Рішення № 96241794, 05.04.2021, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" квітня 2021 р. Cправа № 902/1094/20

Гоподарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Шушковій А.П.

за участю представників

позивача Гула А.А., наказ б/н від 22.12.2020, посадова інструкція від 22.12.2020

відповідача не з`явився

третьої особи Круліківська М.А., довіреність №02-21-226 від 12.02.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ АГРО" (с. Нова Гребля, Калинівський район, Вінницька обл., 22452)

до: Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області (вул. Першотравнева, 1, с. Дружне, Калинівський район, Вінницька обл. 22453)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Калинівська міська рада (вул. В.Нестерчука, 19, м. Калинівка, 22400)

про визнання незаконними рішень та поновлення договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява №561 від 05.11.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ АГРО" до Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області з позовними вимогами про визнання незаконними рішень та визнання поновленим договору оренди землі № б/н від 01.07.2010.

Ухвалою суду від 12.11.2020 позовну заяву залишено без руху на підставі ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та встановлено позивачу строк для усунення виявлених недоліків: 10 днів з дня вручення ухвали суду.

30.11.2020 надійшла заява №623 від 18.11.2020 про усунення недоліків позовної заяви №561 від 05.11.2020.

Ухвалою від 07.12.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 23 грудня 2020 року.

23.12.2020 до суду від Калинівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 23.12.2020 продовжено строк підготовчого провадження по справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 21.01.2021.

06.01.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

21.01.2021 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки представник позивача перебуває на самоізоляції.

Ухвалою від 21.01.2021 відкладено підготовче засідання на 18.02.2021, з підстав викладених у відповідній ухвалі.

Ухвалою від 18.02.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Калинівську міську раду, закрито підготовче провадження та призначено справу №902/1094/20 для судового розгляду по суті на 04 березня 2021 р.

На визначену судом дату з`явились представники позивача та третьої особи.

В судовому засіданні представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу мирного врегулювання спору.

Представник третьої особи не заперечила щодо відкладення.

Ухвалою від 04.03.2021 суд постановив розгляд справи по суті відкласти на 05.04.2021 об 11:00 год.

На визначену судом дату (05.04.2021) у судове засідання з`явились представники позивача та третьої особи. Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив задовольнити їх. Представник третьої особи поклався на розсуд суду.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення позивача та третьої особи, суд встановив наступне.

В якості заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 01.07.2010 між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Надія» (яке відповідно до рішення членів СВК «Надія» №26/02/18-01 від 26 лютого 2018 року було реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ АГРО» (надалі «Позивач») та Дружненською сільською радою Калинівського району Вінницької області (надалі - «Відповідач») було укладено Договір оренди землі №б/н.

Відповідно до п.1 договору орендодавець передав орендареві у строкове платне користування терміном на 10 років, земельну ділянку площею 17,9603 га кадастровий номер 0521681803:01:011:0040, яка знаходиться в адміністративних межах Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

Державну реєстрацію Договору оренди, проведено Вінницькою регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» (Калинівський районний відділ), 02 серпня 2010 року за № 041004100209. Таким чином, строк дії Договору оренди закінчився 02 серпня 2020 року.

01 липня 2014 року до Договору оренди сторонами було укладено додаткову угоду, умовами якої, сторонами внесено зміни до Договору оренди у частині розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, інші умови Договору залишились незмінними. Право користування (інше речове право), у зв`язку із укладенням сторонами додаткової угоди зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 березня 2015 року за індексним номером 9143124.

Пунктом 8 договору оренди передбачено, що після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивачем стверджується, що ним на адресу Відповідача було направлено лист-повідомлення №264 від 15.05.2020 року з проектом додаткової угоди до договору оренди землі. Лист-повідомлення з додатками Відповідачем отримано 20 травня 2020р., про що свідчить підпис голови сільської ради на листі.

