Постанова № 9624807, 03.04.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03.04.2008 р. № 11/389

За позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва

до ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в сумі 79,40 грн.

Суддя Винокуров К.С.

Секретар судового засідання Давиденко Д.В.

Представники:

від позивача: Фесюнов О.В. (дов. № 3608/9/10-113 від 21.11.2007 р.)

від відповідача: не зявився

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 03.04.2008 р. о 12 год. 30 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 09.04.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва (надалі ДПІ у Шевченківському районі міста Києва, Позивач) звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 (надалі Відповідач) 79,40 грн. податкової заборгованості по податку з доходів фізичних осіб.

Ухвалою суду від 21.01.2008 р. відкрито провадження у адміністративній справі, призначено попереднє судове засідання, витребувано від сторін документи.

Ухвалою суду від 20.02.2008 р. закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник Позивача під час судового розгляду підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Позовні вимоги мотивовані тим, що 05.09.2006р. була проведена перевірка з питань сплати протягом граничних строків узгодженої суми податкових зобовязань по податку на фізичних осіб за період з 18.09.2003р. по 28.07.2004 р. громадянином ОСОБА_1 та складено акт № 736/17-02/1834203218 від 05.09.2006 р. та встановлено порушення п. 3 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян” та п.п. 5.3.1, п.5.3, ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями, а саме термін сплати узгодженої суми податкового боргу 18.09.2003 р., а фактична сплата відбулась 28.07.2004 р.

У відповідності до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” Позивачем на адресу Відповідача було направлені податкові вимоги № 1/15 від 05.02.2007р., яка отримана Відповідачем, а також 2/24 від 16.04.2007 р., яку повернено Позивачеві.

Позивач стверджує, що ним було вжито передбачених Законом України "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" заходів з погашення податкового боргу відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, а тому Позивач, посилаючись на пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 вказаного Закону, просить стягнути з відповідача податковий борг.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, явку своїх представників у судове засідання не забезпечив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштової кореспонденції, які отримані ним особисто.

У звязку з незявленням відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи неодноразово відкладався, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, адміністративний суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем - Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 05.09.2006 р. проведено перевірку з питань сплати протягом граничних строків узгодженої суми податкових зобовязань по податку на фізичних осіб ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), про що складено акт № 736/17-02/1834203218 від 05.09.2006 р. та встановлено порушення п. 3 ст. 14 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 13-92 „Про прибутковий податок з громадян” та п.п.5.3.1, п.5.3, ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями (надалі Закон № 2181), а саме термін сплати узгодженої суми податкового боргу 18.09.2003 р., а фактична сплата відбулася 28.07.2004 р.

Згідно п.п.17.1.7 п.17 ст. 17 Закону України № 2181 від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями до ОСОБА_1 застосовується штрафна фінансова санкція у вигляді стягнення до бюджету 50% та 10% від нарахованої суми податку за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом граничних строків: сума ПДФО до сплати за 2003 р. складає 93.20 грн., термін сплати 18.09.2003 р., фактично сплачено 22.12.2003 р., штрафна санкція 50 % у сумі 46,60 грн.; сума ПДФО до сплати за 2004 р. складає 326,00 грн., термін сплати 30.06.2004 р., фактично сплачено 06.07.2004 р., штрафна санкція 10%, сума штрафної санкції 32,60 грн.; сума ПДФО до сплати за 2004 р. складає 2,00 грн., термін сплати 30.06.2004 р., фактично сплачено 28.07.2004 р., штрафна санкція 10%, сума штрафної санкції 0,20 грн. Загальна сума штрафних санкцій складає 79,40 грн.

Державною податковою інспекцію у Шевченківському районі м. Києва було винесено та направлено на адресу Відповідача податкове повідомлення-рішення від 26.10.2006 року № 0011883702/481, яким визначено суму штрафних санкцій у розмірі 10% узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченої з затримкою за платежем в сумі 0,20 грн.: податок з доходів фізичних осіб; податкове повідомлення-рішення від 26.10.2006 р. № 0011863702/479, яким було визначено суму штрафних санкцій у розмірі 50% узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченої з затримкою за платежем в сумі 46,60 грн.: податок з доходів фізичних осіб, податкове повідомлення-рішення від 26.10.2006 р. № 0011873702/480, яким було визначено суму штрафних санкцій у розмірі 10% узгодженої суми податкового зобовязання, сплаченої з затримкою за платежем в сумі 32,60 грн.

Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5).

Вказані податкові повідомлення-рішення були отримані відповідачем (по довіреності) 17.01.2007 р. У встановлений строк зазначена в податковому повідомленні-рішенні заборгованість погашена не була.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На адресу Відповідача було направлено першу податкову вимогу № 1/15 від 05.02.2007 р. яка отримана особисто Відповідачем 16.03.2007 р.

16.04.2007 р. було направлено другу податкову вимогу № 2/24, яка була повернена Позивачеві.

Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181 було складено акт № 1829 від 05.07.2007 р. про неможливість вручення другої податкової вимоги, який розміщено на дошці податкових оголошень.

Доказів оскарження відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень ні в адміністративному порядку, передбаченому пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000, ні у судовому порядку відповідачем не надано.

Таким чином, суми штрафних санкцій, визначені вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями вважаються узгодженими з моменту, визначеному Законом.

Сума визначена в них на день розгляду справи залишається не сплаченою.

Факти порушення відповідачем законодавства, зафіксовані в акті перевірки, підтверджується встановленими обставинами та матеріалами справи, належними і допустимими доказами відповідачем не спростовані. Відповідачем не спростовано привильності розрахунку визначених податковим органом штрафних санкцій.

Беручи до уваги вищезазначені факти, позовні вимоги визнаються судом такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 зазначеного Закону органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції:

- здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів;

- забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами;

- подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, суд дійшов висновку, що визначення відповідачеві фінансових санкцій здійснено податковим органом правомірно і в межах компетенції контролюючого органу, встановленої законами України, в т.ч. спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 71, 160-163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Державного бюджету України (р/р 33217800700011, КЕКД 11010100, одержувач: ВДК у Шевченківському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077968, банк одержувача: УДК у м. Києві, МФО 820019) суму податкового боргу у розмірі 79,40 грн. (сімдесят девять гривень 40 копійок) по податку з доходів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 09.04.2008.