Рішення № 96269730, 06.04.2021, Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 284/73/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2021 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Гришковець А. Л.

з секретарем Аврамчук Л. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 23 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №22702, про стягнення з неї – ОСОБА_1 , на користь акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором в сумі 57071 грн. 33 коп. та судовий збір в сумі 908 грн., мотивуючи тим, що 15 березня 2018 року вона звернулась у відділення акціонерного товариства «Ідея Банк» (відповідач) щодо надання їй кредиту в сумі 20 тисяч гривень. Між банком та нею був укладений кредитний договір № Р25.22119.003759222. Зазначений договір вона підписала власноруч, не ознайомлюючись, оскільки довірилась представнику банка. Їй було надано кредитну карту для одноразового використання шляхом зняття готівки в банкоматі. Вона скористалась карткою й зняла з неї 20 тисяч гривень в банкоматі, після чого викинула картку. Щомісячно вона сплачувала кошти на погашення кредиту згідно з графіком платежів. Згодом, вона прочитала в примірнику кредитного договору, який було їй надано, що банк надав їй кредит в сумі 70340,00 грн., що не відповідало її потребам, при зверненні у відділення банку. Насправді ж таких коштів від акціонерного товариства «Ідея Банк» вона не отримувала. Вона телефонувала представнику банку і повідомляла про виявлені нею обставини, але на її звернення банк не реагував, після чого вона припинила сплачувати кредит.

21 січня 2021 року вона отримала поштовий лист з Народицького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький), з якого дізналась, що 23 жовтня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович вчинив виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №22702, яким на підставі статті 87 Закону України "Про нотаріат" та пункту 2 Переліку запропонував стягнути з неї на користь банку невиплачені в строк грошові кошти на підставі кредитного договору №Р25.22119.003759222 від 23.10.2020, строк платежу за яким настав 15.05.2020, за період з 15.06.2020 по 07.09.2020 включно у розмірі: 22692,39 грн. строковий основний борг, 20299,18 грн. прострочений основний борг, 2867,72 грн. прострочені проценти, 267,83 грн. строкові проценти, 576,79 грн. строкова плата за обслуговування кредиту, 7146,56 грн. прострочена плата за обслуговування кредиту, 820,86 грн. пеня, 500, 00 грн. інші штрафні санкції, 1 900,00 грн. плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 57071,33 грн..

06.01.2021 постановою державного виконавця Народицького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Кондратюк Тетяною Сергіївною було відкрито виконавче провадження №64054476 щодо виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича, який було вчинено останнім 23.10.2020 року за №22702 на загальну 57071,33 грн..

Вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича №22702 від 23.10.2020 вчинено з грубим порушенням норм матеріального права. Нотаріусом не дотримано критерію безумовної безспірності вчинення напису, а також порядку вчинення виконавчих написів нотаріусами, оскільки нотаріус не перевірив документи надані відповідачем, які підтверджують безспірність заборгованості, як основну вимогу для вчинення виконавчого напису. Крім того, вчинення виконавчого напису як способу досудового врегулювання спору не передбачене умовами вищевказаного кредитного договору. Тому виконавчий напис не підлягає виконанню.

Неправомірність виконавчого напису нотаріуса випливає з того, що підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку.

При цьому, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, про визнання нечинним і скасування п. 1 та п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014р., визнано незаконним та нечинним розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних правовідносин», а відтак Перелік діє в попередній редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі. Зазначена постанова набула законної сили. При цьому, в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальниками, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття».

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.01.1992 № 2 «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову у їх вчиненні» роз`яснено, що ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх, чого зароблено не було.

Водночас позивач просила забезпечити позов шляхом зупинення виконавчого провадження №64054476, відкритого за постановою державного виконавця Народицького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Кондратюк Т.С. від 06.01.2021.

Ухвалою Овруцького районного суду від 04.03.2021 заяву про забезпечення позову було задоволено та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису серії НМК №932459, виданого 23.10.2010 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Є. М., у виконавчому провадженні №64054476, відкритому державним виконавцем Народицького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Кондратюк Т. С. 06.01.2021.

Представник відповідача - АТ "Ідея Банк» надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на те, що позов є надуманим, безпідставним та необгрунтованим, натомість виконавчий напис, вчинений 23.10.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем за №22702, таким, що в повній мірі відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає виконанню.

