Рішення № 96279407, 14.04.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 року м. Київ № 640/6852/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» до проГоловного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у Кіровоградській області стягнення бюджетного відшкодування та пені у розмірі 3 162 155,17грн.,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі по тексту - відповідач-1) та Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі по тексту - відповідач-2) про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача суму у розмірі 3 162 155,17грн., де: 1 950 000,00грн. сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року та 1 209 124,17грн. пеню за період прострочення сплати бюджетної заборгованості з 16.11.2016 по 17.03.2020.

Ухвалою суду від 24.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 06.08.2020 відмовлено Головному управлінню ДПС у Кіровоградській області в задоволенні клопотання про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог про стягнення пені у розмірі 1209124,17грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з триваючим порушенням строків бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року у розмірі 1 950 000,00грн. та відповідно до вимог пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України розмір нарахованої на суму бюджетної заборгованості пені за період прострочення сплати бюджетної заборгованості з 16.11.2016 по 17.03.2020 у розмірі 1 209 124,17грн., що підлягає стягненню з бюджету на користь ТОВ «Рітейл Ультра».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідачем - 1 через канцелярію суду 12.05.2020 подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує повністю з тих підстав, що у період з серпня 2015 року по березень 2017 року висновки та узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2015 року у розмірі 1 953 031,00грн. позивача до Головного управління Казначейства не надходили.

Крім того, оскільки відшкодування ПДВ позивачу за серпень 2015 року у сумі 1 953 031,00грн. не здійснювалось, нарахування пені є передчасним та не відповідає вимогам п. 200.23 ст. 200 ПК України.

Представник відповідача - 2 проти задоволення позовних вимог заперечив з тих підстав, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року у розмір 1 950 000,00грн. відшкодовуватиметься у хронологічному порядку відповідно до черговості розгляду заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, згідно Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Крім того, контролюючий орган зазначає, що з огляду на узгодження сум бюджетного відшкодування у спірних правовідносинах на підставі рішення суду, правові підстави для нарахування пені за затримку не виконання зобов`язань з перерахування підтверджених сум бюджетного відшкодування ПДВ відсутні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 у справі №804/3655/16 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Ультра" до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання дій протиправними та визнання протиправним податкового повідомлення - рішення №0000541504 від 04.11.2015 - задоволено; визнано протиправним та скасовано з моменту прийняття податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області від 04.11.2015р. №0000541504; визнано протиправною бездіяльність Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області з не підготовки і неподання до казначейства висновку із зазначенням суми податку на додану вартість у розмірі 1953031 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят три тисячі тридцять одна гривня) гривень 00 копійок, що підлягає відшкодуванню з бюджету на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Ультра" (код ЄДРПОУ 38264263); стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» (код ЄДРПОУ 38264263) заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1953031 (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят три тисячі тридцять одна гривня) гривень 00 копійок.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 р. в справі № 804/3655/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправної бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість скасовано; прийнято в справі № 804/3655/16 нову постанову. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення, визнання протиправної бездіяльності, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000541504, прийняте Кіровоградською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області 04.11.2015 р., про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1953031 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 488258 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 р. Зобов`язано Кіровоградську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області прийняти висновок про відшкодування з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2015 р. у сумі 1953031 грн. та надати цей висновок до органів Державної казначейської служби України. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012) з бюджетних асигнувань Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39484073, вул. Глинки, 2, м. Кіровоград, 25009) судовий збір у розмірі 32225 (тридцять дві тисячі двісті двадцять п`ять) грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Ультра" про заміну сторони виконавчого провадження та зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі №804/3655/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рітейл Ультра" до Кіровоградської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення - відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 - залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06.12.2018 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.07.2017 скасовано в частині відмови в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі № 804/3655/16. Прийнято нову постанову, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» про зміну способу виконання судового рішення в адміністративній справі № 804/3655/16. Змінено спосіб і порядок виконання судового рішення у справі № 804/3655/16, зобов`язавши Кіровоградську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Кіровоградській області внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2015 року у сумі 1 953 031 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі №804/3655/16 відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 червня 2019 року в адміністративній справі №804/3655/16 - залишено без змін.

Таким чином, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.07.2016 у справі №804/3655/16 підтверджено правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 953 031,00грн., яка відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року від 29.09.2015 №9199534508.

Як зазначає представник позивача та не заперечується відповідачами, податковим органом не виконано рішення Верховного Суду від 06.12.2018 та не внесено до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2015 року у сумі 1 953 031 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра».

Вважаючи протиправною бездіяльність та у зв`язку із цим про зобов`язання вчинити дії, позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до підпункту 14.1.18 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент спірних відносин) бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість встановлені статтею 200 Податкового кодексу України, а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, у чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Порядок №39).

Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з пунктами 200.10 та 200.11 статті 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

У відповідності до пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Поряд з цим, пунктом 6 Порядку № 39 встановлено, що у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.

При цьому згідно пункту 7 Порядку № 39 орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, та протягом п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Зі змісту вказаних вище довідок вбачається, що податковим органом при перевірці достовірності декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість не виявлено невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, та підтверджено, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2015 року, із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума податку на додану вартість складає 1 950 000,00грн.

Суд звертає увагу, що в ході розгляду даної справи відповідачем 2 не надано суду доказів оформлення таких висновків та подання їх до органу казначейства. При цьому відповідачем 2 не наведено суду жодних обставин, що могли б слугувати підставою для відмови у наданні позивачу бюджетного відшкодування податку на додану вартість та, відповідно, підставою для неподання відповідачем 2 до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновків про таке відшкодування.

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. N 26 затверджено ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, який визначає механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком.

Відповідно до пунктів 3, 4 формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства. Орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Суд наголошує, що відповідачем 2 не надано доказів внесення до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість про здійснення відшкодування ТОВ «Рітейл Ультра» податку на додану вартість за серпень 2015 року.

Поряд з цим, згідно з пунктом 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

На підставі аналізу зазначеної норми суд дійшов висновку, що неподання органом державної податкової служби до Головного управління Державної казначейської служби України в місті Києві висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення заборгованості бюджету з податку на додану вартість, не позбавляє платника податку права пред`явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Після спливу законодавчо визначеного строку для проведення зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок платника, відповідна сума відшкодування податку на додану вартість набуває статусу заборгованості, що є підставою для нарахування пені.

З огляду на викладене, а також враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини щодо неподання та несвоєчасного подання відповідачем 2 висновків до органу Державного казначейства України із зазначенням сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню позивачу з бюджету, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення на користь позивача суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року та пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Такі висновки суду узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 03 червня 2014 року у справі №21-131а14.

В даному випадку відповідач 2 проти розміру та розрахунку пені у загальній сумі 1 209 124,17грн., який проведений позивачем у позовній заяві, жодних заперечень не надав, а судом не встановлено невідповідності проведеного розрахунку положенням пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

У свою чергу, відсутність у Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, прописаного механізму бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення не є достатнім підґрунтям для висновку про відсутність даного способу захисту у національній правовій системі взагалі. До того ж, цей Порядок визначає механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість та не регулює питання погашення простроченої заборгованості з відшкодування ПДВ.

Частиною першою статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В силу частини четвертої статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.

Суд зазначає, що суми податку, не відшкодовані або несвоєчасно відшкодовані платникам, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість, а отже пеня, яка нараховується на такі суми підлягає стягненню саме з Державного бюджету України, а тому з метою повного і ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне стягнути вищевказані суми саме з Державного бюджету України.

Приймаючи рішення в даній адміністративній справі про задоволення позовних вимог ТОВ «Рітейл Ультра», суд надає оцінку правовідносинам, що склалися між позивачем та відповідачем-2 після набрання законної сили постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 у справі № 804/3655/16.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 16, код ЄДРПОУ 38264263) задовольнити повністю.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 16, код ЄДРПОУ 38264263) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за серпень 2015 року у розмірі 1 950 000,00грн. (один мільйон дев`ятсот п`ятдесят тисяч гривень) та пеню у розмірі 1 209 124,17грн. (один мільйон двісті дев`ять тисяч сто двадцять чотири гривні, 17 копійок) за період прострочення сплати бюджетної заборгованості з 16.11.2016 по 17.03.2020.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейл Ультра» (02225, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, 16, код ЄДРПОУ 38264263) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 21020,00грн. з бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43142606).

Рішення суду, відповідно до ч. 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Амельохін