02.06.2020 року Позивачем було отримано лист від Відповідача №02-14-105 від 29.05.2020 року, у якому Відповідач повідомив Позивача про те, що ТОВ «НАДІЯ АГРО» відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки на новий строк у зв`язку із тим, що значна кількість жителів громади не реалізувала своє право на безоплатне отримання землі і просить надати у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Разом з листом, Відповідачем надіслано Рішення №283 від « 25» травня 2020 р. Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області 33 сесії 7 скликання «Про відмову в поновленні оренди земельної ділянки із земель комунальної власності Дружненської сільської ради після закінчення строку дії договору оренди». За умовами Рішення №283, депутати Дружненської сільської ради вирішили: 1.Відмовити ТОВ «НАДІЯ АГРО» в поновленні договору оренди земельної ділянки на новий строк площею 17,9603 га., із земель комунальної власності, яка знаходиться в адміністративних межах Дружненської сільської ради, Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер: 0521681803:01:011:0040 після закінчення договору оренди від 02.08.2020 року. 2.На черговій сесії розглянути питання задоволення заяв громадян, щодо реалізації їх права на безоплатне отримання землі для ведення ОСГ із земель комунальної власності, яка знаходиться в адміністративних межах Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер: 0521681803:01:011:0040 площею 17,9603 га.

Не погоджуючись із винесеним Рішенням №238, Позивач повторно, направив на адресу Відповідача лист-повідомлення №338 від 15.07.2020 року про поновлення Договору оренди з проектом додаткової угоди, який також було отримано наручно сільським головою Дружненської сільської ради Малогулко Н.Б., та підтверджується її особистим підписом.

У листі-повідомленні, Позивач звернувся до Відповідача із пропозицією поновити Договір оренди на умовах визначених в додатковій угоді та повідомив Відповідача про те, що Позивач готовий до спільного опрацювання та узгодження істотних умов Договору оренди землі, а тому, у разі виникнення у Відповідача пропозицій щодо зміни істотних умов Договору оренди, які викладені у Додатковій угоді, письмово повідомити Позивача про такі умови.

04 вересня 2020 року Позивач отримав від Відповідача лист №02-14-165 від 25.08.2020 року, у якому Відповідач повідомив Позивача про те, що на 35 сесії 7 скликання, депутатами Дружненської сільської ради від 14 серпня 2020 року відмовлено у поновленні Договору оренди. При цьому, у листі Відповідач зазначив, що на думку депутатів Товариство не порушувало умов Договору оренди і має переважне право на оренду землі, але даною земельною ділянкою заплановано задовільнити право жителів громади на безкоштовну приватизацію.

Крім того, Позивачем було отримано копію Рішення 35 сесії 7 скликання Дружненської сільської ради №300 від 14.08.2020, за умовами якого депутати повторно відмовили Позивачеві у поновленні Договору оренди, у зв`язку з тим, що значна кількість жителів громади не реалізувала своє право на безоплатне отримання землі і просить надати у власність земельні ділянки.

Позивач вважає, що відповідач (орендодавець) безпідставно, всупереч ч.4 та ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі», необґрунтовано посилаючись на наявність заяв від жителів с. Дружне про надання їм земель для ведення особистого селянського господарства та їх незгоду із продовженням оренди, відмовив в укладенні додаткової угоди про поновлення договору оренди на новий строк.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних пояснень, доказів або заперечень суду не надав.

У свою чергу на адресу надійшов відзив на позовну заяву від Калинівської міської ради №02-21-1667 від 22.12.2020, який суд розцінює як пояснення третьої особи.

Проти позову третя особа заперечує, позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяву, у якому зазначено, що позивач встратив переважне право на укладення договору оренди на новий строк, оскільки лист щодо поновлення договору оренди земельної ділянки було надіслано позивачем пізніше, ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

Як стверджує третя особа договір оренди землі від 01 липня 2010 року укладений між Дружненською сільською радою та СВК «Надія», який зареєстровано 02 серпня 2010 року за №041004100209, припинив свою дію у зв`язку і закінченням строку, на який його було укладено, а тому позивачем порушено вимоги частини 4 статті 33 Закону України «Про оренду землі» щодо обов`язку орендаря повернути земельну ділянку власнику.

Третя особа звертає увагу на те, що пропозицію щодо зміни істотних умов договору було надіслано ТОВ «НАДІЯ АГРО» у вигляді додаткової угоди, а не запропоновано орендодавцем, а тому досягнення домовленості щодо істотних умов договору, тобто строку дії договору в даному випадку, мали б укладатися або окремими угодами про внесення змін до основного договору, або ж додатковою угодою про поновлення договору оренди землі з урахуванням запропонованих орендарем зміною істотних умов договору.

Також третя особа зазначила, що рішеннями, які оскаржує позивач, Дружненська сільська рада не передавала у приватну власність земельні ділянки.

Реалізація даного права, як власника землі, буде можливою після виконання позивачем свого прямого обов`язку повернути земельну ділянку власнику.

Позивач із позицією третьої особи не погодився та виклав свої заперечення у відповіді на відзив, у якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі та зазначив, що відповідно до абзацу 4 Перехідних положень Закону України «Про оренду землі» поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності Законом №340-1Х від 05.12.2019 року, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами чинними на момент їх укладання. При цьому п.8 Договору оренди визначено, що після закінчення строку договору оренди ТОВ «НАДІЯ АГРО» має переважне право перед іншими особами на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити орендодавця про намір продовжити його дію.

Також позивач звернув увагу суду на те, що відповідь на лист Позивача від 15.07.2020 року про поновлення договору оренди землі, останнім було отримано від Відповідача лише 04,09.2020 року, яке датоване 28.08.2020, тобто з порушенням місячного строку.

Крім того, ну думку позивача оспорювані ним рішення не відповідають вимогам Земельного Кодексу України, за своїм змістом мають відсилочний характер, у рішеннях не зазначено жодного порушення Орендарем положень чинного законодавства, або ж умов договору, тобто конкретних підстав для відмови у поновленні договору оренди земельної ділянки, як це передбачено положеннями Закону «Про оренду землі», відповідач обмежився лише посиланням на право жителів громади на безкоштовну приватизацію. А Рішення Відповідача, як власника спірної земельної ділянки, суперечать чинному законодавству, чим порушено права та законні інтереси Позивача як землекористувача, оскільки підстава для відмови у поновленні Договору оренди (намір передати земельну ділянку жителям села для ведення ОСГ) не відповідає дійсності та не підтверджено достатніми та допустимими доказами.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочин.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини сьомої статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Статтею 792 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Умови укладення, зміни, поновлення і припинення договору оренди землі визначаються Законом України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За умовами статті 15 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на час спливу строку дії договору далі - Закон України "Про оренду землі") істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначені у статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки продовження дії (пролонгації) договору оренду землі, зокрема, продовження дії договору на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря за умови дотримання порядку, визначеного частинами першою-п`ятою цієї статті, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина шоста вказаної статті).

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Так, судом встановлено, що 01.07.2010 р. між Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Надія» (яке відповідно до рішення членів СВК «Надія» №26/02/18-01 від 26 лютого 2018 року було реорганізовано у Товариство з обмеженою відповідальністю «НАДІЯ АГРО») та Дружненською сільською радою Калинівського району Вінницької області було укладено Договір оренди землі №б/н.

За умовами Договору оренди, Відповідач передав, а Позивач прийняв у строкове платне користування терміном на 10 років, земельну ділянку площею 17,9603 га кадастровий номер 0521681803:01:011:0040, яка знаходиться в адміністративних межах Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

Умовами договору встановлено, що його укладено строком на 10 років.

01 липня 2014 року до Договору оренди сторонами було укладено додаткову угоду, умовами якої, сторонами внесено зміни до Договору оренди у частині розміру нормативно грошової оцінки земельної ділянки та орендної плати, інші умови Договору залишились незмінними. Право користування (інше речове право), у зв`язку із укладенням сторонами додаткової угоди зареєстровано у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23 березня 2015 року за індексним номером 9143124.

Пунктом 8 договору оренди передбачено, що після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист-повідомлення №264 від 15.05.2020 року з проектом додаткової угоди до договору оренди землі. Лист-повідомлення з додатками Відповідачем отримано 20 травня 2020р., про що свідчить підпис голови сільської ради на листі.

02.06.2020 року Позивачем було отримано лист від Відповідача №02-14-105 від 29.05.2020 року, у якому Відповідач повідомив Позивача про те, що ТОВ «НАДІЯ АГРО» відмовлено в поновленні договору оренди земельної ділянки на новий строк у зв`язку із тим, що значна кількість жителів громади не реалізувала своє право на безоплатне отримання землі і просить надати у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області 33 сесії 7 скликання прийняла рішення №283 від « 25» травня 2020 р. «Про відмову в поновленні оренди земельної ділянки із земель комунальної власності Дружненської сільської ради після закінчення строку дії договору оренди», яким відмовлено ТОВ «НАДІЯ АГРО» в поновленні договору оренди земельної ділянки на новий строк.

Дане рішення було прийняте, з врахуванням численних звернень з заявами жителів с. Дружне щодо реалізації їх права на безоплатне отримання землі для ведення ОСГ із земель комунальної власності, яка знаходиться в адміністративних межах Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області, кадастровий номер: 0521681803:01:011:0040 площею 17,9603 га.

Позивач повторно, направив на адресу Відповідача лист-повідомлення №338 від 15.07.2020 року про поновлення Договору оренди з проектом додаткової угоди, у якому Позивач звернувся до Відповідача із пропозицією поновити Договір оренди на умовах визначених в додатковій угоді та повідомив Відповідача про те, що Позивач готовий до спільного опрацювання та узгодження істотних умов Договору оренди землі, а тому, у разі виникнення у Відповідача пропозицій щодо зміни істотних умов Договору оренди, які викладені у Додатковій угоді, письмово повідомити Позивача про такі умови.

04 вересня 2020 року Відповідач направив позивачу лист №02-14-165 від 25.08.2020 року, у якому Відповідач повідомив Позивача про те, що на 35 сесії 7 скликання, депутатами Дружненської сільської ради від 14 серпня 2020 року відмовлено у поновленні Договору оренди. При цьому, у листі Відповідач зазначив, що на думку депутатів Товариство не порушувало умов Договору оренди і має переважне право на оренду землі, але даною земельною ділянкою заплановано задовільнити право жителів громади на безкоштовну приватизацію.

Рішенням 35 сесії 7 скликання Дружненської сільської ради №300 від 14.08.2020, повторно відмовлено Позивачеві у поновленні Договору оренди, у зв`язку з тим, що значна кількість жителів громади не реалізувала своє право на безоплатне отримання землі і просить надати у власність земельні ділянки.

З врахуванням встановлених обставин у справі, суд дійшов висновку, що Дружненською сільською радою Калинівського району Вінницької області, як розпорядником земельними ділянками, законодавчо закріплена можливість вирішувати юридичну долю земельних ділянок шляхом вчинення дій, які не суперечать нормам чинного законодавства, зокрема в разі закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, надавати перевагу для включення такої земельної ділянки до земель запасу та виносити Рішення про відмову в поновленні на новий строк договору.

Таким чином суд дійшов висновку, що рішення Дружненської сільської ради Калинівського району Вінницької області №283 від 25.05.2020 та №300 від 14.08.2020 є правомірними.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті Цивільного кодексу України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту. Саме тому у конкретних правовідносинах, зокрема щодо поновлення договору оренди землі на підставі статті 33 Закону України "Про оренду землі", добросовісність орендодавця по суті становить гарантію дотримання прав менш захищеної сторони, якою у спірних правовідносинах є орендар.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена частиною 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення обох сторін.

Відповідно до частини четвертої статті 33 Закону України «Про оренду землі» при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Переважне право на поновлення договору може застосовуватись у випадку, коли власник землі має намір продовжити орендні відносини, тобто попередній орендар (за умови належного виконання договору) може мати переважне право перед іншими зацікавленими в оренді тієї ж земельної ділянки осіб.

Однак, якщо власник земельної ділянки не бажає продовжувати орендні відносини, про що повідомив орендаря у визначений законом спосіб, передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі", останній не може посилатись на порушення його переважного права.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.24, 33) та визнається позивачем, власник земельної ділянки повідомив орендаря про небажання продовжувати орендні відносини.

Тобто у випадку коли одна зі сторін договору не має наміру досягти домовленості щодо змін орендної плати та інших істотних умов договору, переважне право припиняється, а відтак, зі спливом строку дії договору припиняються і правовідносини сторін.

Вказана позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 312/265/17, від 18.04.2019 у справі №625/166/18.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Згідно зі статтею 2 ГПК України метою господарського судочинства є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене ст. 55 Конституції України, ст. 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Однак, наявність права на пред`явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а є лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права.

В свою чергу підставою для звернення до суду є наявність порушеного права та звернення про здійснення його захисту особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

При цьому суд враховує, що право вибору способу захисту порушеного права належить Позивачу, а суд наділений компетенцією перевірити відповідність обраного позивачем способу захисту змісту порушеного права. За приписами чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені чинним законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

З врахуванням встановлених обставин у справі суд дійшов висновку, що Дружненська сільська рада Калинівського району Вінницької області не порушила жодних прав позивача.

Отже, позовні Товариства з обмеженою відповідальністю "НАДІЯ АГРО" суд визнає необґрунтованими та відмовляє і їх задоволенні.

Окрім того, суд вважає за необхідне спростувати позицію позивача щодо припинення строку дії договору оренди.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (норма кодексу була чинна на момент укладення Договору. Стаття 125 в редакції Закону № 1066-VI від 05.03.2009. Статтею 126 Земельного Кодексу України визначено, що «Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягай згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

За змістом статті 6 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Отже, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов`язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 18 січня 2017 року № 6-2777цс16.

Отже, для визначення початку перебігу та закінчення строку дії договору має значення не момент його підписання, а момент вчинення реєстраційних дій, тобто внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень як єдиної державної інформаційної системи, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обтяження, суб`єктів речових прав, технічні характеристики об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об`єктів нерухомого майна, з якими закон пов`язує набрання чинності договору, а саме можливість реалізації сторонами своїх суб`єктивних прав та обов`язків.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 322/1178/17 (провадження № 14-338цс19).

У своєму Рішенні ВП Верховного суду зазначили: «Вирішуючи спір у цій справі, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії сторони визначили та пов`язали з моментом, державної реєстрації, договору. Інших строків чи термінів початку перебігу чи закінчення дії. договору його текст не містить».

До 01.01.2013 р. державну реєстрацію договорів оренди землі здійснювали органи земельних ресурсів.

Після 01.01.2013 р. здійснюється державна реєстрація, прав оренди земельної ділянки в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, судом встановлено, що відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, вбачається, що право оренди земельної ділянки за договором б/н від 01.07.2010 р. площею 17,9603 кадастровий номер 0521681803:01:011:0040 строком на 10 років.

Із вищезазначеного випливає, що право оренди земельної ділянки за договором оренди земельних ділянок б/н від 01.07.2010 р., зареєстроване 02.08.2010 р., а договір набув чинності саме з моменту його державної реєстрації (підстава - п. 43 договору б/н від 01.07.2010 року). А відповідно договір дійсний до 02.08.2020 р.

Тобто договір набув чинності з моменту його державної реєстрації, як це і зазначено Сторонами договору у самому договорі і діє строком на 10 років.

За результатами розгляду спору суд дійшов висновку, що переважне право позивача не порушено.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Згідно зі ст. ст.76,77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлений позов з визначених у ньому підстав задоволенню судом не підлягає.

Витрати на судовий збір підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст.129 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. В позові відмовити.

2. Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та на відомі суду адреси електронної пошти: позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1, третьої особи - kalynivskaotg8@gmail.com.

Повне рішення складено 14 квітня 2021 р.

Суддя Маслій І.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (с. Нова Гребля, Калинівський район, Вінницька обл., 22452)

3 - відповідачу (вул. Першотравнева, 1, с. Дружне, Калинівський район, Вінницька обл. 22453)

4 - третій особі (вул. В.Нестерчука, 19, м. Калинівка, Вінницька обл. 22400)