Рішення № 96244649, 14.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2021 р. Справа№200/11698/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Голошивця І.О., при секретарі судового засідання - Шташаліс О.О., розглянув в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А2962 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А2962 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він проходив військову службу з 2014 по 2017 роки. На момент звільнення позивачу не було здійснено виплату грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно. 16.11.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою, щодо виплати грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно. Відповіді на зазначене звернення до позивача не надходило, виплату грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно не отримано. Позивач вважає, що дії відповідача є протиправними, незаконними та такими, що порушують права та інтереси позивача.

Представником відповідача до суду надано відзив проти адміністративного позову, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Зазначив, що враховуючи приписиІнструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період та керівні накази Міністерства оборони України, компенсація за неотримане речове майно ОСОБА_1 не підлягає виплаті.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження на 28.01.2021.

28.01.2021 відкладено розгляд справи на 18.02.2021для надання додаткових доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2021 відкладено розгляд справи до10.03.2021 та витребувано певні докази.

10.03.2021відкладено розгляд справи на 24.03.2021 для надання додаткових доказів.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2021.

Сторони про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_1 , громадянин України, проходив військову службу у Військовій частині А2962 з 11.05.2014 по 30.11.2017, є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 .

Відповідач - Військова частина А2962 (далі - ВЧ А2962), ЄДРПОУ №00048662, в розумінні ст. 46 КАС України є суб`єктом владних повноважень.

Наказом командираВійськової частини А2962 від 30.11.2017 № 304, майораОСОБА_1 звільнено у запас ти виключено зі списків частини.

Позивачем була складена та надіслана на адресу відповідача заява від 16.11.2020 про вирішення питання про розрахунок та виплату грошової компенсації за неотримане під час проходження служби речове майно, що також підтверджується фіскальним чеком від 16.11.2020 про поштове надіслання зазначеної заяви.

Доказів розгляду даної заяви від 16.11.2020 до суду надано не було.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спеціальним законом, що здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу» №2232-XII від 25.03.1992 (надалі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частина шоста вказаної статті Закону №2232-XII визначає види військової служби, до якої, зокрема, віднесено військову службу за контрактом.

У відповідності до частини 3 статті 24 Закону №2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ).

Відповідно до статей 1-2 Закону № 2011-ХІІ військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законам.

Частиною першою та другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Наказом Міністерства оборони України № 232 від 29.04.2016 затверджено Інструкцію про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та особливий період (далі - Інструкція), згідно з п. 4 розділу ІІІ військовослужбовці, які звільняються в запас або відставку, за їх бажанням отримують речове майно, яке не було отримане під час проходження служби, або грошову компенсацію за нього, виходячи із закупівельної вартості такого майна.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 (надалі - Положення) після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) військового комісаріату за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів для взяття на військовий облік.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Постановою Кабінету Міністрів України № 178 від 16.03.2016 затверджено Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі по тексту - Порядок № 178).

Відповідно до п. 3 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.

Пунктом 4 Порядку № 178 встановлено, що грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Отже, з аналізу вищевикладеного, суд зазначає, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Як передбачено Порядком № 178 у разі звільнення військовослужбовця з військової служби у нього виникає право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно, яке реалізується шляхом подання військовослужбовцем відповідної заяви (рапорту) за місцем військової служби.

Застосовування в пункті 3 Порядку № 178 словосполучення «у разі звільнення з військової служби», а не, наприклад, «при звільненні з військової служби», дозволяє суду дійти висновку, що право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно не залежить від факту закінчення проходження військової служби (виключення військовослужбовця зі списків особового складу).

Отже, військовослужбовці після звільнення їх з військової служби зберігають право на грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.

Так, пунктом 4 Порядку №178 передбачено застосування різних форм звернення про виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, а саме: рапорту, як особливої, передбаченої спеціальним законодавством форми доповіді військовослужбовця при його зверненні до вищого начальника в різних випадках службової діяльності, так і заяви, як звернення громадянина із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством його прав та інтересів.

З приписів цього пункту вбачається, що особа має право отримати грошову компенсацію за неотримане речове майно: перед (під час) звільнення - у разі подання відповідного рапорту під час проходження служби або після звільнення - за зверненням після звільнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.01.2021 року у справі № 340/680/20.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем була складена та надіслана на адресу відповідача заява від 16.11.2020 про вирішення питання пророзрахунок та виплату грошової компенсації за неотримане під час проходження служби речове майно.

Доказів розгляду даної заяви від 16.11.2020, відповідачем до суду не надано.

Також, суд не приймає позицію відповідача про те, що компенсація не підлягає виплаті, оскількиОСОБА_1 ,, проходив військову службу у військовій частині А2963 - 3 роки 6 місяців і 25 днів, тоді як Інструкція передбачає вислугу більше ніж 5 років. Відповідач помилково посилається на дію редакції зазначеної Інструкції від 27.08.2019, тоді як суд бере до уваги дію норми Інструкції, яка діяла на момент винесення наказу №304 від 30.11.2017, в якійвказані обмеження по вислузі років відсутні.

Отже, зважаючи навищевикладене, враховуючи норми законодавства, які були чинні на момент звільнення позивача з військової служби, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушене право позивача на отримання грошової компенсації за неотримане речове майно.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Питання щодо розподілу судових витрат, суд не вирішує, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст. ст. 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Військової частини А2962 (87533,Донецька область, м. Маріуполь, ЄДРПОУ: 00048662) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини А2962 (ЄДРПОУ:00048662) щодо не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Зобов`язати Військову частину А2962 (ЄДРПОУ:00048662) виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за неотримане під час проходження військової служби речове майно.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні 07 квітня 2021 року.

Повний текст рішення складено відповідно до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Голошивець