Рішення № 96242301, 09.04.2021, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/18/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.2021 Справа № 908/253/21

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, 69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А

до відповідача Комунального підприємства “Кам`яний сількомунгосп” Вільнянського району Запорізької області, 70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт Кам`яне, вул. Центральна, буд. 11

про стягнення коштів

без виклику (повідомлення) представників учасників процесу

суть спору

01.02.2021 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради, м. Запоріжжя до відповідача Комунального підприємства “Кам`яний сількомунгосп” Вільнянського району Запорізької області, Запорізька область, Вільнянський район, смт Кам`яне про стягнення заборгованості за договором № 69В/8 від 02.05.2019 в розмір 101 124,90 грн, з яких: основна заборгованість в розмірі 98 793,82 грн, пеня у розмірі 551,39 грн, 3% річних в розмірі 452,05 грн, інфляційні втрати в розмірі 1327,64 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.02.2021, справу № 908/253/21 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/253/21. Присвоєно справі номер провадження 15/18/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з водопостачання № 69В/8 від 02.05.2019 призвело до утворення у останнього заборгованості в сумі 98 793,82 грн за період з жовтня 2020 по грудень 2020. На підставі умов договору та ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем також нараховані пеня в сумі 551,39 грн, 3% річних в сумі 452,05 грн та інфляційні втрати в сумі 1327,64 грн. Посилаючись на приписи на ст. ст. 632, 653 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 6, 216, 217, 220 Господарського кодексу України, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.

15.02.2021 до суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 60 028,14 грн, пеню у розмірі 617,67 грн, 3% річних в сумі 506,40 грн та інфляційні втрати в сумі 2958,42 грн.

Заява позивача про зменшення позовних вимог з урахуванням п. 2 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, прийнята судом до розгляду. Розглядаються позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстрованим місцем знаходження юридичної особи Комунального підприємства “Кам`яний сількомунгосп” Вільнянського району Запорізької області є: 70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт Кам`яне, вул. Центральна, буд. 11, що відповідає адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Статтею 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

В матеріалах справи наявне поштове повідомлення про отримання представником відповідача ухвали господарського суду від 08.02.2021 про відкриття провадження у справі № 908/253/21.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/253/21.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.02.2021 про відкриття провадження у справі № 908/253/21 відповідачу запропоновано подати відзив у строк не пізніше 10.03.2021.

Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень” http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, свою позицію у спорі не повідомив, обґрунтованих заперечень проти позову не висловив.

Згідно з ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки судом належним чином виконано обов`язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2,3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, 10.03.2021 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно з ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення – 09.04.2021.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

02.05.2019 Комунальним підприємством «Облводоканал» Запорізької обласної ради (позивач) та Комунальним підприємством «Кам`яний сількомунгосп» Вільнянського району Запорізької області (відповідач, споживач) укладений договір № 69В/8 про надання послуг з водопостачання (договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що Облводоканал забезпечує водопостачанням через мережі централізованого водопостачання Споживачу на господарсько - питні, побутові та технічні потреби для потреб Споживача та для потреб споживачів (населення, бюджетні установи, інші споживачі) смт. Кам`яне.

Договір діє з 01.05.2019 по 31.12.2019 (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.4. договору, договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не було письмово заявлено однією з сторін.

Згідно з п. 3.2.1 договору споживач зобов`язався своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання.

У розділі 5 договору сторони врегулювали порядок обліку води та порядок розрахунків. Згідно з п. п. 5.1, 5.2 для обліку обсягів спожитої питної води в точці підключення на межі розподілу мереж водопостачання споживачем обладнано водолічильний вузол та встановлено прилад обліку. Визначення обсягів спожитої питної води споживачем проводиться відповідно показань приладу обліку за розрахунковий період (календарний місяць).

Відповідно до п. 5.3 основним документом на оплату є акт-рахунок. Акти-рахунки виписуються споживачу представником Облводоканалу відповідно до показань приладів обліку при наявності особистого посвідчення в останній день кожного місяця у трьох примірниках. Відповідальна особа споживача зобов`язана підписати акти-рахунки у трьох примірниках та самостійно отримати в Облводоканалі один примірник.

