Постанова № 9625111, 22.09.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22.09.2008 р. № 9/420

09:45

За позовомКиївського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції

ДоКиївського обласного військового комісаріату

про стягнення заборгованості у розмірі 5616,64 грн. Суддя: Кротюк О.В.

Секретар судового засідання: Таран Т.К.

Представники:

Від позивачаХалупко С.І. (довіреність № 49-07-06 від 14.01.2008 р.)

Від відповідачаНе прибув Обставини справи:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Київського обласного військового комісаріату з вимогами стягнути суму заборгованості по страхових внесках на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 5616,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено у встановлений Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» строк суму страхових внесків, визначену самостійно платником внесків.

Відповідач в судове засідання не прибув, докази неодноразового належного повідомлення про розгляд справи знаходяться в матеріалах справи, заперечення проти позову не надав.

Справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

Ірпінський міський військовий комісаріат (далі - Ірпінський МВК) взятий на облік страхувальника в Ірпінській міській виконавчій дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 03.12.2001 року.

Ірпінський міський військовий комісаріат є структурним підрозділом Київського обласного військового комісаріату і знаходиться на його балансі (довідка від 22.12.2000 р.) був включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України як юридична особа, код за ЄДР 07726289 (довідка № 397).

Ірпінський міський військовий комісаріат подав до відділення Фонду звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, повязані з загальнообовязковим державним соціальним страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності за 2006 р., яким визначив заборгованість за страхувальником на кінець звітного періоду у розмірі 5616,64 грн.

На підставі Наказу Міністра оборони України від 27.09.2005 року № 587 „Про вдосконалення діяльності військових комісаріатів", Директиви Міністерства оборони України № Д-322/1/03 від 06.04.2006 року „Про проведення організаційних заходів з військовими комісаріатами Збройних Сил України у 2006 році", листа Київського обласного військового комісаріату від 11.09.2006 року № 934 було реорганізовано міські військомати на території України та Київської області. Дана реорганізація спричинила значне скорочення фінансово-господарчої частини міських військоматів, всі фінансові операції з 20.12.2006 року перейшли до Київського обласного військомату як головного розпорядника коштів, в тому числі кредиторська та дебіторська заборгованість.

З метою зняття з обліку страхувальника Ірпінський МВК звернувся до Ірпінської міської виконавчої дирекції з листом № 1360 від 13.12.2006 року про проведення перевірки.

Актом ревізії Ірпінської міської виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 61-296 від 15.01.2007 р. встановлено суму заборгованості відповідача перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у розмірі 5616,64 грн.

На день розгляду справи зазначена заборгованість відповідачем перед Фондом не погашена, доказів зворотного ним не надано.

Аналізуючи викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про підставність та обґрунтованість позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18 січня 2001 року N 2240-IIIвідповідно до Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей.

Відповідно до статті 22 Закону № 2240 платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, є страхувальники та застраховані особи.

Відповідно до статті 23 страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У разі ліквідації (реорганізації) юридичної особи страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок щодо сплати страхових внесків до Фонду по день ліквідації (реорганізації) та звернутися за місцем здійснення його обліку як страхувальника для отримання довідки про відсутність заборгованості.

Страховик має право, зокрема, здійснювати перевірку правильності нарахування і повноти сплати страхових внесків та використання страхових коштів на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Положеннями статті 28 Закону № 2240 страховик зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль за правильним нарахуванням, своєчасною сплатою страхувальником страхових внесків, а також обгрунтованістю проведених ним витрат страхових коштів.

Відповідно до норм статті 30 Закону 2240 страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку.

Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується.

Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26 червня 2001 р. N 16, погоджена Національним банком України 2 жовтня 2001 р., розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. N 2240-III (далі - базовий Закон), Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. N 2213-III, Статуту Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та інших актів законодавства.

Інструкцією встановлено, що при ліквідації страхувальник зобов'язаний провести повний розрахунок з Фондом на день ліквідації.

Якщо страхувальник, що підлягає ліквідації, є фінансово неспроможним, його борги щодо сплати страхових внесків відображаються в акті перевірки (до якого додається акт звірки заборгованості) в трьох примірниках, один з яких надсилається ліквідаційній комісії, другий - правонаступнику (якщо він визначений). Одночасно до відповідного податкового органу надсилається повідомлення щодо існуючої заборгованості страхувальника перед Фондом.

Не сплачені в строк страхові платежі стягуються в дохід Фонду із страхувальника, згідно Порядку надіслання органам державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків та інформації про скасування або зміну суми нарахованого податкового зобов'язання за рішенням суду (господарського суду) від інших контролюючих органів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 р. N 1387, та Угоди про інформаційне співробітництво між Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та Державною податковою адміністрацією України від 25.04.2003 р. Указані платежі можуть стягуватись із страхувальника також у судовому порядку.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача, до якого в звязку з реорганізацією районних військових комісаріатів перейшла кредиторська та дебіторська заборгованість, заборгованості зі сплати страхових внесків, повязаних з загальнообовязковим державним соціальним страхуванням в звязку з тимчасовою втратою працездатності за 2006 р., оскільки доказів зворотнього відповідачем не надано.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України (№254к/96-ВР від 28.06.1996р.) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Київського обласного військового комісаріату (м. Київ, вул.. Артема, 59, код ЄДРПОУ 07910662) до Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Київ, вул. Боричів Тік, 30) заборгованість по страхових внесках на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності у розмірі 5616 (пять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 64 коп.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя О.В.Кротюк