Рішення № 96263123, 12.04.2021, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/151/21

Провадження № 2/626/230/2021

РІШЕННЯ

Іменем України

12.04.2021 року м. Красноград Красноградський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Дудченко В.О.

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

розглянувши в підготовчому засіданні в місті Краснограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красноградської міської ради з третьою особою КПТІ «Інвентаризатор» про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Красноградської міської ради про скасування державної реєстрації права власності на Ѕ частини нерухомого майна (реєстраційний номер майна 13531108) від 12.01.2006 року, що належить Красноградській міській раді за адресою Харківська область, м. Красноград, вул. Горького, буд. 122 та в порядку набувальної давності визнати право власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), на нерухоме майно за адресою

АДРЕСА_1 , яке складається із 1/2 частин житлового будинку з надвірними частинами позначені на плані будинку за № 1-1; 1-2; 1-3; 1-4; 1-5; 2-1; 2-2; 2-3; 3-1; 3-2; 3-3.

В обґрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач зазначила, що з народження проживає у житловому будинку з надвірними частинами за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім позивача, власником вказаного житлового будинку також є ОСОБА_2 , який має у власності 1/2 частини домоволодіння, що підтверджується відомостями про права власності з державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.09.2020 року.

Міським бюро технічної інвентаризації у Висновку про реєстрацію домоволодіння встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності Красноградському Міськкомунгоспу на підставі рішення Виконкому Красноградської міської ради депутатів трудящих від 07 вересня 1954 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим Лозівським бюро технічної інвентаризації від 18 грудня 1963 року.

Відповідно до ст. 327 ЦК України, у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Так, з метою встановлення підстав для набуття позивачем права власності за набувальною давністю, адвокатом направлено запит до Красноградської міської ради за наслідком чого надано відповідь № 03-26/2720 від 10.09.2020 року, якою повідомлено, що житловий будинок за вказаною вище адресою не перебуває у комунальній власності та будь-яка інформація і матеріали щодо даного будинку у міській раді відсутні. Так, Красноградській міській раді невідомий власник Ѕ частини нерухомого майна за вказаною адресою.

Крім того, адвокатом направлено запит до Красноградське ЖРЕП, на що підприємство надало відповідь № 756 від 15.09.2020 року, у якій зазначено, що Красноградське ЖРЕП не має у власності Ѕ частки житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 .

Отже, відповідно відомостей Красноградське ЖРЕП, вказаний об`єкт нерухомості не передавався підприємству та не перебуває на балансі, тобто, власник невідомий.

16.09.2020 року адвокатом надіслано адвокатський запит № 01-160920/АЗ до Архівного відділу Красноградської РДА з проханням надати копії необхідних документів, а саме копію «решения исполкома Красноградского городского Совета депутатов трудящихся от 07.09.1954 года» та копію рішення виконкому Красноградської міської ради від 12.06.1954 року.

16.09.2020 року адвокатом отримано відповідь від Архівного відділу Красноградської РДА № 01-70/53 від 16.09.2020 року у якій вказано, що запитуваних адвокатським запитом документів в наявності Архівного відділу Красноградської РДА не виявлено.

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухому майно, право власності зареєстровано за Красноградською міською радою, на підставі Рішення виконкому Красноградської міської Ради депутатів трудящих від 07.09.1954 року, за яким право власності належить Красноградському Міськкомунгоспу, а право власності зареєстровано за Красноградською міською радою від 12.01.2006 помилково та за відсутності будь-яких правових підстав.

Згідно реєстру ЄДРПОУ, суб`єкт господарювання «Красноградський Міськкомунгосп» не зареєстровано, що вказує на наявність безхазяйного нерухомого майна, а саме, Ѕ частки житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 .

Із зазначеного вище вбачається, що власник нерухомого майна за адресою:

АДРЕСА_1 невідомий, а Красноградська міська рада не здійснює повноваження власника, щодо вказаного майна.

Позивач добросовісно заволоділа чужим нерухомим майном, власник якого невідомий, утримувала його, здійснювала поточні ремонти, у зв`язку із чим, вважає його своїм, продовжує відкрито та безперервно ним володіти у продовж усього життя.

Від представника позивача до суду надійшла письмова заява від 12.04.2021 року, відповідно до якої він підтримує позов в повному обсязі, просить розгляд справи проводити за його відсутності та відсутності позивача.

Від представника відповідача Красноградської міської ради, 08.04.2021 року, надійшла письмова заява, відповідно до якої вона просить розгляд справи проводити без участі представника сільської ради, позов визнає в повному обсязі.

Від представника третьої особи КПТІ «Інвентаризатор» до суду надійшла письмова заява від 22.02.2021 року, відповідно до якої просить розгляд справи проводити без участі їх представника, проти задоволення позову не заперечує.

Згідно ч. 4 ст. 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоводенню виходячи з наступного.

У Конституції України закріплені основні правові принципи регулювання відносин власності, головним з яких є принцип рівного визнання й захисту рівним чином усіх форм власності (статті 13, 14, 41).

Конституційні положення про право власності відображені в нормах діючого законодавства, закрема в статті 344 ЦК України, якою встановлені правила застосування набувальної давності як одного зі способів набуття права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Частиною 4 ст. 344 ЦК України визанчено, що право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Виходячи зі змісту ст. 344 ЦК України обставинами , які мають значення для справи, і, які повинен довести сам позивач ( ч.1 ст. 81 ЦПК України) , є законний об`єкт володіння, добросовісність володіння, відкритість володіння, давність володіння та його безперервність ( тобто строк володіння).

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 7 лютого 2014 року "Про судову практику в справах про захист прав власності та інших речових прав" при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя ст. 344 ЦК України). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга ст. 344 ЦК України).

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду (стаття 214 ЦПК).

Виходячи зі змісту статей 335 і 344 ЦК, взяття безхазяйної нерухомої речі на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вона розміщена, і наступна відмова суду в переданні цієї нерухомої речі у комунальну власність не є необхідною умовою для набуття права власності на цей об`єкт третіми особами за набувальною давністю.

Ураховуючи положення пункту 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК про те, що правила статті 344 ЦК про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом, та беручи до уваги, що ЦК набрав чинності з 1 січня 2004 року, положення статті 344 ЦК поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року. Отже, визнання судом права власності на нерухоме майно за набувальною давністю може мати місце не раніше 1 січня 2011 року.

При цьому суди мають виходити з того, що коли строк давнісного володіння почався раніше 1 січня 2001 року, то до строку, який дає право на набуття права власності за набувальною давністю, зараховується лише строк з 1 січня 2001 року. Разом із тим, якщо перебіг строку володіння за давністю почався після цієї дати, то до строку набувальної давності цей період зараховується повністю.

Судом встановлено, що позивач з народження проживає у житловому будинку з надвірними частинами за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім позивача, власником вказаного житлового будинку також є ОСОБА_2 , який має у власності 1/2 частини домоволодіння, що підтверджується відомостями про права власності з державного реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.09.2020 року.

Міським бюро технічної інвентаризації у Висновку про реєстрацію домоволодіння встановлено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві власності Красноградському Міськкомунгоспу на підставі рішення Виконкому Красноградської міської ради депутатів трудящих від 07 вересня 1954 року, що підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим Лозівським бюро технічної інвентаризації від 18 грудня 1963 року.

Так, з метою встановлення підстав для набуття позивачем права власності за набувальною давністю, адвокатом направлено запит до Красноградської міської ради за наслідком чого надано відповідь № 03-26/2720 від 10.09.2020 року, якою повідомлено, що житловий будинок за вказаною вище адресою не перебуває у комунальній власності та будь-яка інформація і матеріали щодо даного будинку у міській раді відсутні. Так, Красноградській міській раді невідомий власник Ѕ частини нерухомого майна за вказаною адресою.

Крім того, адвокатом направлено запит до Красноградське ЖРЕП, на що підприємство надало відповідь № 756 від 15.09.2020 року, у якій зазначено, що Красноградське ЖРЕП не має у власності Ѕ частки житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 .

Отже, відповідно відомостей Красноградське ЖРЕП, вказаний об`єкт нерухомості не передавався підприємству та не перебуває на балансі, тобто, власник невідомий.

16.09.2020 року адвокатом надіслано адвокатський запит № 01-160920/АЗ до Архівного відділу Красноградської РДА з проханням надати копії необхідних документів, а саме копію «решения исполкома Красноградского городского Совета депутатов трудящихся от 07.09.1954 года» та копію рішення виконкому Красноградської міської ради від 12.06.1954 року.

16.09.2020 року отримано відповідь від Архівного відділу Красноградської РДА № 01-70/53 від 16.09.2020 року у якій вказано, що запитуваних адвокатським запитом документів в наявності Архівного відділу Красноградської РДА не виявлено.

Відповідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухому майно, право власності зареєстровано за Красноградською міською радою, на підставі Рішення виконкому Красноградської міської Ради депутатів трудящих від 07.09.1954 року, за яким право власності належить Красноградському Міськкомунгоспу, а право власності зареєстровано за Красноградською міською радою від 12.01.2006 помилково та за відсутності будь-яких правових підстав.

Згідно реєстру ЄДРПОУ, суб`єкт господарювання «Красноградський Міськкомунгосп» не зареєстровано, що вказує на наявність безхазяйного нерухомого майна, а саме, Ѕ частки житлового будинку за адресою:

АДРЕСА_1 .

Відповідно до довідки від Архівного відділу Красноградської РДА № 01-70/10 від 11.02.2021 року офіційні дані щодо правонаступників Красноградського міськкомунхоза відсутні.

Із зазначеного вище вбачається, що власник нерухомого майна за адресою:

АДРЕСА_1 невідомий, а Красноградська міська рада не здійснює повноваження власника, щодо вказаного майна.

Позивач добросовісно заволоділа чужим нерухомим майном, власник якого невідомий, утримувала його, здійснювала поточні ремонти, у зв`язку із чим, вважає його своїм, продовжує відкрито та безперервно ним володіти у продовж усього життя.

Таким чином, виходячи з вище викладеного, суд вважає за необхідне скасувати державну реєстрацію права власності на Ѕ частину нерухомого майна (реєстраційний номер майна 13531108) від 12.01.2006 року, що належить Красноградській міській раді за адресою Харківська область, м. Красноград, вул. Горького, буд. 122 та в порядку набувальної давності визнати право власності за ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), на нерухоме майно за адресою

АДРЕСА_1 , яке складається із 1/2 частин житлового будинку з надвірними частинами позначені на плані будинку за № 1-1; 1-2; 1-3; 1-4; 1-5; 2-1; 2-2; 2-3; 3-1; 3-2; 3-3.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 344 ЦК України, ст.ст. 4-5, 76-83 ЦПК України суд ,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Красноградської міської ради з третьою особою КПТІ «Інвентаризатор» про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності на Ѕ частину нерухомого майна (реєстраційний номер майна 13531108) від 12.01.2006 року, що належить Красноградській міській раді за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , право власності за набувальною давністю на нерухоме майно за адресою:

АДРЕСА_1 , яке складається із 1/2 частин житлового будинку з надвірними частинами позначені на плані будинку за № 1-1; 1-2; 1-3; 1-4; 1-5; 2-1; 2-2; 2-3; 3-1; 3-2; 3-3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Харківського апеляційного суду через Красноградський районний суд Харківської області.

Суддя