Рішення № 96246396, 12.04.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 12 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/1851/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

05 березня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 2294 від 20 листопада 2020 року про відмову в призначенні пенсії по інвалідності;

зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 09 листопада 2020 року про призначення пенсії по інвалідності із зарахуванням періодів роботи з 01 квітня 1981 року по 26 жовтня 1981 року, з 01 квітня 1982 року по 30 жовтня 1982 року, з 01 квітня 1983 року по 22 жовтня 1983 року, з 01 квітня 1984 року по 27 жовтня 1984 року, з 01 квітня 1985 року по 28 жовтня 1985 року, з 11 листопада 1985 року по 14 липня 1988 року, з 10 листопада 1988 року по 08 серпня 1989 року з 05 вересня 1989 року по 21 серпня 2000 року, з 09 жовтня 2000 року по 20 липня 2002 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач безпідставно відмовив йому в призначені пенсії по інвалідності, оскільки надані Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області документи належним чином підтверджують спірні періоди роботи позивача, при цьому трудовий стаж ОСОБА_1 є достатнім для призначення їй пенсії по інвалідності.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

23 березня 2021 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на позов, у якому представник відповідача просить відмовити у його задоволенні, посилаючись на правомірність спірного рішення. Зазначав про недостатність у позивача належним чином підтвердженого трудового стажу роботи, оскільки відсутня підстава зміни прізвища, а також архівні довідки за окремі періоди.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 01 березня 2020 року досягла 56 річного віку, що підтверджується відомостями її паспорта.

Довідкою до акта огляду МСЕК № 708720 від 14 вересня 2020 року підтверджено, що позивачу з 11 вересня 2020 року встановлено ІІІ групу інвалідності безтерміново.

20 листопада 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності в порядку статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 2294 від 20 листопада 2020 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії по інвалідності в порядку статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю підстави зміни прізвища (свідоцтво про шлюб) позивача та відсутністю особових рахунків чи відомостей про видачу заробітної плати. На підставі вищевикладених обставин відповідач дійшов висновку про неможливість зарахування до трудового (страхового) стажу позивача періоди його роботи з 01 квітня 1981 року по 26 жовтня 1981 року, з 01 квітня 1982 року по 30 жовтня 1982 року, з 01 квітня 1983 року по 22 жовтня 1983 року, з 01 квітня 1984 року по 27 жовтня 1984 року, з 01 квітня 1985 року по 28 жовтня 1985 року, з 11 листопада 1985 року по 14 липня 1988 року, з 10 листопада 1988 року по 08 серпня 1989 року з 05 вересня 1989 року по 21 серпня 2000 року, з 09 жовтня 2000 року по 20 липня 2002 року, що у свою чергу стало підставою для висновку про недостатність у позивача страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності та зумовило ухвалення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області спірного рішення.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивач оскаржив останнє до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Положеннями частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 30 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

За правилами статті 31 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

Частиною першою статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано, що особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп від 56 років до досягнення особою 59 років включно - 14 років.

Особи, яким установлено інвалідність після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, мають право на пенсію по інвалідності за наявності страхового стажу, зазначеного в абзаці першому частини першої статті 26 цього Закону.

З матеріалів справи судом встановлено, що станом на час звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності позивач досяг 56 річного віку та здобув трудовий (страховий) понад 14 років.

Статтею 34 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності. Особам з інвалідністю, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, пенсії по інвалідності призначаються довічно. Повторний огляд цих осіб з інвалідністю провадиться тільки за їх заявою.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 червня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі за текстом - Порядок № 637).

Пунктом 1 Порядку № 637 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За приписами пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

З відомостей трудової книжки позивача судом встановлено, що ОСОБА_1

з 28 березня 1981 року по 26 жовтня 1981 року працювала на сезонних с/г роботах в бурякорадгоспі "Гребінківський";

з 01 квітня 1982 року по 30 жовтня 1982 року працювала на сезонних с/г роботах в бурякорадгоспі "Гребінківський",

з 27 листопада 1983 року по 22 жовтня 1983 року працювала на сезонних с/г роботах в бурякорадгоспі "Гребінківський",

з 01 квітня 1984 року по 27 жовтня 1984 року працювала на сезонних с/г роботах в бурякорадгоспі "Гребінківський",

з 01 квітня 1985 року по 28 жовтня 1985 року працювала на сезонних с/г роботах в бурякорадгоспі "Гребінківський",

з 01 листопада 1985 року по 14 липня 1988 року працювала на сезонних с/г роботах в бурякорадгоспі "Гребінківський",

з 10 листопада 1988 року по 08 серпня 1989 року працювала на посаді карамельщика на Гребінківській харчосмаковій фабриці;

з 05 вересня 1989 року по 21 серпня 2000 року працювала на посаді карамельщика на Гребінківській харчосмаковій фабриці (з 01 серпня 1991 року орендне підприємство "Берізка"),

з 09 жовтня 2000 року по 20 липня 2002 року працювала на Гребінківському заводі продтоварів "Берізка" на посаді робітничої кондитерського цеху.

Таким чином, записами у трудовій книжці підтверджується трудовий (страховий) стаж роботи позивача понад 14 років.

Вищевказані обставини свідчать про наявність, передбачених статтею 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", умов для призначення позивачу пенсії по інвалідності.

Посилання відповідача на те, що архівна довідка трудового архіву Гребінківського району Полтавської області про періоди роботи позивача в бурякорадгоспі "Гребінківський" № 01-12/С-213 від 09 листопада 2020 року містить окремі суперечності із відомостями трудової книжки, а відтак зазначені у ній періоди не належить враховувати до страхового (трудового) стажу позивача, суд вважає хибними, оскільки стаж роботи позивача належним чином підтверджений записами її трудової книжки.

Проаналізувавши вищевикладене, суд вважає достатніми підстави для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 2294 від 20 листопада 2020 року про відмову в призначенні пенсії по інвалідності відповідно до статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а також для зобов`язання відповідача зарахувати до трудового (страхового) стажу позивача періоди його роботи з 28 березня 1981 року по 26 жовтня 1981 року; з 01 квітня 1982 року по 30 жовтня 1982 року; з 27 листопада 1983 року по 22 жовтня 1983 року, з 01 квітня 1984 року по 27 жовтня 1984 року, з 01 квітня 1985 року по 28 жовтня 1985 року, з 01 листопада 1985 року по 14 липня 1988 року, з 10 листопада 1988 року по 08 серпня 1989 року; з 05 вересня 1989 року по 21 серпня 2000 року, з 09 жовтня 2000 року по 20 липня 2002 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в іншій частині суд виходить з того, що ці періоди не відповідають періодам, зазначеним у трудовій книжці позивача.

За викладених обставин адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 11, 77, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області № 2294 від 20 листопада 2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 28 березня 1981 року по 26 жовтня 1981 року; з 01 квітня 1982 року по 30 жовтня 1982 року; з 27 листопада 1983 року по 22 жовтня 1983 року, з 01 квітня 1984 року по 27 жовтня 1984 року, з 01 квітня 1985 року по 28 жовтня 1985 року, з 01 листопада 1985 року по 14 липня 1988 року, з 10 листопада 1988 року по 08 серпня 1989 року; з 05 вересня 1989 року по 21 серпня 2000 року, з 09 жовтня 2000 року по 20 липня 2002 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 09 листопада 2020 року про призначення пенсії по інвалідності з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ЄДРПОУ 13967927) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О. Чеснокова