Постанова № 9626152, 18.05.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1649/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Головка А.Б.,

при секретарі Вовченко Т.П.,

за участю:

представника позивача - Гордієнко Н.В.,

представників відповідача - Тур Н.В., Крицький Р.Г., Віхоть Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер"до Державної податкової інспекції у м.Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро стягнення невідшкодованої бюджетної заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

22 квітня 2010 року Відкрите акціонерне товариство "Полтавакондитер"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській областіпро стягнення з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер" заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 177500 грн. 40 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004 року, поданої до Державної податкової інспекції у м. Полтаві 19.11.2004 року, бюджетному відшкодуванню підлягала сума податку на додану вартість у розмірі 938875 грн., з них 449038 грн - сума експортного відшкодування. 20.12.2004 року відповідачем здійснено додаткову позапланову документальну перевірку ВАТ “Полтавакондитер” з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість з бюджету за жовтень 2004 року, за наслідками якої було складено акт № 2894/23-2/00382208 від 20.12.2004 року, в якому було зафіксовано завищення позивачем суми відшкодування ПДВ у розмірі 178386 грн. 00 коп. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення- рішення № 0000862305/0 від 21.12.2004 р., яким було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 178386 грн. 00 коп. Вказане податкове повідомлення-рішення було визнано недійсним постановою господарського суду Полтавської області від 15.02.2005 року, яка залишена постановою Київського міжобласного господарського суду від 22.04.2005 року без змін.Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2006 року дані судові рішення залишено без змін. Разом з тим, незважаючи на звернення позивача до відповідача з вимогою про виплату йому суми податку на додану вартість, яка залишилася невідшкодованою, за жовтень 2004 року в розмірі178386 грн. 00 коп., Державною податковою інспекцією у м. Полтаві не вжито заходів до перерахування вказаних коштів на розрахунковий рахунок позивача, тому згідно пп. 6.1., 6.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України та Головним управлінням Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72, позивач звернувся до суду про стягнення бюджетної заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили відмовити у його задоволенні.

У запереченнях проти позову представники відповідача Державної податкової інспекцієї у м. Полтаві зазначали, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, що згідно ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Крім того, відповідачем було подано висновки про відшкодування ПДВ по ВАТ "Полтавакондитер" на суму 177500 грн. 40 коп. № 547 від 15.10.2009 року до органів Державного казначейства.

У письмових запереченнях представник відповідача Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області посилався на те, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві не надано документів на відшкодування позивачу суми податку на додану вартість за жовтень 2004 року згідно вимог Порядку взаємодії між органами державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року № 451/501/132, тому у Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області були відсутні підстави для перерахування позивачу відповідної суми коштів. За таких обставин вважає, що Головне управління Державного казначейства України у Полтавській області не порушувало прав позивача і не може нести відповідальність за наслідки відносин суб'єкта господарювання та податкового органу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Полтавакондитер»(свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 083530) з 28.06.1997 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується наявним у матеріалах справи свідоцтвом № 033452 про реєстрацію платника податку на додану вартість, виданим Державною податковою інспекцією у м. Полтаві 21.12.2006 року.

Зазначеним суб'єктом господарювання було подано до Державної податкової інспекції у м. Полтаві податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2004 року (отримано ДПІ 19.11.2004 р.), в якій визначено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 938875 грн., яку заявлено до відшкодування.

20.12.2004 року відповідачем здійснено додаткову позапланову документальну перевірку ВАТ “Полтавакондитер” з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість з бюджету за жовтень 2004 року, за наслідками якої було складено акт № 2894/23-2/00382208 від 20.12.2004 року, в якому зафіксовано завищення позивачем суми відшкодування ПДВ у розмірі 178386 грн. 00 коп.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення № 0000862305/0 від 21.12.2004 р., яким було зменшено бюджетне відшкодування з ПДВ на 178386 грн. 00 коп.

Позивачем було оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення в судовому порядку.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 15.02.2005 року податкове повідомлення-рішення № 0000862305/0 від 21.12.2004 р. визнано нечинним.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2005 року рішення Господарського суду Полтавської області від 15.02.2005 року залишено без змін. Постанова з урахуванням вимог ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили з моменту її проголошення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.07.2006 року дані судові рішення залишено без змін.

15.09.2008 року за вих. № 1490 позивачем до Державної податкової адміністрації у Полтавській області було направлено вимогу про сплату суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2004 року в розмірі 177500 грн.

У відповіді № 26461/10/10-120 від 16.10.2008 року на вимогу ВАТ “Полтавакондитер” від 15.09.2008 року Державною податковою адміністрацією у Полтавській області вказано, що по декларації позивача з ПДВ за жовтень 2004 року невідшкодованою є сума ПДВ в розмірі 177500 грн. Зазначено, що на виконання постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2006 року залишок невідшкодованої суми податку на додану вартість поновлено у картці особового рахунку позивача та буде включено до Реєстру по відшкодуванню ПДВ.

У листі від 22.10.2008 року № 2466/10/15-244, надісланому у відповідь на звернення позивача від 15.09.2008 року № 1462 щодо невідшкодування податку на додану вартість, Державна податкова адміністрація України у Полтавській області послалася на те, по декларації з ПДВ за жовтень 2004 року рахується невідшкодованою сума податку на додану вартість в сумі 177500 грн. 40 коп. З метою виконання судових рішень залишок невідшкодованої суми буде включено до Реєстру по відшкодуванню ПДВ та у разі погодження з ДПА України сума бюдженого відшкодування з податку на додану вартість буде повернута на розрахунковий рахунок позивача.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві і Відкритим акціонерним товариством «Полтавакондитер»було здійснено звірку розрахунків з податку на додану вартість станом на 10.10.2008 року. За результатами перевірки розрахунку позивача, в якому було зазначено невідшкодовану сума ПДВ за жовтень 2004 року в розмірі 177500 грн. 40 коп., Державною податковою інспекцією у м. Полтаві товариству надіслано лист від 15.10.2008 року № 279/19-128, в якому повідомлено, що у розрахунку товариства розбіжностей не виявлено, таким чином підтверджено залишок невідшкодованої суми ПДВ у зазначеному розмірі.

З огляду на те, що ВАТ «Полтавакондитер»не було відшкодовано суму ПДВ згідно поданої податкової декларації за жовтень 2004 року в розмірі 177500 грн. 40 коп., Товариство звернулося до суду з позовними вимогами про стягнення вказаної суми з державного бюджету.

Відповідно до ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон “Про ПДВ”) органи державної податкової служби уповноважені здійснювати контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податку на додану вартість та надавати висновки про суми цього податку, тому вони є суб'єктами владних повноважень в розумінні ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, і спори щодо їх рішень, дій чи бездіяльності при здійсненні вказаних повноважень підсудні адміністративному суду. Вимоги про стягнення сум бюджетного відшкодування ПДВ безпосередньо пов'язані із діяльністю органу державної податкової служби, яким не забезпечено таке відшкодування у безспірному порядку, у зв'язку з чим виникає спір у публічно-правовій сфері, що підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку діям відповідачів при виконанні повноважень щодо забезпечення відшкодування сум ПДВ Відкритому акціонерному товариству «Полтавакондитер», суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно п.п. 7.7.3 п 7.7 ст. 7 вказаного Закону у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних грошових сум з бюджетного рахунку на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі казначейського чека, який приймається до негайної оплати (погашення) будь-якими банківськими установами.

Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем відповідно до вимог пп. п.п. 7.7.3 п 7.7 ст. 7 Закону України «Про ПДВ»у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2004 року було заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 938875 грн.

З урахуванням висновку акту додаткової позапланової документальної перевірки з питання правомірності відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2004 року від 20.12.2004 року № 2894/23-2/00382208, згідно із яким із заявленої суми ПДВ 938875 грн. не підтверджено лише суму ПДВ в розмірі 178386 грн., а також судових рішень, якими визнано недійсним податкове повідомлення - рішення № 0000862305/0 від 21.12.2004 р. про встановлення завищення суми бюджетного відшкодування по ПДВ за жовтень 2004 року в сумі 178386 грн., заявлена позивачем до відшкодування у вжовтні 2004 році сума ПДВ в розмірі 938875 грн. є підтвердженою.

Станом на 10.10.2008 року залишок невідшкодованої позивачу суми ПДВ за жовтень 2004 року становив 177500 грн. 40 коп., що не заперечується сторонами.

ДПІ у м. Полтаві 15.10.2009 року направлено до органів Державного казначейства України висновок про суми відшкодування податку на додану вартість № 547 на суму 177500 грн. 40 коп., який разом із супровідним листом від 23.10.2009 року за № 04-05/2465 було повернуто у зв"язку із відсутністю реєстра суб"єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету та відповідно до Порядку взаємодії між органами державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року № 451/501/132 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 р. за № 971/9570).

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на отримання бюджетного відшкодування в сумі 177500 грн. 40 коп., яка є підтвердженою.

Крім того, право позивача на бюджетне відшкодування з ПДВ за жовтень 2004 року у вищевказаному розмірі підтверджено рішеннями судів, які набрали законної сили.

Відповідно до п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Порядок взаємодії між органами державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики (далі Порядок) затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 року № 451/501/132 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 р. за № 971/9570).

Пунктами 5, 6 Порядку встановлено, що Державна податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Одночасно з повідомленням Державного казначейства України Державна податкова адміністрація України повідомляє державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі про обсяги можливих сум відшкодувань та про перелік суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодувань податку на додану вартість, за якими регіональні податкові органи протягом дня подають до регіональних органів державного казначейства висновки на проведення відшкодування податку на додану вартість.

Згідно п. 7 Порядку Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками, про що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснені відшкодування податку.

Як вбачається з письмових заперечень відповідача Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області станом на момент розгляду справи реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету в розмірі 177500 грн. 40 коп. не складено та не направлено до Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області для бюджетного відшкодування позивачу ПДВ за жовтень 2004 року, у зв'язку з чим порушено право позивача на отримання відшкодування.

Враховуючи те, що Державною податковою інспекцією у м. Полтаві не забезпечено належним чином виконання своїх повноважень щодо відшкодування відповідно до вимог Закону України “Про ПДВ” заявленої позивачем до відшкодування суми ПДВ у податковій декларації за жовтень 2004 року, суд приходить до висновку про те, що позов про стягнення з Державного бюджету України вказаної суми, а саме, 177500 грн. 40 коп. є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Доводи відповідача про те, що позивачем було пропущено річний строк звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права, що відповідно до ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Згідно із положеннями, закріпленими у абз. 5 п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"(у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюдженої заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Також, згідно із п. 6.1., 6.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України від 02.07.1997 № 209/72, суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, уважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Посилання відповідача на строк, встановлений п.п. 15.3.1. п. 15.3 ст. 15 Закону України № 2181, згідно із яким заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування, суд також не бере до уваги, оскільки строк звернення до суду з позовом про стягнення бюджетної заборгованості та граничний строк подання заяви на відшкодування податку є різними за змістом та наслідками строки.

Строк подання заяви на відшкодування податку на додану вартість позивачем не було порушено, оскільки у декларації з ПДВ за жовтень 2004 року ним було заявлено до відшкодування суми ПДВ, що відповідало вимогам Закону України «Про ПДВ»в редакції, яка діяла на той момент.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області про стягнення невідшкодованої бюджетної заборгованості задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер" заборгованість з бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 177500 грн. 40 коп. (сто сімдесят сім тисяч пятсот гривень сорок копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавакондитер" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот гривень).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 25 травня 2010 року.

СуддяА.Б. Головко