Ухвала суду № 96242688, 05.04.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"05" квітня 2021 р. Справа № 911/612/21

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., за участю секретаря судового засідання Литковки А.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Логістик» від 31.03.2021 за вих. № 18 про забезпечення доказів у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Логістик»

про стягнення 410091,96 грн

за участю представників

позивача: не з`явився;

відповідача: Масло Р.Д. – керівник; Шевченко М.В. – адвокат, довіреність від 26.03.2021;

встановив:

До Господарського суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (далі – позивач, ТОВ «Хімагромаркетинг») з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Логістик» (далі – відповідач, ТОВ «Авант Логістик») про стягнення 410091,96 грн, з яких: 383743,55 грн збитків, завданих внаслідок нанесення діями відповідача пошкоджень, які унеможливлюють подальше використання товару; 4920,33 грн пені; 1230,08 грн 3% річних; 15198,00 грн – вартість послуг з утилізації; 5000,00 грн – вартість послуг з перевезення.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що між ТОВ «Хімагромаркетинг», як замовником, та ТОВ «Авант Логістик», як виконавцем, 05.09.2017 укладено договір про надання комплексних логістичних послуг № 095, в рамках виконання якого ТОВ «Хімагромаркетинг» передано на зберігання ТОВ «Авант Логістик» товар – кукурудзу «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699 у кількості 250 посівних одиниць.

За твердженнями позивача, всупереч умовам договору виконавцем не був належним чином виконаний обов`язок, покладений умовами договору, а саме – не було здійснено відповідальне зберігання вантажу. Так, під час проведення спільного огляду товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Хімагромаркетинг» на складі ТОВ «Авант Логістик» за адресою: м. Фастів, вул. Поліграфічна, 7, було виявлення пошкодження вантажу, що знаходився на відповідальному зберіганні у виконавця, – кукурудзи «Szegedi 386» партії Н-19-011/0699.

Посилаючись на додані до позовної заяви висновки фітосанітарних експертиз, позивач стверджує про те, що під час зберігання вказаного насіння кукурудзи на складі відповідача, відповідний товар був уражений шкідником – комірним довгоносиком (Sitophilus granarium L.), внаслідок чого насіння кукурудзи «Szegedi 386» стало непридатним для подальшого використання. Вказані обставини, зі слів позивача, спричинили неможливість здійснення позивачем поставки ТОВ «Південна житниця» насіння кукурудзи на виконання умов договору поставки від 18.12.2020 № АП-21-0150, що завдало ТОВ «Хімагромаркетинг» збитків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.04.2021.

Через канцелярію суду 31.03.2021 ТОВ «Авант Логістик» подано заяву від 31.03.2021 за вих. № 18 про забезпечення доказів, у якій заявник просить суд забезпечити речовий доказ, а саме: насіння кукурудзи «Szegedi 386» (номер партії Н-19-011/0699) в кількості 250 посівних одиниць – мішків (2,95205 тон), шляхом заборони знищення насіння у будь-який спосіб, в тому числі, з метою утилізації.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 112 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення доказів розглядається у судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.04.2021 заяву ТОВ «Авант Логістик» від 31.03.2021 за вих. № 18 про забезпечення доказів призначено до розгляду на 05.04.2021.

У судове засідання 05.04.2021 представник позивача не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Присутні у судовому засіданні представники відповідача підтримали заяву про забезпечення доказів та просили суд задовольнити її.

Обгрунтовуючи заяву про забезпечення доказів, відповідач зазначає, що в якості підтвердження обставин, якими обгрунтовані позовні вимоги, позивач посилається на висновок фіто санітарної експертизи від 01.02.2021 № ЦЛ10/001257-І, наданий ДУ «Центральна фіто санітарна лабораторія», а також на акт Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області від 18.02.2021 № 60/10-6071/000168-В про результати огляду.

За твердженнями відповідача, у зазначених документах дійсно вказується про наявність у отриманих для дослідження зразках кукурудзи комірного довгоносика, водночас у цих документах не зазначено, в який саме період відбулось зараження насіння шкідником.

Отже, на думку відповідача, документи, на які посилається позивач, не можуть вважатись належними доказами, оскільки вони лише зафіксували у наданих зразках насіння кукурудзи комірного довгоносика, але жодним не досліджували етапи його розвитку та, відповідно, не встановлювали час появи шкідника у насінні.

Відповідач зауважує, що саме встановлення часу занесення у насіння кукурудзи «Szegedi 386» вказаного шкідника може вважатись доказом, який доводить вину відповідача у зараженні насіння кукурудзи та породжує його відповідальність перед позивачем.

Зі слів відповідача, ТОВ «Авант Логістик» дізналось з позовної заяви про передання позивачем вказаного насіння кукурудзи для утилізації. На думку відповідача, знищення насіння кукурудзи «Szegedi 386», яке зберігалось на складі ТОВ «Авант Логістик» і в якому був виявлений комірний довгоносик, призведе до неможливості встановлення часу зараження насіння кукурудзи вказаним шкідником.

Розглянувши заяву про забезпечення доказів, заслухавши пояснення представників відповідача, суд прийшов до висновку, що така заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом ст. 110 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів після подання позовної заяви здійснюється судом, який розглядає справу.

Відповідно до положень ст. 111 ГПК України у заяві про забезпечення доказів зазначаються зокрема докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні, обґрунтування необхідності забезпечення доказів, спосіб, у який заявник просить суд забезпечити докази, у разі необхідності – особу, у якої знаходяться докази.

Тобто необхідною умовою для забезпечення доказів є чітке визначення доказів та наявність підстав припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 13 та ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (частина 1, 2 статті 73 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ГПК України, речовими доказами є предмети матеріального світу, які своїм існуванням, своїми якостями, властивостями, місцезнаходженням, іншими ознаками дозволяють встановити обставини, що мають значення для справи.

Суд зауважує, що процесуальний механізм забезпечення доказів це не лише спосіб здобути докази, які стосуються предмету доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати має ґрунтуватися на об`єктивних фактах. Тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.

При цьому, заявник повинен довести наявність підстав, що подача відповідних доказів стане згодом неможливою або утрудненою. Суд не може вжити заходи по забезпеченню доказів лише на підставі міркувань учасника що носять характер припущень.

Суд звертає увагу, що за приписами ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду.

Заявляючи клопотання про забезпечення речового доказу, відповідач не надав доказів того, що позивачем вчиняються дії щодо передачі насіння кукурудзи «Szegedi 386» на утилізацію певній особі, а також не зазначено, у якої конкретно особи знаходиться такий речовий доказ, в тому числі у позивача або іншої особи, якій насіння кукурудзи могло бути передане на утилізацію. Крім того відповідачем не доведено, що зазначений речовий доказ існує на момент звернення до суду із заявою про забезпечення доказів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заявником не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту існування відповідних обставин, з якими закон пов`язує можливість забезпечення доказів, у зв`язку з чим відповідна заява ТОВ «Авант Логістик» не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 110-112, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Авант Логістик» від 31.03.2021 за вих. № 18 про забезпечення доказів.

Дана ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін