів та спеціальних фіксуючих елементів.

Судом встановлено, що згідно Пояснень УКТ ЗЕД, том 4, розділ ХVІІ, група 87, стор. 135 та згідно ДСТУ 2984-95 «Засоби транспортні дорожні. Типи. Терміни та визначення»зазначений самохідний обприскувач підпадає під визначення автомобіль, що використовується для виконання спеціальних робіт та являє собою моторний транспортний засіб спеціального сконструйований для розміщення обприскуваного обладнання та виконання нетранспортної функції обприскування, тобто його основною метою не є перевезення людей чи вантажів і класифікується у товарній позиції 8705 під категорією 8705909090 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита 5 %).

Крім того, згідно вантажної митної декларації від 24.01.2008р. №902000001/8/000529, від 11.04.2008р. № 902000001/8/002646, від 21.04.2008р. № 902000001/8/002870, від 05.11.2008р. №902030000/8/301758 та від 04.03.2009р. № 902030000/9/300105 ЗАТ «Агріматко-Україна»задекларовані «самохідні оприскувачі 2500 STAR», інформація про яких була розміщена на веб-сайті фірми-виробника www.jacto.com.br та www.agrimatco.ua, як самохідні обприскувальні апарати, що мають ознаки спеціального транспортного засобу, який використовується для розприскування або розпилення рідких речовин та мають пристосування для безпечного руху на дорогах загального користування з механічними вузлами: дизельний двигун внутрішнього згорання, механічна трансмісія (4 х 2), коробка передач (5-ти ступенева), гідростатичне рульове керування, гідравлічна гальмівна система, із спеціальним електричним керуванням за допомогою якого встановлюється ширина коліс при русі, зрошувальне обладнання зєднано з шасі за допомогою болтів, гвинтів та спеціальних фіксуючих елементів. Зазначені моторні транспортні засоби спеціально сконструйовані для розміщення різних пристроїв, основною метою яких не є перевезення людей чи вантажів, які класифікуються у товарній позиції 8705 та товарній під категорії 8705909090 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 5 %).

Зі змісту акту перевірки вбачається, що позивачем в порушення вимог Закону України «Про Митний тариф України»№ 2371-ІІІ від 05.04.2001р. неправильно застосовано ставки ввізного мита за відповідними товарами під категоріями, тобто неправильно застосовано Пояснення УКТ ЗЕД (том 4, розділ ХVІІ, група 87, стор. 135) та неправильно застосоване положення п. 4.3. Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168-97 в частині визначення бази оподаткування, що призвело до заниження податкового зобовязання за ввізним митом та податку на додану вартість за вантажно - митними деклараціями.

Отже, всього додатково до сплачених податків підлягають сплаті кошти до Державного бюджету України на суму 391924грн.31коп., в тому числі ввізне мито у сумі 326603грн.59коп., ПДВ у сумі 65320грн.72коп., без врахування штрафних санкцій передбачених ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

На підставі акту перевірки № к/0002/9/902000000/000030725226 від 01.03.2010р., позивачеві направлено податкове повідомлення форми «Р»від 17.03.2010р. № 7, яким визначено суму податкового зобовязання у розмірі 342933грн.77коп., у тому числі за основним платежем 326603грн.59коп. та штрафними санкціями у сумі 16330грн.18коп. за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності».

Крім того, згідно податкового повідомлення форми «Р»від 17.03.2010р. № 8 позивачеві визначено податкове зобовязання за платежем податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності на загальну суму 68586грн.76коп., у тому числі за основним платежем 65320грн.72коп. та штрафними санкціями на суму 3266грн.04коп.

Не погоджуючись з визначеною відповідачем сумою податкового зобовязання, позивач звернувся до суду про скасування податкових повідомлень форми «Р»від 17.03.2010р. № 8 та від 17.03.2010р. № 7.

Причиною спору стала правомірність визначення відповідачем податкового зобовязання за порушення позивачем вимог митного та податкового законодавства щодо застосування ставок ввізного мита та визначення бази оподаткування податку на додану вартість.

З врахуванням наявних в матеріалах справи доказів та виступу представників сторін під час судового засідання, відповідно до ст. 159 КАС України при дотриманні норм матеріального і процесуального права та на підставі повного і всебічного зясування обставин справи в даній адміністративній справі, які підтверджені доказами дослідженими в судовому засіданні, суд дійшов наступного.

Конституційними нормами (ст.19) встановлений правовий порядок у державі, який полягає у додержанні виконання вимог законності та реалізації субєктивних прав і обовязків громадян. Зазначені конституційні принципи виступають правовими імперативами дій субєктів правовідносин, тому принцип верховенства права (ст.8 Конституції України) має діалектично поєднуватися з принципом верховенства закону, який зобовязує усіх субєктів суспільних відносин дотримуватися його виконання.

Спеціальним законодавством, яке визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України є Митний кодекс України, який спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Правові засади застосування ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України є Закон України «Про Митний тариф України»5 квітня 2001 року N 2371-III.

В розумінні Закону № 2371-ІІІ, митний тариф України це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів, що ведеться Всесвітньою митною організацією.

Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України з урахуванням висновків Кабінету Міністрів України (ст. 2 Закону № 2371-ІІІ).

Закони України з питань встановлення нових або зміни діючих ставок ввізного мита набирають чинності не раніше ніж з дати початку нового бюджетного періоду.

Відповідно до п. 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Митний тариф України», перелік товарів, на які запроваджується тимчасова надбавка до діючих ставок ввізного мита, розмір цієї надбавки, зміни до зазначеного переліку та розміру тимчасової надбавки встановлюються та вносяться Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Законопроекти про запровадження, зміну та скасування тимчасової процедури, внесені Кабінетом Міністрів України, розглядаються Верховною Радою України як невідкладні. Законопроекти про запровадження, зміну та скасування тимчасової процедури, подані іншими суб'єктами законодавчої ініціативи, розглядаються Верховною Радою України за наявності висновку Кабінету Міністрів України.

Тимчасова надбавка до діючих ставок ввізного мита запроваджується виключно з метою відновлення рівноваги платіжного балансу і не може застосовуватись як протекціоністський захід для окремої галузі або товару (групи товарів) та вважається ввізним митом у розумінні Закону України "Про Єдиний митний тариф" № 2097 від 05.02.1992 р.

Згідно Розділу XVI Продовження Митного тарифу України, термін "для промислового складання моторних транспортних засобів" застосовується лише до товарів, які використовуються у промисловому виробництві моторних транспортних засобів товарних позицій 8701 - 8705, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 7 Розділу XVI Закону України «Про Митний тариф», перелік та обсяги товарів з визначенням їх кодів здійснюється згідно із Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності затверджуються Кабінетом Міністрів України. У разі порушення вимог щодо цільового використання таких товарів (послуг) платник податку зобов'язаний сплатити ввізне мито в установленому законом порядку.

Згідно Митного кодексу України на митні органи покладено виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, реалізуючи митну політику України.

Однією з форм митного контролю є перевірка системи звітності та обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, які відповідно до законів справляються при переміщенні товарів через митний кордон України (ст. 49 Митного кодексу України).

Митним кодексом України (ст. 69) встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів, митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено на митні органи Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем помилково задекларовано товар «обприскувач самохідний UNIPORT 300/24 4х4 VORTEX» та «обприскувач самохідний «UNIPORT 2500 Star», за кодом 8424819900 УКТ ЗЕД зі ставкою мита 0%, які класифікується у товарній позиції за кодом 8705909090 згідно з УКТ ЗЕД (ставка мита 5%) згідно розяснення Диржмитслужби України (листи від 07.04.2009р. № 11/4-10.29/3176, від 13.08.2009р. № 11/4-10.14/7748) відповідно до положень ст.312 Митного кодексу України.

Судом також встановлено, що при здійсненні декларування ввезеного товару, позивачем допущено методологічну помилку в частині застосування ставок ввізного мита та визначення бази оподаткування, внаслідок неправильного декларування коду товару згідно УКТ ЗЕД, що призвело до заниження податкового зобовязання за ввізним митом та податком на додану вартість за вказаними вантажно-митними деклараціями.

