Рішення № 96246183, 14.04.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/8762/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Бойко О.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді книжечки, дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.

І. Суть спору:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м. Одесі, Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому з урахуванням уточнення просив:

1.Визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови листом №Б-1342/6/5101-20/5100.4.1/7795-20 від 29.07.2020 р. ОСОБА_1 в обміні його паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 у зв`язку з непридатністю для використання на новий паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки.

2.Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області обміняти ОСОБА_1 його паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 у зв`язку з непридатністю для використання на новий паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки.

ІІ. Аргументи сторін

(а) Позиція Позивача

22.04.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо надання адміністративної послуги по вклеюванню фотокартки до паспорта громадянина України зразка 1994 року (по досягненню 45-ти річного віку) серії НОМЕР_1 , який було видано Арцизьким РВ УМВС України в Одеській області 05.09.1995 року.

Позивач відмовляється від оформлення і отримання паспорту у формі пластикової картки типу ІD-1, а також від передачі будь-яких даних про нього до Єдиного державного демографічного реєстру, формування (присвоєння) унікального номеру запису в реєстрі (УНЗР), від використання його відцифрованого підпису, відцифрованого образу обличчя, відцифрованих відбитків пальців рук, та використання будь-яких засобів ЄДДР. Позивач вважає, що це може спричинити шкоду його приватному життю, становить втручання держави в його особисте життя та є обмеженням його прав и свобод, регламентованих Конституцією України.

05.05.2020 р. відповідач листом № 18 відмовив позивачу, так як паспорт позивача є непридатним для використання на підставі Наказу МВС України від 13.04.2012 №320 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України».

Працівником Суворовського районного відділу у м. Одесі ГУ ДМСУ в Одеській області в усній формі було рекомендовано позивачу звернутися з заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області.

У зв`язку з чим позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з заявою, в якій просив обміняти його паспорт на аналогічний паспорт такого ж зразка у формі книжечки.

Відповідач Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області листом №5-1342/6/5101-20/5100.4.1/7795-20 від 29.07.2020 року відмовив позивачу у задоволенні його заяви, та повідомив про необхідність наявності у позивача рішення суду про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, що, за його думкою, передбачено Наказом МВС України від 06.06.2019 року №456, яким затверджений «Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України».

Також, на думку позивача, дана справа відповідає ознакам, викладеним у рішенні Великої палати Верховного Суду за результатами зразкової справи Пз/9901/2/18 (№806/3265/17).

(б) Позиція Відповідача

19.10.2020 р. від представника відповідача надійшов відзив, в якому він у задоволенні позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві.

Зокрема, відповідач вважає, що протиправність його дій відсутня. Так, вимагаючи видати паспорт громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992р., позивач не надав усі необхідні документи. Позивач не звернувся з відповідною заявою. Також були відсутні необхідні документи (фотокартки, свідоцтво про народження тощо).

Крім того, в обґрунтування відзиву представник відповідача зазначив, що на день звернення позивача із заявою до ГУ ДМС України в Одеській області були відсутні правові підстави для видачі йому паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді книжечки.

Так, пунктом 2 Постанови КМУ від 25.03.2015р. №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» визначено, що паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до пункту 3 цієї постанови прийняття документів для оформлення паспорту України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється.

Наказ Міністерства внутрішніх справ №320 від 13.04.2012 року, яким встановлювався порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді паперової книжечки на момент виникнення спірних правовідносин втратив свою чинність на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ №161 від 01.03.2018 року.

Також у відзиві відповідач зазначає, що дана адміністративна справа не підпадає під ознаки типової, оскільки позивач не звернулася із відповідною заявою для отримання адміністративної послуги - оформлення та видача паспорта громадянина України та за відсутності необхідних документів (фотокартки, свідоцтва про народження), то можливо дійти висновку про відсутність факту відмови у видачі паспорту у формі книжечки.

Заяву позивача відповідач розглянув у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» та надав позивачу письмову відповідь на її заяву з відповідним роз`ясненням щодо оформлення та видачі паспорту громадянина України.

Враховуючи викладене, відповідач не приймав рішення про відмову у видачі паспорта громадянина України в формі книжечки.

ІІІ. Процедура та рух справи

23.09.2020 р. ухвалою Одеський окружний адміністративний суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

18.11.2020 р. суд ухвалою здійснив перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження та призначив судове засідання 03.12.2020 р.

17.12.2020 р. суд ухвалою залучив у якості співвідповідача Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області та відповідно до ч.6 ст.48 КАС України розпочав розгляд справи спочатку.

17.03.2021 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання закрив підготовче провадження та призначив судове засідання для розгляду справи по суті.

02.04.2021 р. суд, ухвалою занесеною до протоколу судового засідання продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження. Відповідно до ч.9 ст.205 КАС України.