При цьому, вказав, що 15.03.2018 між ОСОБА_1 та банком було укладено кредитний договір № Р25.22119.003759222, згідно пункту 1.1. якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 70340,00 грн. (сімдесят тисяч триста сорок гривень 00 копійок), включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 1.2. кредитного договору банк надав кредит строком на 36 місяців. За користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 10 % річних від загальної суми кредиту (згідно пункту 1.3 кредитного договору).

Зазначає, що банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі.

Разом з тим, ОСОБА_1 , як позичальник згідно кредитного договору, власних зобов`язань не виконала і станом на 07.09.2020 у неї утворилась заборгованість у розмірі 55171, 33 грн. (п`ятдесят п`ять тисяч сто сімдесят одну гривню, 33 копійки), з яких: 22692,39 грн. - строковий основний борг; 20299,18 грн. - прострочений основний борг; - 2867,72 грн. прострочені проценти; 267,83 грн. - строкові проценти; 576,79 грн. - нарахована комісія; 7146,56 грн. - прострочена комісія; 820,86 грн. - пеня; 500 грн. - інші штрафні санкції.

12.09.2020 AT «Ідея Банк» надіслало позивачу вимогу про усунення порушення кредитних зобов`язань від 07.09.2020 №12.4.2/ Р25.22119.003759222, за допомогою якої позивач була повідомлена про те, що в неї наявна заборгованість згідно кредитного договору, вказано розмір боргу, а також з чого вона складається. Попереджено також про можливість стягнення боргу шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса або іншим способом на власний вибір відповідача у випадку її непогашення в тридцятиденний строк з дня направлення відповідної вимоги. Додатком до вище вказаної вимоги було долучено також довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, що містить інформацію про загальний розмір боргу, а також кожну його складову.

Вказане підтверджує, що спірний виконавчий напис є законним і підлягає виконанню.

Щодо чинності постанови Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 відповідач зазначає, що оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі №826/20084/14 було саме визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, то вбачається, що така може втратити чинність лише на майбутнє з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття спірного акту.

Разом з тим, резолютивна частина постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі №826/20084/14 не містить відомостей про те, з якого саме моменту втрачає чинність постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662, внаслідок чого така, як вже вказувалося, втрачатиме чинність в загальному порядку, а саме відповідно до Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 31.07.2000 року №32/5.

Згідно зі підпунктом 4.2. вище вказаного Порядку підставами для скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта є: набрання законної сили судовим рішенням про визнання нормативно-правового акта незаконним чи таким, що не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили повністю або в окремій його частині.

Нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано, не є чинним з дня його виключення з державного реєстру, крім випадків визнання нормативно- правових актів нечинними судом (пункт 16 Порядку скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів, занесених до державного реєстру).

Відтак, зважаючи на те, що спірний виконавчий напис вчинено до втрати чинності постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року №662, яка залишається чинною по сьогоднішній час, то відсутні підстави для визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Щодо посилання позивача на отримання нею кредиту лише в сумі 20 000 грн., саме, що таку суму вона зняла з рахунку та більше коштів не отримувала, то відповідач зазначає, що 15.03.2018 ОСОБА_1 звернулась у відділення AT «Ідея Банк» із заявою про отримання кредиту, в якій вказала запитувану суму кредиту в розмірі 70340,00 грн., обрану страхову компанію - ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя», та іншу інформацію щодо своїх анкетних даних. Також клієнткою було підписано паспорт споживчого кредиту. Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизрована форма), згідно якого сума кредиту визначена в розмірі 70340 грн..

В подальшому 15.03.2018, на підставі, в тому числі і цих документів, між ОСОБА_1 та банком було укладено кредитний договір № Р25.22119.003759222.

Згідно п.1.1. кредитного договору банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 70340,00 грн., включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього Договору.

15.03.2018 ОСОБА_1 на її рахунок № НОМЕР_1 було перераховано 70340,00 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 2581312. Отримувачем даних коштів є ОСОБА_1 . В подальшому на виконання п. 1.6 Кредитного договору позивачем було перераховано 11966,56 грн. ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна страхування життя» (меморіальний ордер № 2581314) та на виконання п. 1.7 кредитного договору - 58373,44 грн. на рахунок № НОМЕР_2 . (належним чином засвідчені копії меморіальних договорів додаються).

