Рішення № 96275474, 08.04.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" квітня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/936/17

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,

за участю представників сторін:

від прокуратури - Ейстмонт С.О. (посвідчення № 435627 від 06.11.2020р.);

від Одеської міської ради - Асташенкова О.І., ( в порядку самопредставництва);

від відповідача 1 - Бєлоусюк О.О., ( в порядку самопредставництва);

від відповідача 2 - Чорний Г.Г., ордер ОД № 435627 від 26.12.2019р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №916/936/17

за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65004, м. Одеса, пл. Думська, буд. 1, ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача 1 - Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, м. Одеса, вул. Б Хмельницького, 18, ЄДРПОУ 24760454)

до відповідача 2 - фізичної особи-підприємця Панасюк Алли Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про визнання недійсним договору.

ВСТАНОВИВ:

19.04.2017р. заступник прокурора Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської та до фізичної особи-підприємця Панасюк Алли Володимирівни, в якій просив суд:

1) визнати недійсним договір оренди комунального майна - берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки 455,4 м2, що розміщена в м.Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон), укладений 15.04.2013р. між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем Панасюк Аллою Володимирівною шляхом підписання удаваного правочину - договору про співробітництво та організацію взаємовідносин №01/с-13 від 15.04.2013р.;

2) зобов`язати фізичну особу-підприємця Панасюк Аллу Володимирівну повернути на користь Одеської міської ради комунальне майно - берегозахисну споруду у вигляді бетонованої площадки 455,4 м2, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон).

Також, просив суд стягнути з відповідачів на користь прокуратури Одеської області судовий збір за подачу позову.

В обґрунтування позовних вимог заступник прокурора зазначає, що договір про співробітництво та організацію взаємовідносин від 15.04.2013р. №01/с-13 є удаваним, та вчинений сторонами для приховання іншого правочину, а саме договору оренди комунального майна - предмет договору не відповідає вимогам ст.1130 ЦК України, оскільки ФОП Панасюк А.В. передано у користування комунальну власність - берегозахисну споруду у вигляді бетонованої площадки 455,4 м2, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон) для здійснення підприємницької діяльності, тобто фактично, між сторонами спірного договору укладено договір оренди нерухомого комунального майна, який містить істотні умови договору оренди (об`єкт оренди, термін, на який укладається договір, та його страхування). При цьому, згідно ст. ст. 2, 5, 11, 19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" та ст.25, ч.5 ст.60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", передбачено передачу комунального майна у користування виключно на підставі рішень сесії міської ради, з обов`язковим проведенням оцінки майна, що передається в користування.

Крім того, заступник прокурора зазначає, що розпорядженням Одеського міського голови від 11.12.1999р. №1310-01р. затверджено Порядок проведення конкурсу на право укладання договору оренди будівель (споруд, приміщень), які є комунальною власністю, яким передбачено обов`язковість конкурсної процедури передачі в оренду комунального майна.

Разом з тим, заступник прокурора вказує, що Одеською міською радою рішення про передачу в користування ФОП Панасюк А.В. майна, яке є предметом договору, не приймалось, відповідні повноваження щодо укладання таких договорів Управлінню інженерного розвитку території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради не делегувались, отже, на думку заступника прокурора, договір №01/с-13 від 15.04.2013р. підлягає визнанню недійсним у судовому порядку, а спірне майно - поверненню Одеській міській раді.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2017р. справу №916/936/17 розподілено судді Петренко Н.Д.

Ухвалою суду від 21.04.2017р. (суддя Петренко Н.Д.) порушено провадження у справі №916/936/17 та прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 24.05.2017р.

24.05.2017р. до Господарського суду Одеської області від Управління інженерного розвитку території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради надійшли письмові пояснення (вх.№11456/17), відповідно до яких останнім зазначено, що предметом договору №01/с-13 від 15.04.2013р. є берегозахисна споруда, яка була споруджена до проектних завдань на протизсувні заходи другої черги протизсувних споруд (ділянка від пляжу «Ланжерон» до пляжу «Аркадія») морських берегозахисних споруд. Замовником зазначених проектних робіт у 1966 р. виступало Одеське обласне протизсувне управління, яке в середині 90-х років було ліквідовано, внаслідок чого Одеською міською радою було прийняте рішення про створення Управління інженерного захисту території міста. Виконавцем вказаних проектних завдань на протизсувні заходи була Одеська філія Державного республіканського інституту по проектуванню комунальних споруд міст України «Укргіппрокомунбуд». У відповідності до розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 17.09.1996р. №62/р-96, Одеським обласним протизсувним управлінням відповідно до акту приймання - передачі від 01.01.1997р., було передано усю матеріальну - технічну базу на баланс Управління капітального будівництва міського виконавчого комітету. При цьому, розпорядженням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів №62р від 24.01.1997р. - на виконання рішення Одеського міськвиконкому №552 від 13.12.1996р. «Про прийняття до комунальної власності міста майна протизсувного управління» - Управлінням капітального будівництва міськвинкокому було передано на баланс Управління інженерного захисту території міста матеріальну-технічну базу Одеського обласного протизсувного управління, у склад якого входили берегозахисні споруди, у тому числі й штучні піщані пляжі м.Одеси.

У 2002 році Одеською міською радою було прийнято рішення про реорганізацію Управління інженерного захисту території міста в Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та, відповідно до вимог цивільного та господарського кодексу України, Управлінням укладались договори про співробітництво та організацію взаємовідносин.

Також, відповідач 1 зазначає, що відповідно до ч.2 ст.4 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», не можуть бути об`єктом оренди - гідротехнічні захисні споруди, до яких відноситься берегозахисна споруда у вигляді підпірної стінка, що є предметом даного договору про співробітництво та організацію взаємовідносин.

Так, відповідач 1 позовні вимоги в частині визнання договору недійсним визнаються, а в частині повернення майна на користь Одеської міської ради, у разі задоволення позову, просить суд зобов`язати ФОП Панасюк А.В. повернути орендоване майно на користь Управління, як балансоутримувача зазначеного майна. Також, відповідач 1 вважає, що заявлена вимога заступника прокурора області спрямована на поновлення прав територіальної громади міста Одеси.

Ухвалою суду від 24.05.2017р. відкладено розгляд справи на 12.06.2017р.

29.05.2017р. до Господарського суду Одеської області від УІЗТМ та РУ ОМР надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх.№11786/17).

06.06.2017 року до Господарського суду Одеської області від фізичної особи-підприємця Панасюк А.В. надійшла зустрічна позовна заява до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та Одеської міської ради про визнання укладеним договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 15.04.2013р. № 01/с-13, сторонами якого є ФОП Панасюк А.В. та Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 року у даній справі зустрічна позовна заява ФОП Панасюк А.В. з доданими до неї документами повернута без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.06.2017р. провадження у справі №916/936/17 зупинено, з огляду на надходження до Господарського суду Одеської області апеляційної скарги ФОП Панасюк А.В. на ухвалу суду від 07.06.2017р. та необхідність направлення останньої до суду апеляційної інстанції для розгляду вказаної апеляційної скарги.

