Ухвала суду № 96256517, 14.04.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/4678/19

1-кп/212/109/21

У Х В А Л А

14 квітня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Козлова Ю.В.

за участю секретаря судового засідання Машошиної Ю.О.

прокурора Талибова Р.А.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Солодовника О.А.

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, посилаючись на ризики передбачені ст.177 КПК України.

Захисник Солодовник О.А. заявив клопотання про заміну запобіжного заходу на домашній арешт, в зв`язку з недоведеністю прокурором ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника, заперечував проти продовження строку тримання під вартою, просив змінити на запобіжний захід тримання під вартою на домашній арешт.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод та ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

Так, відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Суддя, вислухавши думку учасників кримінального провадження і проаналізувавши клопотання прокурора та захисників, прийшов до наступного. Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції, правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012р. у справі "Тодоров проти України", відповідно до якої «для продовження тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою протягом досить тривалого строку». Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Суд вважає, що п.3 ст.5 Конвенції визначає право заарештованого на розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження, при цьому таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з`явитися на судове засідання.

Під час судового розгляду слідства було проведено переважна кількість процесуальних дій пов`язаних з доказуванням обвинувачення, а тому ризик можливості незаконно впливати на свідків в обвинуваченого відсутній, можливість щось приховати чи змінити з об`єктивної сторони у нього також практично виключена.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого та беручі до уваги той факт, що обставини по справі з часу обрання запобіжного заходу дещо змінились та з урахуванням викладеного вище, і того, що ризики передбачені ст.177 КПК України (ухилення обвинуваченого від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, тиску на свідків), на думку суду, не мають явно вираженої наявності, - все це дає підстави для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу.

За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, суддя приходить до висновку, що міра запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем фактичного проживання обвинуваченого забезпечить належну процесуальну поведінку ОСОБА_1 шляхом заборони обвинуваченому залишати своє житло цілодобово, зобов`язавши останнього прибувати за кожною вимогою суду та вважає достатнім застосування на даний час більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131,132,177,178,183,184,331 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Змінити обвинуваченим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з застосуванням електронного засобу контролю, заборонивши обвинуваченому залишати житлове приміщення за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 - цілодобово, строком до 14 червня 2021 року включно.

Суд зобов`язує обвинуваченого ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду та, крім того покладає на нього обов`язки передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

1) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

2) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити обвинуваченому, що працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Строк дії ухвали визначити, два місяці, до 14 червня 2021 року включно.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з під варти з зали суду.

Виконання ухвали щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_1 доручити Відділенню поліції №5 Криворізького районного управління поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області.

Контроль по організації виконання ухвали покласти на керівника Криворізької північної окружної прокуратури.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі порушення ним умов застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту до нього може бути знову застосований більш суворий запобіжний захід – тримання під вартою.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору після її проголошення та направити начальнику Криворізького слідчого ізолятору управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: Ю. В. Козлов