Таким чином, дії Банку щодо видачі кредиту повністю узгоджуються із умовами кредитного договору, що свідчить про належне виконання AT «Ідея Банк» своїх зобов`язань щодо видачі позичальнику кредиту в погодженому сторонами розмірі - 70340,00 гривень.

Крім того, позивач не довела у чому полягає спірність заборгованості, яка зазначена у виконавчому написі, що є обов`язком позивача в таких категоріях справ. Після отримання нею кредитних коштів та до відкриття виконавчого провадження у останньої не виникало будь-яких сумнівів стосовно чинності укладеного договору про надання кредиту. Після отримання вимоги позивач не висловила жодних заперечень з приводу заборгованості по кредитному договору. Жодних доказів, які б спростовували викладене, позивачем не надано, що є додатковим доказом необгрунтованості заявлених нею вимог.

Відповіді на відзив стороною позивача надано не було.

У письмових поясненнях третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович зазначає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки банком були подані всі необхідні документи для вчинення ним виконавчого напису, що відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують безспірність заборгованості. Перед вчиненням виконавчого напису нотаріусом було перевірено пакет документів, які надано представником АТ «Ідея Банк», серед даних документів було рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу з відміткою поштового відділення зв`язку від 15.09.2020, що свідчить про особисте отримання позивачем документів надісланих відповідачем.

Щодо безспірності заборгованості боржника та чинності змін Постанови КМУ №662 від 26.11.2014 нотаріус зазначає, що виконавчий напис вчинено на підставі п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Посилання позивача в позовній заяві на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною з моменту її прийняття постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662, не відповідають дійсності. Більше того, позивач не прийняла до уваги той факт, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2017 року по справі № 826/20084/14 дію постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року було зупинено до закінчення касаційного розгляду. Судовий процес по справі № 826/20084/14 триває й досі, а тому остаточного рішення суду по цій справі на сьогоднішній день немає, а постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», згідно з даними Офіційного порталу Верховної Ради України - є чинною. Більше того, Постанова Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» в поточній редакції (яка діяла і на момент вчинення виконавчого напису - 23 жовтня 2020 року) містить пункт 2, яким передбачено, що: для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, AT «Ідея Банк» були подані всі необхідні документи для вчинення ним - нотаріусом виконавчого напису, які в повному обсязі, відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують безспірність заборгованості.

Розгляд справи проводиться в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Дослідивши в судовому засіданні письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 15.03.2018 між ОСОБА_1 та ПАТ «Ідея Банк» було укладено кредитний договір № Р25.22119.003759222, згідно пункту 1.1. якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 70340,00 грн. (сімдесят тисяч триста сорок гривень 00 копійок), включаючи витрати на страховий платіж, а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору (а.с.6-7).

У відзиві на позовну заяву АТ «Ідея Банк» звернуто увагу, що АТ «Ідея Банк» утворилося внаслідок зміни найменування та типу Публічного акціонерного товариства «Ідея Банк», відповідно до рішення Загальних зборів Акціонерів Банку.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором виникла заборгованість, яка згідно з розрахунком банку станом на 7 вересня 2020 року складала 55171 гривень 33 копійки, з яких: 22692 грн. 39 коп. строковий основний борг; 20299 грн. 18 коп. прострочений основний борг; 2867 грн. 72 коп. прострочені проценти; 267 грн. 83 коп. строкові проценти; 576 грн. 79 коп. нарахована комісія; 7146 грн. 56 коп. прострочена комісія; 820 грн. 86 коп. пеня; 500 грн. інші штрафні санкції.

19 жовтня 2020 року АТ «Ідея Банк» звернулося до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича із заявою про вчинення виконавчого напису за кредитним договором від 15 березня 2018 року № Р25.22119.003759222.

