Рішення № 96244632, 13.04.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2021 р. Справа№200/1096/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В. за участю секретаря судового засідання Синкової А.О.

за участі:

позивача: не з`явився,

представника відповідача: Ярової С.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, Головного управління ДФС у Донецькій області про зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату, -

У С Т А Н О В И В:

29 січня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про поновленні на роботі та зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

З 07 квітня 2014 року по 15 червня 2015 року позивач перебував в трудових відносинах з ДПІ в Ворошиловському районі м.Донецька.

15 червня 2015 року наказом №28-о його було звільнено з посади державного інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту у зв`язку з неподанням заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади».

Про звільнення позивач дізнався лише 21.02.2020 року з листа відповідача.

Вважає звільнення незаконним та просить суд:

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо його звільнення з роботи.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Донецькій області поновити його на роботі на посаді державного інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту з 15 червня 2015 року та нарахувати та виплатити заробітну плату за весь період звільнення з 15 червня 2015 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року позовна заява була залишена без руху у зв`язку з виявленими недоліками.

22.02.2021 року від позивача надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог.

Позивач відмовився від вимог про визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Донецькій області щодо його звільнення з роботи та зобов`язання Головного управління ДПС у Донецькій області поновити його на роботі на посаді державного інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту з 15 червня 2015 року.

Залишив вимогу про нарахування та виплати заробітної плати за весь період звільнення з 15 червня 2015 року.

10 березня 2021року відповідачем ГУ ДПС у Донецькій області надано відзив на адміністративний позов, у якому зазначено наступне.

За даними Програмного комплексу «ДПС-Про» в інформаційно- телекомунікаційній системі «Фінанси і персонал» ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області з 07 квітня 2014 року по 15 червня 2015 року. Особова справа ОСОБА_1 була сформована при призначення його на посаду державного службовця в березні-квітні 2014 року та залишилась в адміністративному приміщенні ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька. Навесні 2014 року у зв`язку із загрозою захоплення приміщення інспекції невідомими озброєними особами вісім працівникам інспекції були видані для збереження їх трудові книжки, в тому числі, й ОСОБА_1 .

З 20 листопада 2014 року на виконання наказу Державної фіскальної служби України від 07.11.2014 № 256 «Про переміщення та закінчення простою» (далі - Наказ № 256) ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька закінчила простій у роботі та була переміщена й зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Наказ № 256 було оприлюднено в офіційному друкованому виданні «Голос України» від 29.11.2014 № 231 (5981), на офіційному-веб-порталі ДФС України та субсайті Головного управління ДФС у Донецькій області.

Після закінчення простою ОСОБА_1 не з`явився за новим місцем реєстрації інспекції, не приступив до виконання обов`язків за посадою державного інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту, на заповнив особову картку державного службовця, чим й пояснюється відсутність його особової справи в архівних документах ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька.

На виконання пункту 1.4 наказу Державної фіскальної служби України від 24.02.2015 № 117 «Про початок проведення перевірки відповідно до Закону України «Про очищення влади» стосовно посадових і службових осіб Міндоходів» з 02 червня 2015 року повинна була розпочатися перевірка стосовно посадових осіб ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька. Відповідно до вимог пункту 7 Порядку проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 «Деякі питання реалізації Закону України «Про очищення влади» (далі - Порядок), зазначений наказ був оприлюднений на субсайті Головного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до пункту 8 Порядку ОСОБА_1 зобов`язаний був у десятиденний строк з дня початку проведення перевірки в органі (тобто, з 02 червня по 11 червня 2015 року) подати до підрозділу персоналу інспекції власноручно написану заяву про проведення перевірки з необхідними додатками, в тому числі, декларацією про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2014 рік. Зазначених матеріалів від нього не надійшло.

Наказом ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 15.06.2015 № 28-о ОСОБА_1 було звільнено з посади державного інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту у зв`язку з неподанням заяви про проведення перевірки, передбаченої Законом України «Про очищення влади», відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про очищення влади», пункту 7 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України. Видання цього наказу було обумовлено вимогами частини третьої статті 4 Закону України «Про очищення влади», згідно з якими неподання особою, яка підлягає перевірці, заяви про проведення перевірки в строк, передбачений частиною другою цієї статті, є підставою для звільнення особи з посади, що вона обіймає, не пізніш як на третій день після закінчення строку подання заяви.