ІV. Обставини справи встановлені судом та докази на їх підтвердження

22.04.2020 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо надання адміністративної послуги по вклеюванню фотокартки до паспорта громадянина України зразка 1994 року (по досягненню 45-ти річного віку) серії НОМЕР_1 , який було видано Арцизьким РВ УМВС України в Одеській області 05.09.1995 року.

Позивач зазначив, що відмовляється від оформлення і отримання паспорту у формі пластикової картки типу ІD-1, а також від передачі будь-яких даних про нього до Єдиного державного демографічного реєстру, формування (присвоєння) унікального номеру запису в реєстрі (УНЗР), від використання його відцифрованого підпису, відцифрованого образу обличчя, відцифрованих відбитків пальців рук, та використання будь-яких засобів ЄДДР. Позивач вважає, що це може спричинити шкоду його приватному життю, становить втручання держави в його особисте життя та є обмеженням його прав и свобод, регламентованих Конституцією України.

05.05.2020 р. Суворовський районний відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області відмовив позивачу, так як паспорт позивача є непридатним для використання на підставі Наказу МВС України від 13.04.2012 №320 «Про затвердження Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України» (а.с.12).

Позивач звернувся до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з заявою, в якій просив обміняти його паспорт на аналогічний паспорт такого ж зразка у формі книжечки.

Відповідач, Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області листом №5-1342/6/5101-20/5100.4.1/7795-20 від 29.07.2020 року відмовив позивачу у задоволенні його заяви та повідомив про необхідність рішення суду про зобов`язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, що, за його думкою, передбачено Наказом МВС України від 06.06.2019 року №456, яким затверджений «Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України» (а.с. 10-11).

Надаючи належну правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

V. Джерела права та висновки суду

Згідно з ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 року №5492-VI (надалі Закон №5492-VI) документами, оформлення яких встановлено цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення, є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, яким є , зокрема, паспорт громадянина України.

Згідно з частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 цього Закону форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Частиною 1 ст.21 Закону України №5492-VI визначено, що паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Згідно з ч. 3 ст.13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.

Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, яке було затверджено Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 року №2503-ХІІ (далі - Положення № 2503-ХІІ), бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25-і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Водночас з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" (далі - Постанова №302) затверджений зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія; порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України.

Пунктом 2 Постанови №302 із застосуванням засобів Реєстру запроваджено:

- з 01 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року

- з 01 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Згідно з п.3 Постанови №302 до завершення роботи із забезпечення в повному обсязі територіальних підрозділів ДМС матеріально-технічними ресурсами, необхідними для оформлення і видачі паспорта громадянина України, зразки бланків якого затверджено цією постановою паспорт громадянина України може оформлятися з використанням бланка паспорта громадянина України у формі книжечки; прийняття документів для оформлення паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразок бланка якого затверджено цією постановою, з 01 листопада 2016 року припиняється.

Згідно з підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюється на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Відповідно до пункту 19 Порядку № 302 документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб`єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.

Положення про паспорт прийнято на виконання вимог статті 5 Закону України від 8 жовтня 1991 року № 1636-ХІІ «Про громадянство України» (який втратив чинність згідно із Законом України від 18 січня 2001 року № 2235-ІІІ «Про громадянство України»).

На підставі Положення про паспорт (у редакції постанови Верховної Ради України від 2 вересня 1993 року № 3423-ХІІ) Кабінет Міністрів України постановою від 04 червня 1994 року № 353 (далі - Постанова №353) затвердив зразок бланка паспорта громадянина України.

Цю постанову з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 185 «Деякі питання виконання Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визнано такою, що втратила чинність.

Однак постановою від 12 червня 2013 року № 415 Кабінет Міністрів України зупинив дію постанови від 13 березня 2013 року № 185, водночас, відновивши дію Постанови № 353, якою було затверджено зразок бланка паспорта громадянина України (зразок 1994 року).

Відповідно до пунктів 3, 5, 13 Положення про паспорт бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України в межах створення державної автоматизованої системи обліку населення.

Паспортна книжечка є зшитою в накидку нитками обрізаною книжечкою розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта.

Для одержання паспорта (у формі паспортної книжечки) громадянин подає: заяву за формою, установленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Вирішуючи спір, суд враховує, що правову позицію щодо права особи на отримання паспорта в формі паспортної книжечки вже було висловлено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року в зразковій справі № 806/3265/17.

При розгляді вказаної справи суд вважає необхідним врахувати та застосувати висновки Великої Палати Верховного Суду по зразковій справі № 806/3265/17 щодо правомірності відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки. Адже частиною 3 ст.291 КАС України визначено, що при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.09.2018 року в зразковій справі №№806/3265/17 дійшла висновку, що норми Закону №5492-VI на відміну від норм Положення №2503-XII (теж діючого на момент виникнення правовідносин) не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог ст.22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було "встановлене законом") не було "необхідним у демократичному суспільстві" у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначене допускає свавільне втручання у право на приватне життя, у контексті неможливості реалізації права на власне ім`я, що становить порушення ст. 8 Конвенції.

