Ухвала суду № 96244637, 14.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 квітня 2021 р. Справа №200/4166/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Молочна І. С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання наказів протиправними, їх скасування, поновлення на військовій службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

09.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якій просить суд про:

- визнання протиправними та скасування наказів відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності:

№ 1678-АГ від 12.10.2020;

№ 1752-АГ від 23.10.2020;

№ 1753-Аг від 24.10.2020;

- визнання протиправним та скасування наказу відповідача №609-ОС від 27.10.2020 про розірвання з ОСОБА_1 контракту та звільнення його з військової служби;

- поновити ОСОБА_1 у званні старшого сержанта на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії першого відділення інспекторів прикордонної служби третьої прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування «Новотроїцьке» з 27.10.2020;

- стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 28.10.2020 по день ухвалення судом рішення у справі включно.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих до неї документів, суд констатує, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Щодо форми і змісту позовної заяви.

Статтею 160 КАС України визначено вимоги до позовної заяви. Так, частиною 5 зазначеної статті передбачено, що в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Як вбачається з позовної заяви, позивач визначив відповідачем по справі 1 прикордонний загін Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в той час зазначивши неправильний ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Таким чином, позивач повинен зазначити у позовній заяві правильний ідентифікаційний код відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Щодо питання дотримання строку звернення до суду.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, з аналізу норм КАС України вбачається, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

В силу приписів статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” №3477-IV від 26.04.2006 суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

Європейський Суд з прав людини зазначає, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справах: “Стаббігс та інші проти Великобританії”, “Девеер проти Бельгії”, “Перетяка та Шереметьєв проти України”).

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення у справі “Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії”).

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 13.12.2011 по справі №17-рп/2011 також визначив, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

З позову вбачається, що позивач оскаржує накази відповідача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності: № 1678-АГ від 12.10.2020, № 1752-АГ від 23.10.2020, № 1753-Аг від 24.10.2020; та наказ відповідача №609-ОС від 27.10.2020 про розірвання з позивачем контракту та звільнення його з військової служби.

Відносно оскарження наказів відповідача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності: № 1678-АГ від 12.10.2020, № 1752-АГ від 23.10.2020, № 1753-Аг від 24.10.2020, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач надає суду накази про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та зазначає, що з цими наказами він ознайомився лише коли отримав супровідний лист відповідача від 05.03.2021 вих.№12/2265, проте до супровідного листа накази №1678-АГ від 12.10.2020, №1752-АГ від 23.10.2020, №1753-Аг від 24.10.2020 відповідачем долучені не були.

Відтак, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з вимогами про оскарження наказів №1678-АГ від 12.10.2020, №1752-АГ від 23.10.2020, №1753-Аг від 24.10.2020. Адже позов подано до суду в квітні 2021 року.

Згідно з частиною першою статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що з матеріалів позовної заяви не вбачається ставлення та позиції позивача до питання дотримання ним строку звернення до суду з вимогами щодо оскарження наказів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності: № 1678-АГ від 12.10.2020, № 1752-АГ від 23.10.2020, № 1753-Аг від 24.10.2020. Крім того, позивачем не вказано на поважність таких підстав.

Відносно оскарження наказу відповідача №609-ОС від 27.10.2020 про розірвання з позивачем контракту та звільнення його з військової служби, суд зазначає наступне.

Як зазначено судом вище та не оспорюється позивачем (викладено в позові позицію), для звернення до адміністративного суду у справах щодо звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач відраховує місячний строк звернення до адміністративного суду від дати його ознайомлення із супровідним листом відповідача від 05.03.2021 вих.№12/2265.

Зазначене твердження суд відхиляє з огляду на те, що зі змісту листа від 05.03.2021 вих.№12/2265 вбачається, що адресату ПОВТОРНО надсилається витяг з наказу начальника загону від 27.10.2020 №609-ОС «Про особовий склад».

Враховуючи, що у поданому позові позивач не зазначає інших обставин щодо поважності пропуску строку звернення до суду, не вказує про вжиті заходи з 27.10.2020 з метою відновлення та або недопущення порушення справ, суд зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з вимогами про оскарження наказу від 27.10.2020 №609-ОС «Про особовий склад».

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Отже, до позовної заяви позивачем не надано обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку для звернення до адміністративного суду з даним позовом.

Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Суд звертає увагу, що існування процесуальних строків на оскарження порушених прав, свобод та інтересів зумовлене вимогами щодо забезпечення швидкого та ефективного розгляду справ, дисциплінування поведінки учасників процесу. Саме тому закон передбачає різноманітні способи визначення проміжку часу, протягом якого такі учасники можуть здійснити свої процесуальні права.

Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску із заявленими вимогами.

Щодо питання сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відтак, судом встановлено, що позивачем не додано до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з тим, у позовній заяві позивачем наголошено на звільненні його від сплати судового збору за подання до суду позов, у відповідності до положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», яка встановлює пільги щодо сплати судового збору, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій встановлені спеціальним законом - Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». При цьому, статтею 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» врегульовано порядок оскарження рішень підприємств, установ і організацій, які надають пільги.

Відтак, вирішуючи питання щодо сплати судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 в справі №545/1149/17, в постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в справі №805/3982/17-а.

Висновки, які містяться в судових рішеннях Великої Палати Верховного Суду, які прийняті в часі пізніше, мають перевагу над висновками Верховного Суду, які прийняті в часі раніше, про що також зазначено в постанові Верховного Суду від 25.03.2020 в справі №805/3982/17-а.

В позовній заяві позивач зазначав про порушення відповідачем його трудових прав. Саме цим він обґрунтовував позовні вимоги.

Отже, даний адміністративний позов з порушенням прав позивача як учасника бойових дій не пов`язаний.

Інших підстав для звільнення від сплати судового збору позивачем не наведено, доказів в їх підтвердження до суду не подано.

Отже, в порушення вимог статті 161 КАС України та пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» позивач не сплатив судовий збір на відповідний рахунок в належному розмірі та не додав до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Вказані недоліки підлягають усуненню.

Відповідно до частини другої статті 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано, зокрема, фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-ІХ, розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу становить 2270,00 грн.

Частиною другою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Виходячи з того, що стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є позовною вимогою майнового характеру, обчислюється судом під час ухвалення рішення у справі, і на день подання позову суму до стягнення визначити неможливо, суд приходить висновку, що сума судового збору за дану позовну вимогу має бути попередньо визначена судом виходячи з мінімальної ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, а саме не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить - 908,00 гривень, з подальшою сплатою недоплаченої суми, відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Таким чином, сума судового збору яка підлягає оплаті за подання до суду даного позову, становить – 908,00 гривень як мінімальна ставка за майнову вимогу, що заявлена фізичною особою при зверненні до адміністративного суду, та 2724,00 гривень за три немайнові вимоги щодо оскарження наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності: № 1678-АГ від 12.10.2020, № 1752-АГ від 23.10.2020, № 1753-Аг від 24.10.2020.

Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

- документа про сплату судового збору в сумі 3632 гривень 00 копійок за наступними реквізитами: Р/р UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ 37967785, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з частинами першою та другою статті 169 КАС України суддя, встановивши що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, суд вважає за необхідне залишити даний позов без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до 1 прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання наказів протиправними, їх скасування, поновлення на військовій службі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду:

- виправленої позовної заяви із зазначенням правильного ідентифікаційного коду відповідача відповідно до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України в кількості, відповідній до кількості учасників справи;

- доказу сплати судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 3632,00 гривень;

- обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення.

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя І.С. Молочна