Постановами Одеського апеляційного господарського суду від 13.07.2017р. та Вищого господарського суду України від 06.11.2017р. по справі №916/936/17 ухвалу Господарського суду Одеської області від 07.06.2017р. залишено без змін.

24.11.2017р. до суду надійшло клопотання від прокуратури Одеської області про поновлення провадження у справі №916/936/17.

28.11.2017р. Господарським судом Одеської області листом №916/936/17/6664/2017 було повідомлено прокуратуру Одеської області про те, що клопотання про поновлення провадження у справі буде розглянуто після повернення матеріалів справи №916/936/17 до господарського суду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.12.2017р. поновлено провадження у справі №916/936/17 з 11.01.2018 р.; розгляд справи призначено на 11.01.2018 р.

11.01.2018р. до Господарського суду Одеської області від ФОП Панасюк А.В. надійшов відзив на позовну заяву (вх.№522/18), відповідно до якого остання просить суд відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх заперечень, відповідач 2 зазначає, що прокурором не доведено належними та допустимими доказами наявність у Одеської міської ради будь-яких прав саме щодо берегозахистної споруди у вигляді бетонованої площадки, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон), оскільки наявність таких прав у Одеської міської ради має бути підтверджена тільки фактом державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Також, відповідач 2 вказує, що не можна визнати достатніми посилання прокурора на те, що берегозахисна споруда, щодо якої виник спір, обліковується на балансі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Одеси в особі ОМР на підставі розпорядження Одеської обласної ради №62/р-96 від 17.09.1996р. «Про передачу майна протизсувного управління обласної державної адміністрації у комунальну власність Одеської міської ради» та рішення Одеської міської ради №522 від 13.12.1996р. «Про прийняття до комунальної власності міста майна Одеського протизсувного управління», з огляду на те, що із зазначених документів неможливо встановити чи увійшла до складу переданого Одеською обласною радою майна та чи інша конкретна берегозахисна споруда, в тому числі бетонована площадка, оплатне використання якої наразі приписується відповідачу.

Разом з тим, відповідач 2 зазначає, що договір про співробітництво та організацію взаємовідносин № 01/с-13 від 15.04.2013р. є змішаним, а не удаваним правочином, який був укладений Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя ОМР у повній відповідності до повноважень останнього, та зазначений договір поєднує в собі ознаки договорів: про спільну діяльність, підряду та надання послуг.

Також, відповідач 2 вказує, що посилання прокурора на наявність в оскаржуваному договорі таких істотних умов договори оренди як: термін дії договору, страхування майна та інше, не може бути прийнято до уваги, оскільки зазначені умови не є характерними виключно для договорів оренди та/або такими, що визначають предмет договору, та чинним законодавством не заборонено застосування до договорів про спільну діяльність зазначених положень.

11.01.2018р. до Господарського суду Одеської області від прокуратури Одеської області надійшло клопотання (вх.№2-148/21), відповідно до якого остання просить суд витребувати у ФОП Панасюк А.В. документи, які підтверджують виконання нею зобов`язань, передбачених п.2.3 договору про співробітництво та організацію взаємовідносин №01/с-13 від 15.04.2013р.

15.12.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2147-VIII ,,Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладений в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ ,,Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2147-VІІІ, чинної з 15.12.2017 р., передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

З огляду на зазначене, ухвалою суду від 11.01.2018р. справу №916/936/17 вирішено розглядати за правилами Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VІІІ, в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого засіданні суду на 09.02.2018р. Також, зазначеною ухвалою суду зобов`язано ФОП Панасюк А.В. надати до суду документи, які підтверджують виконання зобов`язань, передбачених пунктом 2.3. договору про співробітництво та організацію взаємовідносин сторін від 15.04.2013 р. № 01/с-13.

12.01.2018р. до Господарського суду Одеської області від Одеської міської ради надійшли письмові пояснення (вх.№ 614/18), відповідно до яких Одеська міська рада підтримує позов заступника прокурора Одеської області в повному обсязі, та зазнає, що згідно з розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 17.09.1996р. № 62/р-96 „Про передачу майна протизсувного управління обласної державної адміністрації у комунальну власність Одеської міської ради", на підставі акту приймання-передачі від 01.01.1997р. та відповідно до рішення Одеського міськвиконкому „Про прийняття до комунальної власності міста майна протизсувного управління" від 13.12.1996 р. № 552, у комунальну власність Одеської міської ради було передано всю матеріально-технічну базу, у тому числі берегозахисні інженерні споруди.

Також, Одеська міська рада вказує, що у спірному договорі відсутні істотні умови договору про спільну діяльність, зокрема, відсутнє визначення спільних дій або ведення спільних справ сторін, в той же час, наявні взаємні права і обов`язки у розділі 2 договору; відсутня умова участі сторін у результатах спільних дій, а також відсутнє визначення самих результатів спільних дій, на які має бути спрямований договір про спільну діяльність; відсутні умови покриття витрат і збитків учасників у процесі здійснення спільних дій.

Натомість, як вказує Одеська міська рада, за умовами спірного договоруУправління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради передало ФОП Панасюк А.В. у користування берегозахисну споруду у вигляді бетонованої площадки 455,4 м2, що розміщена в м.Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 в районі пляжу Ланжерон.

Таким чином, позивач вважає, що спірний договір від № 01/с-13 від 15.04.2013р. містить істотні умови договору оренди стосовно права користування об`єктом комунального майна, його страхуванням, а також проведенням поточного та капітального ремонтів.

Також, позивач зазначає, що Одеською міською радою не було прийнято рішення про передачу у користування ФОП Панасюк А.В. спірної берегозахисної споруди, а також не було проведено конкурс на право укладання оренди даного об`єкту, а в Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради відсутні повноваження на укладання договорів оренди комунального майна, з огляду на що, підтримує позовні вимоги прокуратури Одеської області та вважає, що спірний договір є удаваним та вчинений сторонами для приховання договору оренди комунального майна, яке належить територіальній громаді м. Одеси. Разом з тим, Одеська міська рада підтримує позовні вимоги щодо зобов`язання ФОП Панасюк А.В. повернути на користь територіальної громади міста Одеси в особі ОМР спірної берегозахисної споруди.

Судове засідання, призначене на "09" лютого 2018 р., не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Петренко Н.Д. на лікарняному, про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

13.02.2018р. до Господарського суду Одеської області від Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя ОМР надійшла заява про надання документів (вх.№3179/18).

Після виходу судді Петренко Н.Д. з лікарняного, ухвалою суду від 16.02.2018р. підготовче засідання призначено на 02.03.2018р.

02.03.2018р. до Господарського суду Одеської області від ФОП Панасюк А.В. надійшло клопотання про залучення доказів на виконання ухвали суду від 11.01.2018р. (вх.№ 5232/18).

