Ухвала суду № 96243353, 14.04.2021, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

14 квітня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/355/21

Суддя Шморгун В.В., розглянувши матеріали позовної заяви № 17 від 07.04.2021

Позивач: Приватне підприємство «Аметіз»,

код ЄДРПОУ 31480151, вул. Івана Мазепи (Щорса), 57, м. Чернігів, 14017

Відповідач: Північна митниця Держмитслужби,

код ЄДРПОУ 43332675, пр-т Перемоги, 6, м. Чернігів, 14017

Предмет спору: про стягнення 94 823,20 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Аметіз» звернулось до суду з позовом до Північної митниці Держмитслужби, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 94 823,20 грн заборгованості за надані послуги зі зберігання майна.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про відповідальне зберігання майна та транспортних засобів №123 від 01.10.2014 (далі – Договір).

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З вказаних норм випливає, що обов`язок позивача надіслати учасникам справи копії документів, доданих до позовної заяви, не залежить від того, чи є ці документи у інших учасників справи, а також чи стосуються ці документи предмету спору, чи лише судових витрат у справі.

За змістом положень Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, доказом, що підтверджує прийняття оператором поштового зв`язку поштового відправлення для пересилання - є виданий ним відправникові розрахунковий документ встановленої форми, разом з тим, опис вкладення є підтвердженням того, які саме документи вкладені до поштового відправлення. Тобто, належними доказами надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий відправникові оператором поштового зв`язку при прийнятті реєстрованого поштового відправлення для пересилання та опис вкладення до цього листа, з якого вбачається які саме документи направлені на адресу відповідача.

В якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів позивачем подано опис вкладення у цінний лист від 08.04.2021, фіскальний чек АТ «Укрпошта» та накладну, які датовані 08.04.2021.

Проте з даного опису вкладення вбачається, що на адресу відповідача не були направлені наступні документи, які були додані до позовної заяви: попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, копія договору №85/АМЕ від 02.10.2020, копія виписки з ЄДРЮО на ТОВ «Юркон», копія рахунку-фактури № С-02/АМЕ від 17.02.2021, копія платіжного доручення №389 від 07.04.2021, копія наказу «Про переведення на іншу посаду» від 31.01.2020 № 3 та копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000417 від 20.07.2018.

Отже, позивач не надав належних доказів відправлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України.

Пунктом 7 ч. 3 ст. 165 ГПК України передбачено що, відповідач у відзиві може надати заперечення щодо заявленого позивачем розміру судових витрат, які позивач поніс та очікує понести до закінчення розгляду справи по суті.

Ненаправлення вищевказаних документів відповідачу порушує його право, визначене п. 7 ч. 3 ст. 165 ГПК України, та не відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 164 та ч. 1 ст. 172 ГПК України.

Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

У справах "Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany", "Kreuz v. Poland", “Пелевін проти України”, “Наталя Михайленко проти України” та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі “Вайт і Кеннеді проти Німеччини”, п. 59; рішення у справі “Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства” (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі “Z. Та інші проти Сполученого Королівства” (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст. 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу дводенний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом направлення відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, всіх доданих до позовної заяви документів, зокрема, щодо судових витрат.

Докази направлення відповідачу вказаних документів надати суду у встановлений судом дводенний строк.

3. Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

4. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун