Постанова № 9626313, 19.03.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-622/10/2370 19.03.2010 р. м. Черкаси

09 год. 10 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

при секретарі Дуженко С.А.,

за участю представника позивача державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області Лисенка Ю.М. за довіреністю № 8254/10-020 від 03.09.2009р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області до Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління про стягнення заборгованості зі сплати податку на прибуток,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у Звенигородському районі Черкаської області, в якому просить стягнути зі Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління заборгованість зі сплати податку на прибуток в розмірі 6 389грн. 26 коп.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 24.12.1996р. та перебуває на обліку в органах державної податкової служби з 24.12.1996р. як платник податків та платежів до бюджету. Станом на 18.01.2010р. за відповідачем згідно облікової картки платника податків обліковується заборгованість зі сплати податку на прибуток в розмірі 6 389грн. 26 коп., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не зявився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення та доводи представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає платників податку на прибуток, обєкти оподаткування, правила ведення податкового обліку, а також порядок нарахування та строки сплати цього податку, є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994р. (далі по тексту - Закон).

Платниками податку на прибуток згідно статті 2 Закону є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади; а також постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Судом встановлено, що відповідач Звенигородське виробничо-житлове ремонтно-експлуатаційне управління зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 24.12.1996р., ідентифікаційний код 03356789 (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №561027), та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у Звенигородському районі Черкаської області як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р., в тому числі податку на прибуток, з 24.12.1996р. за № 541 (довідка про взяття на облік платника податків № 243 від 10.12.2009р.).

Прибуток платників податку відповідно до статті 10 Закону, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування. Об'єктом оподаткування статтею 3 Закону, в свою чергу, визначено прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, а також суму амортизаційних відрахувань.

Порядок нарахування та строки сплати податку на прибуток підприємств визначені п. 16.4 статті 16 Закону, згідно якої платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Так, платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, яким відповідно до 11 цього Закону є: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів. При цьому сплачується податок на прибуток підприємств за звітний період платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Зокрема, п.п. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№2181-III від 21.12.2000р. (далі по тексту Закон №2181), який є спеціальним законом з питань оподаткування, що установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення тощо, встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181, в свою чергу, передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Так, згідно поданої Звенигородським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням за 3 квартали 2009 року декларації з податку на прибуток підприємства, суму податку, що підлягає до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду відповідачем визначено самостійно в розмірі 6420 грн.

В той же час, згідно наданої позивачем виписки з облікової картки Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління за відповідачем станом на 31 грудня 2009 року обліковується заборгованість зі сплати податку на прибуток за 3 квартали 2009 року, що з урахуванням переплати за попередні періоди складає 6 389грн. 26 коп.

Оскільки суму податку на прибуток підприємств відповідачем розраховано самостійно в поданій останнім декларації, відповідне податкове зобовязання згідно п. 5.1 статті 5 Закону №2181 є узгодженим.

За змістом п.п. 5.4.1 п. 5.4 статті 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Керуючись п. 6.2. статті 6 Закону № 2181 у звязку з несплатою Звенигородським виробничо-житловим ремонтно-експлуатаційним управлінням узгоджених сум податкових зобовязань в установлені строки позивачем на адресу відповідача були направлені податкові вимоги: перша №1/114 від 02.10.2009р. на суму 7 554 грн. 89 коп. та друга №2/131 від 09.11.2009р. на суму 40807 грн. 46 коп., отримані уповноваженою особою відповідача 06.10.2009р. та 10.11.2009р. відповідно.

19 жовтня 2009 року державною податковою інспекцією у Звенигородському районі Черкаської області на підставі п.п. 8.2.1 п. 8.2 статті 8 Закону № 2181 у звязку з несплатою суми податкового зобовязання в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу активів платника податків-Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління за реєстраційним номером 9159588.

11 грудня 2009 року начальником державної податкової інспекції у Звенигородському районі Черкаської області винесено рішення № 52/24-014/03356789 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків-Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління в рахунок погашення його податкового боргу.

Оскільки згідно п.п. 3.1.1 п. 3.1 статті 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, відповідне право органів державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення яких передбачено статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509-XII від 04.12.1990р., суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості зі сплати податку на прибуток підприємств в розмірі 6 389грн. 26коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути зі Звенигородського виробничо-житлового ремонтно-експлуатаційного управління, ідентифікаційний код 03356789, в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Звенигородському районі Черкаської області 6 389(шість тисяч триста вісімдесят девять) грн. 26коп. заборгованості зі сплати податку на прибуток підприємств.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяТ.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 23 березня 2010 року.