Рішення № 96273605, 09.04.2021, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/1624/21

Провадження № 2-а/415/146/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2021 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Луньової Д.Ю.,

за участю: секретаря судового засідання Рибки Я.Ю.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до поліцейського взводу № 1 роти № 6 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Шульгіна Олега Костянтиновича (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. № 3, м. Київ, 03048) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з даним адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАН № 3844764 від 28 лютого 2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 28 лютого 2021 року відповідач виніс постанову серії ЕАН № 3844764 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн. за порушення п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху.

Позивач вважає постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП та не містить порядку її оскарження і доказів скоєння адміністративного правопорушення. Також позивач вказує на порушення відповідачем процедури розгляду справи та позбавлення його права на правову допомогу.

Щодо суті порушення зазначає, що за адресою вул. В. Сосюри 198, відсутні дорожні знаки, а дорога, якою він їхав є головною та не містить поворотів.

Ухвалою судді Лисичанського міського суду Луганської області ОСОБА_2 від 16 березня 2021 року справу прийнято до провадження та призначено судове засідання, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Департамент патрульної поліції.

Копії ухвали від 16 березня 2021 року було направлено позивачу, відповідачу та третій особі в порядку, передбаченому ст. 268 КАС України.

05 квітня 2021 року на адресу Лисичанського міського суду Луганської області від відповідача надійшло клопотання в якому він заперечив проти позовних вимог позивача та просив справу розглянути без його участі. Долучив до матеріалів диск з відео файлами.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.

Станом на дату розгляду справи, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу до суду відзиву на адміністративний позов у строки, визначені судом в ухвалі про відкриття провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши обставини, повідомлені позивачем у позовній заяві, дослідивши надані докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Предметом судового дослідження в даному випадку є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно оскаржуваної постанови ЕАН № 3844764 від 28 лютого 2021 року на водія ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 425 грн. за порушення ч. 2 ст. 122 КУпАП; в постанові щодо складу правопорушення зазначено наступне:

28 лютого 2021 року о 09 годині 10 хвилин за адресою: м. Лисичанськ на вул. ім. В. Сосюри, біля буд. № 198, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, не подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті праворуч, чим порушив п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.

В графі "до постанови додаються" зазначено відео з бодікамери DSJX300165_BB0165, відео з відео реєстратора Xiaomi.

Розглядаючи справу по суті, суд робить наступні висновки.

Щодо процедури: у даному випадку розгляд справи відбувся на місці зупинки транспортного засобу, протокол не складався. Такі дії відповідача не суперечать вимогам КУпАП, в цій частині дії поліцейського позивач не оспорює.

Щодо суті правопорушення, суд зазначає наступне.

З оскаржуваної постанови вбачається, що підставою зупинки ОСОБА_1 стало порушення п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України.

Відповідно до п. 9.2 «б» Правил дорожнього руху України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Згідно з п. 9.4. ПДР України, подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При накладенні адміністративного стягнення посадова особа відповідно до вимог ч. 3 ст. 33, ст. 34, ст. 35 КУпАП повинна врахувати характер і тяжкість порушення, особу порушника, конкретні обставини вчинення порушення, зазначити докази на підтвердження складу правопорушення.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати вимогам ст. 283 КУпАП, зокрема, повинна бути обґрунтованою, в ній має бути викладено обставини порушення, а також докази. У разі заперечень водія - мають містити відомості про його позицію (пояснення, заперечення, тощо).

Згідно вимог КУпАП до порядку притягнення до адміністративної відповідальності, доказування наявності підстав для притягнення до відповідальності, а також наявність події та складу адміністративного правопорушення покладається на посадову особу.

Згідно приписів КАС України саме суб`єкт владних повноважень (відповідач) зобов`язаний довести наявність події і складу адміністративного правопорушення в діях водія (позивача).

На підтвердження правомірності винесеної постанови та притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідач надав суду диск з записами з бодікамери DSJX300165_BB0165 та відеореєстратора.

Дослідивши надані відеозаписи, суд встановив, що достатніх доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП не надано.

Разом з тим, згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Твердження позивача про порушення його прав, передбачених ст. 268 КУпАП спростовується матеріалами справи. З переглянутого судом відеозапису DSJX300165_BB0165 встановлено, що, зупинивши транспортний засіб позивача, інспектор назвався, вказав причину зупинки, роз`яснив права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Жодних клопотань позивач не заявив.

Суд також зазначає, що постанова про накладення адміністративного стягнення по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує його фіксування, що є доказом вчинення правопорушення.

При цьому, сама постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не може бути беззаперечним доказом вчинення правопорушення, оскільки викладення обставин правопорушення, без його фіксації, не може бути належним доказом.

Крім того, суд враховує, що відповідач та третя особа маючи достатньо часу для підготування відзиву/пояснень не подали їх, а відповідач надіслав лише клопотання в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, що за приписами КАС України може розглядатись як визнання ним позову.

Суд також враховує, що закон встановлює принцип презумпції невинуватості особи, що притягається до відповідальності і відповідно принцип правомірності дії такої особи, поки у встановленому законом порядку не доведено його вину. Оскільки суду не надані відповідні докази, і не спростовані твердження водія, які б мали бути перевірені посадовою особою і спростовані, а також виходячи з принципу презумпції невинуватості, - суд робить висновок, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, а склад зазначеного в ній адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, не встановлений.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАСУ, суд може прийняти рішення про скасування постанови та закриття провадження у справі, або (п.2) - скасувати постанову та надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу.

Враховуючи конкретні обставини, проаналізувавши у сукупності всі подані докази, суд дійшов висновку, що в межах наданих доказів не доведено наявність в діях позивача події та складу адміністративного правопорушення, і що на даний час вже втрачено можливість збирання доказів, що протокол у даному випадку не складався і відповідно відсутні інші матеріали справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, які б могли бути повернуті відповідачу та/або третій особі для нового розгляду, тому оскаржувана постанова підлягає скасування з закриттям провадження у справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за даним фактом.

Щодо інших доводів позивача, слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати мають бути стягнуті за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.

Керуючись ст. ст. 2, 5-10, 72-77, 139, 242-246, 257, 268-272, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до поліцейського взводу № 1 роти № 6 батальйону Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Шульгіна Олега Костянтиновича (місцезнаходження: вул. Штейгерська, буд. № 8, м. Лисичанськ, Луганська область, 93100), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент патрульної поліції (місцезнаходження: вул. Федора Ернста, буд. № 3, м. Київ, 03048) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕАН № 3844764 від 28 лютого 2021 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 425,00 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), судовий збір в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

На підставі ч. 2 ст. 271 КАС України копії рішення невідкладно надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до ст. 286 КАС України апеляційну скаргу на судове рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.Ю. Луньова