Ухвалою суду від 02.03.2018р. продовжено строк підготовчого провадження до 10.04.2018р. та відкладено підготовче засідання на "28" березня 2018 р.

27.03.2018р. до Господарського суду Одеської області від ФОП Панасюк А.В. надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. № 2-1772/18).

28.03.2018р. до Господарського суду Одеської області від Одеської міської ради надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх.№6953/18).

В судовому засіданні 28.03.2018р. судом оголошено протокольну ухвалу про перерву в підготовчому засіданні у справі на 30.03.2021р.

29.03.2018р. до Господарського суду Одеської області від ФОП Панасюк А.В. надійшло уточнене клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. № 7110/18), відповідно до якого остання просить суд призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу та на вирішення експертизи поставити наступні питання:

1. Чи виконувались ФОП Панасюк А.В. роботи на виконання договору № 01-с/13 від 15.04.2013 року, укладеного ФОП Панасюк А.В. та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради?

2. Які саме роботи було виконано ФОП Панасюк А.В. на виконання договору № 01-с/13 від 15.04.2013 року?

3. Чи відповідають обсяги фактично виконаних робіт з ремонту, об`єкта - берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки площею 455,4 м. кв., що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 1 та буною № 4 (район пляжу Ланжерон), проектно-кошторисній документації по договору № 01-с/13 від 15.04.2013 р.?

4. Якою є вартість робіт, фактично виконаних ФОП Панасюк А.В. на об`єкті - берегозахисна споруда у вигляді бетонованої площадки площею 455, 4 м. кв., що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 1 та буною № 4 (район пляжу Ланжерон) та затрачених матеріалів?

5. Чи прийняті Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради інженерні роботи, виконані ФОП Панасюк А.В. на виконання договору № 01-с/13 від 15.04.2013 року, за актами приймання-передачі?

6. Який технічний стан (ступінь фізичного зношення) об`єкта - берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки площею 455, 4 м. кв., що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 1 та буною № 4 (район пляжу Ланжерон)?

7. Чи використовувався ФОП Панасюк А.В. об`єкт - берегозахисна споруда у вигляді бетонованої площадки площею 455, 4 м. кв., що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 1 та буною № 4 (район пляжу Ланжерон), у господарській чи підприємницькій діяльності? Якщо використовувався, то яким чином?

8. Чи увійшла берегозахисна споруда у вигляді бетонованої площадки площею 455,4 м. кв., що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 1 та буною № 4 (район пляжу Ланжерон), щодо якої між ФОП Панасюк А.В. та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради було укладено договір № 01 -с/13 від 15.04.2013 року, до переліку об`єктів, які перейшли у комунальну власність Одеської міської ради, згідно з розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 17.09.1996 р. № 62/6-96 "Про передачу майна протизсувного управління обласної державної адміністрації у комунальну власність Одеської міської ради", на підставі акту приймання-передачі від 01.01.1997 р. та відповідно до рішення Одеського міськвиконкому "Про прийняття до комунальної власності міста майна протизсувного управління" від 13.12.1996 р. № 552?

В обґрунтування зазначеного клопотання, ФОП Панасюк А.В. зазначає про необхідність призначення експертизи для спростування доводів прокурора про удаваність оспорюваного договору про співробітництво та організацію взаємовідносин № 01-с/13 від 15.04.2013 р., та вважає, що для вирішення спору необхідно встановити факт наявності або відсутності проведених робіт на об`єкті - берегозахисній споруді у вигляді бетонованої площадки площею 455,4 кв.м., що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 1 та буною № 4 (район пляжу Ланжерон), та стан берегозахисної споруди.

Ухвалою суду від 30.03.2018р. клопотання, ФОП Панасюк А.В. про призначення судової будівельно-технічної експертизи задоволено; призначено у справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення судової експертизи поставлено запропоновані ФОП Панасюк А.В. питання, витрати по оплаті проведення судової будівельно-технічної експертизи покладено на відповідача у справі - ФОП Панасюк А.В. ; провадження по справі № 916/936/17 зупинено; матеріали справи №916/936/17 надіслано на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для проведення експертного дослідження.

02.04.2019р. до суду надійшло клопотання від прокуратури Одеської області про поновлення провадження у справі №916/936/17 (вх.№2-1517/19)

04.04.2019р. Головою суду Господарського суду Одеської області Петровим В.С. листом №916/936/17/2120/2019 було повідомлено прокуратуру Одеської області, що матеріали справи №916/936/17 з Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз не повертались, та після повернення справи до суду, клопотання про поновлення провадження у справі буде передано на розгляд відповідному суді, оскільки суддя Петренко Н.Д. з 20.02.2019р. перебуває на лікарняному ( відпустка у зв`язку з вагітністю та пологами).

16.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від ОНДІСЕ надійшли матеріали господарської справи № 916/936/17 та клопотання експертів про надання додаткових матеріалів та доступу до об`єкту дослідження №19-1607/1608 (вх.№ ГСОО 25901/19), відповідно до якого судові експерти Степанкевич С.С. та Долгих М.Є. для виконання судової будівельно-технічної експертизи просили надати наступні додаткові матеріали: 1) кошторисну документацію у повному обсязі; 2) акти приймання виконаних будівельних робіт; 3) вирішити питання щодо прибуття експертів і забезпечення безперешкодного доступу до об`єкту, що розташований за адресою: м.Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС між траверсом № та буною №4 (район пляжу Ланжерон).

Також, ОНДІСЕ направлено рахунок за проведення експертизи від 27.11.2019р. №18-1607/1608.

Розпорядженням керівника апарату суду від 16.12.2019р., у зв`язку із поверненням 16.12.2019р. справи №916/936/17 з експертної установи, та перебуванням судді Петренко Н.Д. з 09.09.2019р. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, з метою дотримання строків розгляду справи, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/936/17, за результатами якого вказану справу розподілено судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою суду від 19.12.2019р. суддею Мостепаненко Ю.І. прийнято справу №916/936/17 до свого провадження; розгляд справи вирішено здійснювати спочатку; провадження у справі №916/936/17 поновлено; розгляд клопотання експертів призначено на "26" грудня 2019 р.; витребувано від Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ФОП Панасюк А.В. необхідні експертам для проведення судової будівельно-технічної експертизи додаткові документи.

26.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від ФОП Панасюк А.В., на виконання ухвали суду, надійшло клопотання про долучення документів (вх.№ 26736/19), а саме: за 2015р. - акту виконаних робіт №1 від 11.05.2015р., накладних на бетон у кількості 13 шт.; за 2018р. - розрахунку договірної ціни на монтаж бетонного майданчику, локального кошторису, підсумкової відомості; за 2019р. - кошторису б/н б/д, акту виконаних робіт, накладних №22/1 та №22/2 від 22.03.2019р.