Суд не погоджується з думкою позивача щодо віднесення згаданих оприскувачів до товарної позиції 8424819900, оскільки зазначені самохідні обприскувачі підпадають під визначення автомобіль, що використовується для виконання спеціальних робіт та сконструйовані для розміщення різних пристроїв, які надають можливість виконувати визначені нетранспортні функції, тобто основною їх метою не є перевезення людей чи вантажів, а тому класифікуються у товарній позиції 8705909090, в розумінні Пояснень УКТ ЗЕД, том 4, розділ ХVІІ, група 87, стор. 135, Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про пестициди та агрохімікати»та розяснень Держмитслужби України «Про класифікацію моторних транспортних засобів згідно з УКТ ЗЕД»від 02.04.2009р. № 11/4-10.29/2985.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та вимог митного законодавства стосовно класифікації самохідних оприскувачів згідно з УКТ ЗЕД, вимогою віднесення товару до цієї товарної позиції є умова, що двигун виконує основну функцію забезпечення роботи самого пристрою розпилювання, а функція руху є допоміжною, тобто двигун поряд із забезпеченням енергії для роботи насосів і розпилення, може бути підключений для забезпечення обмеженого руху апарата для робочих цілей. Зазначені моторні транспортні засоби спеціально сконструйовані для розміщення різних пристроїв, які надають можливість виконувати визначені нетранспортні функції, тобто основною їх метою не є перевезення людей чи вантажів, а тому класифікуються у товарній позиції 8705 у товарній під категорії 8705909090 згідно УКТ ЗЕД, підтверджених Департаментом з питань тарифів та торгівлі Всесвітньої митної організації, викладені у листах Державної митної служби України.

Відповідно Пояснення з УКТ ЗЕД (2008р.) до товарної позиції 8705 віднесені моторні транспортні засоби спеціального призначення, крім призначених транспортних засобів головним чином для перевезення людей або вантажів, які надають можливість виконувати визначені нетранспортні функції, спеціально сконструйовані або пристосовані для розміщення різних пристроїв.

До товарної позиції 8424 згідно Пояснення з УКТ ЗЕД, віднесені механічні пристрої (з ручним керуванням або без нього) для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин: вогнегасники заряжені або не заряжені; пульверизатори та аналогічні пристрої; піскоструминні; пароструминні та аналогічні метальні пристрої.

З акту камеральної перевірки вбачається, що зазначені «самохідні оприскувачі 300/24 4х4 VORTEX»та 2500 Star», згідно класифікації товарів підпадають під визначення автомобіль, що використовується для виконання спеціальних робіт для виконання нетранспортних функцій, тобто основною їх метою не є перевезення людей чи вантажів, а тому класифікуються у товарній позиції 8705.

Отже, суд погоджується з думкою відповідача про допущення позивачем методологічної помилки в частині застосування ставок ввізного мита та визначення бази оподаткування, що призвело до заниження податкового зобовязання за ввізним митом та податком на додану вартість за вантажно-митними деклараціями ЗАТ «Агріматко-Україна»від 24.01.2008р. №902000001/8/000529, від 11.04.2008р. № 902000001/8/002646, від 21.04.2008р. № 902000001/8/002870, від 05.11.2008р. №902030000/8/301758 та від 04.03.2009р. № 902030000/9/300105.

Суд звертає увагу, що до повноважень митних органів віднесено законодавством здійснення контрольних функцій за правильністю нарахування та сплати митних платежів в розумінні ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990р. № 509-ХІІ та повноваження зі здійснення класифікації товарів відповідно до ст.ст. 11, 313 Митного кодексу України, а тому відповідачем самостійно нараховане податкове зобовязання за вказаними митними оформленнями на суму 411520грн.53 коп. та штрафні санкції відповідно до ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ.

Вказана методологічна помилка призвела до заниження податкового зобовязання ЗАТ «Агріматко-Україна» на загальну суму 391924грн.31коп., в тому числі ввізне мито на суму 326603грн.59коп. та ПДВ на суму 65320грн.72коп.

Щодо позовних вимог про невідповідність поняття «вантажна митна декларація»та поняття «податкова декларація», суд зазначає, що дана вимога спростовується нормами Закону України № 2181-ІІІ (п.п. 1.11).

Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно визначено суму податкового зобовязання та направлено податкове повідомлення форми «Р»від 17.03.2010р. № 7 на загальну суму 342933грн.77коп., в тому числі за основним платежем 326603грн.59коп. та штрафними санкціями на суму 16330грн.18коп. та податкове зобовязання на суму 68 586грн.76коп., за основним боргом 65320грн.72коп., штрафними санкціями на суму 3266грн.04коп., відповідно до податкового повідомлення форми «Р»від 17.03.2010р. № 8.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги спростовуються матеріалами справи, а тому є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням положень зазначеної статті у задоволенні позову відмовити, оскільки позовні вимоги спростовані доказами відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.

Отже, з врахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 11.05.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, виготовлення постанови здійснюватиметься, з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 133, ст.ст. 158-160, ч.1 ст.162, ст.163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 25.05.2010р.

СуддяТ.В.Новікова