Вирок № 96273606, 14.04.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1371/21

1кп/415/639/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області

у складі: головуючого судді Луньової Д.Ю.,

секретаря судового засідання Рибки Я.Ю.,

номер кримінального провадження 12021131240000043, внесеного 18.02.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, розлучений, перебуває на обліку в Лисичанському міському центрі зайнятості, судимого 20.03.1991 р. Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ст.17 ч. 3, ст.117 КК України (1960) до 6 років позбавлення волі, звільнений 27.11.1996 р. з Комісарівської ВК Луганської області; 17.07.1999 р. Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 140 КК України (1960) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ч. 3 ст. 42 КК України приєднано невідбуту частину покарання за вироком суду від 21.10.1999 р. та остаточно призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі; 12.08.2003 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 3 ст. 289 КК України до 10 років позбавлення волі; 19.09.2003 р. Рубіжанським міським судом за ч. 1 ст. 345 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано покарання за вироком суду від 12.08.2003 р. та остаточно призначено покарання у виді 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений 26.10.2015 р. з Брянківської ВК Луганської області по відбуттю строку покарання; зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

за участю: прокурора Погодіна В.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області зазначене кримінальне провадження, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 , 08 лютого 2021 року у нічний час, більш точного часу під час досудового розслідування не встановлено, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, шляхом пошкодження вікна, проник до квартири АДРЕСА_3 , звідки таємно викрав майно, яке належить потерпілій ОСОБА_2 , а саме тепло вентилятор марки «Startex» моделі 9210 WTF-99KDV, вартість якого відповідно до висновку експерта складає 180 грн. та мультимедійну акустичну систему 2.1 марки «Sven» моделі MS-302, вартість якої відповідно до висновку експерта від 22.02.2021 р. складає 1086, 09 грн., спричинивши потерпілій ОСОБА_2 шкоду на загальну суму 1266,09 грн.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, за яке передбачена кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 183 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене повторно.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описані в обвинувальному акті, викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує.

Оскільки викладені обставини обвинувачений не оспорює, повністю їх визнав, з урахуванням позиції обвинуваченого, думки прокурора, який вважав недоцільним досліджувати докази, які ніким не оспорюються і повністю визнані обвинуваченим, суд розглянув справу згідно ч. 3 ст. 349 КПК України. При цьому суд в судовому засіданні переконався, що учасники кримінального провадження, у тому числі числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин, роз`яснивши, що в подальшому вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, а тому у суду відсутні сумніви щодо добровільності позиції учасників кримінального провадження проводити судовий розгляд в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України.

Обставиною, яка пом`якшує покарання відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочину.

При вирішенні питання про призначення покарання обвинуваченому, суд, відповідно до положень ст. 65 КК України, враховує, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, яке є тяжким умисним корисливим злочином, особу винного, який за місцем мешкання характеризується задовільно; є судимим; перебуває на обліку в Лисичанському міському центрі зайнятості; на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; є інвалідом третьої групи (зі слів); обставину, що пом`якшує покарання - щире каяття; обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочину. Також суд враховує думку потерпілої, яку вона висловила в заяві, адресованій суду, та просила призначити покарання на розсуд суду.

З огляду на зазначене суд дійшов переконання про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції відповідної частини статті закону України про кримінальну відповідальність у виді позбавлення волі, однак вважає можливим виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та доцільним призначити йому покарання із застосуванням положень ст.ст.75,76 КК України, що, на думку суду, буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання новим злочинам, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не обирався. Підстав для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Потерпілою ОСОБА_2 заявлено цивільний позов, в якому вона просить стягнути з обвинуваченого на її користь матеріальну шкоду у розмірі 1086,09 грн. Суд вважає даний позов таким, що підлягає задоволенню на підставі ст. 1166 ЦК України., оскільки розмір шкоди підтверджено належними та достатніми доказами. Обвинувачений позов визнав.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України, а саме: тепло вентилятор марки «Startex» моделі 9210 WTF-99KDV, переданий на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_2 , слід повернути законному володільцю, тобто останній; слід текстури матеріалу та первинну упаковку в сейф-пакеті № 0363348, який визнаний речовим доказом постановою слідчого від 24.02.2021 р. залишити в матеріалах кримінального провадження; 4 об`єкти зі слідами та первинну упаковку в сейф-пакеті № 5370774, визнані речовими доказами постановою слідчого від 24.02.2021 р. залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Процесуальні витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/2117-ТВ від 22.02.2021 р., що складають 653,80 грн.; судової товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/2205-ТВ від 24.02.2021 р., що складають 980,70 грн.; судової трасологічної експертизи № СЕ-19/113-21/2145-ТР від 23.02.2021 р., що складають 980, 70 грн.; судової дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-21/2147-Д від 23.02.2021 р., що складають 653,80 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, ч. 3 ст. 185 КК України, керуючись ст.ст. 100, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки відповідно до п.п. 1,2 ч. 1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1086 (одну тисячу вісімдесят шість) гривень 09 копійок в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Речові докази:

- тепло вентилятор марки «Startex» моделі 9210 WTF-99KDV, переданий на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_2 - повернути ОСОБА_2 ;

- слід текстури матеріалу та первинну упаковку в сейф-пакеті № 0363348, який визнаний речовим доказом постановою слідчого від 24.02.2021 р. та 4 об`єкти зі слідами та первинну упаковку в сейф-пакеті № 5370774, визнані речовими доказами постановою слідчого від 24.02.2021 р. - зберігати в матеріалах кримінального провадження 12021131240000043.

Стягнути зОСОБА_1 процесуальні витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/2117-ТВ від 22.02.2021 р.., у сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок.; товарознавчої експертизи № СЕ-19/113-21/2205-ТВ від 24.02.2021 р. у сумі 980 (дев`ятсот вісімдесят) гривень 70 копійок; трасологічної експертизи № СЕ-19/113-21/2145-ТР від 23.02.2021 р. у сумі 980 (дев`ятсот вісімдесят) гривень 70 копійок; дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/113-21/2147-Д від 23.02.2021 р., у сумі 653 (шістсот п`ятдесят три) гривні 80 копійок на користь держави (отримувач ГУК у Луганській обл./МТГ м. Лисичанськ/24060300 код ЄДРПОУ 37991110, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA468999980313070115000012491, код класифікації доходів бюджету 24060300).

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Д.Ю. Луньова