Вважає що відповідач, здійснюючи оскаржувані дії, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Другим відповідачем ГУ ДФС у Донецькій області через канцелярію надано пояснення до суду.

У зв`язку з прийняттям «Положення про Державну податкову службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України», проведена реорганізації органів Державної фіскальної служби України.

Відповідно до п.1 «Положення про Державну податкову службу України», затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 «Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України» Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» створено Головне управління ДПС у Донецькій області. Згідно з Положенням про Головне управління ДПС у Донецькій області, ГУ ДПС є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Донецькій області.

Розпорядженням Кабінету міністрів України від 21.08.2019 №682 про початок роботи Державної податкової служби України,яке було оприлюднене на Урядовому порталі та яким встановлено, що функції і повноваження Державної фіскальної служби з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань припиняються, контроль за дотриманням вищезазначеного покладається на Державну податкову службу.

На підставі наказу ДПС України від 28.08.2019 №36 розпочато виконання ДПС України вищевказаних функцій і повноважень Державної фіскальної служби. Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Донецькій області розпочато здійснення Головним управлінням ДПС у Донецькій області покладених на нього положенням про Головне управління ДПС у Донецькій області, затвердженим наказом ДПС України від 27.07.2019 №14 функцій і повноважень ГУ ДФС у Донецькій області що припиняється.

Таким чином, з 28.09.2019 правонаступником ГУ ДФС у Донецькій області стало ГУ ДПС у Донецькій області 8 функції ГУ ДФС у Донецькій області перейшли до ГУ ДПС у Донецькій області і розпорядником необхідної суду інформації є ГУ ДПС у Донецькій області.

Закон України «Про центральні органи виконавчої влади», згідно із Законом України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» № 440-ІХ від 14.01.2020, доповнено ст.21-1.

Згідно ч.2 ст.21-1 цього Закону, територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, визначені частиною першою цієї статті, утворюються без статусу юридичної особи та є органами державної влади, можуть мати окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України.

Так, аналогічна позиція вже була висловлена Верховним Судом у постановах від 10.09.2020 у справі №420/5772/18. від 10.10.2020 у справі №804/958/17. від 03.12.2020 у справі №805/2173/16-а. в ухвалі від 30.12.2020 у справі №805/2263/18-а.

Таким чином, ТУ ДФС у Донецькій області не є розпорядником інформації. Накази про призначення та звільнення Позивача та його розрахунковий лист в ТУ ДФС у Донецькій області відсутні.

Отже, ТУ ДФС у Донецькій області не є належним вілповілачем у справі №200/1096/21-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року провадження по справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначене судове засідання на 16 березня 2021 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року суд залучив до участі у справі співвідповідача - Головне управління ДФС у Донецькій області та відклав розгляд справи на 13 квітня 2021 року.

10.03.2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника ГУ ДПС у Донецькій області про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року суд відмовив відповідачу в задоволенні його клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

17.03.2021 року на адресу суду надійшло клопотання представника ГУ ДПС у Донецькій області про розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року суд відмовив відповідачу в задоволенні його клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції.

13 квітня 2021 року представник позивача в судове засідання не з`явився. Надав заяву про розгляд справи в його відсутність.

Представник відповідача ГУ ДПС у Донецькій області 2021 року в судове засідання з`явився. Проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві.

Представник відповідача ГУ ДФС у Донецькій області 2021 року в судове засідання не з`явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши представника відповідача 1, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивачем у справі є ОСОБА_1 який є громадянином України згідно з паспортом громадянина України серія НОМЕР_1 , виданого Волноваським РВ ГУ ДМС України в Донецькій області 29.07.2016 року. ІПН № НОМЕР_2 (а.с.3-4).

Відповідачем 1 є Головне управління Державної податкової служби України у Донецькій області яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 43142826.

Відповідачем 2 є Головне управління Державної фіскальної служби України у Донецькій області яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 39406028.

Згідно з Довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 13.07.2018 року № 23204 ОСОБА_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Фактичне місце проживання АДРЕСА_3 (а.с.5).

Відповідно даних трудової книжки серія НОМЕР_3 ОСОБА_1 07.04.2014 року прийнятий на посаду державного інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту у зв`язку Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м.Донецька (а.с.6-7).

Згідно даних форми ОК-5 установа в якій працював ОСОБА_1 перераховувала єдиний соціальний внесок за нього до листопада 2014 року включно.

Надалі виплата була здійснена в червні 2015 року в сумі 1656,72 грн. (а.с.8).

Відповідно до розрахункового листа за червень 2015 року ОСОБА_1 отримав компенсацію за невикористані дні відпустки в розмірі 1656,72 грн. (а.с.9).

Листом № 15011/10/05-99-11-03-21 від 21.02.2020 року Головне управління ДПС у Донецькій області повідомило ОСОБА_1 про те, що йому при звільненні була виплачена компенсація за 36 днів невикористаної відпустки. Заборгованості по заробітної платі у ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька перед ним не має (а.с.11).

Згідно з довідкою від 12.04.2021 року № 75/05-99-10-02-18 виданою ГУ ДПС у Донецькій області працівнику ДПІ у Ворошиловському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_1 при звільненні у червні 2015 року виплачено компенсацію за 36 днів невикористаної відпустки в сумі 1656,72 грн.

Заборгованості з виплати заробітної плати у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_1 немає.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Щодо строків звернення до суду.

Оскільки позивач звертається з позовом про нарахування та виплати заробітної плати з 2015 року по час розгляду справи судом, тобто з соціальних питань, то строк звернення до суду, передбачений ст..122 КАС України на це звернення не розповсюджується.

Щодо суті позовних вимог.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 серпня 2014 року № 311 «Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів» ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька реорганізована шляхом приєднання до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Гоювного управління ДФС у Донецькій області.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04 листопад 2015 року № 892 «Деякі питання територіальних органів Державної фіскальної служби» ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління ДФС у Донецькій області реорганізована шляхом приєднання до Маріупольської ОДИ Головного управління ДФС у Донецькій області

Маріупольська ОДИ Головного управління ДФС у Донецькій області реорганізована шляхом приєднання як структурний підрозділ до Головного управління ДФС у Донецькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 року № 296 «Про реформування територіальних органів Державної фіскальної служби».

Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» Головне управління є правонаступником майна, прав та обов`язків Головного управління ДФС у Донецькій області, реорганізується, у відповідних сферах діяльності.

Отже, судом встановлено що Головне управління ДПС у Донецькій області в даній справі є належним відповідачем.

Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що підставою для виплати передбаченого статтею 117 КЗпП України відшкодування відповідно до частини 1 цієї статті є: нарахування сум належних працівникові при звільнені; відсутність спору щодо їх розміру; невиплата нарахованих сум в день звільнення.

Підставою для виплати передбаченого статтею 117 КЗпП України відшкодування відповідно до частини 2 цієї статті є: нарахування сум належних працівникові при звільнені; незгода працівника з нарахованими/ненарахованими сумами, що стало підставою для виникнення трудового спору, який вирішився на користь працівника.

Незгода працівника з розміром належних до виплати при звільненні сум повинна мати активні прояви шляхом звернення до роботодавця або безпосередньо до суду.

Це звернення повинно бути здійснене відразу після виплати цих сум чи ознайомленні з їхнім розміром або принаймні у достатньо стислі строки.

Такі дії будуть свідчити про наявність спору щодо розміру належних йому сум при звільненні.

Як свідчать матеріали справи здійснений відповідачем розрахунок і виплата сум належних позивачу при звільненні, останнім не оскаржувалися.

З змісту листа № 15011/10/05-99-11-03-21 від 21.02.2020 року Головного управління ДПС у Донецькій області випливає що заборгованості по заробітної платі у ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька перед ОСОБА_1 не має.

Ця обставина підтверджується даними форми ОК-5. ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, де працював ОСОБА_1 перераховувала єдиний соціальний внесок за нього до листопада 2014 року включно.

Надалі виплата була здійснена в червні 2015 року в сумі 1656,72 грн.

Згідно з довідкою від 12.04.2021 року № 75/05-99-10-02-18 виданою ГУ ДПС у Донецькій області працівнику ДПІ у Ворошиловському районі ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_1 при звільненні у червні 2015 року виплачено компенсацію за 36 днів невикористаної відпустки в сумі 1656,72 грн.

Заборгованості з виплати заробітної плати у ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області ОСОБА_1 немає.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші протии Україн" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору це питання судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У позовних вимогах ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області, про зобов`язання нарахувати та виплатити заробітну плату, відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті та його вступну та резолютивну частину проголошено в судовому засіданні 13 квітня 2021 року

В повному обсязі рішення складене 14 квітня 2021 року.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Хохленков