Постанова № 9625261, 27.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27.11.2008 р. № 6/178

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянську Я.І. при секретарі судового засідання Назарова О.П. вирішив адміністративну справу

Державна податкова інспекція у Солом"янському районі міста Києва

до ОСОБА_1

простягнення заборгованості в сумі 1769,19 грн.

Представники:

від позивача: Мінченко Я.В. (довіреність від 26.09.2008р. № 126);

від відповідача: ОСОБА_1

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 27.11.2008р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася Державна податкова адміністрація у Соломянському районі м. Києві з позовом до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1769,19 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що СПД фізична особа ОСОБА_1 має податковий борг, який виник в результаті несплати по податкових повідомленнях рішеннях на загальну суму 1769,19 грн.

Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає наступне. Податковий борг виник внаслідок прийнятих податкових повідомлень рішень з якими відповідач не погоджується та просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог в звязку із частковим погашенням позивачем суми боргу та просить суд стягнути з СГД фізичної особи ОСОБА_1 заборгованість в сумі 1417,21 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем ДПІ у Соломянському районі м. Києві була проведена виїзна планова перевірка Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства та складено Акт №17-306/393 від 29.08.2005р.

За висновками Акту перевірки ДПІ у Соломянському р-ні м. Києва 31.08.2005 р. прийняла податкові повідомлення рішення :

№ 0003291705/0 на загальну суму 1722,00 грн., з яких 1148,00 грн. основний борг та 574,00 грн. штрафні (фінансові) санкції;

№0003301705/0 на загальну суму 837,60 грн.

Перевіркою встановлено:

-не підтвердження в березні та в вересні 2003 року податкового кредиту (до перевірки не надані податкові накладні).

-не підтвердження податкового кредиту в III кварталі 2004 року (до перевірки не надані податкові накладні).

Відповідальність за вказані порушення передбачені пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закони України «Про податок на додану вартість» № 168/97 - ВР від 03.04.1997р. (зі змінами та доповненнями) та пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про податок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами »№2181 -III від 21.12.2000р. (із змінами та доповненнями).

Також у Відповідача виникла пеня по податку на додану вартість в розмірі -105,81 грн. Частина заборгованості перед бюджетом була погашена Відповідачем за рахунок переплати. Так, станом на жовтень 2008р. заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість становить - 1290,78 грн.

Крім того перевіркою встановлено:

- в 2003 році заниження валових доходів (валові доходи не відповідають податковим зобов'язанням та доходам, отриманим на розрахунковий рахунок платника).

Відповідачем порушено ст. 19 Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992 р. зі змінами та доповненнями (далі Декрету). Відповідно ст.13 Декрету встановлено оподатковуваний дохід. Згідно ст. 14 Декрету проведено перерахунок податку з доходів суб'єкта господарювання.

Згідно ст.1З Декрету Кабінету міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» № 13-92 від 26.12.1992 р. зі змінами та доповненнями оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами.

На підставі п. 4.2.2-б. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІП, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Перевіркою встановлено заниження валового доходу за 2003р., чим порушено п. 19.1.а), ст.19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-ІУ від 22.05.03р. зі змінами та доповненнями.

Також у Відповідача виникла пеня по податку з доходів фізичних осіб в розмірі -45,47 грн. Частина заборгованості перед бюджетом була погашена Відповідачем за рахунок переплати. Так, станом на жовтень 2008р. заборгованість перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб становить - 126,43 грн.

Таким чином, податковий борг відповідача перед бюджетом становить 1417,21 грн.

Відповідачем зазначені податкові повідомлення рішення не оскаржувались. Згідно п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та п. 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.

П.п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону №2181-ІІІ передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи та державні виконавці у межах їх компетенції.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. З Закону України від 21.12.2000р. №2181 активи платника податку можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

В десятиденний термін, як це передбачено п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, відповідач узгоджену суму податкового зобовязання та штрафних (фінансових) санкцій не сплатив.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ, узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків. Згідно з п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності) в рахунок погашення його податкового боргу (п. 1.6 ст. 1 Закону № 2181-ІІІ).

ДПІ у Соломянському районі м. Києва відповідачу було направлено податкові вимоги №1/1855 від 29.09.2005р. та №2/961 від 17.10.2006р. та винесено рішення про стягнення коштів за рахунок активів боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Ст. З Закону України «Про державну податкову службу в Україні»зазначено, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції виконують функції, зокрема подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обгрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, відповідач не надав суду належних доказів щодо не правомірності прийнятого позивачем податкового повідомлення - рішення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Субєкта господарської діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса 03061, АДРЕСА_1) :

- заборгованість в розмірі 1290,78 грн. на розрахунковий рахунок №3111302960010, код платежу 14010100, одержувач ВДК у Соломянському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019.

- заборгованість в розмірі 126,43 грн. на розрахунковий рахунок №33210801600010, код платежу 11010200, одержувач ВДК у Соломянському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077951, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя Добрянська Я.І.