До 12 числа наступного за звітним місяцем споживач зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок Облводоканалу суму, вказану в акті-рахунку (п. 5.3.1 договору).

Представниками сторін без зауважень та заперечень підписані акти-рахунки на загальну суму 126 193,82 грн: № 3167/45779 за період жовтень 2020 на суму 60 028,14 грн, № 3167/47759 за період грудень 2020 на суму 66 165,68 грн.

Відповідач свої зобов`язання за договором, в частині оплати за надані послуги, не виконав.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині повної та своєчасної оплати послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості в примусовому порядку.

Відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, а як визначено приписами статті 509 цього ж Кодексу, зобов`язання виникають із підстав встановлених вищевказаною правовою нормою.

Згідно із статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з частиною 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 9 Закону України “Про житлово-комунальні послуги” передбачає, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Статтею 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" встановлено, що послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов`язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об`єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об`єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті. Порядок надання споживачам послуг з питного водопостачання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов`язані, зокрема своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні приписи містить стаття 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З урахуванням вимог ст. 638 Цивільного кодексу України, сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору а відтак договір є укладеним.

Доказів розірвання договору, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, або визнання недійсним договору внаслідок недодержання сторонами в момент його вчинення вимог чинного законодавства України, сторонами у справі не надано. Не надано також і доказів того, що сторони відмовились від виконання договору в силу певних об`єктивних обставин.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1 та 2 ст. 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб`єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідач частково здійснив оплату за договором № 69В/8 на загальну суму 38 800,00 грн, що підтверджується копіями платіжних доручень, долученими до матеріалів справи. В усіх платіжних дорученнях міститься посилання на договір № 69В/8 від 02.05.2019.

Згідно із заявою позивача про зменшення розміру позовних вимог, яка була прийнята судом до розгляду, відповідач повністю сплатив заборгованість за грудень 2020.

Таким чином, заборгованість склала 60 028,14 грн.

Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 60 028,14 грн.

Відповідачем не надано доказів на спростування вимог позивача, як і не надано доказів оплати наданих послуг.

За викладених обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 60 028,14 грн судом задовольняються.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 31.11.2020 по 29.01.2021 в сумі 617,67 грн.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2. договору у разі несвоєчасного здійснення оплати за надані Облводоканалом послуги Споживач зобов`язаний сплатити Облводоканалу пеню в розмірі 0,01% від суми боргу за кожен день прострочення оплати відповідно до Закон України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно з ч. 1. ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок пені суд визнав вірним, а вимогу про стягнення пені в розмірі 617,67 грн такою, що підлягає задоволенню.

За порушення виконання відповідачем грошового зобов`язання позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 506,40 грн за період з 13.11.2020 по 29.01.2021 та суму інфляційних втрат інфляційних втрат в розмірі 2958,42 грн за період жовтень 2020 року – грудень 2020 року.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд визнав виконаним вірно, а вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 164,92 грн та інфляційних втрат інфляційних втрат в розмірі 2958,42 грн такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства “Кам`яний сількомунгосп” Вільнянського району Запорізької області (70050, Запорізька область, Вільнянський район, смт Кам`яне, вул. Центральна, буд. 11; ідентифікаційний код юридичної особи 33527710) на користь Комунального підприємства “Облводоканал” Запорізької обласної ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А; ідентифікаційний код юридичної особи 03327115) суму основного боргу у розмірі 60 028,14 грн (шістдесят тисяч двадцять вісім гривень 14 коп.), пеню у розмір 617,67 грн (шістсот сімнадцять гривень 67 коп.), 3% річних в розмірі 506,40 грн (п`ятсот шість гривень 40 коп.), інфляційні втрати в розмірі 2958,42 (дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят вісім гривень 42 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 14 квітня 2021 року.

Суддя І. С. Горохов