Рішення № 96268219, 13.04.2021, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3154/20

Провадження № 2/496/148/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Дранікова С.М.

при секретарі – Стрілець Ж.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, АТ КБ «Приватбанк», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути заборгованість за період з 25.04.2011 року по 01.06.2020 року у розмірі 9410,32 дол. США, що за курсом 26.86 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.06.2020 року складає 252761,20 грн. за кредитним договором № OD30АЕ000029821 від 22.01.2008 року, яка складається з 9410,32 дол. США - 3% річних від простроченої суми. Свої вимоги мотивує тим, що АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 22.01.2008 року уклали кредитний договір № OD30АЕ000029821. Згідно договору АТ КБ «Приватбанк» зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 30148.45 доларів США на термін до 21.01.2013 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором. Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору. Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом. Позивач зобов`язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами кредитного договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що мас відображення у розрахунку заборгованості за договором № OD30АЕ000029821. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. 24.04.2011 року АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави. 04.10.2011 року Біляївським районним судом Одеської області було винесено рішення про звернення стягнення на предмет застави. Таким чином, винесення рішення Біляївським районним судом Одеської області від 04.10.2011 року не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання. На даний час рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04.10.2011 року не виконано боржником. Прострочена сума заборгованість становить 34832,48 доларів США.Оскільки, з відповідача було стягнено заборгованість за кредитним договором за період з дати укладання кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана в рішенні Біляївського районного суду Одеської області від 04.10.2011 року, тобто за період з 22.01.2008 року по 22.03.2011 року, то за період після подання позовної заяви від 24.04.2011 року, з 25.04.2011 року по 01.06.2020 року відповідач має заборгованість у розмірі - 9410.32 доларів США, яка складається з 9410.32 доларів США - 3 % річних від простроченої суми, через що позивач змушений був звернутись до суду з вказаним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, але подав до суду клопотання, в якому вказав, що на позовних вимогах наполягає, просить справу розглянути у його відсутність та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позов не подав, а тому суд, приймаючи до уваги заяву представника позивача, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до статті 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до вимог ст.ст. 12, 13 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як було встановлено судом, 22.01.2008 року між АТ КБ «Приват Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № OD30АЕ000029821.

Відповідно до умов вказаного договору, зокрема п. 17.1 договору, АТ КБ «Приватбанк» зобов`язався надати відповідачу кредит у розмірі 30148.46 доларів США на термін до 21.01.2013 року, а відповідач в свою чергу зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 04.10.2011 року позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» було задоволено.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, винесення рішення Біляївським районним судом Одеської області від 04.10.2011 року не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін, оскільки договір діє до повного виконання сторонами зобов`язань та не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

На даний час рішення Біляївського районного суду Одеської області від 04.10.2011 року не виконано боржником, що підтверджується листом Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №11028/30 від 13.04.2021 року, з якого вбачається, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження станом на теперішній час у Відділі на примусовому виконанні відсутнє, та не перебувало на виконанні виконавче провадження по примусовому виконанню рішення №2-1284/11 від 04.10.2011 року виданого Біляївським районним судом в Одеській області, боржником якого є ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

Прострочена сума заборгованість становить 34832,48 доларів США.

Відповідно до розрахунку банку, оскільки, з відповідача було стягнено заборгованість за кредитним договором за період з дати укладання кредитного договору до дати поточної заборгованості, яка була вказана в рішенні Біляївського районного суду Одеської області від 04.10.2011 року, тобто за період з 22.01.2008 року по 22.03.2011 року, то за період після подання позовної заяви від 24.04.2011 року, з 25.04.2011 року по 01.06.2020 року відповідач має заборгованість у розмірі - 9410.32 доларів США, яка складається з 9410.32 доларів США - 3 % річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

В п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, оскільки, зобов`язання залишається невиконаним належним чином, відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

З огляду на викладене, АТ КБ «Приватбанк» має право на стягнення трьох відсотків річних у зв`язку із несвоєчасним виконанням відповідачем грошового зобов`язання, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Питання про стягнення судових витрат, суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України. За частиною першою вищевказаної статті, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 3791,42 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 599, 610-611, 625, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299), заборгованість за період з 25.04.2011 року по 01.06.2020 року у розмірі 9410,32 дол. США, що за курсом 26.86 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 01.06.2020 року складає 252761,20 грн. за кредитним договором № OD30АЕ000029821 від 22.01.2008 року, яка складається з 9410,32 дол. США - 3% річних від простроченої суми.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», (юридична адреса: 01001, м. Київ, вулиця Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ: 14360570, рах. № НОМЕР_2 , МФО № 305299) сплачений судовий збір у розмірі 3791.42 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя С.М. Драніков