На час звернення позивача до територіального підрозділу УДМС діяло два нормативних акта: Положення про паспорт №2503-XII і Постанова №302, відповідно до яких особи, які раніше отримали паспорт, не зобов`язані звертатися за його обміном, при досягнені відповідного віку органи УДМС проводять вклеювання фотографії, тоді як особи, які змінили прізвище, чи у яких відбулися інші зміни персональних даних, зобов`язані отримувати новий паспорт у формі ID-картки, який має обмежувальний термін 10 років (ч. 3 ст. 21 Закону №5492-VI), до якого вноситься більше персональних даних та який має унікальний номер запису у Реєстрі. При цьому, у жодному законі не зазначено, з якою метою встановлені такі обмеження, і чи є вони необхідними у демократичному суспільстві. Оскільки дії Відділу УДМС розглядаються як дії держави в цілому, і такі дії порушують основоположні права громадян, то вони визнаються протиправними.

З урахуванням викладеного, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відділу УДМС щодо відмови у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт №2503-ХІІ є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, для належного захисту порушених прав позивача Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне зобов`язати Відділ УДМС оформити та видати позивачу паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт №2503-ХІІ.

Таким чином, позивач має право одержати паспорт громадянина України, форму якого затверджено Положенням про паспорт (зразка 1994 року).

Разом з тим суд зазначає, що вимога позивача про визнання протиправними дій щодо відмови в обміні паспорта на паспорт громадянина України у вигляді книжечки є неправильно обраним способом захисту, оскільки в даному випадку відмова, яка викладена у листі №Б-1342/6/5101-20/5100.4.1/7795-20, фактично є рішенням суб`єкта владних повноважень, оскільки створює правові наслідки для позивача. Саме вказаним рішенням відповідач порушив право позивача за захистом якого він звернувся до суду.

Таким чином, суд вважає протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області ОСОБА_1 у обміні його паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 у зв`язку з непридатністю для використання на новий паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки, викладену у листі №Б-1342/6/5101-20/5100.4.1/7795-20 від 29.07.2020 р.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача у відзиві на адміністративний позов в обґрунтування правомірності дій свого територіального підрозділу на те, що заява позивача, з якою він звернувся до відповідача для видачі паспорту громадянина України у вигляді книжечки, була викладена ним не за формою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 року №302, оскільки зазначеним нормативним документом регламентовано порядок оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі пластикової картки, що містить безконтактний електронний носій типу ID-1, отримувати який позивач відмовляється.

При цьому будь-яких посилань на невідповідність заяви позивача Положенню про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України №2503-ХІІ від 26.06.1992 року, яким регламентований порядок видачі паспорту громадянина України в вигляді книжечки, відповідач у листах не зазначив.

Суд зазначає, що 07.06.2019 р. набули чинності зміни в постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» від 25.03.2015 р. №302, відповідно до яких, Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобовязання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.

Тобто оформлення та видача паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснюється органами Державної міграційної служби лише на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідно до статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Крім того, суд критично оцінює твердження представника відповідача, що заява позивача була розглянута як звернення у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» та надано позивачу письмову відповідь на його заяву, тому його права не порушені. З огляду на заяву відповідача, суд звертає увагу, що в ній відсутні будь-які посилання на ЗУ «Про звернення громадян» та чітко прослідковується намагання здійснити обмін недійсного паспорта на паспорт громадянина України у формі книжечки.

Для належного захисту прав позивача суд вважає, за необхідне зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області обміняти ОСОБА_1 його паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 у зв`язку з непридатністю для використання на новий паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки

З урахування наведеного суд робить висновок про часткове задоволення позовних вимог.

VI. Розподіл судових витрат

Частиною 3 ст.139 КАС України встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 77, 255, 293, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області Бабаяну Олегу Анатолійовичу у обміні його паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 у зв`язку з непридатністю для використання на новий паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки, викладену у листі №Б-1342/6/5101-20/5100.4.1/7795-20 від 29.07.2020 р.

2.Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області обміняти ОСОБА_1 його паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 у зв`язку з непридатністю для використання на новий паспорт громадянина України у вигляді паспортної книжечки.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840(вісімсот сорок),80 грн.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо розглянуто справу в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

5. Позивач - ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області в особі Суворовського районного відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області адреса: 65069, м. Одеса, вул. Кримська, буд.62

Відповідач - Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області 65045, м. Одеса, вул. Преображенська,44 код ЄДРПОУ 37811384;

Суддя О.Я. Бойко