На виконання вимог Переліку AT «Ідея Банк» надало нотаріусу також всі необхідні документи для вчинення виконавчого напису, у тому числі: заяву AT «Ідея Банк» про вчинення виконавчого напису від 19.10.2020; кредитний договір №Р25.22119.003759222 від 15.03.2018; заяву № Р25.22119.003759222 від 15.03.2018 про акцепт публічної оферти AT «Ідея Банк» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису та відтиску печатки банку;

довідку AT «Ідея Банк» про ненадходження платежів; вимогу AT «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про усунення порушення кредитних зобов`язань від 07.09.2020 №12.4.2/Р25.22119.003759222; довідку-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором Р25.22119.003759222 від 15.03.2018, видану AT «Ідея Банк» станом на 07.09.2020; виписку по особовому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_4 ); опис вкладення до цінного листа, що підтверджує направлення на адресу позивача документів, визначених пунктами 4-5 даного переліку, а також фіскальний чек по оплаті вище вказаних послуг поштового зв`язку; список за формою №103 згрупованих поштових відправлень AT «Ідея Банк»; список згрупованих поштових відправлень цінних листів AT «Ідея Банк»; детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором Р25.22119.003759222 від 15.03.2018, виконаний AT «Ідея Банк» станом на 07.09.2020, на суму заборгованості по кредиту в розмірі 55171,33 грн.; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу, згідно якого вимога про усунення кредитних зобов`язань отримана ОСОБА_1 особисто 15.09.2020. Вказані обставини підтверджуються долученими до відзиву копіями вказаних документів.

23 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенко Євгеном Михайловичем на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, вчинено виконавчий напис, яким стягнуто грошові кошти у сумі 57071 грн. 33 коп. з ОСОБА_1 , що є боргом позивача за кредитним договором, а саме: 22692,39 грн. строковий основний борг; 20299,18 грн. прострочений основний борг; 2867,72 грн. прострочені проценти; 267,83 грн. - строкові проценти; 576,79 грн. - нарахована комісія; 7146,56 грн. - прострочена комісія; 820,86 грн. – пеня; 500 грн. - інші штрафні санкції та 1900,00 грн. витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису (а.с.4).

06.01.2021 державним виконавцем Народицького районного відділу державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Кондратюк Т.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню виконавчого напису нотаріуса №22702 від 23.10.2020 (а.с.5).

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 вказувала на те, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не підлягає виконанню, оскільки вчинений без правових підстав, а заборгованість за кредитним договором не є безспірною. Також, в своїй позовній заяві позивач посилається на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду від 01 листопада 2017 року у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною з моменту її прийняття постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року№ 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ вищевказаного Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди, документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі за текстом - Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 р. до вказаного вище Переліку внесені зміни, зокрема, доповнено новим розділом такого змісту "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" відповідно до якого для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", зокрема, в частині пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині, з моменту її прийняття.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4 ст.263 ЦПК України).

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 січня 2019 року зазначено, що вчинення виконавчого напису за кредитним договором є неправомірним (таке право не передбачено законом), оскільки Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017 року, (залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14), визнав незаконною та нечинною постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів - в тому числі за кредитними договорами.

Отже, на момент вчинення виконавчого напису 23.10.2020 - набрало чинності судове рішення, яким визнана незаконною та нечинною Постанова Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року, якою Перелік був доповнений новим розділом щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

Така обставина дає суду підстави дійти висновку про те, що вчинений виконавчий напис для стягнення боргу з позивача базується на правочині, що не передбачає звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів, оскільки на момент його вчинення зміни до Переліку, якими було запроваджено можливість вчинення виконавчих написів по стягненню заборгованості з підстав, що випливають з кредитних правовідносин, були визнані нечинними судовим рішенням.

В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений між товариством та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому вказані обставини є підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду № 172/1652/18 від 21.10.2020 року.

За встановлених обставин, зважаючи, що вчинений виконавчий напис для стягнення боргу з позивача базується на правочині, що не передбачає звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів, суд приходить до висновку, про наявність правових підстав для задоволення позову.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 908 грн. 00 коп., який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за №2272 від 23.10.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Ідея Банк» заборгованості за кредитним договором № Р25.22119.003759222 від 15.03.2018 в розмірі 57071 (п`ятдесят сім тисяч сімдесят одну) грн. 33 коп. таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Акціонерного товариства «Ідея Банк», ЄДРПОУ 19390819 на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

На рішення суду до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд Житомирської області може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А. Л. Гришковець

Повне рішення виготовлено 12 квітня 2021 року.