Постанова № 9625145, 30.09.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30.09.2008 р. 15 год. 11 хв. № 4/517

За позовомПриватного підприємства «Корпорація Мрій»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

проскасування податкового повідомлення-рішення № 0010282312/0 від 25.12.2007 року Суддя Вовк П.В.

Секретар судового засідання Жовтяк Я.В.

Представники:

Від позивача Кадькаленко О.С.

Від відповідачаКоваленко М.В. На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 30.09.2008 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено 01.10.2008 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Корпорація Мрій»(далі Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом (з урахуванням уточнень представника Позивача від 30.09.08) про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (далі Відповідач) № 0010282312/0 від 25.12.2007 року

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2008 року відкрито провадження у адміністративній справі № 4/517.

30.09.2008 року у судовому засіданні представник Позивача позов підтримав та просить суд його задовольнити.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Позивач вважає спірне рішення таким, що прийняте безпідставно та необґрунтовано.

Представник Відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволені позову з підстав викладених у письмових запереченнях від 11.09.08 № 3899/9/10-314, які залучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивача зареєстровано Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 14.07.2003 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до ЄДР 1074120 0000 012657, ідентифікаційний код 32596735.

У період з 07.12.07 по 10.12.07 Відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку Позивача з питань повязаних з нарахуванням та сплатою податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ТД Трансбудсервіс», ідентифікаційний код 33234903.

За результатами перевірки Відповідачем складено акт від 13.12.2007 р. № 4673/23-12/32596735 (далі Акт перевірки).

Відповідно до висновку Акту перевірки податковим органом встановлено порушення Позивачем п.п. 7.2.4, п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 167/98-ВР (далі Закон України № 168/97-ВР), що призвело до заниження суми податкового зобовязання з ПДВ у сумі 32363,00 грн., а саме на думку Відповідача Позивачем неправомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ, вказані у податкових накладних, отриманих від ТОВ «ТД Трансбудсервіс»за період з 27.07.05 по 21.10.05 у звязку з тим, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва по цивільній справі № 2-2720/2006 від 22.08.2006 року визнано недійсним з моменту реєстрації статут та свідоцтво платника ПДВ -ТОВ «ТД Трансбудсервіс».

Факт визнання недійсним свідоцтва платника ПДВ з моменту внесення в реєстр платників ПДВ на думку Відповідача є підставою вважати, що податкові накладні складені ТОВ «ТД Трансбудсервіс»є такими, що не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», а тому Позивач неправомірно включив до податкового кредиту суми ПДВ, вказані у даних податкових накладних.

25.12.2007 року Відповідачем на підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення рішення № 0010282312/0, яким Позивачу на підставі п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено податкове зобовязання у сумі 48544,50 грн. з яких 32363,00 грн. основний платіж та 16181,50 штрафні санкції.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується представниками сторін 19.07.2005 року між Позивачем та ТОВ «ТД Трансбудсервіс»був укладений договір № 99, предметом якого є надання ТОВ «ТД Трансбудсервіс»консультаційних послуг Позивачу.

На виконання умов вищезазначеного договору Позивачем у період з 27.07.05 по 21.10.05 сплачено на рахунок ТОВ «ТД Трансбудсервіс»194172,25 грн.

В свою чергу ТОВ «ТД Трансбудсервіс»було складено та видано Позивачу податкові накладні: № 599/25 від 27.07.05, № 120/362 від 26.09.05, № 310/512 від 11.10.05, 350/530 від 17.10.05, 360/550 від 21.10.05 на загальну суму 194172,25 грн. з яких ПДВ складає 32362,05 грн.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як встановлює п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідачем не заперечується факт того, що зазначені вище податкові накладні формально оформлені відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі Закон 168/97-ВР), а саме містять зазначені окремими рядками відомості, передбачені у цьому підпункті.

Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість»передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

На момент проведення перевірки Позивач мав всі необхідні податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту у сумі 32362,05, що не заперечується Відповідачем.

За таких обставин, висновки Відповідача про те, що Позивач не мав права на податковий кредит на підставі виписаних ТОВ «ТД Трансбудсервіс»податкових накладних № 599/25 від 27.07.05, № 120/362 від 26.09.05, № 310/512 від 11.10.05, 350/530 від 17.10.05, 360/550 від 21.10.05, суд вважає помилковими.

Слід зазначити, що Договір № 99 від 19.07.2005 р. був укладений та виконаний в 2005 році, а рішення Дарницького районного суду м. Києва постановлено 22.08.2006 р.

Визнання в судовому порядку недійсними з моменту державної реєстрації установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ «ТД Трансбудсервіс» не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій (правочинів) недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність лише за наявності вини.

Крім того, Законом України «Про систему оподаткування»для платника податку не передбачено обов'язку (ст. 9) та не надано право (ст. 10) вимагати від іншого платника податку будь-яких відомостей (в тому числі щодо реєстрації в якості платника податку, ведення останнім податкового обліку, сплати податків до бюджету тощо). Також, Закон України «Про податок на додану вартість»не передбачає обов'язку чи права одного платника податку контролювати показники податкової звітності по ПДВ іншого платника податку.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності ТОВ «ТД Трансбудсервіс», зазначені в рішенні Дарницького районного суду м. Києва від 22.08.2006 р. по справі № 2-2720/2006, визнання недійсними його установчих документів та свідоцтва платника ПДВ не впливають на результати діяльності Позивача та не можуть бути підставою для притягнення Позивача до відповідальності, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку не є Позивач.

Отже, Позивач відповідно до вимог чинного законодавства України мав всі правові підстави для включення сплаченої у складі вартості придбаних послуг суми ПДВ до податкового кредиту, оскільки:

1)ТОВ «ТД Трансбудсервіс»були виписані на адресу Позивача належним чином оформлені податкові накладні, які не було визнано недійсними в судовому порядку;

2) Позивач сплатив вартість придбаних товарів (послуг) у повному обсязі;

3) Суми ПДВ були сплачені Позивачем у складі вартості товару (послуг).

Як зазначено в Постанові Верховного Суду України від 10.06.2003 р., визнання в судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва як платника ПДВ, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими субєктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть нести відповідальність за наявності вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що матеріалами справи спростовуються факт порушення Позивачем вимог п.п. 7.2.4, п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 25.12.2007 року № 0010282312/0.

3. Присудити на користь Приватного підприємства «Корпорація Мрій»з Державного бюджету України судові витрати у сумі 03 грн. 40 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя П.В. Вовк