26.12.2019р. до Господарського суду Одеської області від Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя ОМР надійшла заяву (вх.№ 26777/19), відповідно до якої відповідач 1 надав суду копію завдання на проектування ремонту інженерної берегозахисної споруди за адресою: м. Одеса, пляж "Ланжерон", район кафе "Маячок". Також, відповідачем 1 зазначено про відсутність в Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя ОМР оригіналів чи копій кошторисної документації та актів прийому-передачі виконаних робіт.

Крім того, 26.12.2019р. представнику ФОП Панасюк А.В. було вручено під розпис копію рахунку за проведення експертизи №18-1607/1608 (52) від 27.11.2019р.

Ухвалою суду від 26.12.2019р. клопотання судових експертів ОНДІСЕ (вх.№ 25901/19 від 16.12.2019р.) та (вх.№2-6136/19 від 16.12.2019р.) у справі №916/936/17 задоволено; погоджено Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України строк для закінчення проведення експертизи - І квартал 2020 року; зобов`язано ФОП Панасюк А.В. надати до суду докази сплати вартості проведення експертизи; зобов`язано ФОП Панасюк А.В. вирішити питання щодо прибуття експерта і забезпечення безперешкодного доступу до об`єкту, що розташований за адресою: м.Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон), узгодивши дату та час обстеження; направлено до Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України матеріали справи №916/936/17 разом із наданими відповідачами додатковими документами; провадження у справі №916/936/17 зупинено до закінчення проведення експертизи та повернення матеріалів справи до Господарського суду Одеської області.

24.01.2020р. до Господарського суду Одеської області від ФОП Панасюк А.В. надійшла заява про оплату за проведення експертизи (вх.№ 1658/20), до якої додано копію платіжного доручення №135 від 16.01.2020р., з огляду на що, листом Господарського суду Одеської області від 03.02.2020р. №916/936/17/681/2020 було скеровано на адресу ОНДІСЕ копію платіжного доручення №135 від 16.01.2020р., в якості доказу оплати вартості проведення експертного дослідження.

22.06.2020р. Господарським судом Одеської області було направлено на адресу ОНДІСЕ лист №916/936/17/5494/2020 про надання відомостей про стан проведення судової експертизи по справі № 916/936/17, з огляду на сплив погодженого судом строку для закінчення виконання експертизи.

17.07.2020р. до Господарського суду Одеської області від ОНДІСЕ надійшов лист № 18-1607/1608-2 вих від 13.07.2020р. (вх.№18783/20) разом з клопотанням судових експертів про надання доступу до об`єкта дослідження, відповідно до якого судові експерти просили суд в рамках господарської справи №916/936/17 вирішити питання щодо прибуття експертів і забезпечення безперешкодного доступу до об`єкту дослідження за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон).

У вказаному клопотанні експертами також було зазначено, що обстеження відбудеться 28.07.2020р. о 11:00 за вищезазначеною адресою.

Враховуючи, що питання щодо прибуття експертів та забезпечення безперешкодного доступу до об`єктів дослідження було вирішено в ухвалі суду від 26.12.2019р., суд листом від 20.07.2020р. №916/936/17/6089/2020 повідомив, зокрема, ФОП Панасюк А.В. про необхідність забезпечити судовим експертам прибуття та безперешкодний доступ до об`єкту дослідження за адресою: м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон) 28.07.2020р. о 11:00.

14.12.2020р. до Господарського суду Одеської області від ОНДІСЕ надійшов висновок експертів №18-1607/1608 від 09.11.2020р. за матеріалами господарської справи №916/936/17., складений судовими експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз М.Є. Долгих та С.С. Степанкевич, відповідно до якого зазначено наступне: По першому питанню: "ФОП Панасюк А.В., на виконання договору №01-е/!3 від 15.04.2013 р. були виконані ремонтні роботи берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС. між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон). По другому питанню: ФОП Панасюк А.В., на виконання договору №01-с/13 від 15.04.2013р. було виконано ремонтні роботи берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон), а саме: ремонт покриття нижніх терас шляхом накатування бетонної плити товщиною 100 мм. На верхніх терасах площадки виконано ямковий ремонт та укріплення ділянок з відколами. По третьому питанню: Обсяги фактично виконаних робіт з ремонту об`єкта - берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки площею 455,4 м кв., що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон) відповідають проектно-кошторисній документації по договору №01-е/13 від 15.04.2013 р. Зазначено, що, відповідно до погодженого з Управлінням інженерного захисту території міста та узбережжя Одеської міської ради завдання на проектування та проекту ремонту берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон), загальна площа бетонованої площадки складає 1 773,8 кв.м (площа влаштування нових плит - 636 кв.м, площа локального «ямкового» ремонту - 170,0 кв.м), тобто більше, ніж передбачено договором №01-с/13 від 15.04.2013 р. По четвертому питанню: Вартість робіт, фактично виконаних ФОП Панасюк А.В. на об`єкті - берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки площею 455,4 м кв., що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон) та затрачених матеріалів складає: 116 460 гри. В розрахунку враховані тільки ті роботи, які були погоджені з Управлінням інженерного захисту території міста та узбережжя Одеської міської ради та передбачені проектною документацією, оскільки згідно п.2.3.7 договору №01-с/13 від 15.04.2013 р. не дозволяється проводити будь-які роботи без узгодження даних дій з Управлінням та до моменту одержання і передачі Управлінню повністю оформленої та узгодженої дозвільної документації на дані види робіт. По п`ятому питанню: Встановлення факту приймання Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради інженерних робіт, виконаних ФОП Панасюк А.В. на виконання договору №01-е/13 від 15.04.2013р. за актами приймання-передачі, не входить до компетенції судового експерта будівельно-технічної експертизи. По шостому питанню:Згідно ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану», технічний стан (ступінь фізичного зношення) об`єкта - берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки площею 455,4 м кв., що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон), відноситься до 2-ї категорії і класифікується як задовільний, оскільки мають місце пошкодження, які можуть знизити довговічність конструкції (бетонного покриття), що в конкретних умовах експлуатації конструкції не обмежує використання об`єкта за визначеним призначенням. По сьомому питанню:Встановлення використання та способу використання об`єкту - берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки площею 455,4 м кв., що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон), у господарській чи підприємницькій діяльності не входить до компетенції судового експерта будівельно-технічної експертизи. Зазначено, що в матеріалах справи є Докладна записка на ім`я в.о. начальника управління інженерного захисту території міста і розвитку узбережжя Одеської міської ради Сироті О.П. щодо результатів комісійного обстеження співробітниками Управління берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки площею 455,4 м кв., що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон) 09.04.2013 р. із докладним описом використання даної берегозахисної споруди. По восьмому питанню:Берегозахисна споруда у вигляді бетонованої площадки площею 455,4 м кв., що розмі щена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон), щодо якої між ФОП Панасюк А.В. та Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради було укладено договір №01-е/13 від 15.04.2013р., є частиною пляжу «Ланжерон» і входить у складі пляжу «Ланжерон» до переліку об`єктів, які перейшли у кому нальну власність Одеської міської ради згідно з розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 17.09.1996 р. №62/6-96 «Про передачу майна протизсувного управління об ласної державної адміністрації у комунальну власність Одеської міської ради», на підставі акту приймання-передачі від 01.01.1997 р. та відповідно до рішення Одеського міськвиконкому «Про прийняття до комунальної власності міста майна протизсувного управління» від 13.12.1996р. №552.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.12.2020р. провадження у справі №916/936/17 поновлено, підготовче засідання у справі призначено на "21" січня 2021 р.

В судовому засіданні 21.01.2021р. судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 11.02.2021р.

В судовому засіданні 11.02.2021р. судом оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі на 04.03.2021р.

04.03.2021р. до Господарського суду Одеської області від Одеської міської ради надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів (вх.№6194/21) до якого додано, зокрема, акт обстеження берегозахисної споруди від 10.02.2021р.

Відповідно до акту обстеження берегозахисної споруди від 10.02.2021р. вбачається, що Управлінням інженерного захисту території, у зв`язку із розглядом Господарським судом Одеської області справи № 916/936/17 за позовом заступника прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Одеської міської ради до Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та фізичної особи-підприємця Панасюк Алли Володимирівни про визнання недійсним договору про співробітництво та організацію взаємовідносин, проведено обстеження берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки, другої черги ПЗС, площею 455,4 кв.м., що розміщена між траверсами №1 та буною №4 (район пляжу "Ланжерон" в м. Одеса, узбережжя Чорного моря), в результаті чого комісією було встановлено відсутність будь-яких об`єктів, вказане територія не використовується фізичною особою-підприємцем Панасюк Аллою Володимирівною та/або іншими суб`єктами господарювання. Також, до зазначеного акту додано фото-фіксацію території.

Зазначений акт підписано заступником начальника управління - В.П. Парфьоновим; начальником відділу інженерного захисту території та розвитку узбережжя - Я.В. Богаченко; головним спеціалістом відділом інженерного захисту території та розвитку узбережжя - С.М. Значко.

Також, 04.03.2021р. до Господарського суду Одеської області від Одеської обласної прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів в підтвердження перейменування прокуратури Одеської області на Одеську обласну прокуратуру (вх.№6192/21).

В судовому засіданні 04.03.2021р. судом оголошено протокольну ухвалу про здійснення заміни найменування особи, якою було пред`явлено позов, а саме: Заступника прокурора Одеської області на Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2021р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу №916/936/17 до розгляду по суті в засіданні суду на "11" березня 2021 р.

Судове засідання, призначене на 11.03.2021 р., не відбулось, у зв`язку з перебуванням судді Мостепаненко Ю.І. на лікарняному з 09.03.2021р., про що секретарем судового засідання складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.03.2021р., враховуючи вихід судді Мостепаненко Ю.І. з лікарняного, призначено справу №916/936/17 до розгляду по суті на "08" квітня 2021 р.

Ухвалою суду від 08.04.2021р. провадження у справі №916/936/17 в частині вимог Заступника керівника Одеської обласної прокуратури про зобов`язання ФОП Панасюк А.В. повернути на користь Одеської міської ради комунальне майно - берегозахисну споруду у вигляді бетонованої площадки 455,4 м2, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон) закрито, на підставі п.2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

В судовому засіданні 08.04.2021р.:

- представник прокуратури підтримав позовні вимоги та просив визнати недійсним договір про співробітництво та організацію взаємовідносин №01/с-13 від 15.04.2013р. укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ФОП Панасюк А.В., шляхом підписання удаваного правочину - договору;

- представник Одеської міської ради, також підтримав позовні вимоги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури, просив суд їх задовольнити;

- представник відповідача 1 не заперечував щодо задоволення позовних вимог;

- представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позов.

В судовому засіданні 08.04.2021р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Розпорядженням Одеської обласної ради від 17.09.1996р. №62/р-96 "Про передачу майна протизсувного Управління обласної державної адміністрації у комунальну власність Одеської міської ради" передано майно протизсувного Управління обласної державної адміністрації до власності Одеської міської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 13.12.1996р. №552 "Про прийняття до комунальної власності міста майна Одеського протизсувного управління" прийнято майно Одеського протизсувного Управління в комунальну власність міста (п.1); затверджено Акт передачі комунальної власності області до комунальної власності міста обласного підпорядкування та районів станом на 15.10.1996р.

15.04.2013р. між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Управління) та Фізичною особою-підприємцем Панасюк Аллою Володимирівною (Підприємець) було укладено договір про співробітництво та організацію взаємовідносин №01/с-13, відповідно до п.1.1 якого сторони договору зобов`язуються шляхом об`єднання зусиль спільно діяти з метою створення умов для розвитку курортно-рекреаційної структури на узбережжі Чорного моря в м. Одесі і для підтримання берегозахисної споруди у належному технічному стані.

Згідно п.1.2 - 1.5 договору, для реалізації спільного проекту задіютьєся берегозахисна споруда у вигляді бетонованої площадки, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 1 та буною № 4 (район пляжу Ланжерон) (берегозахисна споруда), згідно схеми, що є невід`ємною частиною договору (Додаток №1). Підприємець бере на себе зобов`язання виконувати за власний рахунок на безповоротній основі поточний ремонт, реконструкцію та/або капітальний ремонт берегозахисних споруди: бетонована площадка площею 455,4 кв.м. Берегозахисна спора є власністю територіальної громади міста Одеси, а Підприємцю надається право користуватися нею, виключно для реалізації вищезазначених цілей та згідно умов договору. Право власності на берегозахисну споруду у повному обсязі залишається у територіальної громади міста Одеси, умови даного договору не передбачають виникнення у Підприємця повного або часткового права власності на берегозахисну споруду.

Згідно п. 2.1 договору, для досягнення цілей, вказаних у розділі 1 договору, Управління забезпечує: технічними даними, які визначені відповідними технічними документами (п.2.1.1); технічною інформацією необхідною для проведення обстеження берегозахисної споруди, підготовки та проведення капітального ремонту та/або реконструкції, вимогами до їх експлуатації (п.2.1.2); розробку технічних умов (технічного завдання) для проведення капітального ремонту та/або реконструкції берегозахисної споруди (п.2.1.3); допомогу в погодженні та затвердженні у встановленому порядку проектної документації з поточного та/або капітального ремонту, та/або реконструкції берегозахисної споруди: бетонована площадка 455,4 кв.м., що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 1 та буною № 4 (п.2.1.4); надає Підприємцю рекомендації щодо покращення берегозахисних функцій споруд, надає методологічну допомогу (п.2.1.5).

Відповідно до п.2.2 договору, Управління має право: контролювати наявність, стан, напрями та ефективність використання, хід виконання робіт з поточного ремонту, реконструкції та/або капітального ремонту берегозахисної споруди задіяної згідно розділу 1 цього договору (п.2.2.1); виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану берегозахисної споруди внаслідок невиконання або неналежного виконання Підприємцем умов цього договору (п.2.2.2).

Згідно п. 2.3 договору, для досягнення цілей, вказаних в розділі 1 Договору, Підприємець зобов`язаний: за власні кошти, силами спеціалізованої організації провести обстеження технічного стану аварійних берегозахисних споруд та надати відповідні висновки Управлінню до 31.06.2013р. (п.2.3.1); за результатами обстеження берегозахисних споруд та висновків спеціалістів замовити у відповідній ліцензованої організації проектну документацію з капітального ремонту та/або реконструкції берегозахисних споруд і погодити її з Управлінням у встановленому порядку до 31.10.2013р. (п.2.3.2); Виконати роботи з капітального ремонту та/або реконструкції берегозахисної споруди відповідно до графіку виконання робіт який складається Підприємцем та узгоджується сторонами і є невід`ємною частиною договору (Додаток №2) (п.2.3.3); У подальшому своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний ремонт, капітальний ремонт та/або реконструкцію берегозахисної споруди, а також у терміни і в обсягах зазначених приписами Управління ремонтно-відновлювальні і профілактичні роботи з метою підтримки берегозахисних функцій. Ця умова договору не розглядається, як дозвіл на здійснення поліпшень берегозахисної споруди (п.2.3.4); У разі, якщо підприємець подає заявку на погодження Управлінням здійснення невід`ємних поліпшень берегозахисної споруди, він зобов`язаний надати експертний висновок та проектно-кошторисну документацію на здійснення невід`ємних поліпшень здійснення невід`ємних від берегозахисної споруди поліпшень оформлюється додатковим договором (п.2.3.5); Забезпечити Управлінню доступ на берегозахисну споруду з метою перевірки їх стану і відповідності напряму використання за цільовим призначенням (п.2.3.6); Дотримуватись вимог законодавства будівельних норм, рішень органів місцевого самоврядування щодо використання берегозахисної споруди та пляжів, уникати дій, які можуть шкідливо вплинути на їх протизсувні властивості, що включає будівництво будь-яких капітальних об`єктів (п.2.3.7); Не здійснювати на берегозахисній споруді (бетонована площадка) площею 455,4 кв.м., що розміщені в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 1 та буною № 4, будівництво, реконструкцію або будь-які будівельні роботи, у т.ч. і підготовчі, без узгодження даних дій з Управлінням та до моменту одержання й передачі Управлінню повністю оформленої та узгодженої дозвільної документації на дані види робіт; Протягом місяця після укладання цього договору, укласти договори страхування майна (берегозахисної споруди) на суму не менше, ніж його балансова вартість, на користь Управління, яке несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження берегозахисної споруди та обов`язкового страхування відповідальності перед третіми особами - на випадок спричинення збитків у результаті власної діяльності, у порядку визначеному законодавством, і надати Управлінню копії страхових полісів і платіжних доручень. Постійно поновлювати договори страхування таким чином, щоб увесь строк дії договору майно (берегозахисної споруди) та відповідальність були застрахованими, та своєчасно інформувати Управління з наданням відповідної документації (п.2.3.8); Після створення пляжу, в світлий час доби, нести відповідальність за безпеку і життя відпочиваючих та інших осіб, які перебувають на території берегозахисної споруди, згідно із законодавством (п.2.3.9).

Відповідно до п. 2.2.3 договору, Управління має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку у разі: ухилення Підприємцем від виконання приписів Управління; невиконання Підприємцем цілком або частково умов договору; порушення Підприємцем правил устаткування та експлуатації пляжів міста Одеса; невикористання берегозахисної споруди взагалі або використання їх не за цільовим призначенням.

Розірвання договору в односторонньому порядку відбувається на підставі приписів Управління, шляхом письмового повідомлення Підприємця та підписання акту приймання-передачі майна в односторонньому порядку (п. 2.2.4 договору).

Згідно із п. 2.4. договору, підприємець має право: користуватись берегозахисною спорудою, бетонована площадка площею 455,4 кв.м., та надавати платні послуги оздоровчо-пляжного сервісу за цільовим призначенням берегозахисної споруди та умовами даного договору, а також правилами устаткування та експлуатації пляжів міста Одеси, затвердженими Одеською міською радою, протягом строку, на який він укладений. (п.2.4.1); достроково припинити дію договору, письмово попередивши про це Управління за два місяці (п.2.4.2); одержувати від Управління наявну в нього технічну, проектну-кошторисну документацію для виконання робіт із ремонту берегозахисних споруд згідно заходів, розроблених Управлінням на поточний рік (п. 2.4.3.).

Відповідно до розділу 6 договору, цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін. Цей договір укладено строком на 10 років та є чинним до 31.04.2023 року, у разі не припинення його дії в достроковому порядку передбаченому пунктом 2.2.3 даного договору. Закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Зміни у цей договір можуть бути внесені тільки за домовленістю сторін, яка оформлюється додатковим договором до цього Договору у письмовій формі. Зміни у цей Договір набирають чинності з моменту належного оформлення (підписання та скріплення печатками Сторін) сторонами відповідного додаткового договору до цього договору. Чинність цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено, достроково за взаємною згодою сторін, за рішенням суду або відповідно до п.2.2.3 цього договору, банкрутства Підприємця, ліквідації Управління та/або Підприємця.

Відповідно до п.7.5 договору, додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі, підписані Сторонами та скраплені їх печатками.

Додатком №2 до договору №01/с-13 є «Графік виконання робіт», відповідно до якого роботи з капітального ремонту та/або реконструкції берегозахисної споруди у вигляді бетонованої площадки, що розміщена в м.Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон) загальною площею 455,4 кв.м., мають бути виконані у період з 01.11.2013р. по 31.03.2014р.

Відповідно до Листа Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради від 03.02.2017р. №02/01-10/94, берегозахисна споруда у вигляді бетонованої площадки 455,4 м2, що розміщена в м.Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом №1 та буною №4 (район пляжу Ланжерон), з метою створення умов та розвитку курортно-рекреаційної структури на узбережжі Чорного моря і для підтримання берегозахисної споруди у належному технічному стані, та є предметом договору про співробітництво та організацію взаємовідносин №01/с-13 від 15.04.2013р., укладеного між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та ФОП Панасюк А.В., знаходиться на балансі Управління (основні засоби), та є комунальною власністю територіальної громади міста Одеси.

