Постанова № 9625256, 25.11.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25.11.2008 р. 12:00№ 7/482

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Поліщук О.А. вирішив адміністративну справу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Текон"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі м.Києва

провизнання частково нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Представники:

від позивачаДокійчук К.Л., Кулик Л.М. представники за протоколом № 1

від відповідачаЦиганкова В.О. - представник за довіреністю На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.11.2008 року об 12 год. 00 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Текон" звернулося до суду з позовом про визнання частково нечинним рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від 29.02.2008 року № 0000162202 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Ухвалою від 05.09.2008 р. було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 25.11.2008 р. о 10:45.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, відповідачем, в результаті неправильного застосування редакцій Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", було прийняте частково незаконне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм валютного законодавства України.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, вважав своє рішення обґрунтованим та таким, що відповідає нормам податкового та валютного законодавства України, просить суд відмовити в задоволенні позову.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва було проведено виїзну позапланову перевірку з питання дотримання вимог валютного законодавства України згідно повідомлення уповноваженого банку Розрахунковий центр "Приват Банк" від 08.01.2008 року № 27.

У результаті перевірки було виявлено порушення норм валютного законодавства України, а саме: ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (в редакції від 23.09.1994 року № 185/94-ВР), щодо несвоєчасності повернення валютних коштів на суму 22144,00 Євро по контракту від 25.09.2007 року № 52, про що складено акт від 19.02.2008 року № 22/22-02-30306981.

На підставі акта перевірки відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.08.2008 року № 0000160002, яким нараховано до сплати штрафні (фінансові) санкції в розмірі 23185,27 грн.

Судом встановлено, що позивач не погоджуючись з висновками акту перевірки та оспорюваним рішенням, шляхом подання скарги до Державної податкової адміністрації у м. Києві та Державної податкової адміністрації України, реалізував надане йому пп.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" право адміністративного оскарження оспорюваного рішення, але рішення відповідача було залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що діяв в редакції від 23.09.1994 року № 185/94-ВР, був встановлений 90-денний строк зарахування виручки (відстрочення імпортних поставок, поставок обєктів лізингу) за експортними (імпортними, лізинговими) операціями резидентів (крім операцій вітчизняних підприємств суднобудівної та фармацевтичної промисловості, а також субєктів космічної діяльності).

Відповідно до ст. 4 зазначеного Закону України передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

З 01.01.2008 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 31.05.2007 року №1108-V, яким строк зарахування виручки в іноземній валюті (відстрочення імпортних поставок) збільшений до 180 календарних днів (крім операцій субєктів космічної діяльності, для яких цей строк складає 500 календарних днів).

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність.

Таким чином, з огляду на викладене та враховуючи лист Національного банку України від 24.12.2007 року № 28-311/4677-13526 та Державної податкової адміністрації України від 23.11.2007 року № 23963/7/22-5018, на випадки не завершення станом на 01.01.2008 року розрахунків за експортними, імпортними операціями резидентів поширюються норми того закону, який скасовує або помякшує відповідальність резидента, тобто діють положення Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 31.05.2007 року №1108-V і застосовується 180-денний строк розрахунків.

Судом встановлено, що правовідносини позивача є триваючими станом на 2008 рік, отже відповідачем порушено зазначені норми податкового та валютного законодавства України при винесені оспорюваного рішення, а тому враховуючи обставини справи та наявні докази, прийняте відповідачем рішення, на підставі якого було нараховано штрафні (фінансові) санкції є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного в Україні законодавства.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про визнання частково нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч.2 ст.19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як субєкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обовязок щодо доказування правомірності прийнятого ним частково оспорюваного рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та обєктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 97, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Текон" задовольнити повністю.

2.Визнати частково недійсним рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.02.2008 року № 0000160002 в частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 20287,11 грн.

3.Судові витрати в сумі 3,40 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Текон" за рахунок Держаного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.11.2008 року.

Суддя Арсірій Р.О.