Рішення № 96245528, 13.04.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/268/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (позивач) до Центрального міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 8500 грн..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач не може нести відповідальність згідно ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за відсутності під час перевезення подільного вантажу дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, оскільки видачу таких дозволів для перевезення подільних вантажів не передбачено.

Представник відповідача у поданому до суду відзиві позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні повністю, оскільки відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. При цьому, за результатами габаритно - вагового контролю транспортного засобу позивача було встановлено факт перевищення вагових параметрів, а саме перевищення навантаження на одиночну вісь, яке становило 11840 кг при нормативно допустимому 11000 кг, тобто на 840 кг більше нормативно допустимого, що у відсотковому співвідношенні склало на 7,64 % більше допустимого показника. Щодо відсутності потреби у використанні відповідної методики посилався на правову позицію, викладену Верховним Судом в постанові від 02.08.2018 по справі № 820/1420/17. Також зазначив про те, що відповідачем було виконано свій обов`язок щодо вчасного направлення повідомлення про розгляд справи про скоєне порушення автотранспортного законодавства. За результатами розгляду вказаної справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та згідно до абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с.30-40).

Відповідь на відзив до суду не надходила.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в справі матеріали суд дійшов наступних висновків.

Позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець 27.04.1995 р., одним з видів діяльності якого є вантажний автомобільний транспорт (основний).

Позивачу на праві власності належить транспортний засіб марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , та напівпричіп марки HANGLER, реєстраційний номер НОМЕР_2 (а.с.49).

09.11.2020 водій ОСОБА_2 , керуючи вищевказаним транспортним засобом, на а/д М-05 км 452+811 був зупинений посадовими особами Південного міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки для здійснення перевірки габаритно-вагового контролю.

За наслідками проведеної перевірки виявлено факт перевищення нормативних вагових параметрів, а саме перевищення навантаження на одиночну вісь, яке становило 11 840 кг при нормативно допустимому 11 000 кг, тобто на 840 кг більше нормативно допустимого, що у відсотковому співвідношенні складає 7,64 %.

За цим фактом 09.11.2020 складено: акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № 253125; акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів № 048645; довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 033309; розрахунок плати за проїзд № б/н (а.с.43-47).

Позивач в цих правовідносинах виступав як автомобільний перевізник, що підтверджується наявною у справі копією товарно-транспортної накладної № 034286 від 08.11.2020 (а.с.48).

Ці документи стали підставою для винесення постанови від 05.01.2021 № 232002 про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно до якої позивачу нараховано штраф за порушення абз.14 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" в розмірі 8500 грн. (а.с.41).

Позивач вважає дану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх порушених прав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд зазначає наступне.

Так, правовідносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень регулюються Законом України "Про автомобільний транспорт" №2344-ІІІ від 05.04.2001.

Згідно абз. 14 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статей 4 і 29 Закону України "Про дорожній рух", статті 33 Закону України "Про автомобільні дороги" постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Відповідно пп.4 п.2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Пунктом 21 Порядку №879 визначено, що у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Відповідно п. 22 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

При цьому, п. 22.5 Правил дорожнього руху визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

Також, положеннями ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30 з метою забезпечення безпеки руху великовагових та великогабаритних транспортних засобів затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами (далі - Правила № 30).

Згідно з п. 3 Правил №30 транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Отже, з наведеного слідує, що перевищення вагових параметрів транспортного засобу порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху дозволяється не більше ніж на 2 %.

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, які здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України, у тому числі - габаритно-ваговий контроль транспортних засобів.

Державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю в тому числі, шляхом проведення рейдових перевірок.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті.

Згідно з п. 14 Порядку № 1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 16 Порядку № 1567 визначено, що рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Відповідно п. 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно з п. 21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Пунктом 22 Порядку № 1567 передбачено, що у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Відповідно до п. 25 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктами 26-27 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Судом встановлено, що підставою для прийняття оскаржуваної постанови № 232002 від 05.01.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 8500 грн. слугував факт порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт, а саме ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за вчинення якого передбачена абз.14 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ.

При цьому, підставою прийняття постанови є матеріали здійснених посадовими особами Південного міжрегіонального УправлінняУкртрансбезпеки заходів державного контролю на автомобільному транспорті шляхом проведення 09.11.2020 габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який на праві власності належить позивачу та використовувався ним як автомобільним перевізником, що не заперечується.

В ході зважування встановлено перевищення зазначеним транспортним засобом нормативних вагових параметрів. Зокрема, в ході проведення габаритно-вагового контролю встановлено перевищення нормативно допустимого навантаження на одиночну вісь - 11840 кг, при нормативно допустимих 11000 кг, тобто на 840 кг більше дозволеної, що у відсотковому співвідношенні складає на 7,64 % більше допустимого.

Дозвіл або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів у водія автомобіля, під час проведення рейдової перевірки, були відсутні, що не заперечується.

Положення п. 22.5 Правил дорожнього руху окремо встановлюють заборону на рух транспортних засобів та їх составів із перевищенням вагових параметрів, зокрема, навантаження на одиночну вісь - 11 т.

Отже, рух транспортного засобу із перевищенням лише одного нормативного допустимого вагового параметру, такого як в даному випадку навантаження на одиночну вісь транспортного засобу, вже свідчить про необхідність отримання спеціального дозволу.

Судом враховано, що за результатами зважування перевантаження виявлено лише на одиночну вісь автомобіля, тоді як по іншим осям було нижче норми допустимого, а загальна маса нижче допустимої.

Разом з тим, п. 22.5 Правил дорожнього руху встановлена заборона на рух транспортних засобів та їх составів із перевищенням навантаження, зокрема, на одиночну вісь - понад 11 т., перевищення чого і було встановлено посадовими особами Укртрансбезпеки.

Суд наголошує на тому, що завантажуючи вантажний автомобіль в межах дозволеної фактичної маси, перевізник зобов`язаний враховувати дозволені навантаження на осі транспортного засобу, нерівномірний розподіл маси вантажу на осі,зміну маси транспортного засобу та можливе перевищення вагових параметрів після здійснення заправки автомобіля пальним, та використовувати, в таких випадках, транспортний засіб з відповідними технічними параметрами.

В даному випадку позивачем здійснено перевезення вантажу, при якому навантаження на одиночну вісь перевищувало допустимі вагові параметри на 7,64 %, що позивачем і не заперечується.

Як зазначалося, п. 3 ч. 1 Порядку № 879 визначено, що великовагові та великогабаритні транспортні засоби-транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Відповідно до пункту 4 "Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року № 30, допускається перевищення вагових параметрів на визначеними у п. 22.5 ПДР на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У даній справі перевищення навантаження на одиночну вісь становить більше 2 % (7,64 %).

Стосовно доводів позивача, що вантаж, який перевозиться (кукурудза) є сипучим і його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху, то суд зазначає, що такі доводи є безпідставними, оскільки автомобіль на ваги (під час зважування) заїжджає повільно - зі швидкістю не більше 5-6 км на годину, а така швидкість руху не може призвести до значного зміщення вантажу.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду №803/1540/16 від 24.07.2019 року.

Відносно доводів позивача про відсутність відповідної Методики зважування транспортного засобу для підтвердження неможливості встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем, суд зазначає наступне.

В розумінні підпункту 2 пункту 2 Порядку № 879 вимірювання (зважування) - процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Пунктом 19 Порядку №879, у редакції чинній на час прийняття такого Порядку, встановлювалося, що регламент проведення вимірювання і зважування та технічні параметри вимірювального і зважувального обладнання визначаються Укравтодором згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2013 №385 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. №30 і від 27 червня 2007 р. №879" пункт 19 Порядку № 879 викладено в такій редакції: "Під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансінспекція або її територіальні органи керуються методикою, затвердженою Мінекономрозвитку".

При цьому, змін до п.п.2 п.2 Порядку №879 внесено не було.

В подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671 "Про внесення змін до Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні" пункт 19 Порядку № 879 взагалі було виключено.

Таким чином, з огляду на виключення пункту19 Порядку № 879, наявність у терміні "вимірювання" посилання на методику, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, не розцінюється судом як наявність у відповідача обов`язку під час здійснення габаритно-вагового контролю керуватися методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

Викладене за своєю суттю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02.08.2018 у справі № 820/1420/17 (провадження №К/9901/24144/18).

Щодо розгляду 05.01.2021 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, то суд установив, що на виконання вимог п.26 Порядку № 1567 відповідачем 24.12.2020 на адресу позивача було надіслано повідомлення № 100581/26.2/24-20 від 22.12.2020 про розгляд справи, в якому повідомлено про необхідність прибути до Управління 05.01.2021 з 09 до 12 год. для розгляду справи про скоєне порушення автотранспортного законодавства, що підтверджується копією фіскального чеку АТ "Укрпошта" (а.с.42,50).

При цьому, згідно інформації з сайту АТ "Укрпошта" щодо рекомендованого повідомлення за трек-номером 2500906002027 вбачається, що 26.12.2020 таке поштове відправлення вручено особисто (а.с.56).

Отже, про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт позивача було повідомлено вчасно та належним чином.

На підставі викладеного, враховуючи встановлений під час перевірки факт перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та відсутність дозволу, який би давав право на рух автомобільними дорогами України або документу про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів, суд дійшов висновку про обґрунтованість застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу на підставі оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, дійшов висновку, що доводи позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Оскільки позивачу відмовлено у задоволенні даного позову, підстави для присудження на його користь понесених судових витрат у справі відсутні.

Керуючись ст.ст.6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 139, 241, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Відповідно до підпункту 15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько