Рішення № 96245208, 13.04.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 квітня 2021 року 16 год. 30 хв.Справа № 280/2545/21 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Шелепко Б.В. та сторін

від позивача: адвокат Антонець І.В.,

від відповідача: не прибув,

від третьої особи: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до - Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна»

про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2021 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича (далі по тексту - відповідач), та Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (далі - третя особа), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №64611661 від 01.03.2021;

- визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавчого провадження №64611661 від 19.03.2021.

Ухвалою суду від 01.04.2021 у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовлено.

05 квітня 2021 року ухвалою суду відкрито спрощене провадження. Судове засідання призначено на 13 квітня 2021 року об 14 год. 10 хв.

В судове засідання відповідач та представники третьої особи не прибули, відзиву та пояснень до суду не надсилали.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Просила суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні надані сторонами доказі по справі, заслухавши вступне слово представника позивача, суд встановив наступне.

01.03.2021 приватний виконавець виконавчого округу м. Киева Табінський О.В. прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №64611661 з виконання виконавчого напису №16751 виданого 01.02.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованість в сумі 40245,36 грн згідно кредитного договору від 12.04.2011, укладеного з ПАТ «Дельта Банк».

В рамках виконавчого провадження ВП №64611661 відповідачем 19.03.2021 винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи позивача у розмірі 20 % до виплати загальної суми боргу.

Частиною 2 статті 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Судом встановлено, що постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.03.2021 позивач не отримував. Про існування зазначеного виконавчого провадження позивач дізнався тільки 20.03.2021 з порталу державних послуг Дія, після чого отримав витяг з автоматизованої системи виконавчого провадження.

Позовна заява надійшла до суду 30.03.2021, тобто у строк встановлений ст. 287 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Положеннями ч. 2 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» відомості про виконавчий окруї. на території якого приватний виконавець здійснює діяльність зазначаються у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.

Згідно з інформаційною довідкою з Єдиного реєстру приватних виконавців України виконавчий округ приватного виконавця Табінського О.В. поширюється на м. Київ.

Отже, виконавчий напис нотаріуса від 01.02.2021 № 16751 міг бути пред`явлений до виконання приватному виконавцю Табінському О.В. у разі, якщо боржник - ОСОБА_1 проживає (перебуває) або його майно знаходиться на території м. Києва.

Згідно паспорту громадянина України позивач має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач не зареєстрований та не проживає на території м. Києва, не має там майна та не отримує доходів від юридичних осіб, які зареєстровані на території м. Київ.

Згідно з п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Отже, як встановлено судом, виконавчий документ - виконавчий напис нотаріуса був пред`явлений не за місцем виконання, а тому приватний виконавець зобов`язаний був повернути виконавчий документ стягувачу.

Таким чином, у відповідача не було визначених законом підстав для відкриття виконавчого провадження ВП №64611661 у межах виконавчого округу м. Киева та в подальшому прийняття постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 19.03.2021.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 31 березня 2021 року у справі № 380/7750/20 Верховний Суд погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та зробив наступний висновок:

"82. Аналіз наведених положень Цивільного кодексу України у зіставленні з положеннями Закону № 1382-IV дозволяє зробити висновок, що місцем проживання особи є житло, в якому вона проживає (постійно або тимчасово). Особа не обмежена у можливості мати більше, ніж одне місце проживання, проте реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою, яку особа сама вибрала і за якою вестиме листування з фізичними/юридичними особами, контролюючими органами, отримуватиме офіційну кореспонденцію. Відомості про місце проживання вносяться, серед іншого, до паспорта громадянина України.

83. У справі встановлено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1 , і ця інформація міститься у паспорті громадянина України. Питання про те, чи позивач фактично проживає за зареєстрованим місцем проживання суди попередніх інстанцій у цій справі не досліджували. Зі слів позивача, він проживає за вказаною адресою і працює в місті Сколе (у ТОВ «Авто-Дубина»). Утім, в обсязі з`ясованих обставин справи цей нюанс не викликав в учасників справи сумнів чи непорозумінь.

84. Щодо «адреси проживання», яку повідомив стягувач (ТОВ «Вердикт Капітал»), то за текстом судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, жодного підтвердження вірогідності цієї інформації немає. Тобто об`єктивних даних, на основі яких можна було б стверджувати, що ОСОБА_1 проживав у місті Києві (хоча б на дату відкриття виконавчого провадження), чи має майно на території цього виконавчого округу, відповідач (на підтвердження правомірності спірної постанови у вимірі мотивів, з яких її оскаржено) не надав.

85. З огляду на доводи касаційної скарги, положення законодавства про свободу пересування та вільний вибір місця проживання відповідачу відомі, тож і зрозумілою є відмінність між місцем проживання і «зареєстрованим» місцем проживання. У цьому зв`язку потрібно зауважити, що спільним для обох понять є те, що особа проживає (має право проживати) в обох місцях, водночас для офіційного «спілкування» з фізичними/юридичними особами, контролюючими органами визначає лише одне із них і несе відповідальність за свій вибір (у тому сенсі, приміром, що зареєстроване місце проживання є своєрідним орієнтиром для державних органів, фізичних/юридичних осіб при визначенні територіальної юрисдикції судових справ за участі цієї особи; надсилання поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання є умовою належного повідомлення особи).

86. У контексті спірних правовідносин колегія суддів дійшла висновку, що сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. За описаної вище ситуації визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника ( ОСОБА_1 ). Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон № 1404-VIII пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

87. Якщо трактувати місце виконання рішення у ситуації, подібній до тієї, яку маємо у цій справі, у той спосіб, як це зробив відповідач, то це (за своєю зовнішньою формою прояву) створюватиме умови для підміни суті визначеного Законом № 1404-VIII місця виконання рішення і пов`язаного з ним визначенням виконавчого округу приватного виконавця на формальність, що у підсумку нівелюватиме сенс виконавчого провадження і засади, з дотриманням яких воно має здійснюватися загалом.

88. Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що приватний виконавець Малкова М. В., виконавчим округом якої є місто Київ, не могла прийняти до примусового виконання виконавчий документ (виконавчий напис приватного нотаріуса Горая О.С. від 14 серпня 2020 року № 17489), місце виконання якого знаходиться в іншому виконавчому окрузі. З огляду також на критерії, визначені у частині другій статті 2 КАС України, на відповідність яким адміністративний суд повинен перевіряти рішення суб`єкта владних повноважень у справах про їх оскарження, правильним є висновок судів першої та апеляційної інстанції про протиправність оскарженої постанови про відкриття виконавчого провадження".

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що, відповідно до частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанції №0.0.2065649639.1 від 24.03.2021 позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1816,00 грн.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича (02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1 - У, офіс 3), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (03126, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, буд. 6, код ЄДРПОУ 37616221) про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчою округу м. Києва Табінського О.В. про відкриття виконавчого провадження ВП №64611661 від 01.03.2021.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Табінського О.В. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 19.03.2021 у виконавчому провадженні ВП №64611661.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Табінського Олега Володимировича (02125, м. Київ, вул. Старосільська, 1 - У, офіс 3) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 1816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до ст.295-297 КАС України.

Рішення виготовлено в повному обсязі 13 квітня 2021 року

Суддя Р.В. Сацький