Згідно акту контролю використання берегозахисної споруди у вигляді бетонованого майданчику, між траверсом №1 та буною №4 першої черги ПЗС, який складений працівниками Управління, та затверджений в.о. начальника Управління 06.06.2017р., вбачається, що при обстеженні берегозахисної споруди у вигляді бетонованого майданчику (загальною площею 455,4 м2) між траверсом №1 та буною №4 першої черги ПЗС встановлено: берегозахисна споруда у вигляді бетонованого майданчику між траверсом №1 та буною №4 першої черги ПЗС є предметом договору про співробітництво та організацію взаємовідносин №01/с-13 від 15.04.2013р.; на берегозахисній споруді у вигляді бетонованого майданчику між траверсом №1 та буною №4 першої черги ПЗС - встановлено розміщення літнього кафе.

На думку заступника керівника Одеської обласної прокуратури, договір укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради інженерних робіт та ФОП Панасюк А.В., є удаваним та вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме: договору оренди комунального майна, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради про визнання недійсним договору про співробітництво та організацію взаємовідносин №01/с-13 від 15.04.2013р. та поверненню комунального майна на користь Одеської міської ради.

Під час розгляду справи, судом встановлено, припинення підприємницької діяльності ФОП Панасюк А.В. за власним рішенням з 29.09.2020р., що вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 252036742545 від 24.12.2020р., сформованого судом.

Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦК України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Отже, у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, як її права, так і обов`язки за укладеними під час здійснення підприємницької діяльності договорами не припиняються, а залишаються за нею, як за фізичною особою.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного Суду від 05.06.2018 по справі №338/180/17 (провадження № 14-144цс18), постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 320/9471/15-ц (провадження № 61-18132св18).

Судом враховано, що припинення підприємницької діяльності ФОП Панасюк Алли Володимирівни не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини у цій справі виникли саме щодо господарського договору, який укладений між суб`єктами господарської діяльності.

Тобто, стороною правочину виступала фізична особа - підприємець і припинення надалі її підприємницької діяльності не змінює правовий статус особи у зобов`язанні.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №760/13915/18 від 26.06.2019р.

При цьому, під час розгляду справи Одеською міською радою було надано до матеріалів справи лист Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя було направлено Панасюк А.В. № 01-17/П-01/их від 11.02.2021р., відповідно до якого останнім зазначено, що відповідно до умов договору №01/с-13 від 15.04.2013р., Управління достроково розриває договір в односторонньому порядку, шляхом надсилання письмового повідомлення та підписання акту обстеження берегозахисної споруди в односторонньому порядку, відповідно до п. 6.4 договору №01/с-13 від 15.04.2013р., з огляду на те, що 24.09.2020р. ФОП Панасюк А.В. за власним бажанням припинила підприємницьку діяльність.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, уповноваженим органом якої виступає Одеська міська рада суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Одеської міської ради, заступник прокурора Одеської області вказує, що Одеська міська рада, яка, відповідно до вимог чинного законодавства, є розпорядником спірного нерухомого майна, не вжила жодних заходів щодо визнання недійсним договору №01/с-13 від 15.04.2013р. та поверненню до комунального власності м.Одеси спірного нерухомого майна.

Частина 3 статті 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020р. в справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 ЗУ «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Верховний Суд також вказав, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 ЗУ «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції від 05.01.2013р.) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Частиною першою ст. 10 цього Закону передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції від 05.01.2013р.), територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб`єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Згідно до ч.8 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції від 05.01.2013р.), право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Так, листом від 14.04.2017р. №05/1-698вих17 заступником прокурора Одеської області повідомлено Одеську міську раду про підготовку позовної заяви в інтересах держави в особі Одеської міської ради до ФОП Панасюк А.В. про визнання недійсним договору про співробітництво та організацію взаємовідносин.

Згідно з розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 17.09.1996р. № 62/р-96 „Про передачу майна протизсувного управління обласної державної адміністрації у комунальну власність Одеської міської ради", на підставі акту приймання-передачі від 01.01.1997р. та відповідно до рішення Одеського міськвиконкому „Про прийняття до комунальної власності міста майна протизсувного управління" від 13.12.1996 р. № 552, у комунальну власність Одеської міської ради було передано всю матеріально-технічну базу, у тому числі берегозахисні інженерні споруди.

Таким чином, судом встановлено, що Одеська міська рада є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, проте, її бездіяльність стала підставою для звернення заступника керівника Одеської обласної прокуратури до суду в інтересах держави за отриманням відповідного захисту.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2013р. між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (Управління) та фізичною особою-підприємцем Панасюк Аллою Володимирівною (Підприємець) було укладено договір про співробітництво та організацію взаємовідносин №01/с-13, відповідно до п.1.1 якого сторони договору зобов`язуються шляхом об`єднання зусиль спільно діяти з метою створення умов для розвитку курортно-рекреаційної структури на узбережжі Чорного моря в м. Одесі і для підтримання берегозахисної споруди у належному технічному стані.

Відповідно до п.1.2 договору, для реалізації спільного проекту задіються берегозахисна споруда у вигляді бетонованої площадки, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 1 та буною № 4 (район пляжу Ланжерон) (берегозахисна споруда), згідно схеми, що є невід`ємною частиною договору (Додаток №1).

Згідно пунктів 1.3 договору, підприємець бере на себе зобов`язання виконувати за власний рахунок на безповоротній основі поточний ремонт, реконструкцію та/або капітальний ремонт берегозахисних споруди: бетонована площадка площею 455,4 кв.м.

Відповідно до п. 1.4 договору, берегозахисна споруда є власністю територіальної громади міста Одеси, а підприємцю надається право користуватися нею виключно для реалізації вищезазначених цілей та згідно умов договору (п.1.4 договору).

Згідно із п. 2.4. договору, підприємець має право: користуватись берегозахисною спорудою, бетонована площадка площею 455,4 кв.м., та надавати платні послуги оздоровчо-пляжного сервісу з цільовим призначенням берегозахисної споруди та умовами даного договору, а також правилами устаткування та експлуатації пляжів міста Одеси затвердженими Одеською міською радою протягом строку, на який він укладений. (п.2.4.1).

Відповідно до п. 6.2 договору, цей договір укладено строком на 10 років та є чинним до 31.04.2023 року, у разі неприпинення його дії в достроковому порядку, передбаченому пунктом 2.2.3 даного договору.

Згідно ч.1 ст. 235 ЦК України, удаваний правочин є правочин, вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

Встановивши під час розгляду справи, що правочин вчинено з метою приховати інший правочин, суд на підставі статті 235 ЦК України, має визначити правочин, який насправді вчинили сторони, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин. Якщо правочин, який насправді вчинено, суперечить закону, суд ухвалює рішення, в якому встановлює нікчемність цього правочину або визнає його недійсним. Таким чином, вимоги про визнання удаваним договору, спрямовані на встановлення обставин, які є підставою для вирішення спору та підлягають з`ясуванню судом під час вирішення спору (див, mutatis mutandis, висновки, викладені у пунктах 43, 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №522/14890/16-ц).

Згідно ст.1130 ЦК України, за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об`єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об`єднання вкладів учасників.

Суд, проаналізувавши зміст прав і обов`язків сторін договору про співробітництво та організацію взаємовідносин №01/с-13 від 15.04.2013р., встановив, що на підставі спірного договору ФОП Панасюк А.В. фактично отримала право користування комунальним майном - бетоновану площадку, що розміщена в м. Одеса, узбережжя Чорного моря, друга черга ПЗС, між траверсом № 1 та буною № 4 (район пляжу Ланжерон), для надання платних послуг оздоровчо-пляжного сервісу за цільовим призначенням берегозахисної споруди.

При цьому, згідно акту контролю використання берегозахисної споруди у вигляді бетонованого майданчику, між траверсом №1 та буною №4 першої черги ПЗС, який складений працівниками Управління, та затверджений в.о. начальника Управління 06.06.2017р., вбачається, що при обстеженні берегозахисної споруди у вигляді бетонованого майданчику (загальною площею 455,4 м2) між траверсом №1 та буною №4 першої черги ПЗС, встановлено: берегозахисна споруда у вигляді бетонованого майданчику між траверсом №1 та буною №4 першої черги ПЗС є предметом договору про співробітництво та організацію взаємовідносин №01/с-13 від 15.04.2013р.; на берегозахисній споруді у вигляді бетонованого майданчику між траверсом №1 та буною №4 першої черги ПЗС - встановлено розміщення літнього кафе.

Отже, правочин, який вчинено сторонами, спрямовано на приховання іншого правочину - договору найму (оренди) нерухомого комунального майна, який сторони насправді вчинили, тобто, спірний договір є удаваним правочином згідно з ч.1 ст. 235 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст. 235 ЦК України, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Так, до спірного правочину слід застосовувати правила, передбачені для договору найму (оренди) комунального майна, врегульовані положеннями ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції яка діяла на момент укладання договору) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно зі ст.4 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна", об`єкт спірного договору - берегозахисна споруда взагалі не може бути об`єктом оренди.

Відповідно до ст. ст. 2,5, 10, 11,19 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції яка діяла на момент укладання договору) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Державну політику у сфері оренди здійснюють: Кабінет Міністрів України, а також Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо державного майна; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - щодо майна, яке належить Автономній Республіці Крим; органи місцевого самоврядування - щодо майна, яке перебуває в комунальній власності. Орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам та/або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їхнім партнерам; органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності; державне підприємство із забезпечення функціонування дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні Державного управління справами - щодо нерухомого майна та іншого окремого індивідуально визначеного майна цього підприємства, що передається дипломатичним представництвам та консульським установам іноземних держав, представництвам міжнародних міжурядових організацій в Україні; підприємства, установи та організації - щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію, та іншого окремого індивідуально визначеного майна. Істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов`язань; забезпечення виконання зобов`язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об`єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов`язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови. Умови договору оренди є чинними на весь строк дії договору і у випадках, коли після його укладення (приведення у відповідність з цим Законом) законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря. Реорганізація орендодавця не є підставою для зміни умов чи розірвання договору оренди. Оцінка об`єкта оренди здійснюється за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Оцінка об`єкта оренди передує укладенню договору оренди. У разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об`єкта оренди була зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди провадиться оцінка об`єкта оренди. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно ст. 18-1 зазначено Закону, поточний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендарем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 5 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування" (в редакції від 05.01.2013р.), органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власностіу постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Вказані вимоги Закону не були дотримані при укладенні договору, комунальне майно передано у користування за відсутності рішення сесії Одеської міської ради, як то встановлено ч.5 ст.60 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", не на конкурсній основі.

Так, спірним договором, фактично, було передано в користування ФОП Панасюк А.В. об`єкт комунальної власності, хоча за законодавством України, така правомочність належить лише власнику - територіальній громаді, від імені та в інтересах якої, діє Одеська міська рада (ст. 10 ЗУ "Про місцеве самоврядування").

Отже, всупереч наведеним вимогам, спірний договір, який за своєю правовою природою є договором оренди, укладений особою, яка не мала таких повноважень, оскільки їй ці повноваження не були делеговані власником.

Крім того, згідно п. 1.3, п. 2.3.3 договору, ФОП Панасюк А.В. взяла на себе зобов`язання виконувати за власний рахунок на безповоротній основі поточний ремонт, реконструкцію та/або капітальний ремонт берегозахисної споруди, та, враховуючи висновок судової будівельно-технічної експертизи №18-1607/1608 від 09.11.2020р., суд вказує, що зазначене підпадає під ознаки ремонту орендарем об`єкта оренди, що врегульовано нормами ст.776 ЦК України та ст. 18-1 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

За умовами договору №01/с-13 від 15.04.2013р., Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, як балансоутримувач, до обов`язків якого входить підтримання спірної берегозахисної споруди у належному технічному стані, фактично передало її в користування ФОП Панасюк А.В., всупереч законодавчій забороні згідно зі ст. 4 ЗУ "Про оренду державного та комунального майна".

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд доходить висновку, що договір №01/с-13 від 15.04.2013р. не відповідає вимогам чинного законодавства, та його укладено як удаваний правочин, без додержання загальних вимог щодо дійсності правочину, який сторони мали на увазі (ч.ч.1,2,5 ст. 203 ЦК України), що є підставою для визнання його недійсним відповідно до ч.1 ст. 215 ЦК України.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний лист Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя було направлено Панасюк А.В. № 01-17/П-01/их від 11.02.2021р., відповідно до якого останнім зазначено, що відповідно до умов договору №01/с-13 від 15.04.2013р., Управління достроково розриває договір в односторонньому порядку, шляхом надсилання письмового повідомлення та підписання акту обстеження берегозахисної споруди в односторонньому порядку, відповідно до п. 6.4 договору №01/с-13 від 15.04.2013р., з огляду на те, що 24.09.2020р. ФОП Панасюк А.В. за власним бажанням припинила підприємницьку діяльність.

При цьому, суд не надає оцінку зазначеному листу Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя № 01-17/П-01/их від 11.02.2021р., з огляду на те, що розірвання спірного договору жодним чином не впливає на правові наслідки недійсності зазначеного правочину, оскільки недійсний договір є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.1 ст. 76 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заступника прокурора Одеської обласної прокуратури обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в рівних частинах з кожного. У випадку, коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним договір про співробітництво та організацію взаємовідносин №01/с-13 від 15.04.2013р., укладений між Управлінням інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради та фізичною особою-підприємцем Панасюк Аллою Володимирівною.

3. Стягнути з Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради (65007, м. Одеса, вул. Б Хмельницького, 18, ЄДРПОУ 24760454) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м.Одеса, вул.Пушкінська, буд.3, код ЄДРПОУ 03528552) 800 (вісімсот) грн. - витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Панасюк Алли Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м.Одеса, вул.Пушкінська, буд.3, код ЄДРПОУ 03528552) 800 (вісімсот) грн. - витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 13 квітня 2021 р.

Суддя Ю.І. Мостепаненко